На війні лише зміцнився у вірі. Як прикарпатець на передовій наближає перемогу України

Прикарпатець Слава Костюк на війні мав три контузії. Дві приховав, а третю не вдалося. Зараз перебуває на реабілітації на Івано-Франківщині.

Про те, як колишній футболіст і приватний підприємець служить кулеметником у 102 бригаді на Запоріжжі, він розповів Суспільному, передає Фіртка.


Я пішов на війну за себе, дітей і за своїх предків


— Я знав, що буде війна. 19 лютого 2022 року отримав документи, щоб їхати на роботу в Бельгію. Але чекав з виїздом, бо знав: якщо поїду, а почнеться війна, то повернуся.

24 лютого 5:55 година. Мене розбудила моя собака Діна, щоб я вивів її на прогулянку. Почув вибухи. Того ж дня я пішов у військкомат у Богородчанах. Побачив велику чергу. Повернувся додому, думав, завтра буде менше людей.

Наступного дня зателефонував друг і сказав, що у Франківську набирають колишніх військових. Я поїхав його відвозити й попросив мене "прилаштувати". Чи водієм, чи будь-ким — був готовий все робити, лиш би взяли. Мені пощастило. Так я потрапив на фронт. Став кулеметником.

Якби я не зробив так, мої предки прокляли б мене з неба. Адже батьки моїх мами й тата були репресовані. Мама народилася в Бурятській АРСР, а тато — в Омську. Дві родини були вивезені до Сибіру. Енкаведисти вбили дідового брата, якому було 16 років. Він біг до упівців попередити, що буде облава.

Я пішов на війну за себе, дітей і за своїх предків.


Мама думає, що я у Вінниці служу


— Важливо, щоб людина вірила. Я вірю, що у цій війні не загину. Хоча своїм синам розповідаю правду про війну. Готую їх до того, що в будь-який момент мене може не стати. Коли вони зі мною говорять телефоном, то вибирають позицію, щоб бабуся не чула. Моя мама думає, що я у Вінниці служу.

Коли я приїжджаю додому, сини постійно зі мною. Я їм розповідаю правду про те, як ми воюємо, бо вони — мужчини. Були б у мене доньки, я б їм казав, як мамі, що воюю у Вінниці, щоб не переживали.


На війні важливо мати поруч людину, яка тебе може в критичній ситуації підтримати


— Я служив в армії, тому мав військовий вишкіл. Мені його вистачило. І ще пощастило, бо два товариші воювали від 2014 року, ще один був у миротворчих військах. З ними я швидко почав "притиратися" на фронті. А ще — генний рівень: мій прадід воював у австрійській армії. Мав нагороди.

Труднощів не відчував. Людина в екстремальній ситуації зосереджується на тому, що добре, і закриває очі на труднощі.

Найважливіше на війні — не закриватися психологічно і не пити горілку. На рівні інстинктів ти не відчуваєш страху. Якщо ти боєць, то звикаєш до всього, що є на війні.

На війні важливо мати поруч людину, яка тебе може в критичній ситуації підтримати. І сам стаєш підтримкою для товаришів. Намагаєшся бути лідером, психологом.

Найважче, коли лунає сигнал "Загроза атаки" чи "Загроза диверсії". Ти мусиш сконцентруватися і знати, як діяти. Найгірше — прильоти. Коли ти чуєш, що приліт, просто сподіваєшся…


Ми тішимося там такими простими речами як, наприклад, газова грілка


— Я багато ходжу. Поговориш з побратимами — уже психологічно розвантажуєшся. А ще це фізичне тренування, бо ти йдеш, на тобі — бронік, автомат. Не треба ходити в спортзал — отримаєш хорошу фізичну підготовку.

Мені легко було влитися в наш військовий колектив. У мене нема ворогів. Я завжди "на приколах". Ми там живемо, як одна сім’я. Я кажу: "На війні не можна сваритися, затаювати образи, бо завтра людини може не стати. І ви пошкодуєте про те, що сварилися". Можна сперечатися, але не в агресивній формі.

Ми тішимося там такими простими речами як, наприклад, газова грілка. Нам їх передали волонтери. Волонтери — це люди, на яких тримається армія. Яке то щастя, коли ти приходиш з морозу і вмикаєш грілку. Тішишся, що немає диму, тому тебе "не засічуть". У тебе тепло. Опалення у квартирі не дасть такого щастя. А ще можеш закип’ятити собі каву. Жодна найкраща кава в Австрії не дасть такого чудового смаку і такого відчуття кайфу.

Тішать тварини, які прибилися до нас. Є собаки й коти. А ще у мене є друзі-метелики й синички. Вони чомусь люблять сідати на мене. Зовсім не бояться.

До речі, місцеві люди нам дуже допомагають. У запорізьких селах відчувається той козацький дух. Він ніде не дівся.


На війні лише зміцнився у вірі


– Я вірю. І на війні лише зміцнився у вірі. Жодного дня не було без молитви. Дорога, якою я ходжу до хлопців у сусідній підрозділ, намолена. Ти йдеш і дякуєш Богу, що живий, і ті люди, які біля тебе, теж живі. Це – головне.

До Бога претензій не маю. Він дав мені цю чашу, бо знав, що зможу її втримати. Відчуваю підтримку кожного, хто молиться за мене.


Є люди, які відчувають війну


– Не все залежить на війні від командування. Головне, щоб командири розуміли цінність людського життя, вміли його зберегти. Приємно, коли командир тебе чує. Бо люди сюди потрапляють уже сформовані й вмотивовані.

Наймолодший у нас – Владислав. Йому 24 роки. А найстарший – Ігор на псевдо Друїд. Йому 57 років. До війни він продавав книги у центрі Івано-Франківська. Є ще Андрій, який воює з 2014 року. Йому 55 років.

Військові різного віку, але легко знаходять спільну мову між собою. Якщо люди переймаються ситуацією, вони вміють чути одне одного.

Є вроджені воїни, які можуть бути простими солдатами. Є люди, які відчувають війну, відчувають момент, небезпеку, розуміють, як правильно діяти: чи залишити позиції, чи йти в атаку. Вони живуть війною.

Я бачив і до війни багато смертей. Тому я звик до того. Був випадок, коли я у Варшаві три дні перебував у морзі, бо не мав де жити.

Мені шкода загиблих. Але я маю відповідь на моє питання: Бог забирає кращих. Однак не розумію, чому Бог їх забирає, коли людина потрібна ще тут. Забрав Назарка Лугарєва. Він був дуже органічний у війні, все знав. Чи Шамана, який не знав, що таке страх, який був великою підтримкою для нас.


Я так полюбив тишу, відколи на війні


– Коли закінчиться війна, я повернуся додому і перше, що зроблю, – сяду на свій диван з кавою, буду сидіти увесь день і слухати тишу. Я так полюбив тишу, відколи на війні.

Мрію про хатинку в лісі, про вівчарку.

Я багатьох побратимів питав, чи вони б повернулися після закінчення війни на ті позиції. Я обов’язково повернуся зі своїми синами та розповім їм, як ми тут воювали.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Потребують тривалої реабілітації: скільки бійців перебуває на постійній основі у психіатричній лікарні Івано-Франківська

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

Війна: що варто знати про мобілізацію чоловіків та жінок

Єдине, що нас «єднає» з ворогом. Чому мова на часі?


Коментарі (1)

13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

304
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1393
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1056
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2076
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3563
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1348

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

1698

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

505

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1141

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1311
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

426
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24258
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

504
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

452
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

626
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1512
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

679
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

5235
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

605
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

1547 3
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

618
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

529