В умовах війни та енергетичних викликів Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу залишається одним із провідних технічних вишів України.
Заклад все ще продовжує відновлюватися після ворожого ракетного удару, який завдав значних збитків. Разом з тим університет розвивається та рухається в напрямку енергетики.
Про відновлювальні джерела енергії, атомну генерацію, подолання наслідків обстрілу та реновацію, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.
Востаннє ми з вами бачилися в січні цього року. Що з цього часу змінилося?
Змінилося доволі багато – в інфраструктурному плані, в питанні людських ресурсів, освітньої та наукової діяльності. Десь є позитиви, десь – не зовсім, якщо брати до уваги інфраструктурну складову, тому що вона була найбільше під прицілом уваги.
Цікавилися преса, влада, галузь, студенти та їхні батьки, що в нас і як відбувається, зокрема по відбудові в результаті ракетної атаки, яка відбулася 22 червня 2024 року.
За цей період часу зробили доволі багато. Найперше – оновили хол центрального корпусу, зробили його в брендових кольорах одного з наших стейкхолдерів – ДТЕК, який і профінансував цей проєкт. Розуміємо, що ми – середовище, в яке повинні хотіти прийти студенти, молоді люди, які проживаючи в Україні, навіть в умовах війни, все ж таки сприймають середовище зоровими органами чуття.
Всі об’єкти, які потрібно було осклити, ми вже осклили. Завершили ремонт чаші басейну і запустили його. Басейн безкоштовно надає послуги військовим, членам їхніх сімей, людям, які потребують фізичної реабілітації, пов'язаної з війною, дітям загиблих воїнів, дітям зниклих безвісти та інші категорії. Ми також змінили систему обліку відвідувачів шляхом їх електронної верифікації, відремонтували душові кабіни, роздягальню, активно продовжуємо удосконалюватись у цьому напрямку.
Також ми відкрили двері оновленого легкоатлетичного спортивного залу. На завершальному етапі буквально ще один – останній спортивний зал нашого спорткомплексу – футзальний. Окрім того, змінили менеджмент в спорткомплексі, оптимізували процеси його господарського обслуговування, обліку клієнтів, моніторимо заповненість тренувальної бази. Присвятили увагу роботі над розвитком персоналу і над тим, аби в залах було побільше дітей із спортивних шкіл, з якими ми дуже тісно співпрацюємо.
Другий інфраструктурний напрям, який ми по реновації пройшли – це повне відновлення першого корпусу та його запуск. Все, що треба було відновити після удару – ми завершили.
Третє – відремонтували сходи четвертого і п'ятого корпусів, які фактично були без ремонту від початку побудови цих корпусів. Ми при цьому врахували умови безбар'єрності.
До теми безбар’єрності – доступними ці зони стали у відремонтованих вбиральнях корпусу №4 та центральному корпусі. Аналогічні ремонтні роботи проводимо в корпусі №5. Сьогодні це сучасні і комфортні санітарні зони для студентів, працівників та гостей.
Центральний блок А ми накрили новим дахом, тому що старий дах в результаті вибухової хвилі потріскав і протікав, тому за літо все поремонтували.
Чи є оновлення в університеті у напрямку технологічного забезпечення? Зокрема, раніше ви згадували про сонячну електростанцію, яку встановлять на даху одного з корпусів.
Так, ми оснастилися новою сонячною електростанцією, яку встановили на центральному корпусі, її потужність становить 90 кВт. Вона складається з двох частин: 30 кВт — це гібридна, яку нам подарувала компанія ДТЕК Нафтогаз, а 60 кВт — мережева і є інвестицією Міністерства освіти і науки України – 50 кВт на Центр колективного користування науковим обладнанням «Техноекобезпека Карпат».
Ще один кейс, який ми реалізували за підтримки групи компаній «Західнадрасервіс», зокрема компанія ТОВ «Велл-Ко» – в нашому університеті реалізували оновлення коворкінг-зони університетської секції спілки інженерів нафтовиків (Society of Petroleum Engineers - SPE).
Також з січня цього року стартував і реалізується проєкт об'єднання університетів – Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та Донбаської національної академії архітектури і будівництва. В результаті ми завершуємо процес передачі матеріальних активів на баланс нашого університету, але це стало поштовхом для старту нового проєкту по закупівлі обладнання з обсягом 1,5 млн доларів.
А як в університеті налагоджена міжнародна співпраця? В яких проєктах ви берете участь?
У цьому році університет отримав фінансування по кількох міжнародних проєктах Interreg NEXT Румунія-Україна за стратегічного партнерства, зокрема, Технічного університету Клуж-Напока і його Північного центру Бая-Маре. Один із них – це 812 тисяч євро на створенням найсучаснішого навчально-практичного центру управління засобами виробництва, з облаштуванням станками з цифровим програмним керуванням.
Ми матимемо кілька сучасних станків-роботів, які повністю придатні для навчально-освітнього і наукового супроводу, з відповідно новим та сучасним комп'ютерним класом, програмним забезпеченням для відпрацювання навичок, сертифікації, акредитації в межах нашого університету.
Ще один міжнародний проєкт – це створення студентського простору. Зараз він реалізується поруч з інноваційно-виставковим центром.
Окрім цього, ми розпочали створення «Центру освіти впродовж життя», як третього інфраструктурного проєкту, буквально місяць тому.
Четвертий інфраструктурний проєкт – це закупівля певного програмного забезпечення, яке також ляже в основу нашої освітньої діяльності.
І є ще один міжнародний проєкт, який перемігрував до нас з Донбаської національної академії архітектури і будівництва, який пов'язаний з навчанням викладачів для підсилення їхніх навичок.
Нещодавно дізналися, що ми виграли ще один проєкт за підтримки партнерів з Німеччини, який має освітньо-пізнавальну форму реалізації. Для підсилення навичок оформлення сучасних освітніх силабусів до освітніх програм для проходження нами акредитацій в майбутньому – вже у міжнародних агенціях.
Ще один успіх – реєстрація університетом журналу «Мінеральні ресурси» за підтримки Державної служби та геології надр України, який індексується в базах даних Web of Science та Scopus. Окрім того, очікуємо підтвердження про індексацію ще двох університетських журналів в цих відомих базах.
Буквально нещодавно ми отримали оцінку за результатами наукової атестації за двома основними напрямками діяльності: інженерно-технічний – рівень А, що означає додаткові фінансування та інші можливості, а також природничо-математичний – рівень Б. Це величезне досягнення для нашого університету, його колективу. Це підсумок доробку та досвіду впродовж останніх п’яти років нашої спільної праці.
Ми сьогодні дуже активно пропагуємо і реалізуємо проєкти міжнародної сертифікації International Well Control Forum. Відповідно, по роботі з нафтогазовою сферою. Також практикуємо короткотермінові сертифікатні програми, зокрема для міжнародних компаній. Нещодавно ми реалізували перший, дуже амбітний кейс, пов'язаний з новою програмою «Управління відходами» на кафедрі екології.
Продовжуємо багато уваги приділяти розширенню міжнародної співпраці. Маємо дуже добру комунікацію і вже почали нові проєкти з Краківською гірничо-металургійною академією, з Краківською політехнікою. Дуже активно ми розвиваємо комунікацію і з Італією, зокрема з університетом міста Тренто та компанією RENOVUA.
Паралельно з тим розвиваємо співпрацю з технічним університетом Мюнхена та Міжнародною організацією МАГАТЕ, де ми працюємо над створенням в Університеті центру технічної діагностики в будівельній сфері.
Також маємо кілька кейсів, які пов'язують наш університет з розвитком співпраці з ветеранським середовищем, які підтримують волонтери з Німеччини, Великої Британії, Латвії. Від них ми отримали і автомобілі, і сонячні панелі, і інші засоби побуту.
Як триває відбудова корпусу №7, який постраждав від ракетної атаки найбільше?
Наразі корпус №7 відбудовується понад місяця. Для цього проведено велику роботу з підготовки дозвільної, проєктно-кошторисної документації, проходження експертиз, отримання містобудівних умов, проведення тендеру по вибору компанії-підрядника, підписання договору, отримання частини держаного фінансування і ін.
Хочу подякувати Міністерству освіти і науки України, Обласній державній адміністрації та Обласній раді, міській владі за підтримку в цій роботі.
Як пройшла цьогорічна вступна кампанія? Скільки студентів прийняв університет у 2025 році?
Вважаю, що набір на перший курс наших тепер уже студентів бакалаврського рівня є дуже успішним – майже півтори тисячі першокурсників, що близько на 250 більше, аніж минулого року. Це в умовах воєнного часу і з розумінням того, що є і релокації, інші процеси, але ми завжди були широко географічним університетом по набору.
Для навчання в магістратурі цьогоріч ми відкрили кілька нових освітніх програм енергетичного спрямування. Одна із них – це «Менеджмент енергетичної інженерії», друга – «Економіка в енергетиці» і є ще кілька.
З магістратурою маємо набір менше як торік, але загалом набрали вступників також достатньо – близько 700. Тому можна говорити про сумарну цифру понад 2000 абітурієнтів, яких ми набрали в цьому році на навчання в наш університет.
Розкажіть детальніше про ветеранський простір, який буде організований на базі університету?
Перше, що ми з командою зробили – створили Центр ветеранського розвитку, його схвалили в Міністерстві у справах ветеранів. Він працює, ми провели кілька курсів для керівників у справах ветеранів у територіальних громадах. Але того замало, тому що це лише невеликий освітній кейс.
Окрім того, ми маємо чудову інфраструктуру, яку потрібно використовувати, а в Івано-Франківській громаді є багато ветеранів. В нас є спортивний комплекс, манеж, спортзал, освітнє і наукове середовище, короткотермінові освітні програми.
Окрім того, маємо викладачів та контакт з галуззю, і ми можемо займатися рекрутингом для ветеранів, зокрема до Нафтогазу. Як технічний університет, маємо досить хорошу комунікацію з галузевими установами, яким не вистачає працівників. В цьому буде розкриватися і ще одна наша функція, як закладу вищої освіти – соціальна відповідальність.
До цієї сфери діяльності буде долучено курси з навчання і перенавчання водіїв, різні професійно орієнтовані кейси електриків, зварників, буровиків, видобувників і усі інші напрямки.
Окрім того, зараз з нашими італійськими партнерами також пробуємо реалізувати ще один з проєктів в підсилення підтримки ветеранів, з містом створюємо ветеранський хаб на базі одного з об’єктів на території університету.
За які кошти проводитимуть створення цього простору?
Об’єкт перебуває на балансі міста і створення спільного з ним хабу буде співфінансуватися з різних джерел: містом, університетом, партнерами, в тому числі міжнародними.
Ви згадали про утилізацію сміття. Можете детальніше про це розповісти?
Одним з трендів сьогодні в Європі є утилізація сміття. Ми також до цього дійдемо – папір, поліетилен, скло, органіка і все решта. В кожному великому чи маленькому місті є сміттєзвалище, які вже переповнені, тому з них треба збирати ресурси та використовувати їх. Планується проєкт, заснований на спільному баченні його реалізації між університетом і компанією RENOVUA.
Тут, в освітньому середовищі, потрібно формувати зародок свідомості, поширювати на людей, масштабувати, розвивати і самоочищуватись.
Також за це можна отримувати гроші – Швеція вже давно закуповує сміття з сусідніх країн і отримує енергію.
Чи є напрацьовані механізми дії у разі довготривалих відключень світла, адже університетська спільнота є досить великою?
Справді, наша спільнота всього налічує близько семи з половиною тисяч людей. За період війни і пандемії, ми вже маємо кілька відпрацьованих сценаріїв роботи – офлайн, онлайн, змішаного навчання. Зрозуміло, що це буде непростий період. Ворог не має здорового глузду і створюватиме нам різні складні умови. Попри це, ми тою чи іншою мірою готові, бо маємо певні засоби власної генерації.
В складних умовах старатимемось забезпечити себе самостійно, в першу чергу зберігатимемо цілісні системи опалення у випадку блекаутів і сильних морозів. Розуміємо, що буде дуже непроста ситуація, тому закликаю всіх реагувати на всі ризики і виклики адекватно.
Навіть мінімально, але будьте готові до гірших сценаріїв, забезпечте себе усім енергогенеруючим, енергозберігаючим і енергодиверсифікуючим обладнанням.
Яка ситуація зараз з гуртожитками? Чи проводили ремонтні роботи та що потрібно робити в першу чергу?
Звісно, над гуртожитками ми теж працюємо, як і над іншими інфраструктурними об'єктами в межах реновації. Найбільша проблема – це системи водопостачання, водовідведення і система опалення, тому що вони є старими. У гуртожитках №1 та №2 ці системи дуже добре відремонтовані.
Попри те, що за останній рік ми отримали дуже багато технічної підтримки, від міжнародної організації «Червоний Хрест», інших волонтерських організацій, це питання залишається для нас болючим. Проте було завезено багато обладнання за кошти партнерів: меблів, спортивного інвентарю, тренажерів, які, зокрема, встановили в гуртожитках №3, №5, №6 і №7.
Зробили дуже багато робіт з заміни вікон, зокрема і цього року. В гуртожитку №7 провели ремонт підвальної частини водовідвідної системи. Акумулюємо кошти цього року, аби зробити більше. Також маємо у планах зробити фасад п'ятого гуртожитку та інших корпусів, аби їх утеплити.
Зважаючи на тенденції, які зараз існують і у світі, як університет далі планує розвиватися у сфері альтернативної енергетики?
Ми беремо активну участь в обговоренні цих питань. Стосовно гідроенергетики – з розвитком енергетичної свідомості і бажанням бути самодостатніми, треба людям дуже багато чого «підсвічувати», підкреслювати і допомагати їм покращувати переконання. Гарним прикладом цьому є Італія, Австрія, Словенія, де мала гідроенергетика – це тренд, де все правильно спроєктовано, працює без шкоди довкіллю і з можливістю допомоги населенню. Світ вже давно живе й на такому виді електрогенерації.
Ще один напрямок – вітроенергетика. Дійсно, зацікавленість нею зростає і зростатиме, як би ми цього не хотіли. Людям, які до цього скептично ставляться, треба відвідати місто Братислава, а звідти поїхати в сторону Відня і подивитися, скільки там встановлено вітряків і птахи там літають, знизу росте збіжжя. Все працює, все живе.
А як щодо малої атомної генерації?
Це однозначно буде. І до цього треба бути готовим. До прикладу, Франція давним-давно працює на великій атомній генерації. До цього треба ставитися з безпекою і відповідальністю, адже воно повинно бути. Я думаю, що настане період, коли ми будемо дуже активно рухатися в цьому напрямку як прогресивна країна, яка допомагатиме іншим вибудовувати свої позиції.
Але треба розуміти, що ми мусимо посилювати позиції громадян, які не вірять і не довіряють. Впевнений, більшість з них знають лише те, що електрика починається в розетці, але не знають, як вона туди потрапила. Тому маємо говорити з населенням про це простою, але фаховою мовою.
Чи є в Україні якісь нові проєкти по малій атомній генерації?
Справа в тому, що в України є не найкращий досвід електрогенерації з використанням «великої» атомної енергетики і більше проєктів не було реалізовано. Та й мабуть в даний момент – не намічається.
Однак, є держави, які в цьому мають першість і успіх. Думаю, що нам не потрібно «вигадувати свій велосипед», а брати те, що є сьогодні вже готове – приклади Швеції, Франції і інших держав і просто їх тут адаптувати. І робити це потрібно негайно, а не чекати кращих часів.
Які найбільш реалістичні варіанти відновлюваної енергетики можуть бути в умовах області? Зокрема, нещодавно в соцмережах виникла хвиля обурення через встановлення вітряків у Карпатах.
Щодо цього випадку: є дві сторони медалі, і потрібно зробити так, щоб обидві були корисними. Перша сторона – це бізнес, який хоче розвиватися і їм не завжди хочеться йти по закону. З іншої сторони – люди чи громади, які не дають можливість зробити це якісно, бо порушуються їх права та й одночасно вони відчувають дефіцит електроенергії.
Водночас всім їм потрібно пояснювати, де і як можна це робити, щоб у нас збільшувалася частка енергогенерації з використанням відновлювальної енергетики. Ми плануємо в цьому стати центром комунікації між громадою і бізнесом, щоб покращити результат для всіх.
Я думаю, що наша область може стати як місцем атомної, водневої, геотермальної так біоенергогенерацій, як це працює в же в Європі, США інших державах.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Вступна кампанія в ІФНТУНГ: кількість заяв зросла майже на 40% у порівнянні з минулим роком
ІФНТУНГ об’єднався з ДонНАБА: в Івано-Франківську презентували нову структуру інституту (ФОТО)
