Молодь, волонтерство і розвиток громади — три складові, які сьогодні визначають роботу Молодіжного центру РУХ і студентського профкому Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. За останні роки тут не лише реалізували сотні заходів і нові освітні проєкти, а й зібрали значні кошти на підтримку військових, розширили простори для молоді та залучили міжнародних партнерів.
Як змінюється молодіжна політика в умовах війни, чим живе студентство і які ініціативи формують активну громаду журналістці Фіртки розповів директор центру та голова профкому Іван Хом’як.
За минулий рік Молодіжний центр організував понад 360 заходів, участь у яких взяли близько шість тисяч молодих людей. До активностей долучалися як мешканці громади, так і молодь з інших регіонів, яка відвідувала місто.
Як розповів директор Молодіжного центру Іван Хом’як, установа працює передусім для молоді віком від 14 до 35 років, відповідно до чинного законодавства. Водночас центр відкритий для всіх охочих.
«Звичайно, ми раді будемо кожному. Але в першу чергу, якщо прийде людина, яка хоче зробити щось для молоді, то ми завжди раді. Не тільки самі робити щось, але й підтримувати її ініціативу для того, щоб могла зробити щось корисне для нашої молоді і громади загалом», — зазначив Іван Хом’як.
Основною місією центру є розвиток молодіжної політики та підтримка молоді в громаді. Особливу увагу приділяють студентам і внутрішньо переміщеним особам.
«Наше місто є студентським, і велика кількість молоді — це студенти з інших регіонів. Також є багато внутрішньо переміщених осіб. Тому ми максимально стараємося підтримувати молодь і заохочувати її не лише до навчання, а й до неформальної освіти та активного дозвілля», — додав керівник центру.
Наприкінці 2025 року в установі стартували нові ініціативи, які активно реалізовують уже цьогоріч. Зокрема, серед них — проєкт Power for Girls, спрямований на дівчат віком 17–23 роки.
«Проєкт включає п’ять тематичних занять і відкриту подію для громади. Учасниці мають змогу реалізувати власний проєкт за визначену суму коштів у межах громади. Вони також навчаються життєвим навичкам, цифровій і фінансовій грамотності, правам людини та гендерній рівності», — розповів Іван Хом’як.
Окрім цього, у 2026 році спільно з міжнародним донором відкрили Центр інновацій і стійкості для дітей віком від 12 до 17 років. Тут учасники можуть працювати з сучасним обладнанням, зокрема 3D-принтерами, вчитися моделювати та створювати власні вироби.
«Діти мають можливість навчатися на професійному обладнанні. Вони можуть змоделювати вироби, надрукувати їх і побачити результат своєї роботи в реальному житті», — зазначив директор.
Проєкт триватиме пів року та передбачає також відкриті заходи, під час яких усі охочі зможуть ознайомитися з технологіями та спробувати власні сили у 3D-моделюванні.
Молодіжний центр продовжує активно розвивати партнерські зв’язки та впроваджувати нові ініціативи для підтримки молоді. Серед ключових напрямів роботи — реалізація міжнародних проєктів і залучення додаткового фінансування в громаду.
Як повідомив Іван Хом’як, одним із важливих партнерів є донор Unisef. У співпраці з громадською організацією «Молодіжна платформа» в Івано-Франківську реалізовують проєкти, спрямовані на розвиток молоді.
«Це ми імплементуємо як партнер в Івано-Франківську спільно з громадською організацією "Молодіжна платформа". Також Центр інновацій і стійкості є для нас ключовим проєктом», — зазначив Іван Хом’як.
Окрім цього, нещодавно центр долучився до ще однієї ініціативи — проєкту «Молодія», який фінансується іншим донором.
«Нещодавно ми зайшли в проєкт "Молодія". Він фінансується донором, але ми також виступаємо імплементуючою стороною в громаді та організовуємо заходи», — розповів керівник.
Загалом наразі у центрі виокремлюють три ключові проєкти, які реалізовують. Водночас команда продовжує працювати над розширенням співпраці з міжнародними організаціями.
«Ми продовжуємо розширювати партнерські зв’язки з донорами, щоб більше проєктів і більше фінансування залучати в громаду на користь нашої молоді», — наголосив Іван Хом’як.
За його словами, за рік Молодіжний центр відвідали близько шести тисяч осіб. Установа працює вже понад 2,5 роки, і щороку кількість відвідувачів зростає.
«Кожного року ми бачимо це зростання і максимально працюємо над тим, щоб залучати молодь до різних активностей, щоб вона могла навчатися, працювати в громаді та реалізовувати себе саме тут, а не виїжджати за кордон», — підкреслив директор.
Щодо інтересів молоді, то, за словами Івана Хом’яка, вони різноманітні — від неформальної освіти до сучасних технологій.
«Різні смаки, насправді. Хтось більше орієнтується на неформальну освіту, когось більше цікавлять технології. Зокрема, 3D-принтери та інноваційні напрямки викликають значний інтерес», — зазначив він.
Популярністю користується і проєкт Power for Girls. Кожна хвиля передбачає участь до 15 дівчат.
«Одна хвиля — це 15 учасниць. Загалом є три хвилі, тобто 45 дівчат пройдуть програму і реалізують свої проєкти в громаді», — повідомив Іван Хом’як.
У молодіжному центрі наголошують: надалі планують не лише підтримувати існуючі ініціативи, а й запускати нові, щоб створити ще більше можливостей для розвитку молоді в громаді.
Після початку повномасштабної війни молодь стала значно активніше долучатися до волонтерських ініціатив. У молодіжному центрі відзначають: сьогодні більшість активностей так чи інакше пов’язані з допомогою військовим та громаді.
«Якщо ми говоримо не про проєкти, які реалізовуються за зовнішні кошти, то всі інші ініціативи мають елементи волонтерства. Ми або збираємо кошти для військових, або плетемо сітки, або робимо окопні свічки. І тут молодь дуже активно долучається», — зазначив він.
За словами керівника, саме повномасштабна війна суттєво вплинула на рівень залученості молодих людей.
«Вона вплинула на те, що наша молодь стала ще більш залученою і більше хоче волонтерити та допомагати», — підкреслив Іван Хом’як.
Водночас порівнювати інтереси молоді до та після повномасштабного вторгнення складно, адже нинішнє покоління підлітків пережило одразу кілька криз.
«Якщо ми говоримо про молодь 14–20 років, то це покоління, яке застало ковід і повномасштабну війну. Вони не відчули повноцінно цей період життя, тому все дуже по-різному», — пояснив він.
Попри це, до війни було більше можливостей для проведення масштабних відкритих заходів.
«Було більше можливостей для реалізації масових подій, які ми могли проводити», — додав директор.
У фінансовому плані Молодіжний центр має стабільну основу, адже є комунальною установою та водночас активно залучає донорські кошти.
«У кожному проєкті є донори, які його фінансують. Ми маємо можливість залучати зовнішні кошти. Також центр має бюджет, адже ми є комунальною установою, тому можемо стабільно працювати», — зазначив Іван Хом’як.
Серед партнерів та донорів — міжнародні організації та державні структури, зокрема UNICEF, Save the Children, Міністерство молоді та спорту України, Всеукраїнський молодіжний центр, місцева влада та громадські організації.
«Ми співпрацюємо як з міжнародними донорами, так і з локальними організаціями. Це і громадські ініціативи, і студентські об’єднання, і молодіжні простори. Ми завжди відкриті до співпраці», — додав керівник.
Водночас головним викликом залишається потреба у розширенні діяльності. Кількість охочих долучатися до ініціатив зростає, а можливості одного центру — обмежені.
«Ми хочемо розширюватися і створювати мережу просторів у мікрорайонах, щоб молоді було зручніше. Щоб не потрібно було їхати через усе місто, якщо подію можна провести поруч», — наголосив Іван Хом’як.
Однак таке розширення потребує додаткових ресурсів і кадрів.
«Це тягне за собою розширення штату і зовсім інший підхід до роботи. Але ми розуміємо, що один центр у великій громаді — це недостатньо, тому потрібно рухатися далі», — зазначив він.
Ще однією складністю є широка вікова категорія молоді, яка охоплює людей від 14 до 35 років.
«Це дуже різні групи — школярі, студенти, працююча молодь, молоді батьки. У кожного свої потреби й інтереси. Немає однієї "золотої середини", яка підходила б усім», — пояснив директор.
У молодіжному центрі зазначають, що робота триває безперервно — упродовж року тут реалізовують різноманітні проєкти та ініціативи, до яких може долучитися кожен охочий.
Як розповів директор центру, актуальну інформацію про події регулярно публікують у соціальних мережах.
«У центрі постійно є запущені проєкти. Кожен охочий може в наших соціальних мережах побачити, що у нас відбувається щотижня», — зазначив він.
Наразі команда активно готується до найближчих подій у громаді, зокрема до відзначення Дня міста.
«Іде активна підготовка до проведення Дня міста. Ми будемо залучені до певних подій у громаді. Далі все традиційно — готуємося до Дня молоді та більших заходів», — повідомив Іван Хом’як.
Паралельно центр продовжує реалізовувати поточні проєкти та ініціативи.
Окрім роботи в молодіжному центрі, Іван Хом’як уже вісім років залучений до діяльності студентського самоврядування Карпатського національного університету. Свій шлях він розпочав у 2018 році.
«У 2018 році я став головою профбюро факультету туризму. Через рік став заступником голови профкому студентів, а минулого року, 30 квітня, мене обрали головою», — розповів він.
За цей час профком активно займався благодійною діяльністю та підтримкою військових.
«Ми не зупинили благодійну роботу. Усі заходи, які проводить профком, мають благодійний компонент. Це і посвята студентів, і майстер-класи, і благодійні ярмарки», — зазначив Іван Хом’як.
За його словами, лише за період повномасштабної війни вдалося акумулювати значну суму допомоги.
«Загальна цифра — мільйон гривень благодійних зборів. За ці кошти ми закупили і передали необхідне», — повідомив керівник.
Основним завданням студентського профкому він називає захист прав та інтересів студентів, а також створення умов для їхнього розвитку.
«У першу чергу — це захист прав та інтересів студентів. Також — організація дозвілля і допомога у розвитку їхніх креативних ідей, щоб молодь могла реалізувати себе», — пояснив Іван Хом’як.
Оцінювати ефективність студентського самоврядування, за його словами, мають самі студенти.
«Нехай це оцінюють самі студенти — наскільки їм підходить чи ні, що б вони хотіли змінити. Ми не вправі самі себе оцінювати», — підсумував він.
У студентському середовищі дедалі більше уваги приділяють не лише навчанню, а й створенню комфортних умов для розвитку та дозвілля. Одним із таких прикладів є облаштування молодіжного простору в гуртожитку.
