Тендерна змова на мільйони: як в Івано-Франківській області «грають» бюджетні закупівлі

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.

Вони узгоджують ціни, обмінюються документами та створюють видимість конкуренції, щоб перемогу отримав «потрібний» учасник — часто за завищеною вартістю. По суті, йдеться про імітацію відкритих торгів.

Івано-Франківщина також стикається з такими випадками. У березні 2026 року місцеві господарські суди одночасно розглядають дві резонансні справи. У першій прокуратура намагається визнати недійсним договір на закупівлю вживаних тролейбусів вартістю 3,92 млн грн.

У другій — повернути державі 66,4 млн грн, витрачених на добудову лікувального корпусу Прикарпатського центру репродукції людини. В обох випадках Антимонопольний комітет України вже встановив факт змови між учасниками тендерів.

Це не поодинокі приклади. У 2025 році прокуратура також подала позов про стягнення понад 4,6 млн грн до бюджету через порушення під час будівництва навчально-виховного комплексу в мікрорайоні «Опришівці» в Івано-Франківську.

Як повідомляла Фіртка, учасники торгів могли діяти узгоджено — щоб усунути реальну конкуренцію і забезпечити перемогу «своїй» компанії.

У таких випадках постає логічне запитання: що робити з бюджетними коштами, якщо вони вже перераховані та витрачені? Чи достатньо штрафів Антимонопольного комітету, які зазвичай становлять лише незначну частину суми тендеру? І чому саме прокуратура змушена відстоювати інтереси держави в суді, а не органи, які безпосередньо контролюють закупівлі?

Що таке антиконкурентні узгоджені дії на тендерах

Антиконкурентні узгоджені дії — це ситуація, коли компанії, які мали б змагатися на тендері, насправді домовляються між собою. Замість реальної конкуренції вони створюють її видимість, щоб перемогу отримав “потрібний” учасник за вигідною для них ціною.

Такі порушення можуть проявлятися у різних формах. Найпоширеніші ознаки:

• узгодження цінових пропозицій — учасники заздалегідь визначають, хто подає нижчу ціну, а хто — завідомо вищу;
• обмін інформацією про тендер — компанії передають одна одній дані про свої пропозиції до завершення торгів;
• ідентичні документи — однакова структура, оформлення або навіть формулювання;
• спільні помилки — однакові друкарські чи стилістичні неточності;
• розподіл тендерів — “свої” компанії чергують перемоги, щоб уникнути реальної конкуренції.

Антимонопольний комітет України виявляє такі змови за сукупністю доказів. Це можуть бути господарські зв’язки між компаніями (спільні засновники, адреси, фінансові операції), технічні сліди (однакові IP-адреси, електронна пошта), а також схожість документів.

За такі порушення передбачена адміністративна відповідальність — штраф до 10% від річного доходу компанії (ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції”). Втім, на практиці суми часто становлять лише десятки або сотні тисяч гривень. Для багатомільйонних тендерів це фактично символічне покарання.

Саме тому прокуратура дедалі частіше звертається до господарських судів із вимогою визнати такі договори недійсними та повернути бюджетні кошти. Однак і тут виникають труднощі.

Судові процеси можуть тривати роками й нерідко завершуються без реального результату. Навіть якщо факт змови встановлено, суди часто враховують, що роботи вже виконані, а штраф сплачений. У таких випадках повернення коштів можуть вважати надмірним покаранням.

Більше того, якщо під час виконання контракту були інші порушення — завищення цін, використання дешевших матеріалів чи неякісні роботи — компанія все одно може залишитися у прибутку. У виграші можуть бути й окремі посадовці, які “не помічали” порушень. У підсумку в мінусі залишаються держава та платники податків.

Справа про закупівлю тролейбусів в Івано-Франківську

12 березня 2026 року Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу прокуратури у справі №909/146/24 щодо закупівлі вживаних тролейбусів для Івано-Франківська.

У 2019 році Управління транспорту та зв’язку Івано-Франківської міської ради провело тендер на придбання двох низькопідлогових тролейбусів. Переможцем стало ТОВ “ІНТЕРМ”, з яким уклали договір на 3,92 млн грн.

У вересні 2023 року Західне міжобласне територіальне відділення АМКУ встановило: під час тендеру ТОВ “ІНТЕРМ” та ФОП Риндич Б.Л. діяли узгоджено, щоб усунути конкуренцію.

У 2024 році Івано-Франківська обласна прокуратура подала позов із вимогою визнати договір недійсним і повернути 3,92 млн грн до бюджету.

Втім, Господарський суд Івано-Франківської області у квітні 2024 року відмовився розглядати справу, вказавши, що прокуратура не довела підстав для представництва інтересів держави.

Фактично суд поставив під сумнів право прокуратури втручатися у такі спори — попри те, що подібні позови є поширеною практикою в Україні.

Апеляційна інстанція дійшла іншого висновку: прокуратура має право бути позивачем у цій справі. 

Станом на сьогодні розгляд триває вже майже два роки і, ймовірно, затягнеться надалі. Додаткову проблему створює те, що, за даними YouControl, ТОВ “ІНТЕРМ” із 2025 року ліквідоване. Відтак постає практичне питання: з кого стягувати кошти у разі задоволення позову.

При цьому існує ймовірність, що суд може визнати стягнення всієї суми надмірним покаранням, враховуючи, що постачання вже відбулося, а компанія сплатила штраф АМКУ. Це ще раз демонструє прогалини в механізмі протидії антиконкурентним діям: виявлення змови часто не призводить до реального повернення бюджетних коштів.

Справа про добудову пологового центру

12 березня 2026 року (того ж дня, що й справа про тролейбуси) Західний апеляційний господарський суд розглянув ще одну апеляційну скаргу Івано-Франківської обласної прокуратури — у справі № 909/1198/23.

Як раніше писала Фіртка, ця історія тягнеться з 2017 року. Тоді державний заклад «Прикарпатський центр репродукції людини» (підпорядкований МОЗ України) уклав договір з ТОВ «БК Структура» на добудову лікувального корпусу за адресою вулиця Чорновола, 51Г в Івано-Франківську. Сума договору склала понад 66,4 млн грн.

У серпні 2023 року Антимонопольний комітет встановив, що під час тендеру відбулася змова між ТОВ "БК Структура" та ТОВ "Будівельна компанія «Княжий Галич».

Відкриття корпусу полового будинку, навколо якого триває суд і скандал

З моменту публікації статті на Фіртці ситуація дещо змінилася: прокуратура продовжила судовий процес, і справа дійшла до апеляційної інстанції.

Прокуратура вимагає визнати договір від 9.10.2017 недійсним і стягнути всю суму — 66 412 066,10 грн — з ТОВ «БК Структура» на користь державного закладу з подальшим зарахуванням коштів у дохід держави.

Перша інстанція (Господарський суд Івано-Франківської області) у квітні 2024 року, так само як і у справі про тролейбуси, залишила позов без розгляду. Суддя дійшла висновку, що прокуратура не має підстав для представництва інтересів держави, бо це нібито виключно питання конкуренції, а отже — компетенція лише Антимонопольного комітету.

Апеляційний суд скасував ухвалу першої інстанції і направив справу назад на новий розгляд по суті. Судді визнали, що прокуратура діє правомірно, оскільки йдеться про порушення інтересів держави в бюджетній сфері — неефективне використання державних коштів. 

Таким чином, обидві справи (і про тролейбуси на 3,92 млн грн, і про пологовий центр на 66,4 млн грн) отримали однаковий результат в апеляції в один і той же день — 12 березня 2026 року. Обидва рази перша інстанція відмовляла прокуратурі з однакової причини, а апеляційний суд цю відмову скасував.

Тендери як театр, а учасники — актори

Це далеко не єдині випадки. Антимонопольний комітет регулярно фіксує подібні порушення в різних сферах бюджетних закупівель Івано-Франківської області.

У червні 2025 року Антимонопольний комітет встановив антиконкурентні дії між ТОВ "Компанія Текстиль Груп" та ТОВ "Спецторг Трейд" на тендері щодо закупівлі форменого одягу для КНП "Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської області". Учасники торгів заздалегідь домовилися про умови та ціни, щоб усунути справжню конкуренцію. Кожну компанію оштрафовано на 68 000 гривень.

У серпні 2025 року Західне міжобласне територіальне відділення АМКУ виявив змову між ТОВ "ПМК-113" та ТОВ "Будівельна компанія "ОП-АРТ Стандарт" під час відкритих торгів на будівництво каналізаційної мережі у місті Яремче. Компанії узгоджували свої пропозиції, щоб розділити замовлення та уникнути реальної конкуренції. Кожну з них оштрафовано на 136 тисяч гривень.

У жовтні 2025 року дві будівельні фірми з Косівщини — ТОВ "Украгробуд-Інвест" та ТОВ "Будівельна компанія "ОП-АРТ Стандарт" — були оштрафовані на загальну суму 408 000 гривень. АМКУ довів, що компанії узгоджували свої пропозиції та фактично ділили тендери між собою на виконання будівельних робіт на наступних обєктах:

• навчально-виховний комплекс у с. Чукалівка (Івано-Франківський район);
• спортзал у с. Космач (Косівський район);
• приймальне відділення (відділення екстреної медичної допомоги) КНП "Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня".

Ці випадки свідчать, що антиконкурентні змови на публічних закупівлях в Івано-Франківській області є системною проблемою, яка охоплює будівництво, інфраструктуру, послуги та інші сфери.

Як боротися з удаваною конкуренцією?

Головна проблема законодавства полягає в тому, що покарання за антиконкурентні узгоджені дії залишається занадто м’яким. Штрафи Антимонопольного комітету часто становлять лише частину від отриманого прибутку, тоді як судові процеси тривають роками.

За цей час бюджетні кошти вже витрачені, об’єкти введені в експлуатацію, а компанії-порушники нерідко встигають ліквідуватися. Показовою є й ситуація, коли суд першої інстанції фактично відмовив прокуратурі Франківщини у праві розглядати такі справи, вважаючи це компетенцією виключно АМКУ або замовника. Два роки знадобилося лише для того, щоб у суді відстояти право боротися з такими схемами. І це ще без урахування часу на розгляд справи по суті.

Окрему роль у так званих “театралізованих” тендерах можуть відігравати і посадовці замовників. У частині випадків вони або свідомо сприяють змові, або просто ігнорують очевидні ознаки узгоджених дій. Часто це працює за принципом взаємної вигоди: компанія отримує контракт за завищеною ціною, а посадовець — неправомірну винагороду. Саме ця корупційна складова робить подібні схеми стійкими.

Щоб змінити ситуацію, необхідні системні рішення. Передусім — посилення фінансової відповідальності: збільшення базових штрафів і запровадження механізмів, які дозволяли б стягувати не лише штраф, а й, наприклад, подвійну суму незаконно отриманого прибутку.

Для Івано-Франківської області ці ризики особливо актуальні. Регіон має значні обсяги бюджетних інвестицій у дороги, транспорт, медицину та освіту, а отже — і високий рівень потенційних зловживань.

Лише поєднання жорсткіших санкцій, ефективного й оперативного судового захисту, прозорості закупівель та персональної відповідальності посадовців здатне зробити тендери реально конкурентними. Інакше бюджетні кошти й надалі витікатимуть через імітацію конкуренції, а платники податків фактично фінансуватимуть чужі схеми.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Читайте також:

Незаконні рубки на Івано-Франківщині: хто стоїть за знищенням лісів