«Коли реєстр військовозобов'язаних запрацює наповну, потреба у повістках у громадських місцях зникне», — Фітьо

Електронний реєстр військовозобов'язаних «Оберіг» поки що не синхронізований з іншими державними реєстрами.

Втім, коли це трапиться, у більшості випадків потреба у врученні повісток у громадських місцях, просто зникне.

На цьому наголосив начальник служби зв'язків з громадськістю командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо в інтерв'ю «РБК-Україна», передає Фіртка.

З його слів, сьогодні електронна база ТЦК лише дає змогу здійснювати заходи оповіщення громадян в будь-якій точці країни.

«Тобто громадянин, наприклад, з Луганська чи з Сум може отримати повістку в Одесі.

Зараз ці дані, які були в паперовому вигляді, перенесені в електронний. І це дає можливість побачити особову справу, наприклад, в іншому ТЦК іншого регіону.

Коли ж запрацює синхронізація даних з іншими державними реєстрами, у ТЦК та СП бачитимуть, наприклад, що громадянин був зареєстрований в Києві, але зараз працює у Львові, оскільки податок з його зарплати – ПДФО – сплачується у Личаківський район міста Львова», — зазначив Фітьо.

У такому разі військкомат звертатиметься до власника його підприємства (будь-якої форми власності) про те, що людині треба з'явитися у Личаківський ТЦК міста Львова. А керівник підприємства буде зобов'язаний особисто доставити військовозобов'язаного до ТЦК.

  читайте також: «Оновлюй дані в ТЦК»: як військовозобов'язаних заохочують приходити у військкомати, переборовши власні страхи

Фітьо додав, що заходи оповіщення проводять для уточнення військово-облікових даних, тому що деякі громадяни не оновивши свої дані та не ставши на облік до нового військкомату, намагаються уникнути мобілізації.

«Як тільки реєстр військовозобов'язаних синхронізується з іншими, у більшості випадків потреба в заходах оповіщення просто відпаде.

І «всі питання з відвідуванням спортклубів, ресторанів, оповіщення на блокпостах автоматично відпадуть. Реєстр спростить проведення мобілізації ресурсів – як людських, так і транспортних, і багато іншого».


Довідково: «Оберіг» — це проєкт Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів, який є автоматизованою інформаційно-телекомунікаційною системою. Ціллю проєкту є збирання, зберігання, обробка та використання даних про військовозобов’язаних (призовників) для забезпечення військового обліку громадян.

Для розгортання цієї системи наприкінці 2021 року Міністерство цифрової трансформації України на баланс Міністерства оборони України передало понад тисячу автоматизованих робочих місць та комутаторів для їхнього подальшого розгортання у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.


Як реєстр вплине на темпи мобілізації


Створення та ефективне функціонування реєстру військовозобов'язаних може суттєво покращити процес мобілізації та позитивно вплинути на її темпи. Зокрема, йдеться про:

  • Швидший доступ до інформації: реєстр дозволяє швидко отримувати доступ до інформації про громадян, які підлягають призову. Це спрощує процедури призову і мобілізації, оскільки реєстр містить актуальні дані про потенційних військовозобов'язаних.

  • Актуальна інформація про всіх військовозобов'язаних: реєстр допоможе уникнути помилок та дублікатів у списку військовозобов'язаних. Це сприятиме тому, аби повістки не приходили тим, хто вже служить.

  • Мобілізація за тими навичками, які мають призовники: реєстр сприятиме мобілізації військовозобов'язаних на основі різних критеріїв, таких як вік, цивільна професія, освіта. Це дозволяє формувати більш ефективні та компетентні військові підрозділи.

  • Планування та координація: реєстр дозволяє владі ефективніше планувати та координувати мобілізаційні заходи, враховуючи наявні ресурси та потреби військової служби.

  • Бойова готовність: швидкий та точний доступ до інформації про потенційних військовозобов'язаних допомагає підвищити військову готовність країни, особливо в умовах загрози або конфлікту.

У підсумку, належно організований реєстр військовозобов'язаних значно покращить ефективність мобілізаційних заходів та допоможе країні оперативніше та ефективніше реагувати на потенційні загрози та виклики.



Коментарі ()

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

501
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

965
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2255 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3339
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2777 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5583

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

645

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

818

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1297
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10162 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8658
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11102
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

588
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

922
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

736
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22812
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

407
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

783
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1311
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1282
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1515