В Івано-Франківську презентували книгу про командира добровольців «Карпатської Січі». Видання має назву «Хоробре серце Олега Куцина».
Про це повідомив мер Івано-Франківська Руслан Марцінків, пише Фіртка.
У книзі авторів Романа Коваля та Ірини Гармасій спогади побратимів, історії боїв та маловідомі факти з життя людини, яка стала символом добровольчого руху.
«Хоробре серце Олега Куцина» — це десятки спогадів тих, хто воював поруч із командиром «Карпатської Січі».
Автор книги Роман Коваль каже: знав Олега Куцина понад тридцять років. Разом працювали у громадських і політичних організаціях, разом боролися за Українську Державність.
«Книжка про командира Карпатської Січі Олега Куцина, першого віцепрезидента історичного клубу «Холодний Яр», мого давнього друга, товариша з 1991 року.
Ми товаришували родинами, наші діти товаришували. Олег був моїм заступником у всеукраїнському політичному об’єднанні «Державна самостійність України», потім в історичному клубі «Холодний Яр». А потім пішов у «Свободу», очолив Закарпатську організацію, створив «Карпатську Січ» у 2014 році окрему добровольчу чоту. Взагалі людина смілива, хоробра.
Я вважаю це український лев, який ніколи нічого не боявся, для якого були тільки дві цінності — це своя честь і воля України. Він сформував українську силу. І хоча його зараз уже й немає з нами, але хлопці, яких він спонукав до боротьби, продовжують боротьбу в різних формаціях, тобто продовжують справу свого командира», — відзначає Роман Коваль, автор книги.
У книзі понад 80 спогадів бійців. Зокрема тих, хто разом з Олегом Куциним воював у Пісках, обороняв Донецький аеропорт та тримав позиції на сході України.
Автор каже, що ці свідчення особливо цінні, бо записані одразу після подій, поки пам’ять ще зберігає найменші деталі.
Івано-Франківськ має особливий зв’язок із Олегом Куциним. Саме тут він навчався та неодноразово бував. А на будівлі Центру патріотичного виховання імені Степана Бандери встановлена анотаційна дошка на його честь.
«По-перше, ця презентація відбувається в переддень Дня добровольця. Про Олега Куцина можна сказати, що це такий символ добровольців.
Тому що у 2014 році він, бувши заможною людиною, директором доброго, гарного підприємства, пішов добровольцем воювати за Україну, організував батальйон «Карпатська Січ», —відзначає Руслан Марцінків.
Саме «Карпатська Січ» стала одним із перших підрозділів, де поруч з українцями воювали іноземні добровольці ще до створення міжнародних легіонів.
З початком повномасштабного вторгнення росії у 2022 році Олег Куцин знову зібрав побратимів і відновив підрозділ.
«А у 2022 році, коли на Україну знову напала московська орда, Олег відновив Карпатську Січ.
Спочатку це був добровольчий батальйон, потім він став 49 окремим стрілецьким батальйоном Харківської області. На жаль, так склалася доля його, що він загинув саме на Харківщині», — каже Руслан Марцінків.
Командир батальйону «Карпатська Січ» Олег Куцин загинув 19 червня 2022 року на Ізюмському напрямку.
Івано-Франківська міська рада зверталася до Президента з проханням присвоїти йому найвище державне звання. І 24 лютого 2026 року Президент України посмертно присвоїв Олегу Куцину звання Героя України та орден «Золота Зірка».
