Володимир Молдавчук з Івано-Франківщини — чинний голова Переріслянської громади та медик Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова. На фронт чоловік потрапив у першій місяці великої війни — наприкінці квітня 2022 року.
Про те, як вдається поєднувати керування громадою та порятунок українських військових на фронті, а також про консолідацію односельців навколо допомоги ЗСУ, Володимир Молдавчук розповів Суспільному, передає Фіртка.
Про значення медика на передовій
Перша освіта Володимира Молдавчука — медична. Саме тому чоловік інакше, як лікарем, себе не бачив. Його перша ротація під час великої війни була на Слов'янсько-Лиманському напрямку.
"Ми можемо багато говорити про вагу того чи іншого солдата — вона неоціненна.
Але коли ти приїжджаєш і бачиш в ЗСУ молодих хлопців та дівчат, у яких немає жодного медичного досвіду, і вони дивляться тобі в руки, коли ти робиш перев'язку, зупиняєш кровотечу або виїжджаєш за пораненими бійцями, саме тоді виникає відчуття потрібності тебе як медика на фронті".
У наступних ротаціях, каже чоловік, він потрапляв ближче до лінії розмежування — у Часів Яр, Костянтинівку, Калинівку, Рай-Олександрівку та Лиман. Там медик вже й сам дечому вчився у колег, які рятували військових на передовій, — добровольців Першого добровольчого мобільного шпиталю.
Різниця між тилом та фронтом
"Як голова громади, я не маю змоги залишати її на тривалий час.
І саме Перший добровольчий мобільний шпиталь дає мені можливість пробути термін ротації на фронті й потім таку саму кількість часу провести у громаді", — розповідає голова Переріслянської громади.
"Найважче — це перемикатися з цивільного життя до життя в умовах війни. Важко сприймати ту чи іншу допомогу, коли люди приходять і не знають, що потрібно солдатам.
У моїй громаді з цим трішки легше, бо я знаю, що саме потрібно на фронті", — каже Володимир Молдавчук.
Як працюють медики-добровольці
"До того, як у грудні 2022 року створили Єдиний медичний простір, добровольчі батальйони на фронті не сприймали. Там ніхто не знає твоєї кваліфікації та чим ти можеш займатися.
А зараз командир медроти або начальник стабілізаційного пункту бачить, що може зробити той чи інший медик і навантажує його тією роботою, на яку він здатен", — каже Володимир Молдавчук.
"Щоб ви розуміли, як відбувається евакуація. На "нулі" обов'язково є бойовий або старший медик.
Його обов'язки — надати першу медичну допомогу та евакуювати пораненого в "сіру зону", яка розташована в 500-700 м від передової", — розповідає Володимир Молдавчук.
"І саме там ми вже працюємо. Це — так звана коротка рука, робота на себе. Забравши пораненого з передової, ми фактично маємо не більше 20 хвилин, щоб довезти його до стабілізаційного пункту.
Там і надається вся необхідна допомога, щоб поранений вижив. А далі ми вантажимо його в реанімобіль і веземо у Слов'янськ, Краматорськ, Дніпро, Дружківку або Олександрію", — говорить Володимир Молдавчук.
"16 автівок на фронт від найбіднішої громади в області"
"Гірко визнавати, однак не всі консолідувалися. Але в нашій громаді є когорта людей, які допомагають. Декілька десятків наших заробітчан зініціювали групу, яка називається "Допомога ЗСУ".
Вони мають свого скарбника і кожен з різної точки планети перераховує одноденний заробіток, тож вкінці місяця випливає непогана сума", — розповідає голова Переріслянської громади Володимир Молдавчук.
З його слів, ці люди самі вирішують, на що спрямувати гроші — тепловізори, бронежилети чи автомобілі. Утім, зазначає чоловік, цієї суми також не завжди вистачає, оскільки потреби великі.
"Якщо Івано-Франківська громада передала на потреби ЗСУ 38 автомобілів, то ми — одна з найбідніших громад області — передали 16 автомобілів. І з цим дуже допомогли саме заробітчани.Я задоволений, що живу в громаді, яка здатна робити такі кроки", — каже Володимир Молдавчук.
Окрім того, продовжує він, його громада ініціювала передачу обладнання на суму 20 тис. євро для операційних на передову. Устаткування прямує з-за кордону коштом Польської Республіки та з допомогою медичного батальйону "Госпітальєри".
"На цій ротації я перебував на Соледарському напрямку і побачив, що там є потреба саме в такому обладнанні.
Тож я зробив своїм знайомим замовлення у Польщу", — говорить голова Переріслянської громади.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
