Створення власного простору для дитини — це важливий етап її розвитку, який впливає на почуття безпеки, самостійність та адаптацію до соціуму.
Про це журналістці Фіртки розповіла психологиня Ірина Волощук.
Як каже фахівчиня, дитина сприймає простір по-іншому, ніж дорослі.
"Питання особистого простору дитини часто турбує дорослих. Однак варто пам’ятати, що малюки мають вроджену егоцентричність і сприймають все навколо як свою територію.
Спочатку мамин животик — це їхній перший простір. А у віці 0-2 років мама стає своєрідним зовнішнім "простором" для дитини, адже вона повністю залежить від батьків. Але вже з 2-3 років дитина починає віддалятися, заявляючи про своє "Я-сам".
Згодом дитина все більше прагне незалежності, а шкільний вік лише посилює цю тенденцію. За словами Ірини Волощук, варто подбати, щоб дитина мала своє місце в домі:
"Важливо, щоб у дитини було своє ліжечко, власний куточок у кімнаті чи окрема кімната — залежно від можливостей родини. Також важливо поважати її речі: не можна змушувати ділитися або віддавати їх без згоди.
Дітям 3-6 років подобається будувати "халабуди" з ковдр чи подушок, створюючи власний простір. Це варто підтримувати, оскільки такі ігри активізують у мозку центри, що відповідають за безпеку і спокій."
Ознаки того, що дитині потрібно більше особистого простору, можуть бути очевидними.
"Дитина накопичує іграшки, малюнки, книжки, одяг — і все це потребує свого місця. Якщо у неї є власний вішачок, рушничок, полиця для одягу чи столик, вона вчиться не лише дотримуватися порядку, а й відчуває себе впевненіше", — зазначає Ірина Волощук.
Особливо гостро питання особистого простору постає у підлітковому віці або в багатодітних сім’ях.
"У підлітків зростає потреба в усамітненні, і якщо вони не можуть побути наодинці у своїй кімнаті, то часто закриваються у ванній чи туалеті.
Дошкільнята також відчувають необхідність у своєму просторі, але водночас хочуть проводити багато часу поруч із батьками. Поступово це змінюється: дитина більше орієнтується на друзів і починає закривати двері у свою кімнату", — пояснює психологиня.
За словами Ірини Волощук, важливо дозволяти дитині самостійно освоювати навички, а не робити все за неї.
"Якраз у 2-3 роки починається важливий етап розвитку самостійності. Дитина має сама вчитися їсти, одягатися, складати речі – це формує її впевненість у собі. Також саме в цьому віці можна привчати дитину до порядку через гру: складати іграшки чи прибирати свій куточок."
Ірина Волощук наголошує, що наявність особистого місця важлива не лише вдома, а й у дитячому садочку та школі.
"Власний простір допомагає дитині почуватися безпечніше. Важливо, щоб у садочку чи школі у дитини була своя шафка, парта, а також можливість взяти улюблену річ із дому. Це дає відчуття стабільності.
Ми, дорослі, теж персоналізуємо свій робочий простір — ставимо фото рідних, вазон чи статуетку. Те саме потрібно і дітям, щоб легше адаптуватися", — пояснює психологиня.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Розлучення батьків: івано-франківська психологиня розповіла, як підтримати дитину
«Не підсилювати страхи та тривоги». Як говорити з дітьми про війну?
