
фото: ілюстративне
Часто до психологів батьки звертаються із запитом про крадіжки, які здійснюють їхні діти. Така проблема є досить поширеною.
Як з цим боротися та як реагувати на подібні ситуації, журналістці Фіртки розповіла психологиня Ірина Волощук.
Зі слів фахівчині, причини, через які дитина може вкрасти якусь річ:
-
Необізнаність дитини. Вона не завжди розуміє різницю між діями "взяти" і "вкрасти".
-
Недостатньо розвинена вольова сфера. Дитині складно втриматися і не зробити бажаний предмет своїм.
-
Відсутність кордонів. Якщо дитина не несе відповідальності за свої вчинки, вона може сприймати взяття чужого як норму. Батьки, які виправдовують такі дії фразами "він ще маленький", "він не хотів" не допомагають сформувати правильне розуміння наслідків.
-
Бажання мати частинку чужого життя. Дитина може хотіти річ людини, яка має для неї щось дуже цінне (увагу мами, турботу тата, улюбленого вихованця).
-
Демонстрація протесту або помсти. Вкрадені гроші чи речі можуть бути способом покарати батьків, змусити їх почуватися винними.
-
Інфантильність. Дитина може знати, що красти не можна, але виправдовувати себе: "Я просто взяла помалювати", "Жуйка така смачна".
-
Вплив компанії. Підлітки можуть красти, щоб бути частиною групи та отримати схвалення однолітків.
"Крадіжка може бути способом задоволення прихованих потреб дитини. Вона може хотіти отримати певні емоції або частину життя іншої людини. Іноді це прояв незрілості або брак розуміння наслідків".
Психологиня радить батькам, як правильно реагувати:
-
Зберігати спокій. Перш ніж робити висновки, варто розібратися в причинах вчинку.
-
Не ігнорувати проблему. Крадіжка може бути симптомом психологічних труднощів, особливо у підлітків.
-
Допомогти дитині виправити ситуацію. Важливо повернути річ або гроші, попросити вибачення перед власником. При цьому слід похвалити дитину за сміливість визнати свою помилку.
-
За потреби звернутися до спеціаліста. Психолог допоможе зрозуміти причини такої поведінки.
Чого не варто робити батькам:
-
Робити поспішні висновки, що дитина стала злодієм або виховання провалилося.
-
Залякувати покаранням або погрожувати.
-
Застосовувати фізичне покарання.
-
Позбавляти дитини уваги, любові чи кишенькових грошей.
-
Ігнорувати ситуацію. Краще обговорити вчинок, пояснити наслідки та знайти шляхи його виправлення.
"Якщо ситуація повторюється або є серйозні передумови для хвилювання, важливо звернутися до психолога, щоб зрозуміти глибші причини такої поведінки", — підкреслила Ірина Волощук.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Розлучення батьків: івано-франківська психологиня розповіла, як підтримати дитину
«Не підсилювати страхи та тривоги». Як говорити з дітьми про війну?