Внаслідок війни українці живуть у постійному стресі.
Що зробити, аби запобігти розвитку серцево-судинних захворювань, журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом.
"Люди часто питають, мовляв, звідки хвороба взялася. Я зазначаю, що не має значення, звідки вона взялася, вона вже є. І треба знати, що з цим робити. Бо той час, коли ми могли попередити, вже пройшов. Важливо — самому дбати за своє здоров'я.
Бо в нас як буває, як проблема, особливо дуже запущена і лікарям не вдається допомогти, то вони винні — не надали допомогу, помилилися.
Тоді виникає питання — де був цей пацієнт або, що він зробив для того, щоб це вирішити? Ми самі відповідальні за своє здоров'я.
Що нам потрібно робити? Профілактика та активний спосіб життя. Особливо, коли ви молоді. Ви маєте достатньо рухатись. Я не кажу, що всі повинні займатися спортом чи професійним спортом".
Крім того, продовжує лікар, важливим фактором є збалансоване харчування.
"Ми зараз стали краще жити. Маємо супермаркет, де є які завгодно продукти. Реклама та маркетинг спонукають купувати. Але ми не живемо для того, щоб їсти. Ми їмо для того, щоб жити.
А нам не так багато треба калорій для життєдіагнозу. Кожен продукт має свій калораж. Для кожної вікової групи, для кожної праці є свої показники й потрібно цікавитися цим.
Це має бути стиль життя. Отож, не переїдати, достатньо рухатися, зауважувати фактори ризику, слідкувати за тиском. Потрібно вчасно звертатися до лікарів, проходити медичні огляди, не забувати, що за собою треба дивитися.
І таким чином, ми ймовірні проблеми маємо відкласти на пізніше. А вже по міри їх виникнення знати, що робити, до кого звертатися, яку допомогу слід отримати".
Андрій Судус ділиться, важливим є оптимізм. Адже є гормон кортизол, коли людина мало рухається та перебуває в стресі, то він домінує.
"І він впливає на наше здоров'я. А коли ми починаємо рухатися, коли мислимо позитивно, оптимістично, рівень цього гормону в нашому організмі зменшується.
Тоді домінують інші гормони й зменшується ризик серцево-судинних захворювань. Ті люди, які все життя були активні — живуть довше.
До мене приходять пацієнти, які мають проблеми внаслідок надваги. Подивіться, скільки людей з ожирінням в цивілізованих країнах. Тому що є комфорт. Людина сама винна в усьому.
Тому говорити, що в нас війна та списувати на неї не потрібно. Хоча факт війни має своє конкретне значення, але не тільки це проблема.
Є країни, де немає війни, де є хороше, комфортне життя та дуже багато серцево-судинних захворювань, інфарктів та інших захворювань. Люди звикли до комфорту.
Поки людина не перебудує свій стиль життя, то лікарі в цьому питанні можуть допомогти тільки медикаментами, операцією. А далі кожен сам повинен розуміти, що це його життя, його відповідальність.
Загалом, ми завжди рекомендуємо менше їсти, більше рухатись, вести здоровий спосіб життя", — резюмує серцево-судинний лікар-хірург.
Більше читайте у матеріалі: Раптова смерть, інфаркт та вплив війни: лікар-хірург розповів про профілактику серцево-судинних захворювань
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Лікар-психіатр про вплив війни на ментальне здоров'я: профілактика та перші дзвіночки розладів
