Постійний стрес через війну в Україні завдає непоправної шкоди здоров'ю, зокрема й серцево-судинній системі. Аби вчасно діагностувати та запобігти розвитку хвороби, потрібно вчасно проходити профілактичні огляди.
Про те, як війна вплинула на кількість захворювань, причини раптової серцевої смерті, операції на серці, чи "молодіють" хвороби серця та як запобігти їхньому розвитку, журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом.
Чи вплинула війна в Україні на кількість випадків серцево-судинних захворювань серед населення?
Сказати, що війна не вплинула, мабуть, буде неправдою.
Звичайно, що тривожність, страхи, стреси, депресії, пов'язані з війною, яка вже триває третій рік — нічого доброго для нашого здоров'я не приносить.
Це, безумовно, спричинює серцево-судинні захворювання. Не можна сказати, що війна не впливає. Але серцево-судинні захворювання були, є і будуть.
Як казав мій хороший знайомий:
"Інфаркти — це плата людства за зайві роки життя".
Ми починаємо жити в кращому комфорті. Маємо всі бонуси цивілізації, які допомагають з одної сторони нам жити. А з іншої сторони ми живемо довше й ці захворювання з'являються все більше й більше.
Зрозуміло, що навіть без війни ми живемо в суспільстві, де трапляються конфлікти — й це ті ж самі стреси, біди й проблеми. Ми працюємо серед людей, в певних рамках законодавства. І цивілізація нам створює не тільки блага, а і проблеми, які впливають на наше здоров'я.
Внаслідок війни, можливо, люди не так швидко розв'язують питання здоров'я в силу тих всіх подій, які є. Тому більше ускладнень серед людей з серцево-судинними захворюваннями.
Війна посилює ці проблеми. Але вони були, є і будуть. Це не тільки в нашій країні, це в цілому світі таке спостерігаємо, навіть там, де немає війни.
До яких хвороб серця може призвести постійний стрес?
Чим цивілізованіша країна, тим більше елементів стресу та факторів, які до нього мають відношення.
Бо люди, які віддалені від всіх цих соціальних проблем, то у них стресу не так багато. Це не означає, що в них немає серцево-судинних захворювань. Проте, це проблема цивілізації взагалі. І ті всі негативні фактори просто нас оточують.
Ми отримуємо інформацію з медіа. Люди в тривозі, передають цю тривогу далі. З цим боротися досить складно, а нам, лікарям, приходиться мати справу з наслідками.
З якими питаннями звертаються найчастіше?
Більша частина пацієнтів звертається з проблемами, які не пов'язані з захворюваннями серця, а більше, власне, з тими стресами. Бо вони на це реагують і думають, що в них є проблеми, відчувають негаразди.
Найбільша частина — це пацієнти, здорові люди, які звертаються до лікарів, щоб перевірити серце. Часто, коли зазначаємо, що у пацієнті все добре, то вони, можливо, не до кінця вірять лікарям.
Серце наше реагує на всі події. Люди кажуть, що "відчувають серцебиття", часто є інші скарги, і не завжди типові для захворювання серця.
Але безумовно, що і велика частина пацієнтів до нас звертається вже із захворюваннями серцево-судинної системи, які вимагають фахового підходу та розв'язання проблем.
Які симптоми вказують на проблеми із серцем?
Часто пацієнти приходять і розказують нам, що мають проблеми зі здоров'ям, за їхнім баченням — це є серцеві проблеми. А там, Богу дякувати, все добре. А от, власне, серцеві проблеми, які є, вони трактують як щось інше.
Зазвичай, в еру інтернету й інформації перед візитом до лікаря більшість людей "гуглить" свої симптоми, кожен вважає, що обізнаний в деяких питаннях. А зараз ще з'явився штучний інтелект, який дозволяє спілкуватися. І вже похід до лікаря відбувається не так швидко, як це могло бути колись.
Люди часто навіть лікування самі собі вже призначають. Бо там сусід, чи знайомий, чи родич приймав ліки і йому допомагало. І тут парадокс того всього, що люди часто витрачають гроші просто марно на непотрібне лікування та неправильно ставлять діагноз.
Скарги "не серцеві", люди сприймають, як серцеві. І якраз тут проблема в тому, що спотворений шлях інформації від джерела до пацієнта.
Власне, у цьому велику роль мала б грати інформаційна політика держави. Щоб через доступні канали комунікації доносити людям про ознаки проблем зі здоров'ям.
Зараз молодь майже не дивиться телебачення, а старші люди, в яких частіше ці захворювання діагностують, ще дивляться.
Бачимо, як перериваються фільми на рекламу ліків. На моє переконання, ці ліки радикально нічого не вирішують, рекламують багато препаратів взагалі не потрібних для здоров'я. Це тільки зайві витрати.
Це — маркетинг. Це — реклама. Щодо цього має бути державна, соціальна політика й інформація, про ті речі, які важливі для здоров'я, лікування, для профілактики.
Людям простіше "загуглити", отримати простішу інформацію, витратити гроші не туди, де потрібно. І це не раціональне використання коштів і ефективність такого шляху є дуже й дуже низькою.
З часом, звичайно, що пацієнт уже через стан хворобливості і ускладнення своїх проблем зі здоров'ям, потрапляє нарешті на лікування. І часто ми бачимо ситуацію, що випадки можуть бути задавнені. Коли пацієнт зволікав та отримував неналежну інформацію щодо лікування, яке не стосувалося конкретної проблеми.
Чи "молодіють" серцеві хвороби?
Я б не зазначав, що вони "молодіють". Тому що раніше не було такої діагностичної можливості.
Скажу вам відверто, що молодих пацієнтів, які реально мають серцево-судинні проблеми, які мають серйозне лікування, їх досить мало. Все-таки, основна маса наших пацієнтів — це старші люди. Скажімо так, старше сорока років.
Немає чіткої статистики, що ми в динаміці. Швидше за все, ці захворювання "молодіють" через розвиток тої ж цивілізації і благ. Раніше люди, особливо молодь, більше рухалися, зараз спостерігаємо малоактивний спосіб життя. Проте, ми краще стали харчуватися.
Так, є молоді люди, які мають серцево-судинні захворювання, але їх небагато. Можливо, з часом їх кількість збільшиться.
Повторюся, основна категорія моїх пацієнтів — це все-таки старша група. У мене дуже рідко лікуються пацієнти, які мають проблеми з серцем і судинами в молодому віці. Зараз по новій класифікації навіть до 45 років рахується молодий вік. Середній вік — до 60 років.
З якого віку потрібно звертатися до кардіолога?
У кожну декаду свого життя, тобто кожних 10 років, людина мала б проходити повний медичний огляд.
В ідеалі, до тридцяти років, я б рекомендував, раз на три роки проходити повний медичний огляд. Людина сама повинна це пильнувати. Не лікар має вам нагадувати.
Треба здати кров на прості лабораторні показники, зробити кардіограму, поміряти тиск, зробити рентгенівський знімок органів грудної клітки. Після чого, ваш лікар зазначить, що йому ще треба, якщо ви відчуваєте себе здорово або по вашій хворобі, може призначити інші обстеження.
На четвертій декаді життя такі огляди треба робити раз у два роки.
На п'ятій декаді — частіше. Є такі рекомендації. Тому що за вчасністю виявлення тих чи інших захворювань і стоїть якість лікування. Чим старша людина, тим частіше потрібно звертатися щодо оглядів.
Як розпізнати інфаркт? Які перші дії та допомога постраждалому? Хто більше потрапляє в зону ризику: чоловіки чи жінки?
Якщо ми говоримо про інфаркт, то безумовно частіше вони трапляються у чоловіків, особливо після сорока років. В жінок ці проблеми виникають пізніше, десь після п'ятдесяти.
І вже чим далі, то співвідношення поступово вирівнюється.
Варто зазначити, що у жінок інфаркти протікають складніше, ніж у чоловіків. Тобто в кількості може менше, але по перебігу вони можуть бути навіть складнішими, ніж у чоловіків.
Проте вразливість, безумовно, у чоловічої статі у цьому питанні є більшою. Це закладено на генетичному рівні. Власне, цим можна пояснити, що в цілому світі, не тільки в нашій країні, тривалість життя жінок більша, ніж у чоловіків.
Пацієнти дуже часто не усвідомлюють, що у них стався інфаркт, чи взагалі, що вони мають проблеми із серцем. Наголошую, головним критерієм є біль в грудній клітці.
Досить часто, коли ми маємо справу з інфарктом, пацієнти пригадують, що схожі відчуття вже мали, тобто передвісники цього інфаркту були. Але людина не здогадувалася, що це серце турбує, вчасно не зверталася до фахівців. А у цьому випадку надзвичайно важливо вчасно надати допомогу.
Як запідозрити інфаркт? Обов'язково зверніть увагу, якщо є біль в грудній клітці тупого характеру, часто пекучий, давлячий.
Пацієнти по-різному описують цей стан. Переважно це тупий біль в грудній клітці. Це досить характерний біль. Він може бути різноманітний, залежно від локалізації інфаркту. Це може бути навіть біль в животі, який супроводжується блювотою. Тому часто при такому варіанті люди думають, що це погрішності харчування.
Може бути біль в спині, але частіше це біль посередині, де чоловіки носять краватку. Біль віддає в шию, в щелепу, в якусь руку, частіше в ліву.
Бачимо, картина різноманітна. Тому пацієнти часто навіть не розуміють, що це інфаркт. Ми втрачаємо той дорогоцінний час, щоб не допустити тяжких наслідків, які можуть бути.
Найкращий варіант допомоги — це зробити все, щоб пошвидше транспортувати постраждалого в лікарню, де проводяться відповідні діагностичні процедури. Головним завданням є якомога швидше відновити кровотік по тій артерії, яка заблокована тромбом, у випадку інфаркту.
Тобто, грубо говорячи, серце недоотримує живлення, кров не поступає. Внаслідок того, що бляшка в артерії тріскає, повністю перекриває протік судини, і ця зона не отримує живлення, і відбувається вмертвіння тієї зони.
І чим швидше ми відкриємо цю артерію, відновимо кровотік, тим кращі наслідки на майбутнє у цього пацієнта.
Тому найкраща допомога — це швидкість та правильне розуміння ситуації.
На щастя, в Івано-Франківській області вже років десять добре налагоджена робота в цьому напрямку. Існує не один реперфузійний центр, де надають допомогу при інфаркті.
Які типи кардіохірургічних процедур проводите найчастіше?
Найчастіше — це є операції при коронарній хворобі, у складі якої є інфаркт. Ми практично робимо всі види операцій і процедур при цьому захворюванні. Інфаркти лікуємо, проводимо обстеження, діагностику, стентування коронарних артерій. В нашій клініці є хороший досвід навіть стентування хронічних випадків, досить складних.
Проводимо операції коронарного шунтування, це за відповідними, безумовно, показами. Цих операцій менше, ніж інвазивних процедур. Але весь спектр коронарної допомоги ми проводимо в повному об'ємі.
Також проводимо корекцію клапанних вад серця — це протезування чи пластика клапанів серця, також в силу різних питань. Робимо операції на грудному відділі аорти. Та всі решта операцій, що стосуються кардіохірургії.
Тобто на сьогодні в Івано-Франківську роблять практично всі види операцій і процедури, які мають місце в кардіології.
Які інноваційні методи лікування серцево-судинних захворювань використовуєте у своїй практиці?
Ми використовуємо всі новітні технології, які мають значення на сьогодні. Бо це залежить від технології, обладнання, розхідних матеріалів.
Старими методами ми не користуємося. Це все сучасні, новітні технології, які є в цілому світі.
Ми маємо зараз хороший доступ, не дивлячись на те, що раніше був COVID-19, який обмежував спілкування, проведення конференцій. З іншого боку, це створило онлайн-платформи. Ми багато речей можемо робити в онлайн-режимі.
У питаннях консультації з колегами, отримання інформації про новітні технології та їхній розвиток, допомогу.
Тобто, в онлайн-режимі ми можемо використовувати будь-які інновації досить швидко та застосовувати їх в роботі. Це вже не ті часи, що треба було обов'язково кудись їхати, щоб опанувати ту чи іншу технологію. Тому зараз це стало значно простіше.
Які ускладнення можуть бути після операції на серці?
Як в будь-якій медицині та хірургії — ускладнення можливі. Навіть ті, які важко собі уявити. На щастя, їх досить мало. На сьогодні кардіологія, інтерверційна кардіологія і кардіохірургія є безпечною, ефективною, з хорошим результатом на тривалий час.
Бо часом люди зволікають з відвідуванням лікарів і погодженням на ті чи інші операції. З тривогою про ускладнення, що щось буде не так, що будуть якісь проблеми.
Немає медицини без ускладнень. Але якщо у нас приходить плановий пацієнт, то ризик ускладнень і проблем, пов'язаних з самою процедурою менш як два відсотки.
Так, 98%, що пацієнт має пройти через операцію або процедуру без ускладнення за короткий термін відновлення і повернутися до звиклого стилю життя.
Які є найважливіші аспекти післяопераційного догляду для пацієнтів після кардіохірургічних втручань?
Сьогодні новітні технології дозволяють пацієнта після операції виписати на п'ятий-шостий день з клініки.
Пацієнт у нас після операції, наприклад, на другу добу починає вставати, ходити, сам себе обслуговує, не вимагає сторонньої допомоги. Є не так багато процедур, які вимагають стаціонарного перебування.
Це, власне, дуже важливо, щоб люди розуміли і вчасно зверталися.
Є випадки, коли на третю добу після операції пацієнта можна виписати під спостереження, наприклад, сімейного лікаря.
Які причини раптової серцевої смерті?
Скажу так, щоб всіх заспокоїти, що, на щастя, раптова серцева смерть буває дуже рідко.
Частіше буває, що людину щось турбує. Мало того, вона ще не вчасно звертається за допомогою.
Не можна сказати, що серцевої смерті немає взагалі, але це є не часті випадки, це той же інфаркт, який все-таки, частіше дає про себе знати, і ми встигаємо допомогти людині.
Іноді трапляється розрив і розшарування грудної аорти — це є ургентна ситуація. Це висока смертність в перші години, дні, але ця патологія також не є частою.
На щастя, скажу відверто, що не так просто й легко раптово померти.
Як роблять операції на серці? Як вирішуєте складні ситуації під час операцій, які можуть виникнути в ході лікування серцевих захворювань?
Тут чітко треба розділити, що таке операції, а що таке інвазивні процедури.
Інвазивні процедури — це втручання без розрізу, без наркозу, а операції — це з наркозом і з розрізом.
Тобто, власне, операції ми проводимо з розрізом і з наркозом. Сьогодні часто застосовуємо малоінвазивні технології, тобто це невеликі розрізи. Хоча об'єм операції зберігається, залишається тільки косметичний дефект. Але це операції з заміни клапанів, шунтування, операції на грудній аорті, операції з наркозом, з розрізом.
У кожного хірурга за практику виникають нестандартні ситуації. Буває операція планова, є особливості, ускладнення і бувають навіть випадки, коли хірург може зіштовхнутися із ситуацією, до якої чи не був готовий, чи вона вкрай рідко буває. І тоді треба приймати нестандартні рішення.
На сьогодні це для нас вже відпрацьовані методики та цих нестандартних ситуацій, на щастя, є ще менше, як ускладнень, з якими ми знаємо, як впоратись.
Як заспокоїти себе під час стресу та вберегти серце?
Ми живемо так чи інакше майже в щоденному стресі, в різних його проявах. І скажу відверто, навіть здорові люди мають проблеми, які вимагають психологічної підтримки. І тут вже люди, які самі не можуть справитися з цими проблемами, досить часто звертаються до психологів і буде так званий посттравматичний синдром. Це все ще спостерігатимемо впродовж багатьох років.
Психологи та фахівці, які мають відношення до цих проблем, будуть мати дуже велику кількість пацієнтів, які ще не хворі, але мають проблеми з психікою, з психологією, які будуть вимагати кваліфікованої підтримки.
Не все можна вирішити медикаментами. Тому варто залучатися підтримкою відповідних фахівців, які будуть допомагати.
Але ми мусимо розуміти, що війна може тривати ще довго. І мусимо адаптуватися, бо нам тут жити. Або ж виїжджати, а це — інший стрес. Ви потрапляєте в іншу країну, культуру, ментальність.
Тому важливо приймати, що завтра війна, напевно, не закінчиться. І післязавтра також. Нам треба якось пробувати в цьому жити. Якщо не вдається власними силами, то просити допомоги фахівців про психологічну підтримку.
У цілому, що можна зробити, щоб запобігти розвитку серцево-судинних захворювань?
Люди часто питають, мовляв, звідки хвороба взялася. Я зазначаю, що не має значення, звідки вона взялася, вона вже є. І треба знати, що з цим робити. Бо той час, коли ми могли попередити, вже пройшов. Важливо — самому дбати за своє здоров'я.
Бо в нас як буває, як проблема, особливо дуже запущена і лікарям не вдається допомогти, то вони винні — не надали допомогу, помилилися.
Тоді виникає питання — де був цей пацієнт або, що він зробив для того, щоб це вирішити? Ми самі відповідальні за своє здоров'я.
Що нам потрібно робити? Профілактика та активний спосіб життя. Особливо, коли ви молоді. Ви маєте достатньо рухатись. Я не кажу, що всі повинні займатися спортом чи професійним спортом.
Важливе — збалансоване харчування. Ми зараз стали краще жити. Маємо супермаркет, де є які завгодно продукти. Реклама та маркетинг спонукають купувати. Але ми не живемо для того, щоб їсти. Ми їмо для того, щоб жити. А нам не так багато треба калорій для життєдіагнозу. Кожен продукт має свій калораж. Для кожної вікової групи, для кожної праці є свої показники й потрібно цікавитися цим.
Це має бути стиль життя. Отож, не переїдати, достатньо рухатися, зауважувати фактори ризику, слідкувати за тиском. Потрібно вчасно звертатися до лікарів, проходити медичні огляди, не забувати, що за собою треба дивитися. І таким чином, ми ймовірні проблеми маємо відкласти на пізніше. А вже по міри їх виникнення знати, що робити, до кого звертатися, яку допомогу слід отримати.
Ми оперуємо людей старшого віку, яким понад 80 років. У них уже внаслідок віку проблеми із серцем і судинами. Навіть ці пацієнти мені кажуть, що хочуть жити, тому погодилися на операцію, бо хвороба впливає на якість їхнього життя. Старші люди відважуються на операцію, бо хочуть жити і ми їм допомагаємо це зробити.
Важливим є оптимізм. Є гормон кортизол, коли ми мало рухаємося і в стресі, то він в нас домінує. І він впливає на наше здоров'я. А коли ми починаємо рухатися, коли мислимо позитивно, оптимістично, рівень цього гормону в нашому організмі зменшується. Тоді домінують інші гормони й зменшується ризик серцево-судинних захворювань. Ті люди, які все життя були активні — живуть довше.
До мене приходять пацієнти, які мають проблеми внаслідок надваги. Подивіться, скільки людей з ожирінням в цивілізованих країнах. Тому що є комфорт. Людина сама винна в усьому. Тому говорити, що в нас війна та списувати на неї не потрібно. Хоча факт війни має своє конкретне значення, але не тільки це проблема.
Є країни, де немає війни, де є хороше, комфортне життя та дуже багато серцево-судинних захворювань, інфарктів та інших захворювань. Люди звикли до комфорту.
Поки людина не перебудує свій стиль життя, то лікарі в цьому питанні можуть допомогти тільки медикаментами, операцією. А далі кожен сам повинен розуміти, що це його життя, його відповідальність.
Загалом, ми завжди рекомендуємо менше їсти, більше рухатись, вести здоровий спосіб життя.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Лікар-психіатр про вплив війни на ментальне здоров'я: профілактика та перші дзвіночки розладів
