Аби не наражати себе на небезпеку: рятувальники радять туристам утриматися від походу в гори (ВІДЕО)

Сьогодні, 23 вересня на горі Піп Іван - мінус 5. Тож рятувальники просять тих, хто зібрався підкорювати гори - утриматися від походів.

Про це йдеться в сюжеті ВЕЖІ, пише Фіртка.

Чи принаймні добре до них підготуватися.

Аби не наражати себе на небезпеку і не додавати клопотів тим, без чиєї допомоги не обійтися.

Детальніше у відео:

Фіртка розповідає, як підготуватись до туристичного походу, що брати з собою, як діяти у разі зустрічі з дикими тваринами та які безпечні гірські маршрути на Івано-Франківщині можна обрати тим, хто вперше вирішив насолодитись красою Карпат. 

Маршрут

У мережі є предостатньо інформації про місцевість, місця для нічлігу, дистанцію, наявність води. Якщо зайти на сайти, де пропонують комерційні походи, то можна отримати детальний опис маршрутів та їхні рівні складності.

Найкраще у високогір'я ходити групами, в яких є інструктори та досвідчені туристи. Інші люди, які орієнтуються, як діяти у разі небезпеки, нерідко можуть врятувати ваше життя.

До слова, за 10 днів до походу радимо зареєструватися у гірській пошуково-рятувальній службі. Ця процедура безкоштовна. Реєстрація за посиланням. 

Ще одна важлива деталь, обравши маршрут, перед походом необхідно ознайомитися із точним прогнозом погоди. Врахуйте, що у горах темніє швидко, а тому раціонально розраховуйте час, щоб не заблукати.

Фізична підготовка

Є два варіанти: покращуйте фізичну форму та готуйтесь до походу або ж оберіть нескладний маршрут.

Для першого походу, гірські рятувальники радять, обирати маршрут низької або середньої складності, який користується популярністю серед туристів. Це зумовлене тим, що популярні маршрути зазвичай промарковані та мають вказівники.

До маршруту високої складності без попередньої підготовки краще не вирушати. До таких походів необхідно ретельно готуватись. За словами рятувальників, підготовка до таких маршрутів потребує приблизно два тижні.

Туристам рекомендують багато ходити пішки, бігати, кататись на велосипеді, займатись спортом. Проте, перед самим походом в гори фізичні навантаження потрібно суттєво зменшити, аби поберегти сили.

Пам'ятайте: підійматись 5 км по горах – це зовсім не те, що йти стільки ж по лісу чи полю, а тому враховуйте фізичні можливості усіх членів групи. Водночас, як наголошують надзвичайники, найкраще спочатку декілька разів сходити у гори влітку, і лише потім вирушати у зимовий похід.

Спорядження

Одразу зауважимо, що купувати туристичне спорядження, якщо ви не збираєтесь часто ходити у походи, не раціонально. А тому — найкраще орендувати спорядження.

Очевидно, що список речей для походу у кожного відрізнятиметься. Виділимо ті речі, які є обов'язковими.

• рюкзак;
• зручний, теплий та змінний одяг;
• термобілизна;
• похідне та змінне взуття;
• снігоступи;
• запасні шкарпетки;
• дощовик;
• набір посуду;
• засоби особистої гігієни;
• похідна аптечка;
• трекінгові або лижні палиці;
• лижна маска або протисонцеві окуляри;
• навігатор, карта, компас;
• смартфон, павербанк, гроші;
• ліхтарик;
• вода та їжа;
• сірники, пальник, казанок, горнятко, тарілка, ложка, виделка, ніж.

Якщо ви вирушаєте у похід з ночівлею, то не забудьте про намет та підстилку під нього, спальник, надувний килимок чи каремат.

Зустріч з дикими тваринами у Карпатах

У Карпатах турист може зустріти змію, вовка, ведмедя, кабана чи рись. За останній час випадків нападів тварин на українських туристів не фіксували. Проте, на всяк випадок, залишаємо декілька порад.

Пам'ятайте: фауна боїться людей. Якщо ви дасте знати, що ви є, то тварина зробить усе за вас, зокрема постарається втекти.

Нагадуємо, не ходіть у високогір'я наодинці, адже група людей більше вселяє страх у тварин, і відповідно ймовірність, що тварина втече й не зачепить вас більша. 

Завжди треба дивитись під ноги, аби не наступити на змію, і не йдіть тими місцями, де ви не бачите, куди наступаєте, приміром, там, де висока трава чи чагарники. Якщо ви все ж таки натрапили на змію, а вона не побачила вас й не втекла, то найкраще рішення — обійти її. Карпатські змії не стрибають та не пересуваються швидко.

Водночас ні в якому разі не суньте змію зі стежки ногою, палицею чи будь-яким іншим предметом — це небезпечно. 

Крім того, потрібно бути помітним візуально: одягнути яскравий одяг. Також не варто йти занадто тихо, крадькома, навпаки радимо спілкуватись чи співати.

Тобто, звуками дати зрозуміти фауні, що ви є, але водночас не лякати її та не створювати їй дискомфорт. Викрикувати чи користуватись чимось на кшталт петард — рішення не найкраще, адже, окрім вас та фауни, у Карпатах також є інші туристи, яких роздратувавши, іноді можна вважати небезпечнішими за тварин. 

Не чіпайте тварин, якщо ви бачите їх — одразу йдіть у протилежну сторону.

Якщо ви зустріли бурого ведмедя — зберігайте спокій. Ведмідь не нападатиме і боятиметься вас, допоки ви його не налякаєте чи не взаємодіятиме з його жертвою або потомством. 

Крім того, не намагайтесь втекти. Тікаючи, ви стаєте жертвою, яку треба за будь-яких умов наздогнати.  Дайте тварині знати, що перед ним людина.

Говоріть з ним вельми низьким голосом, збільшуйте свій силует, спокійно змахуючи руками. У групі не ставайте одне за одним, а ставайте в шеренгу та одночасно, не спинаючи вищеперераховані дії, по трішки відходьте назад, не обертаючись при цьому до ведмедя спиною.

Слідкуйте за його діями. Якщо він йде у вашу сторону, то зупиніться та киньте йому якусь з ваших речей, але робіть це обережно, не налякавши його.

Якщо ведмідь продовжує йти у вашу сторону — лягайте на землю, не знімаючи рюкзака, покладіть руки за голову і розставте ноги ширше, щоб вас було неможливо перевернути. У цьому випадку вам треба вдати мертвого. Залишатись у такому стані необхідно, допоки ведмідь повністю не покине територію. 

При агресивній атаці ведмедя рекомендують кричати та кидати у нього предмети. Якщо атака почалась з близької відстані, то порада наступна: бийтесь якомога активніше, використовуйте палицю чи ніж, завдавайте якомога більше шкоди у ніс. Це може допомогти відігнати тварину.

Якщо ви зустріли вовка, то ваші дії мають бути схожими до дій при зустрічі з ведмедем: повільно відступайте, не повертаючись до тварини спиною, але ні в якому разі не тікайте. Намагайтесь здаватись більшими та вищими, заберіться на якесь підвищення та говоріть з вовком низьким голосом.

Якщо вовк стоїть на місці, то ми крок за кроком рухаємось назад. Якщо вовк переходить в агресивний режим, то можна починати кричати та кидати різні предмети.

Коли вовк біжить на вас, що насправді буває дуже рідко, відбивайтесь. Намагайтесь налякати його якомога сильніше та будьте сміливими. Як кажуть: «Вовків боятись — в ліс не ходити». 

При зустрічі з риссю ніколи не тікайте. Рись — кішка, яка може наздоганяти заради забави. Що робити? Говоріть сміливо, дайте зрозуміти, що тут є люди, і вас багато, крокуйте назад та не втрачайте очима контакт з твариною. Якщо при цьому рись не тікає — кричіть, махайте руками, кидайте у неї різні предмети.

Якщо рись нападає на вас, то всі поради зводяться до одного — бийтесь до останнього: якомога більше шкоди наносьте у зону голови, кричіть, задіюйте руки, ноги та будь-які предмети. Зауважимо, що напади рисі на туристів трапляються вкрай рідко.

Якщо ви зустріли кабана, то знову ж таки не намагайтесь тікати. Залізьте на дерево та відлякуйте його, кидаючи зверху гілки або предмети. Кабан не вміє лазити по деревах, навряд він буде чатувати вас, а майже відразу піде. 

Кабан боїться різкого та гучного крику, шуму чи свисту — такі звуки викликають у нього паніку. Якщо звір все ж напав на вас, використовуйте для оборони будь-які тверді предмети: ніж, палицю, камінь...  Постарайтесь максимально захистити внутрішні органи, і наносьте удари в найбільш вразливі місця на тілі тварини: очі, горло та ніс. 

Збираючись у Карпати, завжди беріть з собою предмети, які можуть відлякати звіра. Це може бути свисток, спрей від комарів або балончик з перцевим аерозолем.

Пошуки туристів у Карпатах: скільки коштує врятувати життя

Як повідомила речниця Держслужби з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області Христина Перцович, найчастіше туристи губляться влітку та восени, рідше — взимку та весною.

З початку 2021 року гірські рятувальники Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області здійснили 130 залучень на проведення аварійно-рятувальних робіт, під час яких врятували 136 осіб, 52 — надали першу медичну допомогу.

У гірській місцевості на території Івано-Франківської області летальних випадків протягом року не зареєстрували. 

За словами рятувальників, найпоширенішою причиною, чому туристи губляться у горах в основному є переоцінка своїх можливостей та недооцінювання складності маршруту чи рельєфу місцевості.

Також важливим фактором є те, що туристи нехтують консультацією з рятувальниками та їхнім інформуванням чи реєстрацією своєї групи, де вказані особи можуть дізнатися про стан маршруту, необхідний перелік одягу та спорядження й отримати інші рекомендації надзвичайників.

Вирахувати вартість однієї пошуково-рятувальної операції ДСНС дуже складно. Вона залежить від різних обставин: кількості залучених підрозділів, кількості рятувальників, відстані до місця проведення робіт та терміну проведення робіт. Орієнтовно одна пошуково-рятувальна операція коштує до 20 000 гривень.

• обов'язково інформуйте своїх близьких і знайомих про проходження вашого маршруту й очікуваний час повернення з походу;
• уникайте походів поодинці, мінімальна рекомендована кількість учасників туристичної групи складає не менше ніж три особи;
• переконайтеся, що ваше екіпірування відповідає вимогам походу: візьміть з собою достатню кількість їжі та води (зігрівальні напої – чай, кава), а також необхідний теплий одяг та взуття, медикаменти;
• поцікавтеся умовами місцевості та прогнозом погоди;
• обов'язково візьміть з собою перевірені туристичні карти.

«Дбайте про свою безпеку та у випадку виникнення надзвичайної події негайно телефонуйте до Служби порятунку за номером 101», – наголосили надзвичайники.

Куди ще можна зателефонувати у разі потреби?

1. спеціалізована пошуково-рятувальна частина: 067 342 04 91;
2. відділення в Івано-Франківську: 067 342 04 92;
3. відділення у Вигоді: 067 342 04 99;
4. відділення в Осмолоді: 067 342 04 98;
5. відділення у Ворохті: 067 342 04 95;
6. відділення в Яремчі: 067 342 04 94;
7. відділення у Верховині: 067 342 04 96;
8. відділення у Косові: 067 342 04 97;
9. відділення у Явірнику, пост на горі Піп Іван: 094 922 84 12.