Місія Януковича

 

Галімий постмодерн (так наприкінці ХХ ст. називали те, що на початку називали шизофренією): святкувати день в ім‘я величезної кількості зусиль, витрачених заради того, аби вигнати німців з України, й витрачати чи не більші зусилля на те, щоб затягти їх в Україну на Євро-2012 – не менш безглузду затію, аніж велика вітчизняна війна.

 

Втім, нічого дивного: сама по собі практика культу великої перемоги Колими над Бухенвальдом спонукає шизофренічні патерни. Перемога Радянського союзу у війні – була перемогою постмодернізму. Дослідники зауважують:

 

Якщо в 1941-му році все це хоч якось можна було уявити, як війну нацистів проти інтернаціоналістів, то незабаром керівники червоної армії остаточно стали на позиції російського націоналізму (відомий тост Сталіна за перемогу російського народу), а німці перейшли на позиції справжнього інтернаціоналізму, аж до створення багатьох національних формувань у складі Вермахту та Ваффен СС.

 

Після війни нацизм розповсюдився з армії на все радянське суспільство: впроваджувався антисемітизм, пропаганда ставала дедалі більш русистською, продовжували функціонувати концтабори Бухенвальд та Заксенхаузен.

 

Усі європейські, американські, навіть іранські та індуські антисеміти – за Гітлера. І лише російські – проти (святкують 9 травня). Мені, європейцю, у Гітлері подобається все, окрім антисемітизму (особливо пропрацьовка ним заднього плану в його акварельних етюдах). Без антисемітизму Гітлер – такий собі Наполеон ХХ ст. Росіянам у Гітлері все не подобається, окрім антисемітизму. Загадкова російська душа – колись це називалося «похмільний синдром».

 

Треба визнати, що на місці Януковича кожному було б нелегко. Українці малозрозумілі. Скажімо, той самий загадковий російський похмільний синдром добре вивчений і відрефлексований ще великою російською літературою і трет‘їм отдєлєнієм собствєнной Є.І.В. канцелярії, яке цей народ і цю літературу опікало й надихало. Путін може діяти за традиційними алгоритмами, бо традиційними залишаються реакції росіян. Він вірно вчиняє, коли вчиняє жорстоко. Вони це люблять. Добрих правителів вони вбивають чи проганяють. Павла І – європофіла й гуманіста – до смерті забили табакеркою. Олександра ІІ, який звільнив селян, підірвали бомбою. Миколу ІІ, який впровадив перші більш-менш демократичні вибори, розстріляли. Хрущова, який влаштував відлигу і скоротив репресії, скинули. Горбачова за гласність і демократизацію усунули в антиконституційний спосіб.

 

Росіяни здатні любити лише тих, кого бояться: Маніяка Івана Грозного, Садиста Петра І, Катерину ІІ, яка кріпосництво замінила рабством, Сталіна, який вбив їх більше, ніж Гітлер… Путін усе робить вдало, але мало. Його поліція має бити опозицію не гумовими, але залізними кийками, тоді його не любитимуть, а вже боготворитимуть.

 

Політтехнологи справедливо зазначають, що недоліком нинішніх отців російського народу є європейські смаки.

 

Очищена від людей Москва в день інавгурації, золотий зал, чиновники і мільярдери, які копошаться біля трону і мріють доторкнутися до руки інавгуранта – це все чудово. З усім цим дисонує його італійський костюм. Навіть в очах західного телеглядача.

 

Чалма, монгольський халат, хоча б полувоєнний френч все розставили б на свої місця. Як до європейського політика, до Путіна маса претензій. Як хан він цілком прийнятний, зручний для співпраці й дає надію, що його азіати колись таки підуть китайським, а не іранським шляхом.

 

Януковичу важче: ні він, ні Ангела Меркель ніколи не читали нічого за Україну, в якого-небудь українського «Достоєвського», отже, не відчувають глибин душі місцевих роскольникових.

 

Саме тому Януковичу, на відміну від Путіна, не пробачать удар сокирою по голові «старушки-процентщиці» адже в українській літературі ніхто з такою художньою довершеністю не довів, що лише це і є передумовою справжнього примирення з собою і Богом.

 

Європейці не вбачають в Україні Європи, але й не вірять, що ми – Азія. Українці ближчі до греків, ніж до китайців. Їм від влади потрібні тільки дві речі – щоб не заважала і щоб платила. Янукович заважає всім і незабаром зовсім не матиме можливості платити. Всю свою історію ми практикували лише два способи стосунків з владою: саботаж і бунт. Янукович прагне наслідувати Путіна, а мав би Ющенка. Його б не вибрали на третій термін, проте, не посадили б після першого.

 

Старі люди кажуть, що при інтерполі та фінансовій поліції Німеччини сформована група з 500 чоловік, яка з цікавістю досліджує кошти всіх українських вищих чиновників та олігархів. Кажуть, буде так: призначається розслідування по офшорній компанії, через яку в якомусь, прости Господи, 2005 році не зовсім законно пройшло 500 тис. доларів на сусідній офшор. На час розслідування накладається заборона на відчуження акцій, які зареєстровані на компанію. Ці акції, як на гріх, ну, наприклад, великого загальнонаціонального телеканалу. Цього досить для того, щоб він став коштувати – нуль! Його вже неможливо буде продати. Хіба що задешево росіянам, які готові сплачувати політичні бонуси за бросові активи. Подібним чином вони візьмуть в Україні все. Європа після виборів, які визнає несправедливими (або навіть раніше) своїми розслідуваннями знецінить найжирніші активи наших олігархів, а Москва стане на прийом.

 

В цьому і полягає всесвітньо-історична місія четвертого українського президента, яку він не усвідомлює. Сам він гадав, що все залишиться йому, а не росіянам. Наступного 9 травня перед тим, як вітати зголоднілих ветеранів, йому доведеться запитати дозволу на це в заступника з питань внутрішньої політики голови адміністрації президента Росії.

 

Дмитро Корчинський,

 

Братство

 


Коментарі (2)

!!!!! 2012.05.15, 21:41
Корчинський як завжди неперевершений !
Щукар 2012.05.18, 14:05
Цікаво написано
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1771
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

814
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1085
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1509
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2726 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3820

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

928

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

522

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

387

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1071
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5673
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5227
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10606 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1201
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7576
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

942
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1098
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15852
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

353
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1424
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1846
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1744