Здається, все успішно пройшло. Вибори відбулися, відсвяткувалися. Преса кинула ще одну бомбову дозу політичних новин. Заспокоїлася. Почалося обговорення кінця світу, який так і не наступив. А от мене не покидає чи то відчуття втоми, чи то особливої форми апатії до всього, що відбувається.

Ось і розпочалися Свята – діти отримали своїх миколайчиків. Завершується річний цикл. А мало що змінюється – як у нашій спільній долі, так і у нашому ставленні одних до одних. Про політичні перспективи говорити не буду – не святочне. Але про ставлення одних до одного...

А і дійсно, заради кого ми маємо виходити на вулицю, чи маємо взагалі? І яка ціна нашої свободи?

У Верховній Раді України відбулися сутички… Опозиція штурмувала президію… ВО «Свобода» спиляла залізний паркан, що загороджував ВРУ… ВО «Свобода» вибила двері в Раді…

На сьогодні говорити про принципи управління в нашій державі – це, як кажуть, переливати з пустого в порожнє. Принцип один – ніяких принципів. Безпринципність уже запустила механізм деградації суспільства, якому потрібно повертати віру в ідеали.

На крайньому північному-сході України на противагу Українській Народній Республіці  була проголошена маріонеткова Українська радянська республіка. Був створений плацдарм для подальшої окупації решти України.

Нарешті це сталося. У суботу, в матчі чемпіонату Іспанії "Бетис" - "Барселона" супер-мега-Лео-Мессі таки побив рекорд німецького бомбардира Герда Мюллера, забивши у ворота суперників три м'ячі. Рекорд, який протримався 40 років.

Днями мені випала честь читати лекцію про новаторство і унікальний шлях Леся Курбаса. Діло відбувалося у Києві в мистецькій республіці Гостинний двір.

При згадці  терміну «референдум»,  інколи в мене виникає стійка асоціація з комп’ютерною грою, шутером (рольова «стрілялка») «Doom».

З прикарпатських обранців тільки один Олександр Сич сказав про власний досвід, завдяки якому міг би опинитись в президії ВР – так домовити самопіар на хвилі ейфорії від здобуття мандата.

Цікаво, що «українізацію» було доручено проводити «російськомовним», почергово, - спочатку німцю Емануїлу Йоновичу Квірінгу, потім єврею Лазарю Мойсейовичу Кагановичу, і нарешті поляку Станіславу Вікентієвичу Косіору.

В матчі Ліги Чемпіонів стався епізод, який зворохобив весь футбольний світ - футболіст донецького "Шахтаря" Луїс Адріано забив ганебний гол.

Те, що вибори закінчилися, помітно не тільки з відсутності напруженої плакатно-ефірної атмосфери. Затихли виступи, їзди, концерти, затихли обіцянки. Ба, навіть почате перед виборами затихло. Вся риторика кандидатів про те, що вони знають, вміють, і зроблять щось для народу, - коту під хвіст.

Завершилися вибори і в Сполучених Штатах Америки. Переможець, як і переможений, відомий. Світ з полегшенням зітхнув, світ з болем зітхнув, світ індиферентно дихає.  

...Щодо Засухи, то згадався анекдот, який розповів мені інший товариш (московський єврей до речі): "Жив собі такий бізнесмен на ім’я Моше Каце. Багатий був. Давав багато грошей на синагогу, жертвував на хоспіси, дитячі будинки і, навіть «на всякий випадок» збудував православний храм..."

Розділ другий. Земля візантійська. Важке очікування.  Глава 6. Принцеса Анна. Бентежний сон.

Для того, щоб змінити ситуацію у країні вже практично вичерпані можливості, що окреслені рамками закону.

Нещодавно у Івано-Франківську в меморіальній квартирі художника, академіка Володимира Чернявського відбувся черговий Традиційний філософський квартирник «Під абсент».

Є місця, де зручно відбуватись ключовим подіям історії. Вони, ці місця, наче навмисно створені для народження пророків і проголошення світових релігій, для грандіозних битв і доленосних зустрічей.

Ну що ж виборам кінець, а хто слухав казочку і прийшов на дільницю – той  молодець. Хочеться трохи зупинитися на інших Молодцях.

Першим висновком є те, що вибори спотворили не скажу, що волевиявлення, а слабу інтенцію народу України та українського народу.

Якщо так станеться і результати екзит-полів збіжаться із результатами затвердженими ЦВК, то в Україні вималюється цікава ситуація. В парламенті зустрінуться дві крайні політичні сили – ВО "Свобода" і комуністи, що обіцяє перетворити Верховну Раду на безкоштовний цирк.

На Прикарпатті в поті чола провели останні тижні виборчої кампанії різноманітні благодійні фонди, прагнучи здобути депутатський мандат для власних покровителів, в деяких гірських округах ситуація дійшла до абсурду...

Чимало людей, які претендують на епітет «свідомі», закликають народ все гучніше напередодні виборів прокинутися. Щоби до недільного часу підійти  у тверезо-спортивній формі, постати раптом (!) щиросердо усвідомленими істотами.

Кандидати думають, що би ще таке втнути, щоби сталося чудо і тебе полюбили би виборці, або хоча б розлюбили твого головного опнента...

Імітація, в якій опір підміняють цирком шапіто, девальвує ідею. Але посполиті у ліфті, що провалюється у розквіт а-ля Зімбабве, заспокоєні: боротьба ж триває. Щоправда, шмайсери надувні, а козачки – ряжені.

Хто в своїй передвиборчій проргамі виступає за вільне володіння вогнепалом? Підкажіть, проголосую...

Суть і метод досліду полягали в наступному.  Кіт (неважливо, якої породи:)) запертий в сталевій камері. Крім кота в камері, знаходиться певна смертоносна і дуже крихітна доза.....

Великі особистості важкі у сприйнятті. Спогади про них зазвичай впираються в масштаб того, хто згадує. До відвідин музею-квартири в Єревані моє сприйняття Параджанова знаходилось під пресом цього парадоксу...

У кожній нормальній країні свідомі громадяни діляться на цинічних і наївних. Співвідношення між цими групами громадян формується відповідно до політичної культури, ментальності, традиції etc. В Україні ці пропорції максимально порушені...

Хтось  із класиків колись сказав, що коли люди перестають сприймати і розуміти тропи – слова і вирази, висловленні в переносному значенні – тоді постає перед нами велика ознака перебування цивілізації на краю безодні.

Ми, політв’язні, письменники, видавці, музиканти, історики, політики, громадські діячі вважаємо, що у наступному парламенті мають бути чесні, принципові, ідейні та патріотичні люди.

За мирних часів воїни сумують. Коли немає війни балом керують бариги. Жалюгідні лякливі ділки стають центровими, підгрібаючи під себе гроші, красиве життя і красивих жінок.

Ось такими ми були тоді мрійниками, а що сталося насправді? З нас зробили дурнів і поставили на поріг державності, але вже біля інших дверей. Біля дверей над якими написано «Вихід».

Так вважає Мирослава Третяк. Вона з 1989 року працює у школі №3 м. Івано-Франківськ на посаді техпрацівника. Життя склалося нелегко. Виховувала сама трьох дітей. Чоловік помер, коли їй було 27 років...

Останні кілька років Україна все більше грузне у свого роду геополітичній автаркії. Бурхливість і неочікуваність розвитку України, яка карколомно змінила траєкторію свого розвитку, захопила увагу як самого українського суспільства, так і більшості тих, хто його аналізує

Майданщики-окаянщики,
Да гірка ваша доля,
Що не вмієте хліба-солі їсти
Да з чорного поля!

Український ПЕН-центр висловлює глибоке занепокоєння поверненням до совєтської юридичної практики, яке набуло в Україні в останні два роки системного характеру...

От і нові вибори, не куди-небудь, а аж до Верховної ради. Цікавим тут є Лохівський виборчий округ №…, із центром у місті Лохів.

Перед черговими виборами постає одвічне питання – за кого ж цього разу проголосують галичани?
За яким принципом будуть вибирати?

Пригадую, як йшов на попередні президентські вибори. Одразу з як тільки я зареєструвався під прізвищем Противсіх, - одразу ж «море» дзвінків, привітань, побажань, запитань.. Зустрівся я в той час і з нашим відомим місцевим поетом Степаном Пушиком...

Термінатор (Добрий) сидить під ген високою смерекою на пірамідальному горбочку, який, як певне здається, править за великий мурашник, і у позі лотоса із заплющеними очима та у єднанні трьох пальців обох рук у вигнуто-вертикальному положенні  медитує...

Нащадки останнього імператора сикхів заявили про свій намір повернути родині Кох-і-нор – легендарний діамант, що нині прикрашає корону британського принца-консорта Філіпа. Мандри каменів довші за людські – мінерали живуть сотні мільйонів, а деякі й мільярди років.

Пізньої ночі, чи то пак раннього дня, мандрівники прикочують в зачуханий мотельчик «Генерал Федерал».  Сара(кішкою зіскакуючи з гармати): Я не хочу тут жити. Тут, мабуть, навіть і джакузі нема.

Ми, галичани, востаннє були по-справжньому вільними, ще коли були Білими хорватами. Після того, як Рюриковичі поневолили наших предків, галицькі землі завжди були в статусі колонії.

Дала мені мамка корову
Та на мою бідну голову:
Корову би пасти, доїти, доїти,
А мені би з хлопці ходити.

В першому романі циклу - «Тінь попередника» розповідається про напад агресивних іншопланетних істот, «ґиргів», на колонізовані людством планети. Розслідування, ініційоване урядом Зоряної Імперії, не принесло відповіді на питання: хто саме використовує ґиргів як біологічну зброю проти людської раси?

...Ось таке вичитав на сторінці Фейсбук В. Войтика, директора КП ЄРЦ. Я не хотів ворушити цього питання, але відчуваю, що камінь в мій город. Зараз поясню, чому саме...

Найбільша проблема нашої країни – це корислива влада. Як тільки людина приходить до влади, то жага до наживи перемагає все.

Заборонити будівництво трубних міні-ГЕС вздовж русел гірських річок області.

Мешканці Галичини вже так звикли голосувати, орієнтуючись на симпатії до персони чи до ідеологічного спрямування політсили, що й не звертають уваги на таку річ, як виборча програма.

Багато митців виступають у пресі з колонками, де ганять, висміюють, аналізують дії керівництва держави. Це гарно, відчайдушно, патріотично. Але прикол в тому, що їм за колонки платять...

…Коли музика затихає, в камері Сари магічним чином появляється чоловік в ґаздових гуцульських шатах...

Якщо на наш світ подивитися з іншого виміру, він виглядає як конус...

"Язык–это принципиально…", "Эти украинцы мешают нам нормально жить..." Нині етнічні українці і українська мова у Криму, Луганській і Донецькій областях мають стільки ж прав як курди і курдська мова у Туреччині.

Ось і ще одна персоніфікована передвиборча несподіванка в нашій області, на цей раз з ряду, радше,  приємних, аніж навпаки, - Олесь Доній.

Газетки, буклети, а також їх родичі. Про що цього разу хотів би з Вами поговорити? Буду неоригінальним - вибори. Хоча, не дуже і про вибори... Одним словом... Уже тиждень в центрі Івано-Франківська один чоловік роздає газетку від однієї партії, називати яку не можна, бо знову скажуть, що проти них ведеться провокативна війна

В народі є хороше прислів’я, яке гласить  «Не копай ями іншому, бо сам в неї впадеш».

Вирішив скупатися, а потому трохи пройтися берегом річки – в напрямку «вище», ближче до витоків. Краще б не купався, або не проходжався…