Наші уявлення зв Святу Католицьку Церкву ми черпаємо переважно в пропаганді ворогів Церкви.

Ось так, покинувши рідний дім, я віднайшов свій власний. Тепер під моїм вікном пахне акація. У моєму садку дозрівають смокви і маслини. Зі спальні перед сном я дивлюся на море, яке своєю незворушністю наповнює мене спокоєм. А до сну мене приколисує тиша.

Епопея з цинічним перешкоджанням (виключно з політичних мотивів) міським головою та більшістю в Івано-Франківькій міській раді ремонту стратегічно важливих для міста вулиць Кармелюка та Ленкавського добігла кінця. Вулиці таки будуть відремонтовані. 

120 сімей з Криму привіз в Галич Данило Галицький... А нещодавно померла остання караїмка, яка знала караїмську мову... Зараз є лише один караїм, що прописаний в Галичі... В світі їх залишилося всього лише близько 2 тисяч... Втрачений, неймовірно цікавий і величний світ... 

Китаєць дивився у вікно купейного вагону. Годину тому він зайшов до поїзда в обласному центрі з ратушою, подібною до дзиґи, увінчаної монгольським капелюхом. Він дивився на зарослі бур’яном поля Західної України і згадував чжоуського князя Сянь-гуна, який перетворював на рабів тих, хто лінувався обробляти плодючі землі, та імператора Цао Пі, що наказав зварити у казані чиновника, який не прослідкував за посівами у довіреній йому провінції.

Колоніальне минуле України відходить в небуття разом з пам’ятниками кривавим вождям, з декомунізацією. В нас ще багато системних проблем, але ми маємо й дорожню карту системних рішень. Треба лише не піддаватися на дзвінкі фрази політичних спекулянтів та популістів, на новітні націонал-комуністичні гасла.

Не будемо заглядати аж надто в далеке минуле – спекулювати на нестачі джерел, почнемо з шістнадцятого століття: відтоді й до кінця вісімнадцятого Україною віяв "дух одвічної стихії" - вся ця козаччина – наливайківщина – трясиловщина – хмельниччина – паліївщина – гайдамаччина.

В нього звичайно своя персональна мудрість, обумовлена часом й певним досвідом, хоча будь-яка правда є суто своєю правдою, як філософія є лишень Методою Переконання, віра - практикою самогіпнозу, фізика самовиправданням Явищ, а математика - простим нерозумінням фізики в суто природній метод... 

Спочатку Рюриковичі визволили нас від окупаційної адміністрації Діра та Аскольда. 

Згодом Монголотатари визволили нас від Рюриковичів. 

Десь років за сімдесят литовці визволили нас від монголотатарів...

Багато років не хотілось зачіпати болючу тему відносин між українцями і поляками, якби останні, під негласним впливом шовіністичного сусіда у двадцять першому столітті,  не видали на верх свою приховану споконвічну мету - володіння територією від "можа до можа".

Ідея в тому щоб будувати Всесвітній Храм, а в Ложі спілкуватися тільки з незаурядними людьми (божевільними, безумовно). Уникати звичайного. Марити грандіозним. Чи любите ви масонів так як люблю їх я?

Це було давно… Жила-була дівчинка… Нікого з рідні, окрім батька, в неї не було. Однак вони жили дуже щасливо. Проте злі люди, заздрісні й мстиві, викрали дівчинку.

Ілюзії поглиблюються в своїй непрогресії. Соромно свідомо декларувати для себе певні метастази інволюційного гниття.

У зв’язку із знайденими новими архівними документами у одному із яких згадувалося про ритуал Рідної Землі. Це таємне дійство, завдяки якому можна було встановити зв'язок крові і рідної землі. Думаємо, що на сьогодні, цей ритуал частково втрачений, тому він нам повністю не є відкритим. Ми лише знаємо його сутнісну основу.

Одна молода симпатична особа, як формальний ідеолог, зважаючи на вік і практичний стаж роботи у державній службі, презентуючи документ, заявила - нарешті ми приймаємо революційний Закон...

24 червня 1717 року в Англії масонами було створено Велику об’єднану ложу Англії.  24 червня 2016 року більшість жителів Великої Британії проголосували за вихід з Європейського Союзу. Який між цими різними епохальними подіями існує зв'язок?

Хтось зі спритних вже каже: «Овва!»

Постмодерн поступово перейде в Порно, бо усіляке збочення є формою порно й порногламуру. 

Сьогодні був футбол. Великий футбол. Наші виграли.

Можна без зайвого словесного пафосу підсумувати: попри певну червневу сірість, наче осінню, і апатію великого числа жителів міста, як все ще невиправних провінціалів, - фестиваль вдався.

Історія така ж провокативна, як і сама природа, врешті, варто зрозуміти сутнісне місцезнаходження окремих речей та подій.

Всіх зараз цікавить одне: а що буде робити , і як, найголовніше,  Надія Савченко?  І чомусь не так багато стурбовані її, якщо не фізичним станом після двох років кацапської  буцегарні, то психологічним?

Ще мудрі греки в давнину радили триматися міри і уникати крайнощів.  Природно і дуже  приємно, що лунають звідусіль від українців слова гордості і радості за країну, співачку і себе.

Я стою на землі давніх арійських царів, під високим небом Хорасану. Звідси скіфи прийшли на землі давньої України.

Теза блаженності стосувалась купців тодішніх - а саме в їхньому розумінні того, що в матеріальній природі щастя не існує й не може бути за фактом...

Не зважаючи на варягів, литовців, ляхів, які впливали на формування України, ментально ми тяжіємо до півдня. 

Ще мудрі греки в давнину радили триматися міри і уникати крайнощів.

Кожен день приховує в собі певну передосторогу. Кожен день вигамає цілей.

З тими, кого він пече – все просто. Він як і його прообраз – вогонь пекельний, пече грішників. В Єрусалимі також є аналог «вічного вогню», називається він – «геєна вогняна». Це – ворота до пекла. У вранішній християнській молитві є слова про порятунок від «вічного вогню», під яким, безумовно, розуміють вогонь пекельний. 

Чи можна стати безсмертним? Як то казали мудрі люди: Займись цігун і переконайся сам! Цігун на франківському міському озері то таки цікаво.  

Коротше, хочеш добре жити – не тицяй папірці в щілину, а на кордоні шукай шпарину. Валіза – вокзал – Валенсія!

…власне якось так після перегляду сказав про цю виставу Руслан Марцінків. І виглядало дуже символічно - п’єсу написану екс-очільником міста Хайфи дивився й голова міста Івано-Франківська.

Не натішуся філігранністю гри російських спецслужб, які пронизали кожен капіляр нашої не нашої держави. Щоб мене не занадто оскаржували у манії переслідування та занадто односторонньому баченні проблеми, одразу обумовлю, що не лише підступи ФСБ та ГРУ постійно зривають всі наші плани.

Козак мав двічі відмовитися від запропонованої Січею йому булави, а за третім разом погодитися, аби стати Гетьманом. Такий був ритуал. І новий прем’єр-міністр вчинив аналогічно. Маємо гетьмана з прізвищем Гройсман (Гриць) і козачим прізвиськом «Я вам всім покажу». Гей-гей-гей!

Америка - велика країна, яка не має ілюзій щодо нас. І нам не варто плекати ілюзії щодо неї.

Школярем я дуже хотів бути схожим до нього і теж злітати в космос. Мабуть, це було нормою для радянського школяра - БУТИ як ГАГАРІН. 

В контексті останніх подій...

Це важкий текст. Тим не менше вважаю, що його хтось написати мусить. Попри всі ризики. Одним із істотних елементів сьогоднішньої політичної кризи в Україні є окрема сольна партія ветеранші українського політикуму Юлії Тимошенко.

Таки дуже вже ексцентричний смаколик подають у цьому сезоні на сцені Івано-Франківського облмуздрамтеатру: за італійським рецептом англійського походження знаменитий данський соус у франківському приготуванні. Гамлет в гострому соусі. Незвичайна страва з присмаком комедії від соус’єра театру - молодого й перспективного режисера Ореста Пастуха за переписом від класика світової драматургії Альдо Ніколаї. Та чи насправді гострим вийшов данський соус у виставі?

Культура є наукою, до того ж геометричною.

Ми належимо до народів, які схильні асимілюватися. Нам, як і білорусам і московитам, аби лишатися собою потрібні цілеспрямовані зусилля національного уряду. Різні племена розчиняються з різною швидкістю. 

Власне таким має бути справжній аматорський театр – не вітіюватим у постановці крадених п’єс, а справжнім - правдивим у постановці гострих питань сьогоденню. Бо як кажуть на бойківській землі:  єдиного мука десєтьом наука. То краще цю муку бачити лише в театрі, а не у житті. На то і є театр…

Пост стосуватиметься російської мови, російської культури і одного "українського діяча". І може комусь дивно, але почну його анекдотом.

Спіноза задекларував Бога як Центр всех центрів. Бог є спільнотою атомів. Альо природа їхньої взаємодії находится за межами нашого розуміня, краще трикутники Архімеда та Піфагора. Потім епоха Юма. ВІН Крайній скептик. Я теж.

На щастя, на довгих дерев'яних човнах по Десні у Дніпро припливли європейці й забрали цю данину собі. За допомогою відібраних у нас меду, риби й модних на той час хвісточків лісових і річкових звіряток, вони побудували нам державу, яка складає основу нашої європейської ідентичності.

У нас, при відсутності компетентного експертного товариства, легко прокладати кабелі та дроти маніпулятивного контролю. Перетворювати специфічні поняття та гасла на інструменти задурювання, а населення – на колективного «песика Павлова», котрий мусить згідно гавкати в той момент, коли влада запалює перед ним чергову пропагандистську «лампочку».

Двадцяте століття забуло Бога і служило дияволу. Але ми, люди двадцять першого століття, навіть ті з нас, хто вірить у Бога, живемо так необережно, ніби диявола не існує. Замість боротися з ним, ми по-троцькістськи ігноруємо його. Схаменіться браття, непомічений ворог – найстрашніший!

Міська влада («Свобода») зараз поділена на дві внутрішніх групи впливу. Щоб зберегти баланс сил, Руслан Марцінків оточує себе надійними кадрами, які не потраплять під вплив іншої групи впливу.

Обидві "нації" об’єднує підозра — вони підозрюють, що живуть на «Титаніку», який вже зустрівся з айсбергом. Вони також підозрюють, що рятувальні човни давно вкрадені і продані. 

Уже десять років ми товчемо словесну воду в ступі про похід в Європу, пошук ефективного власника і т.д. і т.п.

Хай китайці працюють, цивілізовані країни торгують ефемерними речами. Вони продають споживачам поведінкові стереотипи, сенс, гламур, образи, тощо.

Лірична комедія «ЗА ДВЕРИМА БАЖАНЬ» стала для франківського режисера Андрія Кирильчука унікальною можливістю зібрати разом ветеранів франківських підмостків. … І я спробував зазирнути на малу сцену івано-франківського муздраму, а, насправді, за куліси:  а що там,  за дверима бажань.