"Життя не може завмерти": чи на часі відзначення весіль під час війни

Війна завжди створює надзвичайно складну ситуацію у суспільстві та особистому житті. У таких умовах виникає багато запитань, включаючи, чи доречно святкувати весілля та проводити гучні банкети? 

З одного боку, весілля та інші забави можуть бути способом підтримати дух та єдність сім'ї в часи складних випробувань. Відзначення урочистих подій можуть дарувати справжню радість та світло життя людям, які безпосередньо беруть участь у війні. Такі заходи можуть бути моральною підтримкою та відпочинком в час загальної напруги.

З іншого боку, проведення великих банкетів та святкування весіль під час війни може викликати обурення та критику. Чимало вважає це — неетичним і недоречним у зв'язку зі стражданнями та нестабільністю.

Журналістка Фіртки поспілкувалася з психологинею Валерією Худзіцькою та військовослужбовцем Дмитром, а також провела опитування в соціальних мережах, щоб дізнатись думки людей, чи доречно проводити весілля, відзначати свята під час повномасштабної війни, а також, як не відчувати провини за це.

"Спробую описати реальність, в якій ми живемо.

Ця реальність є доволі неоднорідною, ми можемо спостерігати народження дітей, одруження, річниці, ювілеї, вдалі проєкти, календарні свята, а паралельно із цим щоденні обстріли міст України, смерті військових та цивільних, руйнування, трагедії, загрози.

До цього явища ми також враховуємо коливання емоційного стану. Якщо на початку війни у всіх громадян він був більш-менш однорідний і спільний, то зараз ми маємо емоційні гірки від відчаю, горя, зневіри, безнадії, гніву до пошуку ресурсу, емоційного піднесення, оптимізму, радості від поодиноких новин.

Ось так зараз виглядає наша реальність і кожній людині потрібно наче знайти нелегкий компроміс — здійснити бажане свято чи мрію, при цьому віддавши належну шану трагедіям, врахувавши обставини, контекст, доречність, почуття близьких тощо.

Це складно і, на мою думку, майже неможливо, адже доведеться зустрітись з обмеженнями", - переконана психологиня.

Водночас, фахівчиня радить, як не відчувати провини за те, що наважились на проведення тих, чи інших свят. 

Перш за все, каже Валерія, люди не мають якихось сталих і озвучених етичних та моральних орієнтирів поведінки під час війни, тобто вони є, але існують у свідомості кожного і також в масовій свідомості.

"Але не у вигляді однозначного кодексу, якому можна слідувати й не помилитись. Доведеться орієнтуватися на власні моральні цінності та не зраджувати їм.

До того ж почуття провини може бути як руйнівним, так і природною людською емоцією, яку варто прожити та справитись, не уникаючи її. Якщо все ж почуття провини такої сили, що руйнує вас, варто звернутись за допомогою", - наголошує Худзіцька.

Крім того, важливо памʼятати, що кожна людина зараз переживає дуже різні психологічні стани та реакції людей можуть бути різними, продовжує психологиня.

"Наприклад, ви вуличний музикант і хочете заспівати для перехожих дещо зухвалу і легковажну композицію, попри вас будуть проходити люди, у яких сьогодні хороший настрій і ті, які нещодавно пережили втрату. Серед перехожих будуть ті, які шукають ресурсу і ті, які горюють чи знаходяться в страху, будуть ті, для яких зараз актуально відволіктися.

Тому реакції можуть бути дуже різними і їх неможливо передбачити. Те ж саме стосується вашого предʼявлення у публічному просторі і соцмережах. І в іншому випадку, якщо комік робить оголошення про виступ, усі люди, які прийдуть туди, зробили вибір і готові до гумору, то ж ймовірність осуду і негативних реакцій буде меншою.

Отож, маємо формулу: доречність і контекст + орієнтація на моральні засади + готовність зустрітись з реакціями людей. Що означає готовність зустрітись з різноманітними реакціями?

Вам може бути образливо за шквал критики чи за поодиноке зауваження, але це може бути приводом переосмислити і в разі потреби висловити вибачення. Описане явище в жодному разі не означає, що ви не можете проявлятися так, як вам хочеться, ви маєте на це повне право, але ваше оточення також має право на власні реакції",  -  уточнює фахівець.

Водночас, на її думку, людям варто планувати якісь справи, чи події на майбутній рік, бо це може давати відчуття опори, найважливішим у плануванні має стати реалістичний погляд на майбутнє і готовність до того, що плани не здійсняться чи ви розчаруєтесь. Це буде здоровою позицією.

Також варто памʼятати та розвивати в собі гнучкість, можливість діяти в мінливих обставинах і жити тут і зараз, а не в примарному майбутньому.

"Якщо ви відчуваєте, що в щоденному житті орієнтуєтеся лише на ретельно продумані картинки майбутнього, це може означати втечу з реальності, адже зараз реальність є надзвичайно болісною, але і розчарування від нездійсненних планів майбутнього теж може принести біль.

Тому знову маємо формулу - акцент на відчуття і проживання актуальних процесів + планування найближчих подій + планування майбутнього з врахуванням мінливості і непередбачуваності подій", - пояснює Валерія Худзіцька.


Не падати духом та продовжувати жити


Психологиня рекомендує означити деякі пункти, на які кожен з нас може опиратись у складні життєві періоди:

  • Стосунки з близькими та рідними людьми: підтримуйте, розвивайте звʼязки, просіть про присутність і допомогу.

  • Професійна сфера: опирайтесь, але будьте реалістами, не ставте перед собою недосяжних цілей, орієнтуйтеся на хороше виконання своїх функцій. Підтримуйте баланс роботи та відпочинку.  Приділяйте увагу до власної тілесності: активність, розслаблення, їжа, сон.

  • Цінності. Робіть речі та вчинки, які підтримують і утверджують вас у ціннісній сфері. Наприклад, волонтерство, пожертвування.

  • Відвідуйте місця в яких вам добре, шукайте хороших і зворушливих вражень.

  • Дозування інформації та організація моментів сенсорного розвантаження (тиша, спокій, природа, тощо).

  • Залишайте непосильне навантаження.

  • Звертайтесь за професійною допомогою у випадку поганого фізичного і психічного самопочуття. Будьте уважними до психоемоційного стану, щоб вчасно відреагувати на потреби та забезпечити регуляцію.


"Життя не може завмерти під час війни" - переконаний військовослужбовець Дмитро.
На думку захисника, люди не лише гинуть і вмирають, а ще й народжуються, одружуються, зустрічають ювілеї. А відтак святкують уродини, хрестини, весілля, дні народження — це природно, це неможливо зупинити.
"Тим більше, хто скаже, скільки іще триватиме війна? Тому сам факт бенкетів — річ закономірна. Але людям варто б робити ті забави більш поміркованими: без надмірних розкошів, показухи, марнотратства.
Я не маю звички рахувати чужі гроші, але думаю, що "весілля на мільйон" сьогодні — це і неетично і нераціонально.
Взагалі, будьмо відверті, демонстративна пишна забава — це щось російське в стилі "купеческая гулянь". Не по-європейському це — ось такий аргумент для тих, кого війна як чинник не "тригерить", - переконаний військовий.
На всіх цих бенкетах, продовжує Дмитро, військових дратує не сам факт, що люди веселяться, а дещо інше.
"Ми ж теж живі люди і своєї нагоди погуляти не пропустимо. Але, коли на цих заходах бачиш багато гарно вбраних чоловіків у хорошій фізичній формі, хочеться запитати: хлопці, то може ви б тут не тільки відпочивали, а теж би стали на захист Батьківщини?
Ну дуже в нас багато цих "бійців економічного фронту", непропорційно багато. Особливо у великих містах.
Виходить як: горілку пити чи танцювати вони годні, а до війська, то всі непридатні. Ні, щось в цьому не те. Коли таке бачиш, то відчуваєш гостру несправедливість. Не за такий тил гинуть наші побратими", - каже Дмитро.
Разом з тим, Фіртка провела опитування в соціальних мережах, де поцікавилася у користувачів їхньою думкою, щодо святкування весіль чи інших свят під час повномасштабної війни. 
Результати наступні:
 


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!



Коментарі ()

03.02.2026
Лука Головенський

Німецьке місто Ульм на березі Дунаю відоме своїм Собором, який довгий час вважався найвищим у світі. Поряд із Собором Ульма є велика площа, на яку сходяться міські вулички з багатьма кафе і ресторанами. Не виключено, що в одному з них бували в повоєнні роки український письменник і поет Іван Багряний, генерал армії УНР Андрій Вовк та багато інших українців, які мешкали в окрузі та про яких наша сьогоднішня розповідь.

1044
30.01.2026
Тетяна Ткаченко

Подружжя викладачів Юлія та Андрій Коцюбинські розповіли журналістці Фіртки про фронт і повернення до аудиторій, про студентів, які хочуть практики замість теорії, про професійне вигорання та потребу у внутрішній опорі.

9013 1
27.01.2026
Олександр Мізін

Електронні сигарети, або вейпи, набули значної популярності в Україні, особливо серед молоді. Багато споживачів сприймають їх як менш шкідливу альтернативу традиційним сигаретам, однак наукові дослідження свідчать про суттєві ризики для здоров’я.

1643
21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

8300
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

10554
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

2297

У XXI столітті соціальні мережі стали не лише простором спілкування, розваг і самореалізації, але й новим середовищем для релігійного досвіду.

370

В той час, коли всі захоплюються виступами прем’єр-міністра Канади Марка Карні та Володимира Зеленського, насправді форум в Давосі зовсім не про це.

821

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

1956

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

4974 5
03.02.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

2697
28.01.2026

У грудні в області ціни на харчі та безалкогольні напої загалом знизилися на 0,1%. Найбільше подешевшали безалкогольні напої, м’ясо птиці, фрукти, свинина, кисломолочна продукція та рис — на 3,8–1,6%.

1717
25.01.2026

Протеїнові коктейлі не є найкращим джерелом білка: дієтологиня назвала 17 продуктів, які містять не менше білка, а інколи й більше.    

4073
02.02.2026

Другого лютого християни відзначають Стрітення Господнє — свято, яке в церковній традиції вважають завершенням різдвяного періоду.

1466
30.01.2026

На переконання священника, без відповідальності стосунки стають тимчасовими й можуть залишити відчуття використаності.

9251
26.01.2026

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

13837
23.01.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

5105
03.02.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

13107
31.01.2026

Мін’юст США опублікував на своєму сайті мільйони нових файлів у справі покійного фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в торгівлі людьми.

1365
27.01.2026

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться за два з половиною місяці — 12 квітня поточного року.

1321
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

1293
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1899