Івано-Франківський національний драматичний театр відкриває 87 театральний сезон.
Про це розповіли журналістці Фіртки під час пресконференції 27 серпня 2025 року.
Сезон вистав відкриє оновлений бестселер "Гуцулка Ксеня". Вистава, за задумом генерального директора Ростислава Держипільського, пройшла ребрендинг з новими костюмами й танцювальними номерами від головного хореографа театру Дмитра Леки.
Також 29 вересня з нагоди Дня народження Ярослава Барнича театр зіграє "Гуцулку Ксеню" в селі Балинці на Снятинщині, де й народився композитор.
Ростислав Держипільський наголошує, що драмтеатр зараз переосмислює свою історію, щоб деколонізувати пам'ять.
"У лютому театр святкуватиме 115 років. Хочемо викреслити з пам'яті 1939 рік, тому що зараз розуміємо: це був рік окупації радянською владою західної частини України.
Ще до того в Станіславові був потужний театр, у 20-30 роках минулого століття. Є про це архівні довідки.
Цінність цього нового сезону в тому, що ми нарешті поновимо історичну справедливість.
Достатньо насичена у нас репертуарна програма. Намагаємось цю різнопланову палітру зважувати. Буде багато постановок різних жанрів і на різних майданчиках", — вказує директор.
Серед прем'єр театрального сезону представлять постановку "ПТСР відкладається" режисера Назарія Паніва за п'єсою авторки Олени Шкребтієнко. Окрім цього івано-франківський режисер працює над правом відтворити мюзикл "Сімейка Адамсів".
"Теми, які відтворюватимуть у нашій виставі, над якою вже провели читку й почали роботу, полягають в актуальності. Зараз живемо у воєнний час.
І війна для хлопців та дівчат, які на фронті, деколи не закінчується не тільки там. Коли вони приїжджають додому, тиша буває голосніша за вибухи, які чули.
У нашій свідомості відбуваються дуже великі зміни через війну росії з Україною. Маємо з цим жити, маємо це пропрацьовувати.
Театр є одним з, мені здається, важливих майданчиків, де про це маємо говорити. Це досить важка тема, але не хочеться заходити тільки в якісь крайнощі чи негативи.
Хочеться, щоб вистава стала певним сигналом для того, щоб почати терапію, щоб говорити відкрито про свої відчуття, про те, що навіть коли ти сидиш разом зі своєю сім'єю, тебе тягне назад на війну до побратимів і посестер.
А щодо "Сімейки Адамсів", комедіями хочемо дати наснагу, сили на нові звершення, щоб люди перезарядилися і з новою енергією пішли далі працювати, жити, боротися", — говорить Назарій Панів.
Прем'єрою жовтня передбачають роботу артистки Надії Левченко за книжкою місцевої авторки Лариси Мончак "Квіти під руками диявола про Станіславів у часі Другої світової війни.
"Це, по-перше, історія нашого міста. По-друге, це історія про любов, коли відбувалися страшні речі, які завадили цій любові існувати.
У знак пам'яті та поваги до місця, де живемо, варто показувати такі вистави", — каже Надія Левченко.
А до Дня пам'яті жертв Голодомору, у листопаді театр презентуватиме прем'єрну роботу режисерки Вікторії Трофіменко. Драма "Яків" розповість про геноцид у 1928-1933 роках.
"Ця вистава — довгобуд. П'єса про Голодомор з точки зору виживання. Не з точки зору жертв, хоча, так, ми постраждали, це була трагедія.
Але з огляду на те, що зараз тут про це говоримо, значить, ми вижили. А тому можна говорити не тільки з боку страждань, а з точки зору відповідальності як так відбулось і як це допустили.
Історія про вміння вчасно зупинитися на основі реального життя", — розповідає Вікторія Трофіменко.
Також Ростислав Держипільський анонсував виставу "Маруся Чурай" за поемою Ліни Костенко. Зокрема, у театрі опрацьовуватимуть ідею постановки про практично вимерле село Озерце на Прикарпатті. У цьому місці на сьогодні живе лише троє людей.
Окрім того, очільниця Львівського дослідницького центру театру "Слово і голос" Наталія Половинка у співпраці з івано-франківськими колегами реалізовуватиме проєкт "Ірмос". А актор Олексій Гнатковський планує поставити п'єсу "Шум за сценою".
Традиційно до Дня святого Миколая в драмтеатрі створять казку для сімейного перегляду.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
