Весілля, дні народження: прикарпатцям дали поради, як не відчувати провини за відзначення свят під час війни

Війна завжди створює надзвичайно складну ситуацію у суспільстві та особистому житті. У таких умовах виникає багато запитань, включаючи, чи доречно святкувати весілля та проводити гучні банкети? 

З одного боку, весілля та інші забави можуть бути способом підтримати дух та єдність сім'ї в часи складних випробувань. Відзначення урочистих подій можуть дарувати справжню радість та світло життя людям, які безпосередньо беруть участь у війні. Такі заходи можуть бути моральною підтримкою та відпочинком в час загальної напруги.

З іншого боку, проведення великих банкетів та святкування весіль під час війни може викликати обурення та критику. Чимало вважає це — неетичним і недоречним у зв'язку зі стражданнями та нестабільністю.

Журналістка Фіртки поспілкувалася з психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як не відчувати провини за проведення свят під час війни.

"Спробую описати реальність, в якій ми живемо.

Ця реальність є доволі неоднорідною, ми можемо спостерігати народження дітей, одруження, річниці, ювілеї, вдалі проєкти, календарні свята, а паралельно із цим щоденні обстріли міст України, смерті військових та цивільних, руйнування, трагедії, загрози.

До цього явища ми також враховуємо коливання емоційного стану. Якщо на початку війни у всіх громадян він був більш-менш однорідний і спільний, то зараз ми маємо емоційні гірки від відчаю, горя, зневіри, безнадії, гніву до пошуку ресурсу, емоційного піднесення, оптимізму, радості від поодиноких новин.

Ось так зараз виглядає наша реальність і кожній людині потрібно наче знайти нелегкий компроміс — здійснити бажане свято чи мрію, при цьому віддавши належну шану трагедіям, врахувавши обставини, контекст, доречність, почуття близьких тощо.

Це складно і, на мою думку, майже неможливо, адже доведеться зустрітись з обмеженнями", - переконана психологиня.

Водночас, фахівчиня радить, як не відчувати провини за те, що наважились на проведення тих, чи інших свят. 

Перш за все, каже Валерія, люди не мають якихось сталих і озвучених етичних та моральних орієнтирів поведінки під час війни, тобто вони є, але існують у свідомості кожного і також в масовій свідомості.

"Але не у вигляді однозначного кодексу, якому можна слідувати й не помилитись. Доведеться орієнтуватися на власні моральні цінності та не зраджувати їм.

До того ж почуття провини може бути як руйнівним, так і природною людською емоцією, яку варто прожити та справитись, не уникаючи її. Якщо все ж почуття провини такої сили, що руйнує вас, варто звернутись за допомогою", - наголошує Худзіцька.

Крім того, важливо памʼятати, що кожна людина зараз переживає дуже різні психологічні стани та реакції людей можуть бути різними, продовжує психологиня.

"Наприклад, ви вуличний музикант і хочете заспівати для перехожих дещо зухвалу і легковажну композицію, попри вас будуть проходити люди, у яких сьогодні хороший настрій і ті, які нещодавно пережили втрату. Серед перехожих будуть ті, які шукають ресурсу і ті, які горюють чи знаходяться в страху, будуть ті, для яких зараз актуально відволіктися.

Тому реакції можуть бути дуже різними і їх неможливо передбачити. Те ж саме стосується вашого предʼявлення у публічному просторі і соцмережах. І в іншому випадку, якщо комік робить оголошення про виступ, усі люди, які прийдуть туди, зробили вибір і готові до гумору, то ж ймовірність осуду і негативних реакцій буде меншою.

Отож, маємо формулу: доречність і контекст + орієнтація на моральні засади + готовність зустрітись з реакціями людей. Що означає готовність зустрітись з різноманітними реакціями?

Вам може бути образливо за шквал критики чи за поодиноке зауваження, але це може бути приводом переосмислити і в разі потреби висловити вибачення. Описане явище в жодному разі не означає, що ви не можете проявлятися так, як вам хочеться, ви маєте на це повне право, але ваше оточення також має право на власні реакції",  -  уточнює фахівець.