"Життя не може завмерти": чи на часі відзначення весіль під час війни

Війна завжди створює надзвичайно складну ситуацію у суспільстві та особистому житті. У таких умовах виникає багато запитань, включаючи, чи доречно святкувати весілля та проводити гучні банкети? 

З одного боку, весілля та інші забави можуть бути способом підтримати дух та єдність сім'ї в часи складних випробувань. Відзначення урочистих подій можуть дарувати справжню радість та світло життя людям, які безпосередньо беруть участь у війні. Такі заходи можуть бути моральною підтримкою та відпочинком в час загальної напруги.

З іншого боку, проведення великих банкетів та святкування весіль під час війни може викликати обурення та критику. Чимало вважає це — неетичним і недоречним у зв'язку зі стражданнями та нестабільністю.

Журналістка Фіртки поспілкувалася з психологинею Валерією Худзіцькою та військовослужбовцем Дмитром, а також провела опитування в соціальних мережах, щоб дізнатись думки людей, чи доречно проводити весілля, відзначати свята під час повномасштабної війни, а також, як не відчувати провини за це.

"Спробую описати реальність, в якій ми живемо.

Ця реальність є доволі неоднорідною, ми можемо спостерігати народження дітей, одруження, річниці, ювілеї, вдалі проєкти, календарні свята, а паралельно із цим щоденні обстріли міст України, смерті військових та цивільних, руйнування, трагедії, загрози.

До цього явища ми також враховуємо коливання емоційного стану. Якщо на початку війни у всіх громадян він був більш-менш однорідний і спільний, то зараз ми маємо емоційні гірки від відчаю, горя, зневіри, безнадії, гніву до пошуку ресурсу, емоційного піднесення, оптимізму, радості від поодиноких новин.

Ось так зараз виглядає наша реальність і кожній людині потрібно наче знайти нелегкий компроміс — здійснити бажане свято чи мрію, при цьому віддавши належну шану трагедіям, врахувавши обставини, контекст, доречність, почуття близьких тощо.

Це складно і, на мою думку, майже неможливо, адже доведеться зустрітись з обмеженнями", - переконана психологиня.

Водночас, фахівчиня радить, як не відчувати провини за те, що наважились на проведення тих, чи інших свят. 

Перш за все, каже Валерія, люди не мають якихось сталих і озвучених етичних та моральних орієнтирів поведінки під час війни, тобто вони є, але існують у свідомості кожного і також в масовій свідомості.

"Але не у вигляді однозначного кодексу, якому можна слідувати й не помилитись. Доведеться орієнтуватися на власні моральні цінності та не зраджувати їм.

До того ж почуття провини може бути як руйнівним, так і природною людською емоцією, яку варто прожити та справитись, не уникаючи її. Якщо все ж почуття провини такої сили, що руйнує вас, варто звернутись за допомогою", - наголошує Худзіцька.

Крім того, важливо памʼятати, що кожна людина зараз переживає дуже різні психологічні стани та реакції людей можуть бути різними, продовжує психологиня.

"Наприклад, ви вуличний музикант і хочете заспівати для перехожих дещо зухвалу і легковажну композицію, попри вас будуть проходити люди, у яких сьогодні хороший настрій і ті, які нещодавно пережили втрату. Серед перехожих будуть ті, які шукають ресурсу і ті, які горюють чи знаходяться в страху, будуть ті, для яких зараз актуально відволіктися.

Тому реакції можуть бути дуже різними і їх неможливо передбачити. Те ж саме стосується вашого предʼявлення у публічному просторі і соцмережах. І в іншому випадку, якщо комік робить оголошення про виступ, усі люди, які прийдуть туди, зробили вибір і готові до гумору, то ж ймовірність осуду і негативних реакцій буде меншою.

Отож, маємо формулу: доречність і контекст + орієнтація на моральні засади + готовність зустрітись з реакціями людей. Що означає готовність зустрітись з різноманітними реакціями?

Вам може бути образливо за шквал критики чи за поодиноке зауваження, але це може бути приводом переосмислити і в разі потреби висловити вибачення. Описане явище в жодному разі не означає, що ви не можете проявлятися так, як вам хочеться, ви маєте на це повне право, але ваше оточення також має право на власні реакції",  -  уточнює фахівець.

Водночас, на її думку, людям варто планувати якісь справи, чи події на майбутній рік, бо це може давати відчуття опори, найважливішим у плануванні має стати реалістичний погляд на майбутнє і готовність до того, що плани не здійсняться чи ви розчаруєтесь. Це буде здоровою позицією.

Також варто памʼятати та розвивати в собі гнучкість, можливість діяти в мінливих обставинах і жити тут і зараз, а не в примарному майбутньому.

"Якщо ви відчуваєте, що в щоденному житті орієнтуєтеся лише на ретельно продумані картинки майбутнього, це може означати втечу з реальності, адже зараз реальність є надзвичайно болісною, але і розчарування від нездійсненних планів майбутнього теж може принести біль.

Тому знову маємо формулу - акцент на відчуття і проживання актуальних процесів + планування найближчих подій + планування майбутнього з врахуванням мінливості і непередбачуваності подій", - пояснює Валерія Худзіцька.


Не падати духом та продовжувати жити


Психологиня рекомендує означити деякі пункти, на які кожен з нас може опиратись у складні життєві періоди:

  • Стосунки з близькими та рідними людьми: підтримуйте, розвивайте звʼязки, просіть про присутність і допомогу.

  • Професійна сфера: опирайтесь, але будьте реалістами, не ставте перед собою недосяжних цілей, орієнтуйтеся на хороше виконання своїх функцій. Підтримуйте баланс роботи та відпочинку.  Приділяйте увагу до власної тілесності: активність, розслаблення, їжа, сон.

  • Цінності. Робіть речі та вчинки, які підтримують і утверджують вас у ціннісній сфері. Наприклад, волонтерство, пожертвування.

  • Відвідуйте місця в яких вам добре, шукайте хороших і зворушливих вражень.

  • Дозування інформації та організація моментів сенсорного розвантаження (тиша, спокій, природа, тощо).

  • Залишайте непосильне навантаження.

  • Звертайтесь за професійною допомогою у випадку поганого фізичного і психічного самопочуття. Будьте уважними до психоемоційного стану, щоб вчасно відреагувати на потреби та забезпечити регуляцію.


"Життя не може завмерти під час війни" - переконаний військовослужбовець Дмитро.
На думку захисника, люди не лише гинуть і вмирають, а ще й народжуються, одружуються, зустрічають ювілеї. А відтак святкують уродини, хрестини, весілля, дні народження — це природно, це неможливо зупинити.
"Тим більше, хто скаже, скільки іще триватиме війна? Тому сам факт бенкетів — річ закономірна. Але людям варто б робити ті забави більш поміркованими: без надмірних розкошів, показухи, марнотратства.
Я не маю звички рахувати чужі гроші, але думаю, що "весілля на мільйон" сьогодні — це і неетично і нераціонально.
Взагалі, будьмо відверті, демонстративна пишна забава — це щось російське в стилі "купеческая гулянь". Не по-європейському це — ось такий аргумент для тих, кого війна як чинник не "тригерить", - переконаний військовий.
На всіх цих бенкетах, продовжує Дмитро, військових дратує не сам факт, що люди веселяться, а дещо інше.
"Ми ж теж живі люди і своєї нагоди погуляти не пропустимо. Але, коли на цих заходах бачиш багато гарно вбраних чоловіків у хорошій фізичній формі, хочеться запитати: хлопці, то може ви б тут не тільки відпочивали, а теж би стали на захист Батьківщини?
Ну дуже в нас багато цих "бійців економічного фронту", непропорційно багато. Особливо у великих містах.
Виходить як: горілку пити чи танцювати вони годні, а до війська, то всі непридатні. Ні, щось в цьому не те. Коли таке бачиш, то відчуваєш гостру несправедливість. Не за такий тил гинуть наші побратими", - каже Дмитро.
Разом з тим, Фіртка провела опитування в соціальних мережах, де поцікавилася у користувачів їхньою думкою, щодо святкування весіль чи інших свят під час повномасштабної війни. 
Результати наступні:
 


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!



Коментарі ()

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1288
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1381
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1231
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3357
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2169
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3338

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

869

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1196

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1275

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2562
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

446
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6173
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6178
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

557
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

788
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1620
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1838
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16554
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

891
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1555
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1820
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2822