"Життя не може завмерти": чи на часі відзначення весіль під час війни

Війна завжди створює надзвичайно складну ситуацію у суспільстві та особистому житті. У таких умовах виникає багато запитань, включаючи, чи доречно святкувати весілля та проводити гучні банкети? 

З одного боку, весілля та інші забави можуть бути способом підтримати дух та єдність сім'ї в часи складних випробувань. Відзначення урочистих подій можуть дарувати справжню радість та світло життя людям, які безпосередньо беруть участь у війні. Такі заходи можуть бути моральною підтримкою та відпочинком в час загальної напруги.

З іншого боку, проведення великих банкетів та святкування весіль під час війни може викликати обурення та критику. Чимало вважає це — неетичним і недоречним у зв'язку зі стражданнями та нестабільністю.

Журналістка Фіртки поспілкувалася з психологинею Валерією Худзіцькою та військовослужбовцем Дмитром, а також провела опитування в соціальних мережах, щоб дізнатись думки людей, чи доречно проводити весілля, відзначати свята під час повномасштабної війни, а також, як не відчувати провини за це.

"Спробую описати реальність, в якій ми живемо.

Ця реальність є доволі неоднорідною, ми можемо спостерігати народження дітей, одруження, річниці, ювілеї, вдалі проєкти, календарні свята, а паралельно із цим щоденні обстріли міст України, смерті військових та цивільних, руйнування, трагедії, загрози.

До цього явища ми також враховуємо коливання емоційного стану. Якщо на початку війни у всіх громадян він був більш-менш однорідний і спільний, то зараз ми маємо емоційні гірки від відчаю, горя, зневіри, безнадії, гніву до пошуку ресурсу, емоційного піднесення, оптимізму, радості від поодиноких новин.

Ось так зараз виглядає наша реальність і кожній людині потрібно наче знайти нелегкий компроміс — здійснити бажане свято чи мрію, при цьому віддавши належну шану трагедіям, врахувавши обставини, контекст, доречність, почуття близьких тощо.

Це складно і, на мою думку, майже неможливо, адже доведеться зустрітись з обмеженнями", - переконана психологиня.

Водночас, фахівчиня радить, як не відчувати провини за те, що наважились на проведення тих, чи інших свят. 

Перш за все, каже Валерія, люди не мають якихось сталих і озвучених етичних та моральних орієнтирів поведінки під час війни, тобто вони є, але існують у свідомості кожного і також в масовій свідомості.

"Але не у вигляді однозначного кодексу, якому можна слідувати й не помилитись. Доведеться орієнтуватися на власні моральні цінності та не зраджувати їм.

До того ж почуття провини може бути як руйнівним, так і природною людською емоцією, яку варто прожити та справитись, не уникаючи її. Якщо все ж почуття провини такої сили, що руйнує вас, варто звернутись за допомогою", - наголошує Худзіцька.

Крім того, важливо памʼятати, що кожна людина зараз переживає дуже різні психологічні стани та реакції людей можуть бути різними, продовжує психологиня.

"Наприклад, ви вуличний музикант і хочете заспівати для перехожих дещо зухвалу і легковажну композицію, попри вас будуть проходити люди, у яких сьогодні хороший настрій і ті, які нещодавно пережили втрату. Серед перехожих будуть ті, які шукають ресурсу і ті, які горюють чи знаходяться в страху, будуть ті, для яких зараз актуально відволіктися.

Тому реакції можуть бути дуже різними і їх неможливо передбачити. Те ж саме стосується вашого предʼявлення у публічному просторі і соцмережах. І в іншому випадку, якщо комік робить оголошення про виступ, усі люди, які прийдуть туди, зробили вибір і готові до гумору, то ж ймовірність осуду і негативних реакцій буде меншою.

Отож, маємо формулу: доречність і контекст + орієнтація на моральні засади + готовність зустрітись з реакціями людей. Що означає готовність зустрітись з різноманітними реакціями?

Вам може бути образливо за шквал критики чи за поодиноке зауваження, але це може бути приводом переосмислити і в разі потреби висловити вибачення. Описане явище в жодному разі не означає, що ви не можете проявлятися так, як вам хочеться, ви маєте на це повне право, але ваше оточення також має право на власні реакції",  -  уточнює фахівець.

Водночас, на її думку, людям варто планувати якісь справи, чи події на майбутній рік, бо це може давати відчуття опори, найважливішим у плануванні має стати реалістичний погляд на майбутнє і готовність до того, що плани не здійсняться чи ви розчаруєтесь. Це буде здоровою позицією.

Також варто памʼятати та розвивати в собі гнучкість, можливість діяти в мінливих обставинах і жити тут і зараз, а не в примарному майбутньому.

"Якщо ви відчуваєте, що в щоденному житті орієнтуєтеся лише на ретельно продумані картинки майбутнього, це може означати втечу з реальності, адже зараз реальність є надзвичайно болісною, але і розчарування від нездійсненних планів майбутнього теж може принести біль.

Тому знову маємо формулу - акцент на відчуття і проживання актуальних процесів + планування найближчих подій + планування майбутнього з врахуванням мінливості і непередбачуваності подій", - пояснює Валерія Худзіцька.


Не падати духом та продовжувати жити


Психологиня рекомендує означити деякі пункти, на які кожен з нас може опиратись у складні життєві періоди:

  • Стосунки з близькими та рідними людьми: підтримуйте, розвивайте звʼязки, просіть про присутність і допомогу.

  • Професійна сфера: опирайтесь, але будьте реалістами, не ставте перед собою недосяжних цілей, орієнтуйтеся на хороше виконання своїх функцій. Підтримуйте баланс роботи та відпочинку.  Приділяйте увагу до власної тілесності: активність, розслаблення, їжа, сон.

  • Цінності. Робіть речі та вчинки, які підтримують і утверджують вас у ціннісній сфері. Наприклад, волонтерство, пожертвування.

  • Відвідуйте місця в яких вам добре, шукайте хороших і зворушливих вражень.

  • Дозування інформації та організація моментів сенсорного розвантаження (тиша, спокій, природа, тощо).

  • Залишайте непосильне навантаження.

  • Звертайтесь за професійною допомогою у випадку поганого фізичного і психічного самопочуття. Будьте уважними до психоемоційного стану, щоб вчасно відреагувати на потреби та забезпечити регуляцію.


"Життя не може завмерти під час війни" - переконаний військовослужбовець Дмитро.
На думку захисника, люди не лише гинуть і вмирають, а ще й народжуються, одружуються, зустрічають ювілеї. А відтак святкують уродини, хрестини, весілля, дні народження — це природно, це неможливо зупинити.
"Тим більше, хто скаже, скільки іще триватиме війна? Тому сам факт бенкетів — річ закономірна. Але людям варто б робити ті забави більш поміркованими: без надмірних розкошів, показухи, марнотратства.
Я не маю звички рахувати чужі гроші, але думаю, що "весілля на мільйон" сьогодні — це і неетично і нераціонально.
Взагалі, будьмо відверті, демонстративна пишна забава — це щось російське в стилі "купеческая гулянь". Не по-європейському це — ось такий аргумент для тих, кого війна як чинник не "тригерить", - переконаний військовий.
На всіх цих бенкетах, продовжує Дмитро, військових дратує не сам факт, що люди веселяться, а дещо інше.
"Ми ж теж живі люди і своєї нагоди погуляти не пропустимо. Але, коли на цих заходах бачиш багато гарно вбраних чоловіків у хорошій фізичній формі, хочеться запитати: хлопці, то може ви б тут не тільки відпочивали, а теж би стали на захист Батьківщини?
Ну дуже в нас багато цих "бійців економічного фронту", непропорційно багато. Особливо у великих містах.
Виходить як: горілку пити чи танцювати вони годні, а до війська, то всі непридатні. Ні, щось в цьому не те. Коли таке бачиш, то відчуваєш гостру несправедливість. Не за такий тил гинуть наші побратими", - каже Дмитро.
Разом з тим, Фіртка провела опитування в соціальних мережах, де поцікавилася у користувачів їхньою думкою, щодо святкування весіль чи інших свят під час повномасштабної війни. 
Результати наступні:
 


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!



Коментарі ()

11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

471
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4082
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1424
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

10630
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3103
28.11.2025
Діана Струк

Як комунальний транспорт Івано-Франківська адаптує маршрути, долає нестачу водіїв, реагує на скарги пасажирів, забезпечує доступність та планує розвиток до 2030 року, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором комунального підприємства «Електроавтотрансу» Віталієм Голутяком.  

3308

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

767

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1014

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

768

Епіграфом до цього тексту візьмемо фрагмент з «Мандрів Гулівера», в якому Джонатан Свіфт устами Гулівера розповідає господарю — Гуїгнгнму про суддів та адвокатів тогочасної в Англії.

4415
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6203 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

31762 1
04.12.2025

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

11372
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1031
04.12.2025

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

7513 1
29.11.2025

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

7260
11.12.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

38579 1
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

371
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4458
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1003
01.12.2025

Вперше в історії Центральний банк Росії почав прямий розпродаж стратегічних запасів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку. Про це стверджує Служба зовнішньої розвідки України.

1376