Рубали роками: хто відповість за знищення лісу на Прикарпатті?

фото: ілюстративне


Наприкінці квітня 2025 року Калуська окружна прокуратура повідомила, що суд зобов’язав комунальне підприємство «Долинський спеціалізований агролісгосп» Івано-Франківської обласної ради виплатити 669 тисяч гривень за шкоду природі через незаконну вирубку 74 дерев у Розточанському лісництві.

Прокурори встановили, що лісгосп не подбав про належну охорону лісу, через що вирубки відбувалися щороку, починаючи з 2021-го. Господарський суд Івано-Франківської області підтримав позов.

Проте ця новина викликає більше запитань, ніж дає відповідей. Хто саме вирубував дерева? Чому лісгосп не запобіг вирубкам? І чи не могли працівники підприємства, прикриваючись «невідомими порушниками», бути причетними до незаконних дій?

Щоб з’ясувати правду, Фіртка провела журналістське розслідування, яке розкриває деталі цієї справи та ширшу проблему незаконних рубок в Україні.


Тіньові схеми в лісах: як це працює?


Обсяги незаконних рубок у Долинському лісгоспі (від 2,12 м³ до 29,82 м³) свідчать про те, що вирубка вимагала часу, спеціальних інструментів і вантажних автомобілів для вивезення деревини. Це створювало шум і залишало сліди шин на лісових дорогах – протоколи огляду підтверджують наявність відбитків протекторів вантажівок на місцях рубок. Тому лісова охорона могла вчасно виявити та зупинити порушників, а також встановити, хто вони.

Але цього охорона не зробила.

На жаль, випадки, коли лісгоспи «не помічають» незаконних рубок, не рідкість. Неодноразово правоохоронці виявляли схему, коли працівники дозволяють так званим чорним лісорубам вирубувати дерева, а потім повідомляють правоохоронців про «невідомих порушників». Це дозволяє приховати власну причетність, перекласти провину на сторонніх і уникнути відповідальності. Така практика не лише завдає шкоди природі, але й підриває довіру до тих, хто має охороняти ліси.

Яскравий приклад – випадок у Карпатському національному природному парку, про який писав «Інформатор» у грудні 2023 року. Начальник одного з відділень парку разом з інспектором організували незаконну рубку цінних порід дерев, зокрема буків, щоб продати їх місцевому підприємцю.

Для прикриття вони сховали зрубану деревину під офіційно зрізаними ялинками та подали рапорт, ніби дерева викрали невідомі. Збитки склали близько 500 тисяч гривень. Посадовців викрили, їм оголосили підозру, а суд обрав запобіжні заходи. Цей випадок показує, як працівники лісогосподарств можуть бути безпосередньо причетними до незаконних рубок, прикриваючись статусом потерпілих.

Щодо Долинського лісгоспу, то довести безпосередню причетність відповідальних осіб не вдалося, проте факт залишається фактом: серійна вирубка лісу, а охорона нічого не помічає — ні вантажівок, ні шуму.


Кримінальні провадження щодо незаконної вирубки в Долинському лісгоспі


Загалом у цій справі зафіксували п’ять епізодів незаконних рубок у Розточанському лісництві:

  1. 13 травня 2021 року (квартал 10, провадження №12021091160000047). Майстер лісу Яблонський В.Б. виявив рубку 21 дерева (12 берез, 6 осик, 3 верби) загальною кубомасою 2,12 м³. Шкода — 25 287,96 грн. Огляд місця події підтвердив наявність пнів і слідів шин вантажного автомобіля, що вели до с. Розточки.
  2. 2 лютого 2022 року (квартал 23, провадження №12022091160000028). Майстер лісу Дяків П.І. виявив рубку 4 буків і 1 осики загальною кубомасою 9,04 м³. Шкода — 85 424,28 грн. Огляд виявив сліди шин і пні дерев.
  3. 16 травня 2022 року (квартал 23, провадження №12022091160000096). Майстер лісу Дяків П.І. виявив рубку 17 буків загальною кубомасою 29,82 м³. Шкода — 273 667,84 грн. Огляд зафіксував пні, пластикові пляшки та сліди шин ялинкоподібної форми.
  4. 6 червня 2023 року (квартал 5, провадження №12023091160000225). Майстер лісу Тужиляк В.М. виявив рубку 12 берез загальною кубомасою 9,17 м³. Шкода — 154 076,07 грн. Огляд підтвердив пні та сліди шин.
  5. 1 лютого 2024 року (квартал 15, провадження №12024091160000056). Лісничий Мельникович Б.А. і майстер лісу Тиква Ю.І. виявили рубку 20 берез загальною кубомасою 6,632 м³. Шкода — 130 700,33 грн. Огляд виявив пні та сліди шин на лісовій дорозі.

У кримінальних провадженнях, відкритих за фактами рубок, не встановили осіб, які їх здійснювали. Але нагадаємо, вирубки були масштабними та завжди із залученням вантажних автомобілів.

Прокуратура стверджує, що лісгосп як постійний лісокористувач не виконав своїх обов’язків щодо охорони лісу, тому відповідальність лежить на ньому.


Суд: хто відповість за вирубку лісу на Прикарпатті?


24 квітня 2025 року Господарський суд Івано-Франківської області розглянув позов Калуської прокуратури проти «Долинського спеціалізованого агролісгоспу». Прокуратура вимагала стягнути 669 156,49 грн за шкоду природі через незаконні рубки в Розточанському лісництві. З 2021 по 2024 рік там вирубали 74 дерева (березу, бук, осику, вербу).

Прокурор заявив, що підприємство не забезпечило належної охорони лісів, і це дозволило невідомим особам проводити рубки. Прокуратура вважає, що лісгосп мав організувати патрулювання, укомплектувати штат охорони та контролювати лісові дороги.

Лісгосп із позовом не погодився. Вони заявили, що саме їхні працівники повідомили поліцію про незаконні рубки, тобто виконували свою роботу. Підприємство вважає себе потерпілим у кримінальних справах, і висловлює здивування: чому виходить, що потерпілий повинен відповідати за злочин проти нього?

Лісгосп також заявив, що має штат охорони, регулярно проводить обходи, щотижневе патрулювання з поліцією, весняні перевірки та фіксує порушення, тож звинувачення в бездіяльності вважає несправедливими.

З огляду на такі виправдання лісгоспу особисто в нас виникає питання: якщо охорона організована так добре, чому численні рубки з вантажівками залишилися непоміченими? Ця невідповідність виглядає нелогічною.


Позиція суду: чому лісгосп відповідає?


Суд відхилив аргументи «Долинського спеціалізованого агролісгоспу», вказавши, що їхні заходи з охорони лісу були недостатніми. Зокрема, у штаті лісової охорони були вакансії, а в святкові та вихідні дні працівники взагалі не патрулювали територію. Це створювало «вікна» для чорних лісорубів.

Суд підкреслив, що лісгосп несе відповідальність за збереження лісу незалежно від того, хто саме здійснював рубки. Законодавство, зокрема Лісовий кодекс України та Закон «Про охорону навколишнього природного середовища», чітко покладає на лісокористувачів такий обов’язок.

Навіть якщо винних осіб не встановили, це не звільняє лісгосп від відповідальності за бездіяльність. У разі відшкодування збитків лісгосп може подати позов до винних осіб, якщо їх колись знайдуть.


Урок для лісогосподарств: усе одно прийдеться відповідати


Ця справа порушує важливе питання: чому лісогосподарства несуть відповідальність за дії чорних лісорубів? Відповідь проста — закон покладає на них обов’язок охороняти ліс.

Якщо лісгоспи чи національні парки допускають рубки, це означає, що вони не виконали свою роботу. Навіть якщо припустити, що працівники «Долинського спеціалізованого агролісгоспу» не були причетні до схеми з чорними лісорубами, відповідальність усе одно лежить на підприємстві.

Цей суд — своєрідний сигнал для всіх лісогосподарств: ви або забезпечуєте охорону лісу, або платите за негативні наслідки.

Такі судові рішення — це не лише про стягнення збитків, але й про те, щоб змусити лісгоспи працювати ефективніше. Ліси — це багатство України, і їх захист залежить від тих, кому довірено цю справу.

Сподіваємося, що подібні суди стануть уроком для лісогосподарств та допоможуть зберегти наші ліси для майбутніх поколінь.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Земля знань» чи поле для збагачення: як Войнилівський ліцей перетворив навчальні гектари на бізнес-проєкт

Обманювала родини зниклих військових: історія цинічного шахрайства на Івано-Франківщині


08.05.2025 Павло Мінка 4848
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1410
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

811
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1289
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2505 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3604
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3029 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

350

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

268

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

275

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

883
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5033
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10422 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8882
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7474
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

700
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

901
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1189
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15660
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1216
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1617
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1535
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1758