Прикинувся мертвим після розстрілу. Як боєць НГУ Максим Гриник із трьома кулями у тілі врятувався з полону (ВІДЕО)

Військовослужбовець 50 полку імені полковника Семена Височана Нацгвардії України з Івано-Франківська Максим Гриник під час першого свого бойового завдання потрапив у російський полон, а відтак — під розстріл.

Однак із пораненнями він зумів утекти та вижити. Зараз боєць проходить реабілітацію та продовжує службу в лавах НГУ.

Про свій перший і єдиний бойовий вихід, загибель побратимів та власний порятунок Максим Гриник розповів Суспільному, пише Фіртка.


«З цього моменту ви забуваєте свої імена та прізвища». Як інженер-конструктор став нацгвардійцем

Максимові Гринику — 30 років. У цивільному житті він працював інженером-конструктором і створював проєкти будинків. Проте вже понад три роки чоловік носить однострій. До Національної гвардії України потрапив разом з другом: обом вручили повістки, наступного дня вони пройшли військово-лікарську комісію, а далі — служба.

Свій позивний Грін або Грінвіч Максим обрав під час військового злагодження.

«Нам сказали: "З цього моменту ви забуваєте свої імена та прізвища, маєте придумати позивні". Згадав, що колись мене так називала подруга у школі. Вирішив: нехай буде. "Грін" — це скорочено від "Грінвіч", так легше говорити по рації», — пригадує боєць.


Перший бойовий вихід і засідка

Перше бойове завдання на Донецькому напрямку стало випробуванням на межі життя і смерті, каже Максим. На початку, пригадує, він ще нічого не підозрював. Група з трьох бійців, у якій він був, мала доставити міни на одну позицію та ротувати побратимів на іншій.

«Настрій був бойовий. Ішов із серйозним наміром захищати країну, свою землю. Рухалися трійкою з дистанцією, аби не стати ціллю для дронів. Я йшов останнім. У першого і третього, тобто у мене, були рації», — розповідає Максим Гриник.

Далі нацгвардієць зненацька побачив попереду групу людей. Боєць говорить: його насторожила російська мова, але спершу подумав, що це — військові зі суміжного підрозділу, про який не попередили.

«Один із них каже російською: "Давай, підходи, дрони не сплять". Ми зайшли, і на нас одразу наставили зброю. Їх — семеро. Був шок і сильне розчарування. Як так могло статися? Звичайно, завжди кажуть, що треба бути готовим, що противник може бути будь-де. Але якось так склалося, що не очікували такого — між нашими позиціями все мало бути спокійно. Вони так пробралися, що ніхто не помітив», — говорить військовослужбовець.


Питали про золото та долари

Росіяни роззброїли нацгвардійців, забрали телефони й годинники, запитували, чи мають вони золото, срібло, долари або євро. Потім зв'язали їм руки скотчем, натягнули шапки на очі й посадили в окоп.

«Спершу вони дивилися, що у наших портфелях. Ми йшли так нормально споряджені. Було чути, як вони захоплено кажуть: "О, є павербанки, запасні батареї до рації, сигарети, їжа". Я ще помітив: форма у росіян була різною, тобто штани — з одним камуфляжем, а куртка — з іншим», — пригадує нацгвардієць.

Максим чув, як весь цей час українське командування виходило по рації до них на зв'язок і не отримувало жодної відповіді. Тож на завдання відправили бійця із суміжного підрозділу, щоб перевірити, що сталося. Він не дійшов — росіяни його розстріляли.

«Над нами з'явився український дрон. Мос**лі почали переживати, що зараз їх обстрілюватимуть, і вийшли по рації до свого командування: "Готуйте техніку, машину, щоб нас забрати". Почали прилітати наші дрони й летіти на них скиди. Також мінами працювали хлопці. Вони так точково, гарно били по противнику. Чути було, що росіяни бігають, метушаться, розбігаються», — розповідає Максим Гриник.

Українські військові росіянам також скинули дроном записку у консервній банці.

«Як мені пізніше хлопці розповідали, там було написано: "Відпустіть людей і будете жити, а як ні, то ми вас всіх вб'ємо», — каже нацгвардієць.


«Я впав і не ворушився. Думав: якщо побачать, що живий — доб’ють»

Коли росіяни усвідомили, що евакуації не буде і доведеться відходити пішки, вони вирішили розстріляти полонених.

«Я почув кроки, хтось підбіг впритул. Потім — автоматна черга. Перша куля пішла в руку. Я відчув, як перебило кістку. Наступна — у грудну клітку збоку, ще одна — в плече. Я впав і не ворушився. Думав: якщо побачать, що живий — доб'ють», — згадує "Грін".

Другий побратим теж залишився живим. Він розірвав скотч на руках і підняв Максима, але сам не зміг вибратися з окопної лінії.

«Я вже почав бігти й в один момент відчуваю, що позаду ніхто не біжить. Обернувся: побратим закинув одну руку і ногу на бруствер, і бачу, що він непритомніє. Я почав з ним говорити: друже, давай, борися, нам тут 300 метрів і тобі нададуть допомогу. Він каже: "Я не маю сили, біжи по допомогу сам". Він не вижив, але через певний час вдалося забрати його тіло», — говорить Максим.

З його слів, третій побратим, який був з ними у полоні, загинув на місці. Йому куля влучила в голову.


«Це був викид адреналіну. Я точно знав, куди бігти»

З перебитою плечовою кісткою Максим почав бігти до своїх побратимів під російськими мінометними обстрілами.

«Ворог прикривав свій відхід. Я бачив, як попереду вибухнула міна. Побіг прямо через ту вирву — знав, що снаряд двічі в одну яму не влучає. Це був викид адреналіну. Я точно знав, куди бігти», — пригадує Максим Гриник.

Коли боєць дістався до позицій суміжного підрозділу, його спершу не хотіли впускати — боялися, що за ним можуть зайти росіяни. Тільки після того, як дрон з повітря підтвердив, що «Грін» — один, його затягнули в бліндаж й надали медичну допомогу.


Стабілізаційний пункт і шлях до Франківська

Максим провів ніч у бліндажі під касетними обстрілами, очікуючи на евакуацію разом з іншими пораненими.

«Ми розуміли, що назад треба було йти обережно, бо ворог розкинув міни. Евакуація почалася о 4:30, у короткий проміжок "сірої години", коли не працюють ні нічні, ні денні дрони», — говорить "Грінвіч".

Коли військовослужбовці минули ще одну позицію, за ними приїхала броньована техніка. Далі — авто швидкої допомоги, стабілізаційний пункт та лікарня.


«Якщо тобі стане легше — ми їх вбили»

Максим Гриник каже: коли стан стабілізувався, йому пощастило потрапити на лікування до рідного Івано-Франківська. Там зустрів побратима, який розповів про подальшу долю росіян, які взяли його у полон.

«Він мені сказав: "Якщо тобі стане легше — ми їх всіх вбили: п'ятьох з них закидали з дронів, двом вдалося заховатися, але їх бачили й відправили туди групу наших хлопців. Вони їх "задвохсотили», — каже "Грін".

З часу поранення Максима минув рік. Наразі він продовжує службу в Нацгвардії та чекає на ще одну операцію на руці, де мають забирати металевий штифт.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Читайте також:


06.01.2026 2525
Коментарі ()

14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

1881
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

2656 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

1397
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2585 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5629 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4433 1

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

921

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

765

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1584

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4452
11.04.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.  

7502
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9545 1
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6370 1
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

975
10.04.2026

Як і кожного року, особливе моління Страсної п'ятниці очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

1202
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

1308 1
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

2248 1
09.04.2026

Про фестивалі під час війни, навіщо місту інтердисциплінарні події та як скандали впливають на культурний простір — Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

1000
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

895
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

800
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1811 1
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1419