Законопроєкт про мобілізацію пропонує спростити процедури вручення повістки, знизити вік тих, хто підлягає призову та запровадити нові санкції за ухилення від служби у війську.
Українська влада не приховує, що ключова потреба нових змін — покращити показники мобілізації та поповнити лави Збройних сил України. Втім, окремі пропозиції в законопроєкті викликали значний резонанс та навіть критику.
І хоча Верховна Рада 7 лютого 2024 року ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію, народні депутати подали до другого читання документа понад чотири тисячі правок.
Цього вівторка, 9 квітня, Комітет з питань оборони завершив розгляд законопроєкту про мобілізацію. Народні депутати опрацювали усі правки. Нардеп Олексій Гончаренко оприлюднив текст законопроєкту про мобілізацію із висновками профільного комітету Ради.
Законопроєкт про нові правила мобілізації мають розглянути вже цими днями, 10-11 квітня 2024 року. Ймовірно, його ухвалення займе декілька днів, оскільки депутати слухатимуть авторів, які вносили корективи, та ухвалюватимуть остаточне рішення щодо того, які правки відхилити, а які залишити.
Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада законопроєктом про мобілізацію.
Наголосимо, що остаточне рішення щодо законопроєкту народні депутати ухвалюватимуть під час голосування в залі парламенту. Тому деякі з вищезазначених положень можуть змінитися у фінальній версії законодавчої ініціативи.
Обов’язки військовозобовʼязаних громадян
Передусім пропонують знизити призовний вік з 27 до 25 років.
Якщо закон ухвалять й він набуде чинності, всі військовозобов’язані в Україні та за кордоном матимуть тридцять днів, аби уточнити свою актуальну адресу проживання та оновити дані.
Пропонують скасувати поняття "обмежено придатний до служби". Визнані раніше обмежено придатними до служби повинні будуть заново пройти медичну комісію.
Також, вводиться поняття "електронного кабінету призовника". Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку можуть зареєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного чи резервіста. Це право, а не обов‘язок.
Під час проведення мобілізації чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ та предʼявляти його на вимогу представника ТЦК та СП або поліціянта. У прикордонній смузі та на пунктах пропуску через державний кордон військово-обліковий документ може вимагати предʼявити прикордонник.
Процес перевірки документів може фіксуватися на камеру або телефон.
Підстави для звільнення з військової служби
Передбачається, що звільнитись з військової служби зможуть особи:
- які перебували в полоні (недобровільно);
- яким встановлено інвалідність;
- у яких закінчився строк дії контракту, укладеного під час дії воєнного стану;
- які призначені на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;
- які обрані народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
- генерали за рішенням військового керівництва;
Підстави для звільнення за сімейними обставинами:
- військовослужбовці-жінки — у зв’язку з вагітністю;
- військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною;
- дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
- перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів;
- військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі;
- особа, яка самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
- військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
- виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;
- утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи;
- виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність за умови, що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
- необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з-поміж осіб з інвалідністю І чи II групи;
- необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з-поміж осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
- необхідність здійснювати постійний догляд за одним зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеню споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеню споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
- у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною за умови, що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
- якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
- якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) посмертно надано звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).
Положення про демобілізацію прибрали
Таке рішення ініціював Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський та підтримав міністр оборони Рустем Умєров.
У зверненні Головнокомандувача це обґрунтовується тим, що законопроєкт про мобілізацію треба ухвалити якомога швидше, а питання демобілізації, зважаючи на велику кількість правок, — окремо.
Раніше планувалося, що документ встановлюватиме граничний термін служби — 36 місяців та запровадить ротації військовослужбовців. Тепер це питання має врегулювати окремий закон, проєкт якого має розробити уряд. У Збройних силах України та Міністерстві оборони поки публічно не коментували.
Запровадження базової військової служби
Замість строкової військової служби пропонують базову військову службу для всіх громадян віком до 25 років.
Громадяни зможуть обирати рік та період служби. Строк базової військової служби в мирний час — до п'яти місяців, а під час воєнного стану визначатиметься в указі Президента.
Законопроєкт також пропонує запровадити базову загальновійськову підготовку для здобуття військово-облікової спеціальності у військових вишах та військових підрозділах вишів, навчальних центрах ЗСУ та правоохоронних органів.
Крім того, пропонують запровадити таку підготовку у закладах фахової освіти та ВНЗ всіх форм власності.
Для проходження підготовки направлятимуть придатних українців віком від 18 до 25 років. Ті, хто її не пройшов, не зможуть стати держслужбовцями, прокурорами чи поліціянтами.
Обмеження прав тих, хто ухиляється від мобілізації
Керівник ТЦК може звернутися до поліції з метою затримання та доставки громадянина, яких ухиляється від служби, до ТЦК.
У разі отримання письмової відповіді від поліції про неможливість здійснити доставку, керівник ТЦК протягом п'яти днів надсилає громадянину рекомендованим листом "вимогу". Форму документа визначить Міноборони.
Громадянину дають десять днів на добровільне виконання вимог, зазначених у документі.
Якщо громадянин не виконав вимоги, ТЦК може звернутися до суду щодо обмеження у праві керувати транспортним засобом — на строк до виконання вимог, зазначених у документі.
Окрім випадків, коли встановлення такого обмеження позбавляє особу основного заробітку або у разі, якщо транспортний засіб використовується у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.
Бронювання
Для уникнення дефіциту кадрів на підприємствах та робочих місцях, деякі установи мають право тимчасово бронювати своїх працівників від призову на військову службу.
Із військовозобов’язаних бронювання матимуть ті, хто працює:
- в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:
- державної служби категорії “А”, голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів - усі військовозобов’язані;
- державної служби категорії “Б”, “В”, в органах місцевого самоврядування - не більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних цих категорій у зазначених органах;
- в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (за виключенням військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
- на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
- на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.
Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Військовий облік чоловіків, які перебувають за кордоном
Член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Федір Веніславський зазначив, що чоловікам, які перебувать за кордоном хочуть дозволити дистанційно оновити дані в ТЦК та СП.
Зокрема, оновити дані пропонують в декілька способів:
— через електронну адресу;
— через телефонний дзвінок;
— через електронний кабінет.
Водночас оформлення консульських послуг за кордоном здійснюватиметься тільки за наявності військово-облікових документів.
Штрафи за ухиляння від мобілізації
Згідно з пропозиціями комітету, за порушення правил військового обліку (стаття 210 Кодексу про адміністративні правопорушення) в мирний час передбачатиметься штраф від 3 400 до 5 100 гривень, повторно або в особливий період — від 17 000 до 22 500 гривень.
Водночас за порушення законодавства про оборону та мобілізацію (стаття 210-1 КУпАП) в мирний час планується встановити штрафи від 5 100 до 8 500 гривень для громадян, 17 000-34 000 гривень — для посадових та юридичних осіб.
Під час воєнного стану штрафи складатимуть від 17 000 до 22 500 гривень — для громадян, від 34 000 до 59 500 гривень — для посадових та юридичних осіб.
Мобілізація жінок
Обовʼязкової мобілізації жінок не планується. Вони підлягають взяттю на військовий облік, якщо придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і здобули медичну або фармацевтичну освіти.
Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу під час воєнного стану в добровільному порядку.
Соціальний захист військовослужбовців
Передбачається, збереження виплат (в тому числі добових) для військовослужбовців, які виведені у розпорядження у зв’язку з потребою у тривалому лікуванні (в тому числі за кордоном), а також у звʼязку з перебуванням у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва)
Встановлення виплати винагороди та додаткової відпустки (до 15 календарних днів на рік) за знищене (захоплене) озброєння та військову, бойову (спеціальну, спеціалізовану) техніку.
Право, протягом трьох місяців з дати укладення першого контракту, отримати сертифікат на купівлю транспортного засобу в розмірі 150 тисяч гривень.
У разі необхідності довготривалого лікування за кордоном буде можливість пройти військово-лікарську комісію дистанційно, а відповідна довідка ВЛК буде підставою для збереження грошового та матеріального забезпечення.
Закріплення на рівні Закону виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану у розмірі 15 мільйонів гривень.
Відпустка 90 днів (без поділу на частини) після полону для тих, хто продовжує служити.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Мобілізація триває, у людних місцях роздають повістки: що варто знати прикарпатцям
«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці