Тарас на псевдо «Француз» — командир відділення протитанкового взводу одного з батальйонів 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ з Івано-Франківщини.
Захисник родом із Надвірної. Після строкової служби він міг повернутися до мирного життя, але з початком повномасштабної війни добровільно став на захист України.
Історією воїна поділилися в Івано-Франківському центрі комплектування та соціальної підтримки, пише Фіртка.
Сьогодні Тарас «Француз» відповідає не лише за озброєння свого відділення, а й за людей, які щодня виконують бойові завдання поруч із ним. Каже, що командир — це насамперед відповідальність за кожного побратима.
Один із найважчих епізодів бойового шляху «Француза» стався під час запеклого ворожого штурму.
Після потужного артилерійського та мінометного обстрілу підрозділ був змушений змінити позицію й зайняти новий рубіж оборони. Попри контузії та втому, військовослужбовці продовжували стримувати противника.
«На мить відволікся, а коли обернувся — ворог уже був у нашій траншеї, всього за кілька метрів. Почався ближній бій», — пригадав Тарас.
Завдяки злагодженим діям українських захисників атаку вдалося відбити. Після цього по окупантах точно відпрацювали екіпажі ударних безпілотників. Позицію вдалося повністю повернути під контроль, а серед трофеїв залишилася й покинута ворогом зброя.
«Тарас переконаний, що війна швидко змінює людину. Вона вчить холоднокровності, відповідальності за кожне рішення та довірі до тих, хто поруч», — йшлося в дописі.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
«Найцінніше — знати, що хлопці повернулися живими»: історія воїна Сергія з Прикарпаття
