Резонанс довкола оновленого законопроєкту про мобілізацію триває з кінця 2023 року.
Суспільне зустрілося з Дмитром Лубінцем на тлі розгляду парламентом численних пропозицій щодо змін у законопроєкт про нові правила мобілізації, а також резонансних історій про затримання співробітниками ТЦК чоловіків призовного віку на вулицях, передає Фіртка.
З якими зверненнями щодо можливих змін до процесу мобілізації ви як омбудсман маєте справу найчастіше?
Я дав юридичний аналіз першій редакції законопроєкту. На його підставі було багато повідомлень, що якщо його приймуть у такому вигляді, він буде порушувати Конституцію. Мене запросили на закрите засідання профільного комітету. Я висловив побажання і рекомендації. Я категорично проти збільшення повноважень ТЦК та СП і можливої мобілізації людей з інвалідністю. Також треба врегулювати питання догляду за людиною з інвалідністю, питання людей, які отримують другу вищу освіту, і тих, котрі навчаються в аспірантурі. І ще деякі юридичні моменти, що стосуються електронних повісток, електронного кабінету військовозобов'язаного.
Тоді уряд, як ініціатор законопроєкту, його відкликав. Чи відрізняється друга редакція документа від першої? Так. Чи є там якісь кардинально нові речі? На жаль, не зовсім. Щось врахували, але не на 100%. І головне — чи додаються там потенційно повноваження ТЦК та СП? Так. Я проти цього. В Конституції зазначено, що представники військових підрозділів не можуть брати участь в обмеженні прав і свобод громадян України. В тому числі вони, на мій погляд, не мають права перевіряти документи. У нас для цього є Нацполіція, Нацгвардія, Державна прикордонна служба.
З одного боку, маємо критичну потребу збільшувати кількість людей у Силах оборони. В Україні цим займаються ТЦК. З іншого боку, ви вказуєте, що вони не можуть мати повноваження, наприклад, затримувати чоловіків на вулиці, питати в них документи. Як ви бачите функціонування цієї системи? Адже одна з проблем — частина чоловіків уникає того, щоб стати на облік в ТЦК.
Якщо треба проводити так звані рейди, до складу груп мають долучити представників Нацполіції. Саме вони перевіряють документи й надають відомості співробітникам ТЦК для перевірки, чи є такий громадянин України в реєстрі військовозобов'язаних, чи ні.
Днями був приклад, коли в Полтавській області ТЦК направив в поліцію список людей, які ухиляються від приходу в ТЦК. Оце може бути вихід?
Так. Не можуть військові ходити по вулицях і затримувати громадян України. Хто від цього виграє? Повинна бути зрозуміла процедура, направлена, в першу чергу, на мотивацію, щоб громадяни України йшли в армію, а не їх туди заганяли силою.
Який вихід? Створювати рекрутингові центри, де оцінюють освіту, стан здоров'я. Якщо людина не може з якихось своїх, можливо, навіть внутрішніх переконань воювати на передовій, це не означає, що ця людина не може, наприклад, керувати дроном, або бути співробітником тилового забезпечення. Купа нюансів, але головне — міняється підхід: людина самостійно може обирати підрозділ, військову професію.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
