Біохімія кохання: Прикарпатські науковці вивели формулу вічної любові

Науковці кафедри біохімії та біотехнології факультету природничих наук Прикарпатського національного університету прочитали другу лекцію на тему «Біохімія кохання» в рамках освітнього проекту «Університет для всіх».

 

Як відомо, проект реалізується на базі Інституту післядипломної освіти та довузівської підготовки Прикарпатського університету імені Василя Стефаника з ініціативи відомого українського біохіміка, доктора біологічних наук, професора Володимира Лущака, пише Фіртка.

 

За словами науковця, проект спрямований популяризувати сучасні досягнення науки та ділитись з ними не лише під час наукових доповідей.  

 

«Раніше тема кохання була притаманна для поетів, письменників, психологів, і мало хто здогадувався, що за цим усім стоїть така наука, як біохімія. Тож ми поговоримо про те, що реально відбувається в нашому організмі, коли ми кохаємо», - зазначив Володимир Лущак.   

 

Кохання на побутовому рівні – це найвище щире почуття між чоловіком і жінкою. Багато хто думає, що кохання зароджується в серці. Вважається, що, коли люди закохуються у них відключається мозок, над людиною беруть верх емоції, і працює серце. Чи дійсно це так? Чому ми закохуємося? І чи буває справжнє кохання? Що таке любов? Як вона виникає і які біологічні процеси відбуваються в організмі людини? Чому одні люди моногамні, інші – полігамні? Про гормон патріотизму та формулу вічного кохання. На ці питання з точки зору біохімії відповіла кандидат біологічних наук, доцент кафедри біохімії  та біотехнології Марія Байляк.

 

Науковець найперше зауважує, що є людський фактор кохання, і є фактор біохімії, в якій знаходимо відповіді,  чому нам хтось подобається, а хтось ні.

 

Що таке любов/кохання?

 

Любов - почуття глибокої симпатії та глибокої прихильності до іншої особи. Вище почуття, яке базується на різноманітних емоційних проявах.

 

«Дані досліджень говорять, що почуття між особами у тваринному світі, і почуття, які виникають між двома людьми мають спільну біологічну основу.  Наука говорить, що любов - це біологічне явище, біологічний природний людський інстинкт», - відзначає під час лекції науковець.

 

Еволюційні біологи і психологи говорять, що любов виникла в процесі еволюції, як природний інстинкт, щоб продовжити і зберегти рід.

 

«Є кілька видів любові: романтична, синівська, батьківська, до Батьківщини, до себе. Всі ці види мають одну основу, хоча відрізняються за змістом, але в їх основі лежить невелика група хімічних речовин і від співвідношення цих речовин буде залежати, який вид любові у нас є», - пояснює Марія Байляк.

 

Саме група невеликих хімічних речовин – гормонів (нейротрансмітери) діють в мозку та запускають каскад хімічних реакцій для утворення емоцій.  Отже, любов – це наші гормони.

 

В людини три зони мозку відповідають за  любов. Вони й визначають, чи людина буде закохана.  Це префронтальна кора – частинка кори мозку, яка відповідає за емоції, гіпофіз  - ендокринна залоза, яка продукує низку гормонів та гіпоталамус.

 

Як виникає любов?

 

Вважається, що серед людей любов починається із зорового сприйняття. Кожен оцінює особу протилежної статі за зоровим контактом. Чи це так?

 

«Доведено, що оцінка партнера здійснюється на підсвідомому рівні. Люди підсвідомо обирають того партнера, який має здорову репродуктивну функцію, адже в основі любові закладений природний інстинкт розмноження. Чоловіки обирають жінок, які можуть дати здорове потомство, а жінки обирають здорового чоловіка, який може захистити і забезпечити її та дитину», - розповідає науковець.

 

Щодо зорового контакту, якщо чоловікам більш важливо побачити жінку, жінкам важливо побачити і почути, як говорить чоловік.

 

«Це пов’язано генетично. В чоловіків зорові центри мозку працюють краще ніж у жінок, в жінок розвинуті різні ділянки: слухова, дотик, нюхова і зорова, але менше», - пояснює Марія.

 

 Також важливу роль для приваблення відіграють феромони.  

 

 

Вони бувають різні за структурою, але від них в мозку починають вироблятися хімічні речовини, які впливають на свідомість та сприйняття.

 

Довший час вважалося, що феромони є лише у тварин, але дослідження показали, що в людському організмі теж вони продукуються. У жінок - це похідні жирних кислот, у чоловіків – похідні гормону тестостерону. Це легкі речовини, які виробляють залози, що знаходяться під пахами і виділяються з потом. Спочатку діють феромони - активізують зір і блокують адекватне сприйняття особи протилежної статі. Коли ми на неї дивимося вона нам здається набагато привабливішою, ніж є насправді.

 

«Рекомендують два дні не митись, щоб бути більш привабливим, адже  феромони змиваються і буде менша привабливість у протилежної статі. Втім, якщо не митись тиждень, буде відлякуюча реакція. Феромони утворилися і діють один-два дні після цього вони перетворюються в токсичні речовини, які мають відлякуючу здатність», - каже доцент.

 

Цікаво, що запахів феромонів ми не відчуваємо, їх відчувають нюхові рецептори, але сам запах людина не сприймає. На продукцію феромонів впливають молекули головного комплексу гістосумісності.

 

Жінки вибирають партнерів, в яких будова молекул комплексу гістосумісності є кардинально протилежною до  їхньої, якщо будова молекул однакова, то ці чоловіки для жінок є нецікаві.

 

«Вибираємо собі відмінних тому, що це має біологічне значення. Якщо жінка має одну будову цього комплексу, існує захист від одних молекул. У чоловіка, якщо він має іншу будову молекул цього комплексу, існує захист від інших молекул. Якщо їх об’єднати, то їх дитина отримає захист від одних бактерій і від інших», - пояснює науковець.

 

Якщо в двох людей будова комплексу однакова такі пари не стабільні і скоро розпадаються.

 

На продукцію феромонів впливають естрогени. Чим більше в жінки естрогенів, тим більша продукція феромонів і це вірогідніше подіє на нюхові рецептори чоловіків відповідно сигнал передається до гіпоталамусу в ділянці мозку. А гіпоталамус стимулює статеві залози чоловіків і в них виробляється тестостерон, який діє на гормони жінки. Відомо, що жінки зі світлим волоссям мають більшу концентрацію естрогенів, тому є стереотип, що на основі цього чоловікам більше подобаються блондинки.

 

В жінки з віком концентрація естрогенів знижується, найбільше після народження дитини. Тому тоді жінка стає менш привабливою для чоловіка.

 

Любов не живе 3 роки, але має 3 біохімічні стадії.

 

Вчені ділять любов на три стадії: Пристрасть  - Захоплення – (романтична любов) -  Прив’язаність (стадія справжнього кохання).

 

За словами Марії Байляк, кожна з цих стадій  має свою групу хімічних речовин.

 

Стадія «Я тебе хочу» – починається явно не в серці.  Пристрасть починається з зорового контакту, виділення феромонів, які впливають на виділення статевих гомонів тестостерону та естрогену. Триває пристрасть від кількох годин до 1-2 місяці.

 

Стадія «Я не можу без тебе жити». Захоплення, романтична любов розвивається на основі нейротрансмітерів і моноамінів, які запускають фенілетиламін, дофамін, норадреналін та серотонін. З часом молекули починають розпадатися і після цього настає розчарування. Або любов продовжується  і переходить в стадію прив’язаності. Захоплення запускають  фенілетиламін та норадреналін, а інші дві сполуки - дофамін та серотонін, цементують любов. Ця стадія триває від 2 місяців до 2-х років.

 

«На цій стадії більшість людей і одружуються. Коли ще партнери не зауважують негативних рис в другій половинці», - зазначає викладач.

 

Стадія «Я можу жити без тебе, але з тобою мені набагато краще». За прив’язаність відповідають гормони: окситоцин, вазопресин, ендорфіни. Це спокійна і  виважена любов. При цьому прив’язаність не триває вічно, а лише 4-7 років. 

Далі любові немає, це вже звичка. Основну роль у цих біохімічних процесах відіграє окситоцин, вазопресин, ендорфіни. Якщо знайти шляхи підвищення ендорфінів, то цю стадію можна продовжити на довгі роки.

 

Любов - панацея

 

Що відчувають люди коли закохуються?

 

У тілі людини активізуються гормони – фенілетиламін (гормон закоханості), норадреналін (гормон гніву), дофамін (гормон задоволення), серотонін (гормон настою). Похідні амінокислот, які утворюються з білків в нашому організмі. Комбінація цих речовин визначає, що ми будемо відчувати  до протилежної статі.

 

За романтичну любов також відповідає фактор росту нервів – це невеликий білок, який сприяє росту аксонів, тобто нервових закінчень в мозку. В закоханих рівень цього білка зростає  і нервові клітини набагато активніше ростуть та утворюють асоціативні зв’язки між нервовими клітинами.

 

«Корисно закохуватися в старшому віці - буде зростати рівень фактору росту нервів і люди будуть захищені від слабоумства», - відзначає науковець.   

 

Основні гормони беруться з амінокислот, які надходять в наш організм з білковою їжею. Вони незамінні, оскільки не синтезуються в нашому тілі.

 

 

Романтична любов не триває вічно.

Гормони утворюються та розщеплюються. Найкоротшу дію має фенілетиламін та норадреналін – їх тривалість кілька хвилин. В організмі людини можуть  відбуватися різні процеси після того, як усі гормони досягли піку.

1-варіант:  Коли гормони досягли піку і починають знижуватися, настає стадія розчарування або завершення любові. Це стан коли в людей, так би мовити, відкриваються очі.

 

«Боже, що я в ній найшов? Права була моя мама.» … Коли цих гормонів стає мало, то людина не має пристрасті, і не розуміє, що її пов’язує з партнером.

 

2-варіант: Першими знижуються гормони фенілетиламін та норадреналін, а рівень серотоніну знижується поступово. Якщо в пари є спільні інтереси, то рівень цих гормонів буде знижуватись повільно. Це створює передумову, що вони перейдуть у третю стадію любові  - справжню любов.

 

3 варіант: Нерозділене кохання. Є фенілетиламін, але немає дофаміну і серотоніну, бо немає зворотної відповіді. Дофамін починає виділятися, коли ми бачимо, що ми теж подобаємося особі, яка подобається нам. Якщо цього немає настає стадія тривожності, депресії.   

 

Рівень дофаміну та сиротеніну можна підвищити за допомогою глюкози, смачної їжі та похвали.  

 

«Я рекомендую усім керівникам хвалити працівників, в людини виробляється дофамін, а дофамін продокує ефективність і стимулює до роботи», - радить біохімік.

 

Коли забагато гормону дофаміну – це манія. Для повноцінної стійкові любові людині потрібна ще одна група речовин ендорфіни.

 

Від рівня дофаміну залежить вироблення гормонів – окситоцину (гормон обіймів та довіри), вазопресину (гормон прив’язаності) і ендорфінів – ендогенні опіати . Комплекс цих гормонів разом визначає, чи буде наш зв'язок тривати вічно.

 

Основну роль в формуванні справжньої любові, коли фенілетиламіну стає менше, відіграє окситоцин. Його багато виділяється при народженні дитини, а також в жінок та чоловіків під час обіймів, інтимних стосунків, коли пара тримається за руки. Це  основний гормон, який "цементує", з точки зору жінки.

 

 

Окситоцин основний гормон, який відповідає за материнську любов, націоналізм та любов до країни. Коли цього гормону забагато виникає явище - ревність. Рівень окситоцину визначається генетично.  

 

Моногамність і полігамність.

В жінок за моногамність відповідає окситоцин, у чоловіків основну роль відіграє гормон – вазопресин (антидіуретичний гормон). Вони визначають стан прив’язаності до протилежної статі.

 

Все залежить від рівня гормонів – окситоцину (жінки) та вазопресину (чоловіки). У моногамних рівень цих гормонів високий, а в полігамних – низький.

 

«Людина полігамна чи моногамна не тому, що  вона така погана, це так працює її організм, така швидкість утворення гормонів», - наголошує науковець.

 

Насамкінець Марія Байляк вивела формулу кохання: щоб закохатися нам потрібен фенілетиламін, щоб романтична любов розвивалася, потрібен дофамін і серотонін, щоб була міцною – окситоцин та вазопресин, щоб існувала вічно - необхідні ендорфіни, щоб були останні потрібно мати спільні інтереси.

 

Втім наголошує, «гормони не визначають все - потрібна хороша психологія».

 

 

О.Б.


22.12.2017 17429 1
Коментарі (1)

Nika 2018.02.03, 20:10

Дуже повчальна стаття про любов та кохання - Подарунок до Дня Святого Валентина  для коханої людини вибираєм в магазині Darilka

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

591
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2832
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1649
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2890
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2041
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2069

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

333

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

735

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

853

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2132
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29503
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11399 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5387
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1127
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1369
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23625
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1849
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

298
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1085
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1408
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2382