У Карпатських горах з’являться екологічні маршрути для туристів

Прибрати і “відремонтувати” Карпати — поставила собі за мету Івано-Франківська регіональна фундація ентузіастів і любителів гір. Це було 12 років тому, коли українські гори були малопрохідними, а туристи там — не надто свідомими. Осердя засновників й активістів “Карпатських стежок” — калушани. Голова громадської організації ТТ “Карпатські стежки” Василь Фіцак — по кілька днів на тиждень перебуває у горах. Відпочиває — переважно взимку. Улітку — працює. Адже відновити не тільки на картах, але й у реальності туристичні маршрути Карпатами, та ще і підтримувати їх у порядку — справа не з легких. — Ми почали із 2001 року із регіональної фундації групи ентузіастів-туристів. Тобто, ми хотіли не просто ходити у гори, але і щось зробити для гір. А, оскільки на той час чимало стежок були непрохідними і заваленими, то вирішили взятися за справу сталого відновлення усіх видів туризму у горах. Під керівництвом голови фундації Василя Гутиряка та за його постійного сприяння, ми потроху почали відновлювати карпатські стежки. За радянських часів були маршрути, але з часом вони занедбались. Але, разом із тим, туризм у Карпатах був сильно розвинений за часів Польщі. Тоді був популярним східнокарпатський туристичний шлях, який пролягав від Сянок аж до кордону із Румунією. До речі, був дуже грамотно складений: його можна було подолати за 2-2,5 тижні, причому, за день можна легко долати відстань від притулка до притулка. Крім того, у Карпатах за Польщі було добре розвинене мисливство. Тому там були створені всі умови для мисливців. А у наші гори, зокрема, часто їхали полювати відомі люди, наприклад, граф Пауль Палфі чи індійський раджа Кутч. Тож, там була мережа туристичних притулків і туристичні маршрути. А ось у радянські часи, хоча були і туристичні секції, і люди, а ось такої розвиненої мережі туристичних маршрутів — не було, — розповів Василь Фіцак. — Тож, наша фундація почала діяльність із відновлення першого відтинку східнокарпатського туристичного шляху: від Торунського перевалу — і найвищими вершинами Горган. Загальна протяжність відтинку — 200 кілометрів. Шлях розчищали, буквально, бензопилами. Проте, за орієнтир мали старі польські карти 1930-х років. Сам відтинок треба йти 8-9 днів. За 12 років функціонування фундація “Карпатські стежки”, фактично, відновила сітку туристичних маршурів у горах. Крім того, фундація тісно співпрацювала і з органами влади — місцевої й обласної, а також — із закордонними туристичними організаціями, зокрема, отримуючи гранти із Польщі і Чехії. Улітку Василь Фіцак очолив реорганізовану громадську організацію Туристичне Товариство “Карпатські стежки”, і вже нині працює над створенням розгалуженої мережі підрозділів — із тим, щоб охопити не тільки гірські території Прикарпаття, але й інші області. Наразі громадська організація займається відновленням туристичних маршрутів і на території Закарпаття. Ще одна група працює у Карпатському біосферному заповіднику, відновлюючи там будиночки. Уже помарковано Горгани, Чорногору, Свидовець, Покутсько-буковинські гори і наразі планують упорядкувати маршрути у Мармаросах. У перспективі — Буковина, яка у плані маршрутизації дещо відстає. Загалом, за роки роботи, в рамках спільних проектів з чехами відновили і популяризували 2,2 тис. кілометрів карпатських стежок. Такий масив роботи вже роблять кількадесят активістів організації. УПОРЯДНИКИ ГІР Отже, як виглядає на ділі відновлення туристичного маршруту? Маршрут починається туристичним стендом, де є і контакти найближчого рятувального загону, і карта, і протяжність маршруту, й об’єкти, які там розташовані, й орієнтовний час, який потрібно для долання маршруту. Потім — ідете за маркуванням. Коли рухаєтеся стежкою, і періодично натрапляєте на однакові орієнтири — це значить, що йдете правильним шляхом. Проте, і тут є ціла наука кольору і матеріалу. — За великим рахунком, колір значення не має. Єдине застереження: червоним маркують маршрути тривалі. Коли іншими кольорами можуть бути марковані, наприклад, радіальні маршрути, які можна здолати за один день — і повернутися на пункт призначення. Це, звичайно, праця із картами — щоб визначити, де пролягав маршрут, а також із пилами і сокирами — щоб його відновити, упорядкувати стежки, джерела. Крім того, ми взялися за справу відновлення туристичних притулків. Відновили 9 будиночків, які колись будували для потреб лісників; ще один будинок (туристичний притулок Плісце), що на полонині Плісце під горою Грофа, ми відбудували за сприяння і лісового господарства, і місцевого населення. Був один чоловік, мешканець Осмолоди, який є найстаршим членом організації — Володимир Худяк, — який попри поважний вік двічі на день піднімався маршрутом до будівництва — уболівав. Нині притулок може розмістити до 30-ти осіб. Часто ми звертаємося за допомогою до професіоналів — щоб скласти нові карти, за якими туристи легко зорієнтуються у Карпатах, — розповідає Василь Фіцак. — Варто пам’ятати і ряд застережень. Зокрема, маршрути, позначені одним кольором, не можуть бути розташовані один від одного на відстані меншій, ніж 5 кілометрів. Так, відхилившись від одного маршруту, можна потрапити на інший, не зауваживши. Крім того, треба знати правила, елементарно, як нанести маркування. Так, наприклад, наносити фарбу на бук можна попередньо, просто протерши кору. А ось на сосну чи смереку — треба почистити кору, видалити лишайник, але при цьому — не зачепивши кору. Інакше — із живицею стече і фарба. 3 19 до 26 жовтня активісти “Карпатських стежок” розпочали маркування маршрутів в Рахівському районі на масив Чорногори та Мармарос. За 8 днів 5 учасників промаркували близько 100 км маршрутів та встановили 10 металевих стовпів, на яких будуть вказівники та таблички. На “горбах” вдалось винести більше 500 кг матеріалів: цемент, пісок, металеві труби та інструмент. Зрештою, відновлення туристичних маршрутів — нелегка справа. Адже на одному плечі — важкий наплічник, інше — болить від сокири. І — треба йти на десятки кілометрів. Хоча, як стверджує турист, у “Карпатських стежках” беруть активну участь не тільки хлопці і чоловіки, але й дівчата і жінки. Адже Карпати — досить таки доступні гори. Їх, практично, всіх можна сходити. Хоча, вони мають свою специфіку. Наприклад, там може дуже різко змінюватися погода. Дуже небезпечні у Карпатах грози. Коли перебуваєте у високогір’ї і бачите наближення грози — швидше спускайтеся. І не варто ховатися під поодинокими деревами. Крім того, може дуже різко змінитися температура. При чому, температура несподівано може опуститися нижче нуля. Наприклад, у 80-х роках минулого століття стався випадок, коли на Грофі влітку від переохолодження померли кілька туристів. До речі: маршрути є літні і зимові. Літні — ті, що промарковані на каміннях і деревах. Зимового маркування мало, проте для тих, хто подорожує взимку, встановлюємо бетоновані стовпи з вказівниками та табличками. Хоча, саме зима може часто таїти у собі небезпеку для туриста. І часто доля туриста залежить від самого туриста. Від того, ким він є. ХТО Є ХТО У КАРПАТАХ? Наразі активісти організації констатують збільшення туристів у Карпатах. І — підвищення рівня їхньої свідомості — у тому, що стосується екології Карпат. У гори ходять поляки і чехи, росіяни і білоруси, зустрічаються і туристи із США і Великобританії. До речі, маршрути намагаються розробляти так, щоб вони були доступними для людей різного віку і можливостей — від дітей до старших людей. Хоча, за спостереженнями активістів ГО “Карпатські стежки”, більша половина від туристів похилого віку — іноземці. Часто — поляки і чехи, у яких гірський туризм має тривалі традиції. А, здебільшого, горами мандрують молоді люди віком від 16-ти до 35-ти років. Окрім скелелазіння, пішого і велосипедного гірського туризму, багато із туристів ідуть у гори за екологічним туризмом. Тож, наразі активно розробляють саме екологічні стежки, маршрути, які часто зовсім нескладні, і, радше, демонструють чудові краєвиди, рідкісні види рослин тощо. І, звичайно, — чистоту гір. Парадоксально, але часто саме місцеве населення чинить чималу загрозу екології Карпат. І місцеві мешканці останнім часом самі це визнають. — Усе залежить від людини. Часто для місцевого населення гори є джерелом для заробітку — там збирають гриби і ягоди. І часто засмічені саме ягідники. Хоча, безпосередньо на маршрутах гриби і ягоди трапляються нечасто. Крім того, у туриста у горах зовсім інша мета, ніж у грибника. Тож, часто і свідомість — зовсім інша. Хоча, трапляються різні випадки. Наприклад, часто телефонують і самі місцеві мешканці, і просять прибрати. Телефонують і туристи. Часто місцеві мешканці самі визнають, що і вони засмічують гори. Час від часу горам чинять непоправну шкоду і туристи. Наприклад, у 90-х роках минулого століття було кілька випадків пожеж у притулках для туристів — через надмірне зловживання спиртним, — переконує Василь Фіцак. Тому постійні таблички із закликами дотримуватися чистоти у горах — не просто забаганка. Вони туристів мають виховувати. Є і зовсім інші методи виховання, наприклад, книги відгуків у туристичних притулках. Так туристи менше пишуть на стінах. Є і зовсім інші випадки, коли люди, довідуючись, якою справою займаються активісти громадської організації, готові допомагати і навіть — фінансово. — Під час відновлення одного з туристичних притулків зустрілися із туристом. Чоловік, як дізнався, звідки ми і чим займаємося, ладен був нам грошей пожертвувати. Казав, що притулки, облаштовані нами, не раз його рятували, — додав Василь Фіцак. Тож, вузька стежка у горах — це величезна праця людських рук і тисячі натоптаних кілометрів, які треба шанувати. Гори — віддячать, пишуть Вікна.


07.11.2013 1106 1
Коментарі (1)

Сергій Чирва 2013.11.07, 14:35
Знаю активістів з “Карпатських стежок”, постійно у горах бачу їхню роботу. Таке за гроші не робиться. Це справжні Ентузіасти і Патріоти нашого краю, які без показушно метушні дійсно покращують наше життя... ділами , а не патяканням і викриками біля кормушки... Слава героям нашого часу!
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1254
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

980
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3396
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3303 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2608 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

3353

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

228

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

372

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

891

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1488
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1014
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

705
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

1061
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

641
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43951
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3360
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1398
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35640 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

313
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

579
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

671
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

890