В нас з'явився шанс стати історичним народом

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід до влади у США Трампа продемонстрував нам, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з умоглядної минувшини. Тому розміщую це есе.
 
ІСТОРИЧНИЙ НАРОД
Зазначений вище поділ запропонував (радше постулював) два з половиною століття тому Йоганн Готфрід Гердер, а методологічної повноти ця концепція отримала завдяки Гегелю. У «Філософії права» 1821 року та у посмертно впорядкованій збірці лекцій «Філософія історії» німецький філософ обґрунтував своє бачення історичного народу як народу, що не просто створив свою державу, а створив її як ефективну форму боротьби за панування у всіх сферах – від політичної до культурно-мистецької.
Ця ідеологема Гегеля мала значний вплив на європейську історію та історіософію. Не оминув цей вплив і українських інтелектуалів першої половини і середини ХХ століття. Дмитро Чижевський та Іван Лисяк-Рудницький свого часу використовували її положення для розуміння історії української культури.
Попри всю спекулятивність поділу народів на «історичні» та «неісторичні», попри сучасні сумніви у коректності формули держави як «форми боротьби за панування», модерні та постмодерні інтерпретації гегелівської ідеологеми і досі залишаються актуальними у політичній публіцистиці на Заході. Особливо у публіцистиці правого та право-республіканського спрямування.
Якщо відкинути нюанси, то політична традиція людства знає лише два способи як народу здобути титул «історичного» у гегельянському розумінні.
Перший спосіб – створити імперію. Шумери, китайці, римляни, вавилоняни, єгиптяни, вірмени, араби, майя, ацтеки та ще з кілька десятків земних народів саме через імперські загарбання застовпили за собою сторінки підручників.
Більш модерним є другий спосіб – перемогти пристаркувату імперію та ствердити себе як гордого могильника загальновизнаної величі. За давніх часів небагато з народів спромоглися на такий вхід до історичних анналів. Серед інших можна згадати Афінську державу, яка блискуче перемогла імперію Ахеменидів (до речі, ще зовсім не пристаркувату), Іудейське царство, що за Макавеїв ствердилося як несподіваний переможець імперії Селевкидів та Дай В’єт (сучасний В’єтнам), війська і флот якого протягом дванадцяти століть здобували перемоги над імперським Китаєм.
За нових часів перемагати імперську системність стало не простіше і не легше, а… більш звично.
У середині ХІХ століття «весна народів» розпочала антиімперське «ралі» у Європі, що закінчилося після Першої світової. На уламках трьох європейських монархій виникло аж зо два десятки більш або менш симпатичних національних держав. Але навряд чи Гегель зарахував би народи більшості з них до сонму «історичних». Для набуття пресловутої «історичності», як виявилося, необхідне щось більше за національну консолідацію, накладену на сприятливу міжнародну кон'юнктуру (або ж на світову війну).
Необхідне особливе колективне надзусилля. Обов’язково увінчане перемогою. Не забуваємо, що мова йде не про самобутність і не про культурну привабливість, а про «боротьбу за панування».
Скажімо, Фінляндія у 30-их роках здобулася не лише на взірцеву національну консолідацію, а ще й на всенародний героїчний військовий спротив у 1939-1940 рр. Проте її боротьба, врешті-решт, закінчилася втратою територій та довгим вимушеним нейтралітетом, якого країна позбувається лише тепер. Історичність Фінляндії впирається у слово «фінляндизація». Воно, це слово, насправді історичне, знакове та маркуюче. Проте означає воно щось далеко не тотожне тій віковій славі, котру волелюбний народ здобуває на руїнах імперського монстра.
В нас з’явився шанс стати історичним народом. Його унікальність полягає у наступному:
1) теперішній варіант Російської імперії системно слабший за царську державу та СРСР та не має ані ідеологічного стрижня, ані суверенної проєкції майбутнього;
2) Україну послідовно та інтенсивно підтримує потужна коаліція держав;
3) війна ведеться в умовах межової інформаційної відкритості, тому імперія не здатна створити навколо воєнних подій власну безальтернативну інформаційну бульбашку;
4) проросійські українські політики не мають значущих майданчиків для капітулянтських домовленостей.
Дехто загострює увагу на тому, що Україна вже «вписала себе» в історію ХХІ століття. Що російсько-українська війна визначила стрижень глобальних протистоянь «центрів сили» як мінімум на 30-40 найближчих років. Що світові референтні середовища воленс-ноленс, зі скрипом, але почали визнавати культурно-цивілізаційні відмінності між росіянами та українцями.
Проте мова йде про дещо більше.
Прийнято вважати, що позицію історичного народу займає не той хто «не програв» і не той, кому співчували, симпатизували та аплодували. Історичним народом стає переможець. Реальний або конвенціональний. Тобто або той, хто переміг і свідомий цього, або той, кого абсолютна більшість публічних та експертних авторитетів світового співтовариства визнала переможцем. І хто внутрішньо погоджується з цим визнанням.
Російсько-українська війна – лише перша ластівка великих війн ХХІ століття. Й навряд чи наша країна залишиться на узбіччі глобального протистояння. Найбільшою нашою перемогою було б ствердження себе як історичного народу на самому початку руйнівної епохи. Тому що з історичними народами завжди будуть рахуватися. Навіть тоді, коли хмари війни затягнуть горизонти від океану до океану.


05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

455
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

1864
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3345
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1206
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1230
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

1290 3

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

805

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

346

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1020

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1182
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

395
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2555
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1287
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1391
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

596
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15244
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7536
01.07.2025

Плакати Нікіти Тітова надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається. Художник прагне, аби про героїзм українців знали в усьому світі.  

392
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

972 1
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

529
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

431
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

519