Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але цю важливу сакральну подію батьки часто нівелюють зміщуючи акценти з важливого на другорядне. Традиційно в православній і католицькій церквах дітей приводять до сповіді в семирічному віці, адже вважається, що саме з такого віку дитина робить обдумані вчинки і свідомо може чинити гріх. Хоча в Православній Церкві поширена практика причастя немовлят. Традиція першої урочистої сповіді і причастя ймовірно потрапила з католицької церкви і практикується не тільки в греко-католицькій Церкві, але й серед православних на заході країни.
Як правило до «першого причастя» передує певна підготовка. Спочатку дитина вивчає катехизис(основи віровчення) Церкви, та освоює базові молитви щоб мати загальне уявлення про церковне життя та віру. Ось тут з’являється перша перешкода на шляху до Бога(Причастя): деякі священики чи катехити іноді впадають в крайність намагаючись не просто розповісти дітям про основи віри - добро і зло, милосердя, моральні цінності, а намагаються впхати в голови дітей курс богослів’я духовної семінарії. Отож дитина знову відчуває себе наче в школі. Але здається Христос причащав апостолів на Таємній вечері без перевірки молитов, тому навіщо ставити перешкоду на шляху єднання дитини з Богом? Паралельно батьки піклуються про красиву картинку» події. Шукають, купують або орендують святковий одяг, домовляються з професійним фотографом та відеографом, подарунки та ін. Підготовка йде майже як до весілля. Нажаль, батьки часто так захоплюються підготовкою до події, що саме причастя стає не важливим, а другорядним. На перше ж місце стає «красива картинка». Батьки часто бувають розгніваними та знервованими, адже хочуть організувати красиве свято. На одній парафій був випадок коли батьки в церкві обговорюючи підготовку до свята навіть не зауважили як почали лаятися вживаючи нецензурну лексику. .Так ми бачимо красиво одягнених діток які йдуть до причастя, фотографії подарунки, але чи не відволікають батьки цією підготовкою від найважливішого – духовного сприйняття та розуміння Святого причастя як момент єднання з Богом. Комерціалізація цієї а також метушня батьків заради красивих фото для instagram та Facebook може дезорієнтувати дитину яка повинна зосереджуватись на духовному і не розпорошувати свою увагу на дурниці.
