Особливості шанування мощей святих у XXI ст.: православ’я та католицизм

Світ змінився до невпізнаваності  зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років.

Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

Наче про мощі святих знаємо багато, але водночас дуже мало. В епоху соцмереж ми змінюємось і переосмислюємо своє бачення на різні  традиційні речі.

Католицька та православна Церкви зі своїми традиціями та обрядовістю часто потрапляють під критику, а зараз і висміювання.

Шанування мощей присутні в обох конфесіях. Час від часу можна зустріти критичну думку, наче християни поклоняються решткам або залишкам трупів людей і таким формулюванням намагаються викликати огиду, особливо в покоління, яке виросло на сучасних фільмах жахів.

Критика шанування мощей неодноразово з’являлася протягом церковної історії.

Особливо в часи реформації XVI ст. в Європі і як наслідок протестантські церкви відмовились від шанування мощей вважаючи це ідолопоклонством.

Католицизм та Православ’я зберегли цю  традицію.

Отож, за християнським вченням, мощі – це останки  людей, які були зараховані церквою до лику святих, які сповнені благодаті та підкріплені дією чудотворення.

Згадки про шанування мощей знаходимо ще у Старому Завіті:

«Як ховали одного чоловіка, то погребальники побачили ті орди, та й кинули того чоловіка до Єлисеєвого гробу. А коли впав і доторкнувся той чоловік до Єлисеєвих костей, то воскрес, і встав на ноги свої.» (2 Цар.13:21)

У Новому Завіті знаходимо згадку про те, що речі ап. Павла зцілювали хворих:

«Так що навіть хустки й пояси з його тіла приносили хворим, і хвороби їх кидали, і духи лукаві виходили з них» (Дія 19:12).

Мощі також називають Reliquare – «залишки», тобто реліквії у ширшому розумінні можуть бути не тільки залишки тіла святих, але й предмети, які належали їм.

Вчення про обов’язкове шанування мощей затвердили на сьомому вселенському  соборі у 787 р.

Отож, шанування мощей затверджено для християн ще задовго на розділення на східну і західну конфесії.

Вважається, що за життя людина, яка досягла святості – особливої Божої благодаті так і після смерті їхні тіла залишаються багатим вмістилищем небесної благодаті, що рясно виливається на вірян.

Святитель Василій Великий говорить:

«Хто торкається кісток мученика, той приймає деяке повідомлення освячення благодаттю, що перебуває в тілі мученика».

Святитель Іван Золотоустий про мощі антіохійського мученика Вавили пише:

«Минуло багато років після його поховання у гробі його залишилися тільки кістки і прах, які з великою честю перенесені були в гробниці до передмістя Дафни»; «Бог, розділив з нами святих: Сам взяв душі, а нам дарував тіла, щоб їхні святі кості ми мали для постійного спонукання до побожності».

Святий Лукіан так розповідає про знайдені ним мощі святого архідиякона Стефана

«Залишилися від кісток його вельми малі частинки, а все тіло його перетворилося в прах ... З псалмами і піснями понесли ці мощі (останки) блаженного Стефана у святу церкву Сион ...».

Важливо розуміти, що православна і католицька церкви наголошують на тому, що відбувається не поклоніння мощам, а шанування  мощей, як вмістилища певної благодаті Бога.

Існує поширена думка, наче ознакою святості є нетлінність мощей, тобто, коли тіло після смерті не розкладається і наче муміфікується, але це не так, шанування мощей в православ’ї та католицизмі мають свої певні особливості.

Православ’я

В Грецькій православній традиції  мощами  заведено вважати тільки кістки святого.

Існує  традиція  серед монахів Афону:  після поховання монаха через певний період його  могилу знову розкопують і оглядають залишки, якщо  тіло повністю зітліло і залишились тільки кістки, їх акуратно складають в спеціальне місце – кістницю.

І це зрозуміло, адже півострів не може дозволити собі захоронення таке як звикле нам, адже за багаторічну історію він перетворився б на суцільний цвинтар.

Тіло, яке не зітліло трактують як нерозкаяність гріхів закопують назад і посилюють молитву за померлого ченця.

В Київській митрополії довгий час дотримувались грецької традиції шанування мощей, але згодом почали знаходити нетлінні залишки.

І після тривалих дискусій особливо вшановували нетлінні мощі, вважаючи, що нетлінність є проявом Божої благодаті.

Таким чином широко розповсюдилась традиція вшанування нетлінних мощей, коли ціле тіло збереглось, як, наприклад загальновідомі мощі києво-печерських святих.  

Згадки про віднайдення нетлінних тіл на території  північно-східної Русі згадується у ІI Софіївському літописі поч.XVI ст.

В православній церкві нетлінність не є ознакою святості, хоча багато хто так вважає. Ознакою святості мощей є наявність чуда, яке здійснене з їх допомогою, наприклад зцілення від хвороби.

Традиція шанування нетлінних  мощей, як цілого збереженого тіла також присутня у католицизмі.

В католицизмі поширена традиція шанування  мощей, як цілого нетлінного тіла або їх частин, що називають реліквія.

Конгрегація у справах  канонізації святих,  відповідає за  процедуру канонізації святих та перевіряє справжність мощей.

У 20017 р.  видана інструкція щодо реліквій, згідно з якою реліквії діляться на певні групи.

До першої групи належать виняткові значні реліквії («інсигні»), якими слід вважати «тіла блаженних або святих, або значні їх частини, а також весь об’єм урни з їхнім прахом, що зберігся після кремації».

Другу групу складають більш повсякденні незначні реліквії («non insigni») — це дрібні частинки плоті чи кісток блаженних і святих, а також предмети, якими вони користувалися.  

Віра про захист мощей  була настільки сильною, що у середні віки практикувалася фрагментація мощей з подальшим їх носінням в нагрудних мощехранильницях або навіть у руків'ї холодної зброї (мечів, шабель тощо).

Звичайно, було і критичне  ставлення до шанування мощей. Ще в IV ст., отці церкви Антоній Великий та Афанасій Великий  вважали, що це є проявом язичництва.

Але у VIII ст. у 17-18 ст. тривала полеміка між католицькими та лютеранськими богословами стосовно нетлінності мощей, намагаючись пояснити її науковими методами.

У 20 ст. антирелігійна політика радянської влади розпочала розкриття  мощей, коли  показово привселюдно відкривали труни з мощами, щоб підсилити свою антирелігійну  політику.

Радянська влада мала на меті підірвати авторитет Церкви та дискредитувати святість реліквій. Акцентуючи на тому, що це звичайні кістки, а тому  найбільший обман Церкви.

Шанування мощей святих залишається актуальним і зараз в епоху соцмереж та технологій, адже  для багатьох людей, серед яких і науковці це складова їхньої релігійної віри.

Хоча також іноді можна натрапити на критику шанування мощей і ніби методи змінилися, але гасла радянської доби залишилися.

Покоління, яке зросло на сучасній попкультурі із притаманним їй цинізмом, голлівудськими фільмами про ходячих мерців по-новому критикують або висміюють цю християнську традицію.


02.06.2025 Роман Тадра 1179
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

750 1
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

1629
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

753
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3379
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21421
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

2201

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

589 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

359

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

968

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2346
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

361
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

622
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

1184
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

614
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

328
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

965
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

937
23.07.2025

Програма промоції читання «Текстура» спільно з «Видавництвом Старого Лева» запрошують на розмову довкола абетки-енциклопедії «Антонич від А до Я» — книжки, що розповідає про поета, закоханого у світ, сонце й слово.  

234
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

1757 1
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

553
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1595 7
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2368 4