Особливості шанування мощей святих у XXI ст.: православ’я та католицизм

Світ змінився до невпізнаваності  зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років.

Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

Наче про мощі святих знаємо багато, але водночас дуже мало. В епоху соцмереж ми змінюємось і переосмислюємо своє бачення на різні  традиційні речі.

Католицька та православна Церкви зі своїми традиціями та обрядовістю часто потрапляють під критику, а зараз і висміювання.

Шанування мощей присутні в обох конфесіях. Час від часу можна зустріти критичну думку, наче християни поклоняються решткам або залишкам трупів людей і таким формулюванням намагаються викликати огиду, особливо в покоління, яке виросло на сучасних фільмах жахів.

Критика шанування мощей неодноразово з’являлася протягом церковної історії.

Особливо в часи реформації XVI ст. в Європі і як наслідок протестантські церкви відмовились від шанування мощей вважаючи це ідолопоклонством.

Католицизм та Православ’я зберегли цю  традицію.

Отож, за християнським вченням, мощі – це останки  людей, які були зараховані церквою до лику святих, які сповнені благодаті та підкріплені дією чудотворення.

Згадки про шанування мощей знаходимо ще у Старому Завіті:

«Як ховали одного чоловіка, то погребальники побачили ті орди, та й кинули того чоловіка до Єлисеєвого гробу. А коли впав і доторкнувся той чоловік до Єлисеєвих костей, то воскрес, і встав на ноги свої.» (2 Цар.13:21)

У Новому Завіті знаходимо згадку про те, що речі ап. Павла зцілювали хворих:

«Так що навіть хустки й пояси з його тіла приносили хворим, і хвороби їх кидали, і духи лукаві виходили з них» (Дія 19:12).

Мощі також називають Reliquare – «залишки», тобто реліквії у ширшому розумінні можуть бути не тільки залишки тіла святих, але й предмети, які належали їм.

Вчення про обов’язкове шанування мощей затвердили на сьомому вселенському  соборі у 787 р.

Отож, шанування мощей затверджено для християн ще задовго на розділення на східну і західну конфесії.

Вважається, що за життя людина, яка досягла святості – особливої Божої благодаті так і після смерті їхні тіла залишаються багатим вмістилищем небесної благодаті, що рясно виливається на вірян.

Святитель Василій Великий говорить:

«Хто торкається кісток мученика, той приймає деяке повідомлення освячення благодаттю, що перебуває в тілі мученика».

Святитель Іван Золотоустий про мощі антіохійського мученика Вавили пише:

«Минуло багато років після його поховання у гробі його залишилися тільки кістки і прах, які з великою честю перенесені були в гробниці до передмістя Дафни»; «Бог, розділив з нами святих: Сам взяв душі, а нам дарував тіла, щоб їхні святі кості ми мали для постійного спонукання до побожності».

Святий Лукіан так розповідає про знайдені ним мощі святого архідиякона Стефана

«Залишилися від кісток його вельми малі частинки, а все тіло його перетворилося в прах ... З псалмами і піснями понесли ці мощі (останки) блаженного Стефана у святу церкву Сион ...».

Важливо розуміти, що православна і католицька церкви наголошують на тому, що відбувається не поклоніння мощам, а шанування  мощей, як вмістилища певної благодаті Бога.

Існує поширена думка, наче ознакою святості є нетлінність мощей, тобто, коли тіло після смерті не розкладається і наче муміфікується, але це не так, шанування мощей в православ’ї та католицизмі мають свої певні особливості.

Православ’я

В Грецькій православній традиції  мощами  заведено вважати тільки кістки святого.

Існує  традиція  серед монахів Афону:  після поховання монаха через певний період його  могилу знову розкопують і оглядають залишки, якщо  тіло повністю зітліло і залишились тільки кістки, їх акуратно складають в спеціальне місце – кістницю.

І це зрозуміло, адже півострів не може дозволити собі захоронення таке як звикле нам, адже за багаторічну історію він перетворився б на суцільний цвинтар.

Тіло, яке не зітліло трактують як нерозкаяність гріхів закопують назад і посилюють молитву за померлого ченця.

В Київській митрополії довгий час дотримувались грецької традиції шанування мощей, але згодом почали знаходити нетлінні залишки.

І після тривалих дискусій особливо вшановували нетлінні мощі, вважаючи, що нетлінність є проявом Божої благодаті.

Таким чином широко розповсюдилась традиція вшанування нетлінних мощей, коли ціле тіло збереглось, як, наприклад загальновідомі мощі києво-печерських святих.  

Згадки про віднайдення нетлінних тіл на території  північно-східної Русі згадується у ІI Софіївському літописі поч.XVI ст.

В православній церкві нетлінність не є ознакою святості, хоча багато хто так вважає. Ознакою святості мощей є наявність чуда, яке здійснене з їх допомогою, наприклад зцілення від хвороби.

Традиція шанування нетлінних  мощей, як цілого збереженого тіла також присутня у католицизмі.

В католицизмі поширена традиція шанування  мощей, як цілого нетлінного тіла або їх частин, що називають реліквія.

Конгрегація у справах  канонізації святих,  відповідає за  процедуру канонізації святих та перевіряє справжність мощей.

У 20017 р.  видана інструкція щодо реліквій, згідно з якою реліквії діляться на певні групи.

До першої групи належать виняткові значні реліквії («інсигні»), якими слід вважати «тіла блаженних або святих, або значні їх частини, а також весь об’єм урни з їхнім прахом, що зберігся після кремації».

Другу групу складають більш повсякденні незначні реліквії («non insigni») — це дрібні частинки плоті чи кісток блаженних і святих, а також предмети, якими вони користувалися.  

Віра про захист мощей  була настільки сильною, що у середні віки практикувалася фрагментація мощей з подальшим їх носінням в нагрудних мощехранильницях або навіть у руків'ї холодної зброї (мечів, шабель тощо).

Звичайно, було і критичне  ставлення до шанування мощей. Ще в IV ст., отці церкви Антоній Великий та Афанасій Великий  вважали, що це є проявом язичництва.

Але у VIII ст. у 17-18 ст. тривала полеміка між католицькими та лютеранськими богословами стосовно нетлінності мощей, намагаючись пояснити її науковими методами.

У 20 ст. антирелігійна політика радянської влади розпочала розкриття  мощей, коли  показово привселюдно відкривали труни з мощами, щоб підсилити свою антирелігійну  політику.

Радянська влада мала на меті підірвати авторитет Церкви та дискредитувати святість реліквій. Акцентуючи на тому, що це звичайні кістки, а тому  найбільший обман Церкви.

Шанування мощей святих залишається актуальним і зараз в епоху соцмереж та технологій, адже  для багатьох людей, серед яких і науковці це складова їхньої релігійної віри.

Хоча також іноді можна натрапити на критику шанування мощей і ніби методи змінилися, але гасла радянської доби залишилися.

Покоління, яке зросло на сучасній попкультурі із притаманним їй цинізмом, голлівудськими фільмами про ходячих мерців по-новому критикують або висміюють цю християнську традицію.


02.06.2025 Роман Тадра 708
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

720
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1021
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6270
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1620
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1948
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3104 6

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

184

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

708

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

810

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1380
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

426
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1561
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1445
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3485
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3548
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7134
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1157
13.06.2025

В Івано-Франківському національному драмтеатрі з 15 по 20 червня відбудеться II Український шекспірівський фестиваль, котрий пройде на сценічних майданчиках театру та на дружніх локаціях.  

387
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

252
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

477
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

660
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

728