Жодна "духовність", релігійна чи національна традиція не відтворюють  гуманістичні цінності автоматично

У 1945 році сорокарічний Жан-Поль Сартр виголосив у паризькій «Залі Сантро» своє есе «Екзистенціалізм та гуманізм». Цей програмний текст став однією з наріжних європейських «декларацій неповернення» до минулого світу.
Тоді Сартр з безпрецедентною чіткістю й переконливістю наголосив на тих принципових речах, які потім, десятиліття за десятиліттям, захищали Європу від настання епохи пост-правди, від Аліс Вайдель, від Келіна Джорджеску, від популістів, путіністів, трампістів та інших «-істів». Від розмивання гуманістичних принципів релятивістськими підходами до реальності. Від мащення чорного і білого у відтінки сірого і гівняного.
Осмислюючи досвід боротьби з нацизмом та Другої світової, Сартр прийшов висновку, що гуманістичних цінностей, як незмінних пріоритетів, «за замовчуванням» вмонтованих у демократичне суспільство, насправді нема.
Що жодна релігійна, національна або родова традиція, жодна «народна духовність», жодна універсальна концепція не відтворюють й не фабрикують гуманістичні цінності автоматично. Що ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».
В кожному новому поколінні (і в кожній новій суспільно-політичній формації) гуманістичні цінності вимагають свого свіжого «привнесення у світ». Вимагають когось, хто знов й знов братиме на себе невдячний клопіт примислювати для себе самого та своїх ближніх імперативні категорії «людяності». Вимагають оборонців, а не лише симпатиків і свідків.
У цьому, вважав Сартр, найуразливіше місце гуманізму. Та, одночасно, достатня (але не повна) передумова його історичної невразливості.
Згідно Сартру, не є можливим поставити цінності гуманізму під сумнів шляхом дискредитації певної людини (носія гуманістичних цінностей), або ж певної партії, ідеї або правової системи. Нові покоління адептів гуманістичного світогляду привнесуть його в світ. Себто, відтворять в нових форматах під новими гаслами, знаками та іменами.
Сартрівська настанова на «вічне повернення» гуманізму через персональну волю та персональний вибір приводить до думки, що єдиним виправданням людського існування є вчинок, що спирається на усвідомлення себе, як вільної та відповідальної особистості.
«Особистість, - зазначено у «Екзистенціалізмі та гуманізмі», - сама обирає свою життєву позицію, малює власне обличчя й за межею цього обличчя (цього вибору) насправді немає нічого». Кожна спроба «намалювати собі обличчя» є проектом, відповіддю на виклик, усвідомленим актом подолання певної перешкоди.
Людина ніби вимушена раз-у-раз «емігрувати» зі своєї самості в нову реальність, котру перед тим собі примислює та готує в ній для себе позицію. Людина – вічний кочівник крізь реальності. Сьогодні людина говорить собі: я шукаю. Завтра вона скаже: я захищаю те, що знайшла.
А післязавтра знайдене вже не буде домом, тому що безугавні потоки долі знов виселять людину з її улюбленої зручної мушлі. Виселять у мандрівну бездомність, у наскрізне сирітство «двоногої тварі».
Найбільш ефективно, вважав Сартр, такі «виселення з себе» здійснює смерть. Й ніхто з нас не відає, до якого готелю вона запроторює тих, кого спромоглася виселити.
Обумовлюючи відтворення гуманістичної настанови через вчинок Сартр запропонував героїчний «імператив сирітства». Будучи атеїстом, він розповів нам про те, що окрім нас самих у Всесвіті немає законодавця і батька, що люди у своїй самотності, в своєму наскрізному екзистенційному сирітстві повинні самі приймати рішення стосовно своєї долі.
Важко жити сиротам, але їх звільнено від ілюзій. Вони знають, що їм немає на кого опертися, окрім як на самих себе. Тому вони завзятіше обороняють ті смисли, котрі вважають своїм «домом». Ті маленькі острівці людської довіри та любові, де вони отримали (або ж вибороли) право на мешкання. Може це звучить парадоксально, але саме через браму світового сирітства гуманізму найлегше заходити до нашої реальності.
В правді Сартра мало естетики. Вона не така красива, як пафосні заклики. Вона не збуджує, як героїчні історії. Вона не апелює до «золотих сторінок» історичних міфів та родового передання, оформленого у «священну традицію».
Вона не зручна й не наснажує митців на творчість.
Але за її межами всіх нас чекає поразка і темрява.


16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

708
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1018
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6268
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1619
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1946
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3098 6

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

183

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

706

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

809

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1378
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

423
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1560
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1444
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3483
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3547
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7132
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1154
13.06.2025

В Івано-Франківському національному драмтеатрі з 15 по 20 червня відбудеться II Український шекспірівський фестиваль, котрий пройде на сценічних майданчиках театру та на дружніх локаціях.  

385
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

249
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

475
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

659
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

727