Стаття 407 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби.
Зокрема, самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Про це повідомив Роман Лихачов з волонтерського руху «Адвокати Збройних сил України», передає Фіртка.
Єдиний державний реєстр судових рішень станом на 30 серпня 2022 року містить 85 вироків за частиною 5 статті 407 КК України, винесених після 24 лютого 2022 року.
По областях статистика вироків наступна:
- Вінницька область – 6 вироків;
- Дніпропетровська область – 16 вироків;
- Житомирська область – 7 вироків;
- Закарпатська область – 1 вирок;
- Запорізька область – 1 вирок;
- Київська область – 2 вироки;
- Львівська область – 2 вироки;
- Миколаївська область – 4 вироки;
- Одеська область – 4 вироки;
- Полтавська область – 11 вироків;
- Рівненька область – 4 вироки;
- Сумська область – 1 вирок;
- Харківська область – 4 вироки;
- Хмельницька область – 2 вироки;
- Чернівецька область – 1 вирок;
- Чернігівська область – 16 вироків;
- Київ – 3 вироки.
Зазначимо, що вироки по областях суттєво відрізняються по «стандартних» вироках. Наприклад, нижче позиції судів при призначенні покарання по областях.
Суди Вінницької області у вироках призначали покарання за ст. 407 КК України «стандартно» від трьох до п’яти років з іспитовим строком. І лише в одному разі призначили покарання у вигляді місяця арешту.
Суди Дніпропетровської області в більшості разів призначали покарання у вигляді службового обмеження, штрафів, реальних покарань з іспитовим строком та один раз у вигляді арешту.
Також в реєстрі містяться вироки щодо військовослужбовців-жінок. Наприклад, Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області медичній сестрі військової частини призначив покарання у вигляді п'ять років позбавлення волі з іспитовим строком.
Ще одну жінку — відповідального виконавця штабу військової частини Жовтневий районний суд Дніпропетровська визнав винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, і призначив покарання у розмірі 29750 гривень. До речі, практику штрафів суди Дніпропетровської області використовували часто при призначенні покарань, призначаючи штрафи розміром до 85 000 гривень.
Аналогічно часто використовувалось покарання у вигляді службового обмеження від шести місяців до двох років з відрахування 10 або 20% із суми грошового забезпечення відраховувати в дохід держави.
читайте також: Два вироки на Івано-Франківщині: як судять «ухилянтів» від мобілізації під час воєнного стану
При цьому при застосуванні арешту один з судів Дніпропетровської області взяв винного зразу ж під варту в залі суду із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 200 640 гривень.
Суди Житомирської області по всіх вироках за ч. 5 ст .407 КК України призначали покарання строком 5 років з іспитовим строком.
Суди Київської області у двох вироках призначили покарання військовослужбовцям у виді тримання у дисциплінарному батальйоні на строк один рік.
Виділяється своєю суворістю Франківський районний суд міста Львова, який за ч. 5 ст. 407 КК України призначив саперу інженерно-саперного взводу військової частини покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі без іспитового строку. Підстава залишення ним військової частини була викликана тим, що військовослужбовець ніби-то посварився з дівчиною, у зв`язку з чим випив, а тому не міг у нетверезому стані піти на службу.
Суди Полтавської області в більшості випадках призначали штрафи розміром в розмірі 30 005 гривень та в трьох випадках службове обмеження, арешт, тримання в дисциплінарному батальйоні.
В Харківській області у трьох з чотирьох вироків військовослужбовці отримали покарання у вигляді 30 600 гривень штрафу, а в одному випадку п’ять років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки.
У Чернігівській області з 16 вироків — 12 вироків з «стандартним» покаранням п’ять років з встановленим іспитовим строком. У трьох випадках призначено покарання у вигляді службового обмеження і лише в одному випадку реальне покарання без іспитового строку строком п’ять років для головного сержанта стрілецької роти, який майже два місяці був відсутній на військовій службі ніби-то через сварку з дівчиною.
При цьому Єдиний державний реєстр судових рішень не містить відомостей, щоб вироки оскаржувались, тобто військовослужбовці, як правило, погоджувались з призначеним покаранням.
Нагадаємо, в Україні військовозобов'язаними є усі громадяни віком від 18 до 60 років, за винятком певних категорій осіб, визначених законом.
Крім цього, виокремлюють категорії українців, які не підлягають мобілізації.
До слова, у ЗСУ пояснили, чому масово роздають повістки у громадських місцях. Так, за словами начальника управління персоналу штабу командування Сухопутних військ ЗСУ Романа Горбача, вручати повістки за домашніми адресами військовозобов’язаних не ефективно просто через те, що люди можуть не відчиняти двері.
Зауважимо, що 15 серпня Верховна рада України підтримала продовження воєнного стану в Україні на 90 днів, а також продовжила термін строку проведення загальної мобілізації. Триватиме цей період щонайменше до 21 листопада.
Кого на фронті потрібно найбільше та хто зголошується воювати, розповіла начальниця пресслужби Івано-Франківського центру комплектування та соціальної підтримки Юлія Гамма.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
