У перший день повномасштабного російського вторгнення, 24 лютого 2022 року, ABA-терапістка та ESDM-спеціалістка Вікторія Романюк з сім’єю переїхала з Києва в Івано-Франківськ.
Тут жінка відкрила свій центр та працює з дітьми з розладами аутистичного спектра (РАС). Такий же діагноз має син Вікторії.
Мама та спеціалістка Вікторія Романюк розповіла журналістці Фіртки, як грамотно організувати простір і навчання дитини та як життєва ситуація підштовхнула до відкриття центру для дітей з аутизмом.
Довідково: за оцінками ВООЗ, одна дитина зі 160 має будь-який із розладів аутистичного спектра (РАС). Американська асоціація Autism Speaks відзначає один випадок аутизму на 88 дітей. Загалом у світі таких осіб нараховується два мільйони 400 тисяч.
Розлади спектра аутизму охоплюють різні за вираженістю симптоми. Важливо звернутись до фахівців, якщо ви помічаєте особливу поведінку у дитини, наприклад, відсутність мовлення, постійні повторення дій, відсутність контакту очима або обмежений комунікативний навик, прив'язаність до ігор наодинці. Важливо не грати в здогадки, а звернутись до спеціалістів, які зможуть поставити відповідний діагноз та надати необхідну допомогу.
До шести років мозок дитини активно засвоює інформацію. І якщо займатись із дитиною з аутизмом до цього віку, залучаючи спеціалістів, то з часом така дитина може адаптуватись до соціального життя.
«Я бачу потенціал цих дітей» — як життєва ситуація підштовхнула до відкриття центру
"Звісно, насамперед я навчалась, аби допомогти своїй дитині. Втім, також й тому, що бачила, що навіть, коли я ще не була спеціалісткою, а була просто мамою дитини з РАС, я вже була корисною для когось. Мені було важливо ділитись своїм досвідом, аби підтримувати інші такі сім'ї.
Окрім того, мені подобається працювати з дітьми, я бачу їхній потенціал, я отримую задоволення від своєї роботи. Я люблю цих дітей.
Так, потрібно дуже емоційно віддаватись, однак я черпаю сили з маленьких перемог. Мене дуже надихають результати дітей".
Корекційні методики для людей з аутизмом — як навчають у центрі "ABA Play"
"За допомогою спеціальних методик можна коригувати небажану поведінку дітей з аутизмом, сприяти розвитку мовлення і соціалізації.
Одна з методик, яку ми використовуємо, — денверська модель раннього втручання (ESDM) — це комплексний поведінковий підхід раннього втручання для дітей з аутизмом у віці від 12 до 48 місяців.
Програма передбачає план розвитку, що визначає навички, які дитина має опанувати у будь-який зручний час, а також набір навчальних процедур, які використовуються для вивчення матеріалу. Цей навчальний план не прив'язаний до конкретного освітнього середовища: він може бути реалізований командою терапевтів і/або батьками у форматі групових чи індивідуальних занять як в амбулаторних умовах, так і вдома у дитини".
До основних характеристик ESDM належать:
- природне застосування поведінкової аналітичної стратегії;
- орієнтацію на нормальну послідовність розвитку;
- глибоку і всебічну участь батьків;
- фокус на міжособовому обміні й позитивних емоціях;
- загальні заняття спільною діяльністю;
- навчання мовлення і комунікації у рамках позитивних взаємин.
ESDM-терапевтом може бути психолог, поведінковий психолог, ерготерапевт, логопед, спеціаліст з раннього втручання. Важливо, щоб людина пройшла навчання та здобула спеціалізацію з методу ESDM.
ABA-терапія або прикладний аналіз поведінки (Applied Behavioral Analysis) — один із провідних методів для корекції дефіциту розвитку, пов'язаного з аутизмом.
Така терапія здатна поліпшити якість життя дитини й допомогти їй розкрити свій потенціал. Методика фокусується на поведінці дитини: вона фіксує бажані поведінкові реакції, а небажані мінімізує.
Принципи та методи АВА-терапії допомагають дитині освоїти практично будь-які навички: від чищення зубів до мотивації дитини говорити повними реченнями замість поодиноких слів та структурно вчитись.
Навчання розбите на маленькі кроки, які виконуються в певній послідовності. Дитина засвоює по одному кроку за раз.
Також АВА-терапія допомагає зменшити або повністю усунути небажані поведінкові реакції, наприклад, коли дитина влаштовує істерики, щипає, кусається, падає на підлогу. Програма терапії враховує індивідуальні потреби дитини та охоплює освоєння й розвиток мовних, когнітивних, повсякденних і соціальних навичок, а також навичок самоорганізації.
"В Україні бракує кваліфікованих, грамотних, досвідчених, етичних спеціалістів. Бо навіть сьогодні існує багато міфів. Наприклад, що АВА-терапія — садизм, що дітей карають чи знущаються з них.
У сучасному АВА-підході так не працюють — це треба розуміти. Найважливіше — безпека, толерантність, зв'язок з батьками та дитиною".
Бути залученими — як батькам вдома підтримувати процес роботи зі спеціалістами
"Батьки також можуть навчитися стратегії ESDM, адже залученість батьків важлива частина програми. Якщо дитина проходить ESDM-терапію, інструктор сформує стратегії для домашнього використання та пояснить їх. За цією стратегією батьки можуть ефективно працювати зі своєю дитиною вдома.
Один із принципів мого центру — батьки присутні на заняттях. Це, по-перше, сприяє тому, що батьки менше тривожаться, бо буває так, що дитина плаче або кричить, бо настрій поганий чи не виспалась, а батьки за дверима не розуміють, чи їхня дитина плаче через мене, чи через інші обставини, які не залежать від фахівця.
По-друге, батьки вчаться: не може бути так, що дитина в спеціаліста ефективно працює, а вдома батьки не знають, як займатись. Тут важливо зрозуміти, що науково доведена ефективність тривалості занять — від 15 годин на тиждень. Тобто, це має бути щонайменше чотири години на день.
Малоймовірно, що батькам вдасться знайти спеціаліста, аби він займався кожного дня по чотири години. Окрім того, хвороби, переїзд, війна — це все теж треба враховувати. Тому батьки обов'язково мають знати, як самостійно працювати з дитиною вдома".
Більше читайте у матеріалі.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
З абсолютно здорової людини я став зовсім безсилим, – історія чоловіка, хворого на розсіяний склероз
«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці
Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну
