ЖИТТЯ В ЧАСІ ВІЙНИ. Тиждень перший…

Життя в часі війни – це життя зі специфічними і не до кінця зрозумілими відчуттями, а для священника час війни – це нагода для особливого служіння, особливої креативності і безмежне поле для здійснення і реалізації свого служіння, звичайно, це особливий час для того, щоб забути за себе і думати про інших.

Кожен період у житті священника є неповторним, бо священниче служіння вимагає гнучкості і готовності, в ту чи іншу хвилину, творити щось нове і по-новому… навіть молитва здійснюється по-новому, бо це розмова з Богом про війну і про наших захисників. Я чув про війни, я читав про війни, я дивися фільми про війни, хоча досить малу кількість і, навіть, їх не пам’ятаю…

Однак я до кінця не знав, що таке війна, поки вона не постукала в наші двері… Так вона постукала в наші двері 8 років тому, але вона була далеко – з іншого боку нашої неньки України, а тепер вона тут… і кожен оцінює це все по-іншому, зблизька. Україна – це одне тіло, і коли болить чи кровоточить одна її частина, то терпить усе тіло…

Повномасштабна війна на моїй улюбленій батьківській українській землі розпочалася 24 лютого 2022 року о 4 годині ранку і я в той час перебував у Львівській Духовній Семінарії, 130 км від нашої парафії в Івано-Франківську.

Це другий етап, більш жорстокий і більш масштабний – по всій Україні.

Перший етап розпочався тоді, коли в нас насильницьким, брехливим і лукавим способом забрали Крим та частину двох областей, Донецької та Луганської.

Там, з іншого боку Батьківщини, ворог нашої землі утворив так звані ЛНР і ДНР, дві «республіки». Дивним і брехливим способом 21 лютого 2022 року «країна агресор» визнала незалежність цих земель і ввела туди регулярні російські війська, немовби для «підтримки миру».

Досі «країна агресор» брехала про відсутність російських військ на цій території, хоча вони там були від початку. Тепер росія зробила це «легально». Брехня за брехнею…

І уявіть собі, навіть зараз, після тижневої атаки, з численними смертями, вони не називають це війною, а «військовою операцією»…

Прочитати зранку в інтернеті слова «Путін розпочав війну проти України» то було не просто і наводило страх і трепет: Як війна? Що буде?

Ми йшли на ранкові богослужіння – утреню і Службу Божу і після того нам оголосили офіційно, що розпочалася повномасштабна війна проти України, почалися вторгнення ворога – агресора, так званого «брата», розпочалися військові атаки на Україну.

Згадується біблійна розповідь, як Каїн вбив Авеля, так само і зараз Росія вбиває Україну, українців, називаючи себе «братом» і що найгірше «віруючим, християнським, православним» народом…

Ці характеристики, жодна з них, абсолютно не відповідають російському народу, який організував війну і хто її пасивно схвалює, відповідальні всі і це називається «формальна співпраця».

Серед перших атакованих об’єктів є і аеродром в Івано-Франківську, у Крихівцях: це велике село, на околиці Івано-Франківська, на території якого розташовані наші чернечі доми – храм Святих Кирила і Методія, Новіціат і Чоловічий Монастир, Дім Милосердя Святого Миколая, Провінційний Дім Сестер та Новіціатський Дім Сестер Монахинь, який знаходиться найближче до місця вибуху – менше ніж кілометр.

Богу дякувати, ніхто з людей не постраждав у цьому вибуху… Однак побачити на відео момент вибуху дійсно страшно.

До речі, минув тиждень поки спецслужби затримали чоловіка – коректувальника вогню, який навів удар російського «Калібру» на Івано-Франківський аеродром. Він прибув у наше міста за добу до вторгнення і передав інформацію про місцезнаходження об’єкта і внаслідок бомбардування інфраструктура аеропорту була пошкоджена, зруйнована.

Служба Безпеки України його затримала в часі корегування іншого об’єкта. Частина людей з Крихівців змушені були виїхати, залишивши свої домівки, серед них і всі наші сестри та діти з Дому Милосердя…

Читайте також: В Україні Путін мститься всьому світу

Сьогодні минає тиждень від початку війни

За цей час багато населених пунктів української землі знищено і пошкоджено, багато смертей, про які ми будемо знати точну статистику набагато пізніше.

Приблизно говориться про тисячу полеглих ворогів за день, тобто станом на 3 березня 2022 року йдеться про знищення понад тисячу одиниць військової техніки та про 9 тисяч російських військових.

Про кількість наших померлих воїнів-захисників не оголошується, але за інформацією достовірних джерел йдеться про майже 400 полеглих в боротьбі за долю і незалежність Батьківщини – це дійсно хлопці і мужчини ГЕРОЇ, це мученики, які віддали своє життя, захищаючи свою рідну землю від загарбників.

І ще одна брехня: багато впійманих хлопців агресора зізнаються, що не знали куди їх відправляли і везли, що, мовляв, їхали на навчання, що потім зрозуміли, що їх відправили на війну… 

І що найболючіше – наших українських загиблих хлопців, хоронять з почестями, з молитвою, з участю жителів містечок і сіл, а їхні матері (російських та інших воїнів, що воюють на стороні загарбника), знаючи, що їхні сини воюють і помирають, змушені мовчати, бо така державна політика, а деякі навіть оправдують мовляв добре роблять – визволяють…

І знову брехня, бо ми живемо на своїй землі і нас не потрібно ні від кого «визволяти».

Протиповітряна оборона працює надзвичайно сильно і це є великим спасінням для нашої землі

ЗСУ (Збройні Сили України), наші військові захисники просто молодці, ми чуємо і читаємо про їхні неймовірні успіхи. Всі ці молоді сили можна було скерувати на розвиток нашої землі, нашої Батьківщини, а тепер хлопці захищають українську землю і роблять це гідно і достойно, використовуючи всі свої сили для захисту, а не для розвитку.

Вони не втекли від армії, вони не втекли за кордон, вони не ховаються, вони захищають нашу землю…

Тішиться кожна українська душа, що в нас є такі чоловіки і хлопці, що готові захищати свою землю. Вони захищають свою, нашу землю, вони не йдуть загарбувати інші землі, вони не йдуть «визволяти» невідомо кого і не відомо від чого, вони свідомі свого звання і покликання «БУТИ ЛЮДИНОЮ І БУТИ УКРАЇНЦЕМ».

Нам залишається бути їм вдячними, за них молитися і при поверненні їх любити і шанувати, щоб вони це відчули…

Не можемо не згадати і про територіальну самооборону

Це організовані групи на місцях, які патрулюють наші міста і села, щоб українські люди спокійно (хоч ми розуміємо, що дійсно спокійного життя і сну на даний час немає) жили і спали, наскільки це можливо.

Щоб диверсійні групи, а вони є і вони вже якийсь час сидять по наших містах і селах, не чинили хаосу та безладдя, не обкрадали та мародерствували.

Цей час дійсно організував наших хлопців і вони справді молодці, бо якщо з певних оправданих причин не пішли до війська, то вміють послужити на місцях у теробороні.

Ми також вдячні всім тим країнам, які сміливо, без страху, нам допомагають втихомирити агресора різними способами – і грошима, і зброєю, і військовими необхідностями і правильно поданою інформацією…

Правда переможе, а брехня веде в нікуди.

ДЗВОНИ у наших храмах скликали на молитву і навіть багато хто писав про так звану «дзвоно-терапію», тобто слухаючи вібрацію дзвонів, людина зупинялася на молитву і її стан покращувався.

Інколи траплялися серед нашого народу люди, яким дзвони «заважали», вони навіть писали скарги в інтернеті на храми і на монастирі до влади на наявність та звучання дзвонів.

А тепер дзвони не скликають на молитву, вони нікому не заважають, бо вони зараз, в час війни, служать як «сирена», тобто знак, що треба втікати у безпечне місце, що є повітряна атака.

Наші дзвони дзвонять на знак тривоги, вони рятують життя людей. Але ми чекаємо того часу, того моменту, коли дзвони знову скликатимуть на молитву і сподіваємося, що вже ніхто не буде нарікати, що вони «заважають» спати.

Дай, Боже, дочекати всім нам спокійного сну.

ХРАМИ у нашому місті, які мають підвальні приміщення перетворилися на «бомбосховища», стали місцем, куди можуть сховатися всі, хто є у пошуках безпечного місця у час війни.

Наш храм має цокольне приміщення і ми його називаємо «Ораторій», тому в часі війни наш «Ораторій» став бомбосховищем. І як тільки ми чуємо сирени чи отримуємо повідомлення про тривогу, ми вмикаємо дзвони (вони в нас на дистанційному управлінні) і біжимо відкривати храм, вмикати світло, щоб охочі могли знайти захист.

Сьогодні, 3 березня, я побіг відмикати храм і вмикав дзвони о 01.50 вночі. Богу дякувати, все минуло.

Храм – безпечне місце, бо храм - це місце присутності живого Бога. І сьогодні на восьмий день війни ми почули сумну новину про пошкодження християнських храмів у Харкові і про плани пошкодити, знищити головну духовну святиню нашої Батьківщини у Києві – Собор Святої Софії Премудрості Божої.

Блаженніший Святослав Шевчук, Глава нашої Церкви, з цієї причини звернувся і сказав:

«Надійшла інформація, що російські війська готують авіаудар по найголовнішій святині українського народу з часів Київської Русі – соборі Святої Софії в Києві.

Звертаюся до всіх християн із закликом про молитву за духовну святиню слов’янських народів та закликає агресора стриматися від цього найжахливішого акту вандалізму.

Нехай Свята Софія – Премудрість Божа, врозумить тих, хто задумав вчинити цей злочин!»

Навіть наш Президент Володимир Зеленський 3 березня сказав такі слова, звертаючись до агресорів:

«Навіть якщо Ви зруйнуєте всі наші українські собори та церкви, ви не зруйнуєте нашої віри, нашої щирої віри в Україну і в Бога, віри в людей…».

Читайте також: «Рускій корабль, іді нах*й», або чому ми приречені на перемогу?

Відколи розпочалася війна, ми в нашому храмі проводимо щоденне молитовне стояння, від 15 і до майже 20 години молимося Псалтир, потім Вервицю, а відтак служимо Божественну Літургію за припинення війни, за перемогу у війні, захищаючи від загарбників нашу рідну українську землю і за підтримку наших безстрашних воїнів.

Ці моління щоденно відбуваються у храмі і транслюються через соціальні мережі на ютуб каналі і на фейсбуці. Навіть «ЖИВЕ ТВ» бере інколи в нас сигнал і транслює для вірних цілої Церкви.

І я щиро вдячний моїм помічникам – священникам, братам та паламарю за допомогу у цьому служінні – у молитві і трансляції, що вони не сховалися і не зайнялися «своїми» справами, а зрозуміли, що для духовних осіб треба воювати духовним служінням – жертовно і самовіддано, забуваючи про свої особисті справи і плани.

СОЦІАЛЬНЕ СЛУЖІННЯ є також особливою нагодою для Церкви здійснювати її безпосереднє покликання – служити Богові, присутньому у потребуючому ближньому.

Нагадуються слова Ісуса Христа, які ми чули минулої неділі:

«Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт. 25,40).

Тому і тут Церква взялася за працю – частина семінаристів, з тих, що я знаю, і в нашій Івано-Франківській Духовній Семінарії Святого Йосафата і у Львівській Семінарії Святого Духа залишилися, щоб служити потребуючим – готують їм їжу, прихистили у свої приміщеннях біженців і їм служать, збирають допомогу, допомагають у волонтерських організаціях, проводять молитви.

Титанічну роботу роблять Мальтійська Служба Допомоги і Карітас зі всіма своїми працівниками і волонтерами. Це велике, коли в таких речах беруть участь і священники, і монахи і монахині, і семінаристи, а не просто ховаються по своїх домах і монастирях, щоб «перечекати» війну зі своєю родиною, чи у своєму закутку.

Так не чесно!!! Саме цей час є часом, щоб бути на чолі громади, як про це просила Церква, щоб священники були зі своїми людьми, зі своїми вірними, провадили постійні молитви, чинили діла милосердя, організовували людей, а не просто старалися «перечекати» тривогу…

Тому і ми у парафії стараємося взяти участь у цих заходах, допомагаємо коштами і продуктами, збором потрібних речей для наших військових і для потребуючих переселенців та біженців від війни, яких кожного разу ставатиме щораз більше і більше… До цього нам треба готуватися!

Далі буде… Минув перший тиждень війни, не «військової операції», а повномасштабної війни, яка охопила нашу мирну і боголюбиву землю.

Ми молимося і віримо, що з нами БОГ, якщо з нами БОГ, то хто проти нас!

Дякуємо Богові за всіх тих, людей які проти війни, які це розуміють і усвідомлюють, що війна – це велика біда для кожного народу.

Проти війни треба виступати і боротися, бо якщо ми будемо мовчати на війну у чужій країні, то в один день ця війна може постукати у двері нашої Батьківщини!

о. Йосафат Бойко, ВС

Священник з країни, в якій йде велика війна…


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Російські окупанти деморалізовані втратами

Зі столиці до Івано-Франківська прибули поїздом ще приблизно 600 переселенців (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Правоохоронці затримали зрадника, який наводив ракети на франківський аеропорт

Байден виступив із щорічним зверненням до Конгресу: що сказав про Україну

Головний рабин України: мені випала честь бути на стороні світла, а не тих, хто вбиває людей (ВІДЕО)

Секретар РНБО нагадав українцям рецепт фірмового «коктейлю» для окупантів

Опитування: 88% українців вірять, що Україна зможе відбити напад російських окупантів

Прослуховується ворожими військами: українців просять обмежити користування WhatsApp

Понад 85% мешканців західних областей готові захищати цілісність України зі зброєю у руках

«Відбувся справжній злам. Війна стала європейською» — міністр оборони про російське вторгнення

Зможуть компенсувати провину у найгарячіших точках: українців з реальним бойовим досвідом звільнять з-під варти


04.03.2022 о. Йосафат Бойко 7441 1
Коментарі (1)

04.10.2024
Микола Сторожовий

Підприємство продали з молотка за рекордні 2,6 мільярда гривень. Але в місті майже одразу ж почались розмови про помилку та зайву цифру у виграшній пропозиції, змову задля анулювання результатів торгів і розчищення землі в центрі Франківська під нову грандіозну забудову.

4031 1
28.09.2024
Вікторія Матіїв

Про свій досвід еміграції у Сполучені Штати Америки журналістці Фіртки розповіла прикарпатка — 23-річна Тіна Любчик.  

1400
19.09.2024
Вікторія Косович

Про те, як великі компанії й підприємства області розвивають свій бізнес, удосконалюють виробництво та експортують свій товар в Європу та інші країни в умовах повномасштабної війни, розповідає Фіртка.  

1488
10.09.2024
Вікторія Косович

Про те, чим живе притулок та як там рятують й піклуються про братів наших менших, журналістка Фіртки поспілкувалася з волонтеркою та працівницею прихистку "Рудий пес" Любов'ю Філь.

2615
01.09.2024
Діана Струк

Про те, як підготувалися до нового навчального року в Івано-Франківській громаді, журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторією Дротянко.

2334
23.08.2024

В умовах воєнних дій та масової міграції українців за кордон, багато дітей змушені навчатися у двох школах одночасно. Це створює значні психологічні та фізичні виклики, адже дитині доводиться пристосовуватися до двох різних навчальних програм і соціальних середовищ.

2264

Протягом місяця на різноманітних інтернет-ресурсах та соцмережах розкручується тема «гоніння на православних і заборона УПЦ». Почався цей галас відтоді як Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8371 про регулювання діяльності релігійних організацій, що мають керівний центр у росії.

235

Усі ми хочемо бути здоровими та щасливими, але, на жаль, складовою людського життя є хвороби. Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.

1470

Роми таємничий народ, про який ми знаємо багато і водночас нічого. Здебільшого наші знання про ромів ґрунтуються на  стереотипах пов’язаних з ними: віщуни, гадання, конокради, прохачі, але все ж таки, що насправді ми про них знаємо?   

2221

Нова війна нагадує нам події минулих століть. Загарбники завжди руйнують і крадуть, Україна переживала це не один раз. Дві українські ікони за різних обставин покинули територію України, щоб прославитися у чужій. Ми повинні пам’ятати та цінувати те, що належало українському народові.  

2961
01.10.2024

Ягідництво на Прикарпатті, завдяки сприятливим особливостям регіону, набирає дуже серйозних обертів.  

521
28.09.2024

Чи дозволені банани після видалення жовчного міхура? Дієтологи дають поради про особливості харчування після операції.

671
23.09.2024

Зелений чай — найпопулярніший напій, попит на який щороку зростає у всьому світі. Його виготовляють з листочків чайного дерева Камелія, які готують на пару, або обсмажують, потім пресують і сушать.

661
30.09.2024

Згромадження Сестер Пресвятої родини виникло у 911 році, засновницею є сестра Теклі Юзефів.  

508
25.09.2024

Гошівський монастир — греко-католицький монастир Чину святого Василія Великого у селі Гошеві, що на Івано-Франківщині.  

15957
20.09.2024

Одним з ключових принципів християнського шлюбу є вірність. Адже саме вірність — ознака зрілих та відповідальних стосунків.   

2854
16.09.2024

Перший такий фестиваль на Міжнародному рівні відбувся вперше в Україні в Гошеві у 2015 році.  

1134
25.09.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

26612 1
30.09.2024

Оксана Савчук заявила, що йдеться про постанову Центральної виборчої комісії України від 20 вересня щодо впорядкування та зміни виборчих дільниць.  

984
27.09.2024

Пропозиції Асоціації міст України до проєкту Держбюджету-2025 підтримав Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 26 вересня 2024 року.  

844 2
24.09.2024

Національна рада Швейцарії визнала Голодомор 1932–1933 років в Україні актом геноциду. Про це повідомила пресслужба Музею Голодомору, пише Фіртка. Відповідну декларацію було схвалено у вівторок, 24 вересня, 123 голосами «за».

647