Олександр Петраков зробив одну зміну в порівнянні з минулим матчем: звичайно ж, Лунін у воротах замінив Кучерука.
Було б дивно, якби вночі голкіпера гнали з України до Польщі, щоб він сьогодні опинився в запасі. Вінгер Цітаїшвілі формально вважається основним, але і проти Колумбії він починав в запасі, а зараз "динамівець" пропускав гру через дискваліфікацію, пише Фіртка з посиланням на ua-football.
Італійці відразу ж увімкнули високу інтенсивність, взявши м'яч під контроль. У перші хвилини наші хлопці виглядали на такому тлі невпевнено, проте досить швидко зуміли увійти у гру, злегка відсунувши "адзурріні" до центру поля.
Взагалі, можна навіть сказати, що українська команда диктувала свої умови, зробивши ставку на дуже в'язку і обережну гру. При цьому, не скажеш, що Італія якось протестувала проти такого розвитку подій - хлопці Паоло Ніколато зайвий раз могли подумати, чи йти в атаку. Тому за перші 45 хвилин в площину були нанесені лише два удари, і обидва від нашої команди. Спершу Сікан головою метрів з 14-ти бив під поперечину (не стільки небезпечно, скільки несподівано), а ближче до кінця тайму Булеца зі штрафного практично по центру здорово обвів стінку. Пліццарі в обох випадках впорався.
Обидві збірні у відкриту показували, що готові до останнього чекати помилки опонента і не розкриватися. Італійці зловити удачу за хвіст могли в дебюті другого тайму, коли найкращий бомбардир "адзурріні" Пінамонті виграв єдиноборство в нашій штрафній і бив із зони правіше центру, але зарядив прямо в Луніна.
Друга половина основного часу для нас взагалі починалася дуже важко: українська оборона перестала встигати за суперниками, не накриваючи всіх опонентів не на своїй половині, але навіть у власній штрафній.
Цього разу ми практично не згадуємо Сікана, якого і не було видно: наш форвард 90 відсотків часу перебував біля чужого штрафного один. Тому в якійсь мірі його заміна була логічна. А Супряга, навіть не торкнувшись м'яча, допоміг створити гол: Конопля в черговий раз зробив точний пас з правого флангу, свіжий форвард корпусом прикрив м'яч для Булеци, якому вже ніхто не заважав розстрілювати з центру штрафного Пліцаррі.
За кілька хвилин Супряга повинен був забивати і сам, завдяки пасу Булеци вискочивши один на один з воротарем, проте злякався і момент упустив.
Італійці відчутно додали у швидкості, однак Лунін вперше на турнірі (до цього не було особливої необхідності) показав свою користь, чистячи на виходах захисників. На останні десять хвилин і на наступний матч - а він точно у нашої команди на турнірі при будь-якому результаті буде - ми ще залишилися і без ключового захисника: Попов за гру ліктями отримав другу жовту. Втім, італійська молодь так хотіла відігратися, що емоції превалювали над конструктивом. Швидше ми могли забити другий, коли Кащук здалеку з якоїсь казкової траєкторії зарядив в поперечину.
Італія в додаткові три хвилини встигла забити, проте на нашому боці був ВАР, зафіксувавши фол Скамакки на Бондарі. Це, звичайно, не применшує падіння нашого капітана в своїй штрафній в самий ключовий момент матчу при єдиноборстві, та це зараз і не важливо - ми у фіналі.
