Занедбані укриття на Івано-Франківщині: хто захистить людей?

У ніч на 3 вересня 2025 року окупанти здійснили комбінований масований удар по Івано-Франківській області, який був частиною загальної атаки на Україну з використанням понад 500 ударних дронів та 24 ракет.

За даними українських джерел, атака розпочалася ввечері 2 вересня і тривала до ранку 3 вересня, з фіксацією вибухів у містах Калуш та Коломия близько 2:59 та 3:37 відповідно, пише Фіртка.

Повітряна оборона області активно працювала, знешкоджуючи ворожі цілі, але деякі влучання все ж відбулися, переважно в об'єкти інфраструктури. Загалом по Україні зафіксували 526 засобів повітряного ураження, з яких сили ППО знищили або подавили 451.

Основною ціллю атаки в Івано-Франківській області став об'єкт інфраструктури в Калуському районі, де внаслідок влучання спалахнула масштабна пожежа на складських приміщеннях у трьох локаціях. Рятувальники ДСНС залучали понад 130 надзвичайників та 30 одиниць техніки для ліквідації вогню, який вдалося загасити без жертв чи поранених.

Пожежа спричинила тимчасове призупинення навчального процесу в школах та садочках Калуша, а також перебої в роботі громадського транспорту. Крім того, у регіоні зафіксовано падіння уламків від збитих ракет та дронів у 14 місцях, що могло призвести до додаткових пошкоджень.

Цього разу жертв серед цивільних не зафіксовано, попри проблеми з цивільним захистом в Івано-Франківській області: сотні укриттів перебувають в занедбаному стані, а відповідальні особи ухиляються від їх приведення до належного стану, зокрема в школах і дитячих садках.

За даними ДСНС, в Івано-Франківській області зареєстровано 1 820 захисних об’єктів, серед яких споруди цивільного захисту, об’єкти подвійного призначення, мобільні укриття та найпростіші укриття. З них лише 42 укриття повністю готові до експлуатації, 447 мають обмежену готовність, а 302 визнані неготовими.

Водночас 1 029 найпростіших укриттів рекомендовано до використання: хоча вони не відповідають усім критеріям, але забезпечують певний рівень захисту.

 

Так чому на четвертий рік війни з 1 820 захисних об'єктів в області готовими є лише 42? Це комплексна проблема: значна кількість таких об'єктів опинилася в центрі юридичних конфліктів через незаконну приватизацію, небажання балансоутримувачів утримувати їх у належному стані та суперечливу судову практику.

Прокуратура активно намагається вирішити ці проблеми через суди, але стикається з численними перешкодами.


Троїцький ліцей та закинуте протирадіаційне укриття: прокуратура на захисті дітей

27 серпня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила, що адміністративний суд задовольнив її позов до селищної ради, визнавши бездіяльність останньої протиправною. Йшлося про будівлю ліцею з укриттям для понад 230 осіб, право власності на яке тривалий час не було оформлено, що створювало ризик втрати комунальної власності.

Укриття банально не брали на баланс, щоб їм не займатися, у цей же час діти знаходилися в небезпеці. Суд зобов’язав раду оформити документи, захистивши права учнів та громади.

Фіртка з'ясувала подробиці цього судового процесу.

Рішення було ухвалене 21 серпня 2025, коли розглянули позов Коломийської окружної прокуратури проти Заболотівської селищної ради щодо бездіяльності в реєстрації права власності на будівлю Троїцького ліцею з протирадіаційним укриттям №34992 в селі Троїця.

Позов мотивовано порушенням прав дітей на безпечні умови, оскільки рада не зареєструвала комунальну власність, підтверджено листом від 13 січня 2025 року про відсутність техпаспортів.

Суд задовольнив позов, визнавши бездіяльність протиправною та зобов'язавши раду вжити заходів для реєстрації, посилаючись на Закон "Про місцеве самоврядування" та Конвенцію про права дитини. 

Рішення суду

Цей випадок — не виняток не тільки в Івано-Франківській області: скрізь в Україні неймовірна кількість захисних споруд знаходиться в занедбаному стані, і відповідальні особи ігнорують це.


Незаконна приватизація укриттів: історичний контекст і сучасні наслідки

Багато будівель з укриттями, зокрема протирадіаційними, бомбосховищами, протиповітряними та іншими капітальними захисними спорудами, були приватизовані в 1990-х та на початку 2000-х років.

Часто це відбувалося незаконно, оскільки законодавство України забороняє приватизацію об'єктів, які належать до фонду цивільного захисту. Наприклад, протирадіаційні укриття, бомбосховища, протигазові камери та інші спеціалізовані споруди не можуть бути відчужені від державної чи комунальної власності, оскільки вони призначені для колективного захисту населення.

В Івано-Франківській області прокуратура неодноразово виявляла випадки, коли укриття продавалися разом із будівлями, без належного виділення. Один із прикладів — ситуація в Надвірнянському районі, де Делятинська селищна рада не оформила право власності на три протирадіаційні укриття загальною площею 165 кв. м, розташовані в багатоквартирному будинку.

Прокуратура звернулася до суду, щоб запобігти можливій приватизації чи відчуженню цих об'єктів, аргументуючи, що відсутність реєстрації порушує режим використання комунального майна.

Проблема ускладнюється тим, що переконати нових власників привести укриття до ладу вкрай важко. Вони часто ігнорують вимоги щодо утримання споруд у готовності, посилаючись на приватну власність. Також приходиться судитися.

Так, у Болехові суд зобов'язав підприємця обладнати укриття, яке він дивним чином приватизував, відповідно до норм. Загалом, прокуратура області активно перевіряє стан укриттів і через суди змушує балансоутримувачів виконувати вимоги законодавства.

У випадках незаконної приватизації прокуратура вимагає скасування угод, але тут вступає в дію закон про добросовісного набувача (Закон України № 4292-IX), підписаний Президентом Володимиром Зеленським у квітні 2025 року.

Цей закон передбачає, що майно не може бути витребуване державою, якщо з дати реєстрації права власності минуло понад 10 років, за винятком об'єктів критичної інфраструктури, стратегічних підприємств чи земель оборони. Оскільки багато приватизацій відбулися понад 10-20 років тому, це робить повернення укриттів практично неможливим, легалізуючи старі незаконні угоди.


Небажання державних і комунальних підприємств брати укриття на баланс

Ще одна поширена проблема — відмова державних чи комунальних підприємств, зокрема навчальних закладів, приймати укриття на свій баланс. Такі споруди часто розташовані на їхній території, але перебувають в занедбаному стані: затоплені, без обладнання чи з пошкодженими конструкціями. Прокуратура змушена йти до суду, щоб зобов'язати балансоутримувачів оформити власність і взяти відповідальність.

В Івано-Франківській області подібні випадки фіксуються регулярно. Наприклад, у Делятинській громаді прокуратура через суд вимагає реєстрації протирадіаційних укриттів, щоб захистити їх від відчуження.

Окрім описаного випадку з Троїцьким ліцеєм, іншим конкретним прикладом є справа № 300/1970/24 в Івано-Франківському окружному адміністративному суді.

Керівник Коломийської окружної прокуратури звернувся з позовом до Чернелицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання зареєструвати право власності на будівлю Копачинської гімназії з вбудованою захисною спорудою цивільного захисту № 32782 (протирадіаційне укриття на 220 осіб, площею 178 кв. м).

Суд установив, що рада, як правонаступник після реорганізації сільських рад, прийняла майно, але не зареєструвала його, що створює ризик вибуття з комунальної власності.

 

Позов було задоволено повністю, визнавши бездіяльність протиправною та зобов'язавши раду оформити реєстрацію.


Проблеми з утриманням укриттів і судові позови прокуратури

Навіть коли укриття взято на баланс, керівництво державних, комунальних організацій часто не займається їхнім утриманням. Споруди залишаються в неналежному стані: без вентиляції, освітлення чи герметизації. У таких випадках прокуратура подає позови до адміністративних судів, вимагаючи привести укриття до готовності.

В Івано-Франківщині прокурори скерували низку позовів щодо облаштування укриттів. Яскравим прикладом є справа № Яскравим прикладом є справа № 300/4639/23 проти ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад".

Прокуратура вимагала привести протирадіаційне укриття № 32017 (площею 543 кв. м, на 600 осіб) за адресою вул. Академіка Сахарова, 23, м. Івано-Франківськ, до готовності.

Оцінка 2022 року визнала укриття непридатним. Однак завод уклав договори на ремонт за грантові кошти від ЄС (проект "Нова економіка Івано-Франківська"), залучивши ТОВ "Промприлад Реновація" для відновлення вентиляції, сантехніки та електрики. Суд відмовив у позові, визнавши, що завод вже вжив усіх залежних заходів, і ремонт розпочато до звернення прокуратури.

Цікаво, що прокуратура намагалася оскаржити це рішення в апеляції, мовляв, це все неправда — жодних дій для облаштування укриття не здійснено. Але їй відмовили.


Проблеми з передачею укриттів із державної в комунальну власність

Ще однією серйозною проблемою є ситуація, коли захисні споруди перебувають в державній власності, але є занедбаними.

Фонд держмайна намагається передати їх у комунальну власність для кращого утримання, однак місцеві влади часто відмовляються приймати такі об'єкти через необхідність інвестувати в їх ремонт, облаштування та підтримку в готовності. Це призводить до того, що укриття залишаються безхазяйними, не облікованими та непридатними для використання, що загрожує безпеці населення.

Прикладом є ситуація в Дніпрі, де чотири роки влада відмовлялася брати на баланс 44 капітальних бомбосховища, які залишилися ще від радянського періоду.

Уявляєте: в місті є масштабні бомбосховища, а міськрада не хоче їх використовувати, бо треба ж ремонтні роботи спочатку провести? Але 3 вересня стало відомо, що прокуратура через суд зобов'язала все ж таки взяти бомбосховища на баланс.

Інший приклад — судова практика в Житомирській області. У справі № 240/17/24 Житомирський окружний адміністративний суд розглянув позов прокуратури щодо неприйняття сховищ до комунальної власності.

Суд зазначив, що таке неприйняття не забезпечує належну правову охорону, утримання та експлуатацію укриттів, що суперечить інтересам держави в сфері цивільного захисту. Аналогічно, в інших регіонах прокуратура через суд змушує місцеві ради приймати занедбані державні укриття, оскільки відмова призводить до їхнього подальшого руйнування.

Ця проблема поширена по всій Україні, де органи місцевого самоврядування уникають відповідальності через фінансові витрати на ремонт і утримання.

За даними ДСНС, у разі банкрутства балансоутримувача чи виявлення безхазяйних споруд, місцеві влади повинні приймати рішення про їх використання, але часто затягують процес.


Роздрай в адміністративних судах: реформи та суперечлива практика

Найбільшою перешкодою для прокуратури є невизначеність в адміністративних судах.

Після реформи, коли з неї зняли функції загального нагляду, називаючи це "пережитками радянщини", суди часто відмовляють в позовах, аргументуючи, що прокуратура не має прямого стосунку до укриттів.

Мовляв, нехай балансоутримувачі або ті, хто мають безпосереднє відношення до захисних споруд, йдуть до суду, але якщо вони не бачать в цьому необхідності, то чого втручається прокуратура?

Конкретний приклад — справа № 300/257/24, розглянута 4 грудня 2024 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом, стосувалася позову Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах ГУ ДСНС до КНП "Лисецька лікарня".

Прокуратура вимагала привести до готовності протирадіаційне укриття (вул. Радчанська, 10, смт. Лисець, місткість 560 осіб, площа 420 кв. м), яке за перевірками ДСНС (01.07.2022, 23.05.2023, 29.11.2023) було "обмежено готовим" через потребу в косметичному ремонті та дообладнанні.

Лікарня визнала позов, але суд його відхилив. Причина: прокуратура та ДСНС визнані "неналежними позивачами". Суд зазначив, що Кодекс цивільного захисту України дозволяє ДСНС подавати позови лише щодо протипожежного захисту, а не щодо укриттів.

А нещодавно Верховний Суд України підтвердив, що прокурор не може заміняти суб'єкта владних повноважень, такого як ДСНС, яка сама не наділена правом звертатися до суду з позовами про приведення укриттів до належного стану.

Водночас інші судді приймають такі позови і задовольняють їх, посилаючись на інтереси держави у сфері цивільного захисту. Здається, ця суперечливість залежить від розсуду судді: якщо хоче, то приймає, не хоче — відмовляє. Така практика створює правову невизначеність і ускладнює захист укриттів.

Наприклад, в Івано-Франківському окружному адміністративному суді деякі позови прокуратури щодо укриттів задовольняються, як у випадку з ліцеєм у селі Троїця, тоді як в інших регіонах аналогічні справи відхиляються.

Проблема занедбаних укриттів в Івано-Франківській області є частиною загальнонаціональної кризи у сфері цивільного захисту. Незважаючи на активні дії прокуратури, спрямовані на відновлення правового статусу захисних споруд та приведення їх до належного стану, численні перешкоди ускладнюють цей процес.

Незаконна приватизація укриттів у 1990-х та 2000-х роках, небажання балансоутримувачів брати на себе відповідальність, суперечлива судова практика та відмови місцевих влад приймати занедбані об’єкти з державної власності створюють комплексну проблему, яка загрожує безпеці населення. Навіть на четвертий рік війни лише 42 з 1820 укриттів в області є повністю готовими до використання, що свідчить про системні прогалини в управлінні та фінансуванні.

Суперечливість рішень адміністративних судів та правова невизначеність щодо повноважень прокуратури ще більше гальмують вирішення питання. Для ефективного захисту населення необхідні чіткі законодавчі зміни, посилення відповідальності за неналежне утримання укриттів та координація зусиль між органами влади, ДСНС та громадами.

Без цього життя людей залишатиметься під загрозою, особливо в умовах триваючих атак, таких як масований удар 3 вересня 2025 року.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Спорткомплекс за 145 мільйонів у Калуші: чому скасували?

Рубали роками: хто відповість за знищення лісу на Прикарпатті?

«Земля знань» чи поле для збагачення: як Войнилівський ліцей перетворив навчальні гектари на бізнес-проєкт


06.09.2025 610
Коментарі ()

30.09.2025
Діана Струк

Про те, як проходили вибори нового ректора КНУВС, використання штучного інтелекту в навчанні, запоруку успіху та чому університет має стати дослідницьким, переможниця виборів на посаду ректора Валентини Якубів розповіла журналістці Фіртки.

1625
28.09.2025

Фіртка дослідила, як стерилізація, притулки та правила впливають на життя міста.  

1633
24.09.2025
Павло Мінка

Останнім часом медіа дедалі частіше повідомляють про екологічні проблеми на Івано-Франківщині, що турбують місцевих жителів і змушують замислитися про стан довкілля.  

835
18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

2105 3
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

1083
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

2347

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

1821

"Творча еволюція" - трактат Анрі Бергсона, який важливий для прочитання митцям перш за все. Трактат отримав світове визнання в формі Нобелівської премії, спробуємо визначити, що саме там є такого визначного. 

357

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

1255

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

1215
27.09.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2725
23.09.2025

Станом на 1 вересня 2025 року сільськогосподарські товаровиробники регіону зібрали зернові та зернобобові культури на площі 84 тисяч га — на 4,4% більше, ніж на початок вересня 2024 року.  

547
19.09.2025

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

978
26.09.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

2744
19.09.2025

Протягом 20-21 вересня в селі Погоня, що на Івано-Франківщині, відбудеться ювілейна 30-та Міжнародна проща вервиці за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

1600
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

564
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1828
23.09.2025

Родзинкою Форуму став перегляд його учасниками вже культової сучасної постановки-мюзиклу «Наталка Полтавка» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру.  

1297 5
29.09.2025

"Сьогодні, коли тиранія знову загрожує Європі, ми й наші союзники разом підтримуємо Україну, щоб стримати агресію та забезпечити мир", — сказав Король Великої Британії Чарльз III 17 вересня в Лондоні на вечері на честь державного візиту президента США до Британії, пильно дивлячись на президента США.

453
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

1161
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1597
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1994