Використовують валило: як на Гуцульщині обробляють ліжники за давньою технологією (ФОТО/ВІДЕО)

У селі Город Косівського району на обійсті місцевого мешканця Миколи Іванюка вже понад пятдесят років працює валило.

Журналістка Фіртки завітала на Косівщину, щоб дізнатись, що таке валило, як воно працює, історію виникнення, а також про його необхідність в сучасному світі.

Валило — це "пральня" на гірській річці, де ліжники омиваються в чистих потоках з самих Карпат, розповідає Микола Іванюк.

Проте, спочатку на цьому місті дідо та батько косівчанина Миколи Іванюка в 1956 році побудували млин, куди люди приносили молотити зерно. Тривало це впродовж двох місяців, далі тодішня радянська влада його конфіскувала.

«Батько розповідав, що млин забрали, а діда з речами викинули під вербу, тоді тато оформився на роботу, аби працювати тут на власному млині.

Переходив він з рук в руки, господарі змінювалися тоді, як повінь забирала греблю», — ділиться спогадами чоловік.

У 1972 році в місті Косів почала розвиватись художня майстерня, тодішній директор запропонував Миколиному батькові працювати тут на державній роботі, так тривало до 2000 року.

Біля кожного млина, продовжує чоловік, споруджували також й валило.

«Тодішні робітники приносили сюди ліжники, працювали вдома, робили чотири ліжники — це була їхня норма», — пригадує чоловік.

Перед тим, як опинися в руках нових власників та дарувати їм теплий затишок, зіткані ліжники "проходять не легкий шлях".

Сам Микола такі ліжники називає "напівфабрикатами", адже, якщо його не обробити у валилі, то коц не готовий до використання.

Під постійним та сильним тиском води ліжники, наче у барабані пральної машини, крутяться, звалюються, стають більш щільними, а також позбуваються характерного овечого запаху.

Для цього ліжники із самого початку роблять трошки більшого розміру, адже після валила виріб стискається на 40-50 сантиметрів.

Валило зроблене з дерева — це конусний чан. Збоку є спеціальні дірки, звідки виходить вода.

Рівень тримається однаково — принцип пральної машини під тиском води. Біля нього є й дамба, в річці Рибниця, яка  підіймає рівень води на два, а то й більше метрів.

«В сусідніх селах є й менші валила, тому що там немає можливості підіймати рівень вище, але принцип роботи той самий.

Це дуже давній винахід», —пояснює прикарпатець.

За спостереженнями Миколи, нині почали ткати різноманітніші ліжники, вони відрізняються не тільки колоритом, але і якістю.

Раніше попит на вироби з вовни був набагато вищий. Були державні організації, на яких працювало 120 осіб, щомісяця вони вивалювали понад 400 ліжників.

«У 1970-80 роках був розквіт цього ремесла, тривало це до 1990 років, пізніше почався занепад.

Проте нині, ліжникарство набирає нових оборотів.

Все тому, що люди воліють користуватися натуральними речами. Фарби, колористика та якість невимовно гарні».

За спостереженнями Миколи майстри діляться на дві категорії: які свою роботу виконують добросовісно і які нашвидкуруч, зовсім не стараючись і віддають ліжники на обробку взимку, коли тане сніг — це за словами прикарпатця неприпустимо, адже частинки снігу забиваються у ліжник, тим самим псуючи його.

Валило тимчасово не працює навесні, коли тане сніг. Тоді річка стає брудною — чекають на закінчення повені.

«Взимку, коли річка повністю замерзла і покрита льодом, валило працює, адже туди затікає вода.

Температура землі відігрівається від чотирьох до п’яти градусів іноді буває, воно працює.

Просто у два-три збільшується час обробки ліжника», — розповідає Микола Іванюк.

В теплій воді шерсть збігається швидше. Улітку, коли вода тепла, ліжник проводить у валилі 1 – 3 години, а взимку це може бути і 12-14, а подекуди й всю добу.

У валилі Миколи Іванюка у чистих потоках з самих Карпат одночасно перуться 7-8, а то й 10 ліжників, оскільки тут великий об’єм води.

Опісля випрані ліжники переміщають у центрифугу, там вони висушуються, готові ліжники господарі забирають додому, деякі їх ще й додатково начісують.

Ліжники у валилі перуть без додаткових хімічних домішок, бо він не зменшиться в розмірі і лише нашкодить вовняному виробу.

Після валила ліжник набирає багато води, стає надзвичайно важким. Витягнути його та привезти додому сушити — складна робота.

Не обходилось й без стихійних лих, прикарпатець пригадує, як все відбувалось у 2006, 2008 та 2010 роках.

В крайню повінь вода знесла дамбу повністю. Після цього валило не працювало п’ять років, багато сил пішло на відбудову і  лише у 2015 році роботу вдалося відновити.

«Все замулюється й засипається щебенем, внаслідок чого вода підтоплює валило. У 2006 році вода вже була на нашому обійсті — це була найпотужніша повінь», — пригадує Микола Іванюк.

Сьогодні місцеві мешканці приносять ліжники не тільки для того, щоб обробити їх, але й для того, аби випрати в чистій воді. Також тут можуть помити й хідники, великі та маленькі.

До слова, на момент візиту журналістки Фіртки річка була брудною після численних дощів.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Карпатське ліжникарство увійде в перелік нематеріальної культурної спадщини України

Наближає перемогу: як прикарпатець з 2014 року плете маскувальні сітки для захисників (ФОТО)

Шкіра помилок не пробачає: Юрій Порох про черес для «Kalush Orchestra», мистецтво та майстерність (ФОТО)


Коментарі ()

02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

618
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

858
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3264
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3207 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2520 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

3270

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

99

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

301

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

835

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1432
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

963
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

656
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

1018
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

578
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43879
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3342
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1346
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35584 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

244
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

535
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

630
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

848