Використовують валило: як на Гуцульщині обробляють ліжники за давньою технологією (ФОТО/ВІДЕО)

У селі Город Косівського району на обійсті місцевого мешканця Миколи Іванюка вже понад пятдесят років працює валило.

Журналістка Фіртки завітала на Косівщину, щоб дізнатись, що таке валило, як воно працює, історію виникнення, а також про його необхідність в сучасному світі.

Валило — це "пральня" на гірській річці, де ліжники омиваються в чистих потоках з самих Карпат, розповідає Микола Іванюк.

Проте, спочатку на цьому місті дідо та батько косівчанина Миколи Іванюка в 1956 році побудували млин, куди люди приносили молотити зерно. Тривало це впродовж двох місяців, далі тодішня радянська влада його конфіскувала.

«Батько розповідав, що млин забрали, а діда з речами викинули під вербу, тоді тато оформився на роботу, аби працювати тут на власному млині.

Переходив він з рук в руки, господарі змінювалися тоді, як повінь забирала греблю», — ділиться спогадами чоловік.

У 1972 році в місті Косів почала розвиватись художня майстерня, тодішній директор запропонував Миколиному батькові працювати тут на державній роботі, так тривало до 2000 року.

Біля кожного млина, продовжує чоловік, споруджували також й валило.

«Тодішні робітники приносили сюди ліжники, працювали вдома, робили чотири ліжники — це була їхня норма», — пригадує чоловік.

Перед тим, як опинися в руках нових власників та дарувати їм теплий затишок, зіткані ліжники "проходять не легкий шлях".

Сам Микола такі ліжники називає "напівфабрикатами", адже, якщо його не обробити у валилі, то коц не готовий до використання.

Під постійним та сильним тиском води ліжники, наче у барабані пральної машини, крутяться, звалюються, стають більш щільними, а також позбуваються характерного овечого запаху.

Для цього ліжники із самого початку роблять трошки більшого розміру, адже після валила виріб стискається на 40-50 сантиметрів.

Валило зроблене з дерева — це конусний чан. Збоку є спеціальні дірки, звідки виходить вода.

Рівень тримається однаково — принцип пральної машини під тиском води. Біля нього є й дамба, в річці Рибниця, яка  підіймає рівень води на два, а то й більше метрів.

«В сусідніх селах є й менші валила, тому що там немає можливості підіймати рівень вище, але принцип роботи той самий.

Це дуже давній винахід», —пояснює прикарпатець.

За спостереженнями Миколи, нині почали ткати різноманітніші ліжники, вони відрізняються не тільки колоритом, але і якістю.

Раніше попит на вироби з вовни був набагато вищий. Були державні організації, на яких працювало 120 осіб, щомісяця вони вивалювали понад 400 ліжників.

«У 1970-80 роках був розквіт цього ремесла, тривало це до 1990 років, пізніше почався занепад.

Проте нині, ліжникарство набирає нових оборотів.

Все тому, що люди воліють користуватися натуральними речами. Фарби, колористика та якість невимовно гарні».

За спостереженнями Миколи майстри діляться на дві категорії: які свою роботу виконують добросовісно і які нашвидкуруч, зовсім не стараючись і віддають ліжники на обробку взимку, коли тане сніг — це за словами прикарпатця неприпустимо, адже частинки снігу забиваються у ліжник, тим самим псуючи його.

Валило тимчасово не працює навесні, коли тане сніг. Тоді річка стає брудною — чекають на закінчення повені.

«Взимку, коли річка повністю замерзла і покрита льодом, валило працює, адже туди затікає вода.

Температура землі відігрівається від чотирьох до п’яти градусів іноді буває, воно працює.

Просто у два-три збільшується час обробки ліжника», — розповідає Микола Іванюк.

В теплій воді шерсть збігається швидше. Улітку, коли вода тепла, ліжник проводить у валилі 1 – 3 години, а взимку це може бути і 12-14, а подекуди й всю добу.

У валилі Миколи Іванюка у чистих потоках з самих Карпат одночасно перуться 7-8, а то й 10 ліжників, оскільки тут великий об’єм води.

Опісля випрані ліжники переміщають у центрифугу, там вони висушуються, готові ліжники господарі забирають додому, деякі їх ще й додатково начісують.

Ліжники у валилі перуть без додаткових хімічних домішок, бо він не зменшиться в розмірі і лише нашкодить вовняному виробу.

Після валила ліжник набирає багато води, стає надзвичайно важким. Витягнути його та привезти додому сушити — складна робота.

Не обходилось й без стихійних лих, прикарпатець пригадує, як все відбувалось у 2006, 2008 та 2010 роках.

В крайню повінь вода знесла дамбу повністю. Після цього валило не працювало п’ять років, багато сил пішло на відбудову і  лише у 2015 році роботу вдалося відновити.

«Все замулюється й засипається щебенем, внаслідок чого вода підтоплює валило. У 2006 році вода вже була на нашому обійсті — це була найпотужніша повінь», — пригадує Микола Іванюк.

Сьогодні місцеві мешканці приносять ліжники не тільки для того, щоб обробити їх, але й для того, аби випрати в чистій воді. Також тут можуть помити й хідники, великі та маленькі.

До слова, на момент візиту журналістки Фіртки річка була брудною після численних дощів.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Карпатське ліжникарство увійде в перелік нематеріальної культурної спадщини України

Наближає перемогу: як прикарпатець з 2014 року плете маскувальні сітки для захисників (ФОТО)

Шкіра помилок не пробачає: Юрій Порох про черес для «Kalush Orchestra», мистецтво та майстерність (ФОТО)


Коментарі ()

24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

497
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

1139
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2629
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

1041
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

1282
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

2577

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

997

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1566 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1807

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

1895
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

416
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

625
07.09.2022

Від жовтня в Україні знизяться ціни на гречку. Наразі аграрії вже зібрали 20 тисяч тонн гречаної крупи.

936
29.09.2022

У Крихівцях при парафії Святих Кирила і Методія будують дитячий садочок, який матиме назву «Ковчег». Цей процес триває вже 3,5 роки.  

155
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

702
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

607
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

811
26.09.2022

Це вже другий фільм режисера та кінокомпанії. Якщо першим фільмом в українському прокаті була новорічна кінокомедія «Все буде Ок!», то «Патерн» знятий в жанрі конспірологічного трилера.  

412
27.09.2022

Подоляк наголосив, що після успішного контрнаступу Збройних сил України на харківському напрямку політична еліта Росії почала розуміти, що вона може програти війну, а країни світу переконалися в слабкості армії та військово-промислового комплексу Російської Федерації.

292
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

405
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

526
12.09.2022

Восьмого вересня на 97-му році життя померла королева Великої Британії Єлизавета ІІ.

947