Використовують валило: як на Гуцульщині обробляють ліжники за давньою технологією (ФОТО/ВІДЕО)

У селі Город Косівського району на обійсті місцевого мешканця Миколи Іванюка вже понад пятдесят років працює валило.

Журналістка Фіртки завітала на Косівщину, щоб дізнатись, що таке валило, як воно працює, історію виникнення, а також про його необхідність в сучасному світі.

Валило — це "пральня" на гірській річці, де ліжники омиваються в чистих потоках з самих Карпат, розповідає Микола Іванюк.

Проте, спочатку на цьому місті дідо та батько косівчанина Миколи Іванюка в 1956 році побудували млин, куди люди приносили молотити зерно. Тривало це впродовж двох місяців, далі тодішня радянська влада його конфіскувала.

«Батько розповідав, що млин забрали, а діда з речами викинули під вербу, тоді тато оформився на роботу, аби працювати тут на власному млині.

Переходив він з рук в руки, господарі змінювалися тоді, як повінь забирала греблю», — ділиться спогадами чоловік.

У 1972 році в місті Косів почала розвиватись художня майстерня, тодішній директор запропонував Миколиному батькові працювати тут на державній роботі, так тривало до 2000 року.

Біля кожного млина, продовжує чоловік, споруджували також й валило.

«Тодішні робітники приносили сюди ліжники, працювали вдома, робили чотири ліжники — це була їхня норма», — пригадує чоловік.

Перед тим, як опинися в руках нових власників та дарувати їм теплий затишок, зіткані ліжники "проходять не легкий шлях".

Сам Микола такі ліжники називає "напівфабрикатами", адже, якщо його не обробити у валилі, то коц не готовий до використання.

Під постійним та сильним тиском води ліжники, наче у барабані пральної машини, крутяться, звалюються, стають більш щільними, а також позбуваються характерного овечого запаху.

Для цього ліжники із самого початку роблять трошки більшого розміру, адже після валила виріб стискається на 40-50 сантиметрів.

Валило зроблене з дерева — це конусний чан. Збоку є спеціальні дірки, звідки виходить вода.

Рівень тримається однаково — принцип пральної машини під тиском води. Біля нього є й дамба, в річці Рибниця, яка  підіймає рівень води на два, а то й більше метрів.

«В сусідніх селах є й менші валила, тому що там немає можливості підіймати рівень вище, але принцип роботи той самий.

Це дуже давній винахід», —пояснює прикарпатець.

За спостереженнями Миколи, нині почали ткати різноманітніші ліжники, вони відрізняються не тільки колоритом, але і якістю.

Раніше попит на вироби з вовни був набагато вищий. Були державні організації, на яких працювало 120 осіб, щомісяця вони вивалювали понад 400 ліжників.

«У 1970-80 роках був розквіт цього ремесла, тривало це до 1990 років, пізніше почався занепад.

Проте нині, ліжникарство набирає нових оборотів.

Все тому, що люди воліють користуватися натуральними речами. Фарби, колористика та якість невимовно гарні».

За спостереженнями Миколи майстри діляться на дві категорії: які свою роботу виконують добросовісно і які нашвидкуруч, зовсім не стараючись і віддають ліжники на обробку взимку, коли тане сніг — це за словами прикарпатця неприпустимо, адже частинки снігу забиваються у ліжник, тим самим псуючи його.

Валило тимчасово не працює навесні, коли тане сніг. Тоді річка стає брудною — чекають на закінчення повені.

«Взимку, коли річка повністю замерзла і покрита льодом, валило працює, адже туди затікає вода.

Температура землі відігрівається від чотирьох до п’яти градусів іноді буває, воно працює.

Просто у два-три збільшується час обробки ліжника», — розповідає Микола Іванюк.

В теплій воді шерсть збігається швидше. Улітку, коли вода тепла, ліжник проводить у валилі 1 – 3 години, а взимку це може бути і 12-14, а подекуди й всю добу.

У валилі Миколи Іванюка у чистих потоках з самих Карпат одночасно перуться 7-8, а то й 10 ліжників, оскільки тут великий об’єм води.

Опісля випрані ліжники переміщають у центрифугу, там вони висушуються, готові ліжники господарі забирають додому, деякі їх ще й додатково начісують.

Ліжники у валилі перуть без додаткових хімічних домішок, бо він не зменшиться в розмірі і лише нашкодить вовняному виробу.

Після валила ліжник набирає багато води, стає надзвичайно важким. Витягнути його та привезти додому сушити — складна робота.

Не обходилось й без стихійних лих, прикарпатець пригадує, як все відбувалось у 2006, 2008 та 2010 роках.

В крайню повінь вода знесла дамбу повністю. Після цього валило не працювало п’ять років, багато сил пішло на відбудову і  лише у 2015 році роботу вдалося відновити.

«Все замулюється й засипається щебенем, внаслідок чого вода підтоплює валило. У 2006 році вода вже була на нашому обійсті — це була найпотужніша повінь», — пригадує Микола Іванюк.

Сьогодні місцеві мешканці приносять ліжники не тільки для того, щоб обробити їх, але й для того, аби випрати в чистій воді. Також тут можуть помити й хідники, великі та маленькі.

До слова, на момент візиту журналістки Фіртки річка була брудною після численних дощів.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Карпатське ліжникарство увійде в перелік нематеріальної культурної спадщини України

Наближає перемогу: як прикарпатець з 2014 року плете маскувальні сітки для захисників (ФОТО)

Шкіра помилок не пробачає: Юрій Порох про черес для «Kalush Orchestra», мистецтво та майстерність (ФОТО)


Коментарі ()

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2120
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

844
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

888
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

887 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2718 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1449

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

619

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

331

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

994

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1118
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

1946
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1062
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

785
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

249
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14960
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7275
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

703
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

256
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

167
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

274
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

561
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1019