Журналістка Фіртки завітала на Косівщину до майстерні Юрія Пороха, щоб дізнатись, якими інструментами користується в роботі митець, який виготовив черес для сопілкаря «Kalush Orchestra», що ще творить зі шкіри, а також загалом про натхнення, роботу та життя.
Косівчанин Юрій Порох - завідувач навчальної лабораторії кафедри «Дизайну» Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв за фахом є дизайнером художніх виробів зі шкіри.
Уже понад десятиліття чоловік професійно займається художньою обробкою шкіри. Скорняжною справою Юрій захопився ще у дитинстві, коли з мамою вперше завітав до її знайомих в майстерню.
«В тій майстерні все й почалось, я спробував свої сили й зламав свій перший пробійник», — пригадує митець.
Зараз же в доробку Юрія незліченна кількість виробів зі шкіри, які демонструють не лише на Косівщині, ба більше - працею митця захоплюються поціновувачі по всьому світу.
У майстерні Юрія «яблуку ніде впасти». В одному приміщенні знаходиться безліч знарядь праці: молотки, колодки, ножі, різноманітні обценьки, лещата, дратва, віск, смола, різноманітні коробки з металевою фурнітурою, дошки для розкрою шкіри, нитки усіляких кольорів, фарби, олівці, пензлі, підрамники, ґудзики найдивніших форм, ножиці, пробійники, швейні машинки, голки різної величини, наперстки та ще багато іншого.
Майстер розповідає про інструмент, з якого все почалося – це пробійник. За його допомогою у шкірі створюють отвори. Інструмент дуже специфічний - його доводиться викувати з якісної сталі, щоб він витримував навантаження. Як наголошує Юрій, у виробі іноді потрібно пробивати багато отворів. Особливо часто використовується в техніці «ажур».
«Він являє собою стальний стержень з отвором та загостреним кінчиком. Щоб отримати отвір, його потрібно прикласти до матеріалу, в якому ви хочете зробити отвір, і завдати удару.
Зараз його можна придбати, натомість колись його виготовляли самі майстри, або звертались до того, хто це вміє робити», — пояснює косівчанин.
Свій виріб, майстер може виготовити за годину, або й кілька місяців, все залежить, від складності, техніки виконання та методу декорування. До слова, навіть деяку фурнітуру для оздоблення своїх виробів митець виготовляє власноруч.
«Процес виготовлення гуцульського поясу зовсім непростий, навіть із сьогоднішніми технологіями, бо шкіра помилок не пробачає», — зізнається Юрій.
Косівчанин розповідає, що техніку виготовлення своїх поясів гуцули запозичили, а сам черес створювали, насамперед, для підтримки хребта, бо важко працювали з камінням та деревом.
Такий пояс полегшував чоловікам роботу і підтримував хребет, а також використовувався нашими предками в давнину, як аналог сучасного бронежилету.
Юрій Порох пояснює, що черес виготовляли із товстої волячої шкіри, складеної навпіл, товщиною чотири міліметри. Після її затвердіння пояс неможливо проколоти звичайним ножем, чи пробити тогочасною зброєю.
А ще, пояс слугував і як елемент святкового вбрання. Деякі різновиди одягали виключно на свята, не використовували в повсякденній роботі. Пояси були кольоровими, їх дорого прикрашали, ба більше, іноді навіть й дорогоцінними металами (латунь, мідь, мельхіор бакунт, срібні монети, ланцюжки для годинника та протички для люльки). Чим більше на поясі пряжок, тим він ширший та дорожче виглядає.
"Заможна людина завдяки поясу могла підкреслити свій статус", - пояснює майстер.
Мабуть, одна з найвідоміших робіт майстра - це гуцульський традиційний пояс-черес для виступу сопілкаря гурту «Kalush Orchestra». Митець розповідає, що свого часу співпрацював з етноґрафинею Роксоляною Шимчук. Саме вона звернулась до майстра з непростим замовленням.
«Вона зателефонувала до мене. Пояснила всі деталі та повідомила, що час на виготовлення обмежений. Я подумав дві-три години й вирішив йти працювати, бо зрозумів, зараз непростий час і я хотів бути частиною презентації України та її культури.
Ми працювали без примірок, мені надіслали приблизні розміри. Зізнаюсь, було дуже складно, адже в такі короткі терміни я не працюю.
Неодноразово відмовляв людям, які хотіли замовити виріб «на вчора», тобто в неприпустимі для його виготовлення терміни.
Під час виготовлення гуцульського поясу для Тимофія я декілька останніх ночей не спав», — пригадує Юрій.
Ринок збуту робіт Юрія географічно не прив'язаний лише до України. Іноді через знайомих та соцмережі роботи виїжджають за кордон: у Німеччину, Францію, Італію, Швецію, Норвегію, США та Канаду. Не зупиняє поціновувачів художніх виробів зі шкіри й дороговартісне доставлення.
Проте, здебільшого гуцульські речі (пояси, череси) замовляють місцеві мешканці - з навколишніх міст та сіл, які знають традиції й історію та прагнуть їх зберегти.
Щодо череса, то його замовляють не лише прикарпатці. До прикладу, майстер розповідає про одне з останніх замовлень, що виявилось незвичайним, бо це був червоний черес зі срібною фурнітурою, що непритаманне для нашої місцевості.
«Замовник хотів виділитися серед інших, і йому це вдалося, адже він тепер має унікальний виріб, стилю та кольору якого немає не тільки в Україні, а й у світі, та ще й зі срібною фурнітурою», — продовжує Юрій.
Також Юрій виготовляє різноманітні гаманці, сумки, ремені, наплічники, обкладинки для документів, чохли для ножів та сокир.
Натхнення для своїх робіт Юрій Порох знаходить у горах та природі, а також від коханої дружини-мисткині та їхнього синочка. Зізнається, що намагається зберегти в пам'яті побачені моменти й відразу ж в уяві "приміряє" їх на свої вироби, іноді навіть дивлячись фільм чи мультфільм.
.jpg)
В умовах сьогодення Юрій Порох чим може допомагає ЗСУ. Чоловік волонтерив: шив підсумки (аптечки), а також виготовляв шкіряні чохли на ножі та й загалом, намагається робити все, що його попросять військові.
Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Використовує срібло, мідь, латунь: прикарпатець виготовляє вироби з цінних металів (ФОТО)
Використовують природні барвники: на Гуцульщині фарбують тканину для маскувальних сіток (ФОТО)
Прикарпатський колекціонер збирає автентичні гуцульські вишиванки (ВІДЕО)
Франківська художниця творить картини з епоксидної смоли (ВІДЕО)
