Наближає перемогу: як прикарпатець з 2014 року плете маскувальні сітки для захисників (ФОТО)

Вже понад вісім років у Косові функціонує волонтерська організація, яка на чолі з координатором групи «Гуцульський оберіг» Федором Тершаком плете маскувальні сітки на фронт.

Журналістка Фіртки завітала на Косівщину, щоб дізнатись, з чого розпочалась волонтерська діяльність, як функціонує сьогодні та які тонкощі виготовлення й транспортування маскувальних сіток варто знати.

 

Федір Тершак розповідає, що розпочав волонтерську діяльність вісім років тому, коли по всій Україні лише починали виготовляти маскувальні сітки. На той час чоловік працював в Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ на посаді завідувача комп’ютерної лабораторії.

Там, на першому поверсі, розповідає чоловік, взялись за роботу. Однак, ця ініціатива в приміщенні Косівського інституту тривала недовго.

«На той час у нас був директор інституту з Львівщини, який достатньо прихильно до нас ставився та не перешкоджав нашій ініціативі.

Та, це тривало недовго: він повернувся до Львова, а на його місце призначили іншу директорку, яка у перший же день вигнала нас з того приміщення. Я почав це розповсюджувати, а вона – скликати вчені ради.

Завершилося тим, що директорка видала офіційний наказ, що «у зв’язку з терористичною загрозою, яку становить наша група», нас туди заборонено допускати», – розповідає Федір Тершак.

Проте, рук ніхто не опустив. Аби продовжувати свою діяльність і допомагати нашим військовим, Федір почав шукати нове приміщенням для виготовлення маскувального накриття.

І хоч пошуки тривали чимало часу, каже координатор, вони все ж таки були успішними. Волонтери змогли продовжити свою діяльність в колишньому приміщенні «Просвіти».

За словами Тершака, цей будинок стояв без діла, адже в ньому всього лише одна кімната, й та – без ремонтів та обігріву. Тоді, продовжує чоловік, звернулись до голови міста, який дозволив користуватись приміщенням скільки буде потрібно.

«І від того часу користуємось: влітку добре, а взимку – відро з водою до ранку на холоді замерзає, тому що опалення тут немає, а під’єднати газ ми не можемо.

Рятують тільки обігрівачі, але не скаржимося, немає коли - ми працюємо», — зізнається Федір.

Місцеві мешканці, гості міста, внутрішньо переміщені особи – хто тільки не приходив підтримати ГО «Гуцульський оберіг», аби гуртом виготовляти сітки.

До переїзду, каже Федір, був постійний колектив (сім-вісім людей). Проте, після переїзду кількість охочих зменшилась, а особливо мало людей в зимовий період. Тоді активісту доводилось плести сітки щодня самотужки. 

«По Україні є приблизно дві сотні організованих груп, які плетуть вже вісім років – і ми працюємо в цій структурі.

Тобто, ми працюємо таким гуртом, знаємо всіх командирів підрозділів, вони знають нас. Нам не потрібні посередники, адже командири підрозділів звертаються до нас напряму.

Усі деталі ми  обговорюємо в загальному чаті, і якщо потрібно, то можемо досить швидко закрити потреби у 50-60 сіток за декілька днів.

Спільними зусиллями вдається одразу ж відіслати туди, де їх потребують», — каже Федір Тершак.

Тканину для майбутніх маскувальних сіток дістають різними шляхами. До війни, каже координатор, було менше проблем із постачанням, адже її виробляли в Бердянську та Харкові.

Там працювали спеціальні підприємства, проте ще до повномасштабного російського вторгнення на територію України, настав кризовий період, оскільки запаси основи для сіток швидко закінчилися.

«Ми шукали їх і в Чехії, і в Іспанії. За кордоном спеціально запустили підприємства, які цим займалися та спеціально робили їх для України.

Нам доставили велику партію – ми це пережили, наразі маємо запас основ на 150 сіток і тканину також маємо», – радіє координатор.

Одна маскувальна сітка, яку виготовляють волонтери, має приблизно 49 квадратних метрів. Вартість такої становить 10-11 гривень за квадратний метр. Загальна вартість готового маскувального виробу 450-500 гривень.

«У НАТО розробили стандарт захисного зразка, працювали над ним вісім років, на основі спеціальних законів оптики, в цьому шаблоні є такі елементи, що людське око не затримується на ньому.

Снайпер дивиться на нього здалеку (очі туманні), навіть зблизька не видно, бо там діють закони оптики.

Тож, теоретично, держава могла б купити готову тканину з таким візерунком, нам не потрібно було б її ткати», – пояснює косівчанин.

До повномасштабного російського вторгнення, пригадує Федір Тершак, виготовили понад 750 маскувальних сіток.

Від 24 лютого вже й не рахували, бо, каже, то була величезна кількість. Також й виготовляють «кікімори» для снайперів.

«Між плетінням сіток робимо «кікімори». На виготовлення однієї потрібно близько тижня.

У нас є жінки, які захотіли їх плести в лікувальному закладі. В'яжуть їх приблизно за два дні».

Основи плетіння сітки від Федора Тершака

«Тканина виключно натуральних кольорів, ніяких геометричних візерунків, тому що прямих ліній в природі не буває, максимум дві клітинки під час плетіння на сітці і треба повертати», – наголошує координатор.

Чоловік додає, що транспортування маскувальних сіток відбувається за виробленою роками схемою.

«У нас є загальноукраїнський чат,  в якому ми ввечері починаємо спілкуватися, що кому потрібно, хто де шукає, хто, де, що знайшов.

Командир підрозділу каже, як відправити в найближче місце. Переважно пересилаємо "Новою поштою", тому що "Укрпошта" не бере об’ємну вагу. Зазвичай вартує це все приблизно 70-80 гривень.

Буває, що звертаються із конкретним замовленням, наприклад, в міських умовах потрібно щось на кшталт сірого асфальту.

А іноді кажуть, що ми стоїмо в очереті, тому ми відштовхуємось від потреб», – додає Тершак.

До слова, косівчанин Федір Тершак виготовляє сітки зі штучної тканини, адже вона швидко сохне та не гниє у контакті з землею.

За вісім років Федір переконався, що потреба в сітках не зменшується.

Особливо актуальною вона є зараз, в часи повномасштабної окупаційної російсько-української війни.

Всіх охочих допомогти просять долучатись до плетіння, адже кожен на своєму фронті наближає перемогу.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Не маємо морального права стояти осторонь», - співзасновник франківського благодійного фонду про забезпечення учасників бойових дій

Або покликання, або робота: франківська психологиня пояснила, чи повинні волонтери отримувати винагороду за свою працю

Прикарпатцям пояснили різницю між волонтерами та працівниками громадських організацій

Збирали кошти на подарунок бійцю: у Косові діти влаштували вуличну торгівлю власних виробів (ФОТО)


Коментарі ()

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

1667
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

778
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

842
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

804 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2564 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1399

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

550

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

315

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

958

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1069
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1020
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

739
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1796
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7214
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

655
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3659
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3858
20.06.2025

Генеральний директор-художній керівник Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

4037
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

218
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

519
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

968
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

1170