Наближає перемогу: як прикарпатець з 2014 року плете маскувальні сітки для захисників (ФОТО)

Вже понад вісім років у Косові функціонує волонтерська організація, яка на чолі з координатором групи «Гуцульський оберіг» Федором Тершаком плете маскувальні сітки на фронт.

Журналістка Фіртки завітала на Косівщину, щоб дізнатись, з чого розпочалась волонтерська діяльність, як функціонує сьогодні та які тонкощі виготовлення й транспортування маскувальних сіток варто знати.

 

Федір Тершак розповідає, що розпочав волонтерську діяльність вісім років тому, коли по всій Україні лише починали виготовляти маскувальні сітки. На той час чоловік працював в Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ на посаді завідувача комп’ютерної лабораторії.

Там, на першому поверсі, розповідає чоловік, взялись за роботу. Однак, ця ініціатива в приміщенні Косівського інституту тривала недовго.

«На той час у нас був директор інституту з Львівщини, який достатньо прихильно до нас ставився та не перешкоджав нашій ініціативі.

Та, це тривало недовго: він повернувся до Львова, а на його місце призначили іншу директорку, яка у перший же день вигнала нас з того приміщення. Я почав це розповсюджувати, а вона – скликати вчені ради.

Завершилося тим, що директорка видала офіційний наказ, що «у зв’язку з терористичною загрозою, яку становить наша група», нас туди заборонено допускати», – розповідає Федір Тершак.

Проте, рук ніхто не опустив. Аби продовжувати свою діяльність і допомагати нашим військовим, Федір почав шукати нове приміщенням для виготовлення маскувального накриття.

І хоч пошуки тривали чимало часу, каже координатор, вони все ж таки були успішними. Волонтери змогли продовжити свою діяльність в колишньому приміщенні «Просвіти».

За словами Тершака, цей будинок стояв без діла, адже в ньому всього лише одна кімната, й та – без ремонтів та обігріву. Тоді, продовжує чоловік, звернулись до голови міста, який дозволив користуватись приміщенням скільки буде потрібно.

«І від того часу користуємось: влітку добре, а взимку – відро з водою до ранку на холоді замерзає, тому що опалення тут немає, а під’єднати газ ми не можемо.

Рятують тільки обігрівачі, але не скаржимося, немає коли - ми працюємо», — зізнається Федір.

Місцеві мешканці, гості міста, внутрішньо переміщені особи – хто тільки не приходив підтримати ГО «Гуцульський оберіг», аби гуртом виготовляти сітки.

До переїзду, каже Федір, був постійний колектив (сім-вісім людей). Проте, після переїзду кількість охочих зменшилась, а особливо мало людей в зимовий період. Тоді активісту доводилось плести сітки щодня самотужки. 

«По Україні є приблизно дві сотні організованих груп, які плетуть вже вісім років – і ми працюємо в цій структурі.

Тобто, ми працюємо таким гуртом, знаємо всіх командирів підрозділів, вони знають нас. Нам не потрібні посередники, адже командири підрозділів звертаються до нас напряму.

Усі деталі ми  обговорюємо в загальному чаті, і якщо потрібно, то можемо досить швидко закрити потреби у 50-60 сіток за декілька днів.

Спільними зусиллями вдається одразу ж відіслати туди, де їх потребують», — каже Федір Тершак.

Тканину для майбутніх маскувальних сіток дістають різними шляхами. До війни, каже координатор, було менше проблем із постачанням, адже її виробляли в Бердянську та Харкові.

Там працювали спеціальні підприємства, проте ще до повномасштабного російського вторгнення на територію України, настав кризовий період, оскільки запаси основи для сіток швидко закінчилися.

«Ми шукали їх і в Чехії, і в Іспанії. За кордоном спеціально запустили підприємства, які цим займалися та спеціально робили їх для України.

Нам доставили велику партію – ми це пережили, наразі маємо запас основ на 150 сіток і тканину також маємо», – радіє координатор.

Одна маскувальна сітка, яку виготовляють волонтери, має приблизно 49 квадратних метрів. Вартість такої становить 10-11 гривень за квадратний метр. Загальна вартість готового маскувального виробу 450-500 гривень.

«У НАТО розробили стандарт захисного зразка, працювали над ним вісім років, на основі спеціальних законів оптики, в цьому шаблоні є такі елементи, що людське око не затримується на ньому.

Снайпер дивиться на нього здалеку (очі туманні), навіть зблизька не видно, бо там діють закони оптики.

Тож, теоретично, держава могла б купити готову тканину з таким візерунком, нам не потрібно було б її ткати», – пояснює косівчанин.

До повномасштабного російського вторгнення, пригадує Федір Тершак, виготовили понад 750 маскувальних сіток.

Від 24 лютого вже й не рахували, бо, каже, то була величезна кількість. Також й виготовляють «кікімори» для снайперів.

«Між плетінням сіток робимо «кікімори». На виготовлення однієї потрібно близько тижня.

У нас є жінки, які захотіли їх плести в лікувальному закладі. В'яжуть їх приблизно за два дні».

Основи плетіння сітки від Федора Тершака

«Тканина виключно натуральних кольорів, ніяких геометричних візерунків, тому що прямих ліній в природі не буває, максимум дві клітинки під час плетіння на сітці і треба повертати», – наголошує координатор.

Чоловік додає, що транспортування маскувальних сіток відбувається за виробленою роками схемою.

«У нас є загальноукраїнський чат,  в якому ми ввечері починаємо спілкуватися, що кому потрібно, хто де шукає, хто, де, що знайшов.

Командир підрозділу каже, як відправити в найближче місце. Переважно пересилаємо "Новою поштою", тому що "Укрпошта" не бере об’ємну вагу. Зазвичай вартує це все приблизно 70-80 гривень.

Буває, що звертаються із конкретним замовленням, наприклад, в міських умовах потрібно щось на кшталт сірого асфальту.

А іноді кажуть, що ми стоїмо в очереті, тому ми відштовхуємось від потреб», – додає Тершак.

До слова, косівчанин Федір Тершак виготовляє сітки зі штучної тканини, адже вона швидко сохне та не гниє у контакті з землею.

За вісім років Федір переконався, що потреба в сітках не зменшується.

Особливо актуальною вона є зараз, в часи повномасштабної окупаційної російсько-української війни.

Всіх охочих допомогти просять долучатись до плетіння, адже кожен на своєму фронті наближає перемогу.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Не маємо морального права стояти осторонь», - співзасновник франківського благодійного фонду про забезпечення учасників бойових дій

Або покликання, або робота: франківська психологиня пояснила, чи повинні волонтери отримувати винагороду за свою працю

Прикарпатцям пояснили різницю між волонтерами та працівниками громадських організацій

Збирали кошти на подарунок бійцю: у Косові діти влаштували вуличну торгівлю власних виробів (ФОТО)


Коментарі ()

10.10.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні відкриття сезону міського театру журналістка Фіртки поспілкувалася з Тарасом Бенюком, керівником Івано-Франківського театру драми і комедії про історію створення та розвиток міського комунального театру, про фінансування та незалежність, режисерські мрії та бачення майбутнього.

1419
08.10.2025

На Івано-Франківщині звалища твердих побутових відходів давно перестали бути лише екологічною проблемою. Вони перетворилися на осередки судових суперечок, соціальних драм і тендерних скандалів.    

981
05.10.2025
Вікторія Матіїв

Про практичну роботу саперів, підготовку, небезпечні знахідки та виклики, з якими стикаються у гірських районах та зоні бойових дій, журналістка Фіртки поспілкувалась із начальником відділення піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування Євгеном Ткачуком.

713
02.10.2025
Тетяна Дармограй

Представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий в інтерв'ю Фіртці розповів про роботу інституції, візити у громади та проблеми, з якими стикаються ветерани.  

2745
30.09.2025
Діана Струк

Про те, як проходили вибори нового ректора КНУВС, використання штучного інтелекту в навчанні, запоруку успіху та чому університет має стати дослідницьким, переможниця виборів на посаду ректора Валентини Якубів розповіла журналістці Фіртки.

4772 2
28.09.2025

Фіртка дослідила, як стерилізація, притулки та правила впливають на життя міста.  

2049

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

221

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

532

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

2944

"Творча еволюція" - трактат Анрі Бергсона, який важливий для прочитання митцям перш за все. Трактат отримав світове визнання в формі Нобелівської премії, спробуємо визначити, що саме там є такого визначного. 

568
12.10.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2955
09.10.2025

На ярмарку буде представлено широкий асортимент продукції: сири та мед, овочі, фрукти та вироби з них, м’ясну, хлібобулочну продукцію, живу рибу та багато іншого.    

779
05.10.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

5462
12.10.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

3089
09.10.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 жовтня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.

503
04.10.2025

Реліквію зберігатимуть у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача, що в селі Старуня.

1747
30.09.2025

Свята реліквія зберігатиметься у підземній базиліці блаженного священномученика Симеона.  

2138
11.10.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

873
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

387
09.10.2025

Федеральне Бюро Розслідувань США оприлюднило документи, які стосуються корупційних схем за участю Петра Порошенка та кума путіна Віктора Медведчука.

1035
07.10.2025

Вкотре вибори в Чехії стали по суті вибором між минулим і майбутнім.  

549
02.10.2025

І Україна, і Європа спостерігали за передвиборчими перегонами в Молдові, які завершилися власне виборами минулої неділі, 28 вересня, з певною тривогою.

856