Вже понад вісім років у Косові функціонує волонтерська організація, яка на чолі з координатором групи «Гуцульський оберіг» Федором Тершаком плете маскувальні сітки на фронт.
Журналістка Фіртки завітала на Косівщину, щоб дізнатись, з чого розпочалась волонтерська діяльність, як функціонує сьогодні та які тонкощі виготовлення й транспортування маскувальних сіток варто знати.
Федір Тершак розповідає, що розпочав волонтерську діяльність вісім років тому, коли по всій Україні лише починали виготовляти маскувальні сітки. На той час чоловік працював в Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ на посаді завідувача комп’ютерної лабораторії.
Там, на першому поверсі, розповідає чоловік, взялись за роботу. Однак, ця ініціатива в приміщенні Косівського інституту тривала недовго.
«На той час у нас був директор інституту з Львівщини, який достатньо прихильно до нас ставився та не перешкоджав нашій ініціативі.
Та, це тривало недовго: він повернувся до Львова, а на його місце призначили іншу директорку, яка у перший же день вигнала нас з того приміщення. Я почав це розповсюджувати, а вона – скликати вчені ради.
Завершилося тим, що директорка видала офіційний наказ, що «у зв’язку з терористичною загрозою, яку становить наша група», нас туди заборонено допускати», – розповідає Федір Тершак.
Проте, рук ніхто не опустив. Аби продовжувати свою діяльність і допомагати нашим військовим, Федір почав шукати нове приміщенням для виготовлення маскувального накриття.
І хоч пошуки тривали чимало часу, каже координатор, вони все ж таки були успішними. Волонтери змогли продовжити свою діяльність в колишньому приміщенні «Просвіти».
За словами Тершака, цей будинок стояв без діла, адже в ньому всього лише одна кімната, й та – без ремонтів та обігріву. Тоді, продовжує чоловік, звернулись до голови міста, який дозволив користуватись приміщенням скільки буде потрібно.
«І від того часу користуємось: влітку добре, а взимку – відро з водою до ранку на холоді замерзає, тому що опалення тут немає, а під’єднати газ ми не можемо.
Рятують тільки обігрівачі, але не скаржимося, немає коли - ми працюємо», — зізнається Федір.
Місцеві мешканці, гості міста, внутрішньо переміщені особи – хто тільки не приходив підтримати ГО «Гуцульський оберіг», аби гуртом виготовляти сітки.
До переїзду, каже Федір, був постійний колектив (сім-вісім людей). Проте, після переїзду кількість охочих зменшилась, а особливо мало людей в зимовий період. Тоді активісту доводилось плести сітки щодня самотужки.
«По Україні є приблизно дві сотні організованих груп, які плетуть вже вісім років – і ми працюємо в цій структурі.
Тобто, ми працюємо таким гуртом, знаємо всіх командирів підрозділів, вони знають нас. Нам не потрібні посередники, адже командири підрозділів звертаються до нас напряму.
Усі деталі ми обговорюємо в загальному чаті, і якщо потрібно, то можемо досить швидко закрити потреби у 50-60 сіток за декілька днів.
Спільними зусиллями вдається одразу ж відіслати туди, де їх потребують», — каже Федір Тершак.
.jpg)
Тканину для майбутніх маскувальних сіток дістають різними шляхами. До війни, каже координатор, було менше проблем із постачанням, адже її виробляли в Бердянську та Харкові.
Там працювали спеціальні підприємства, проте ще до повномасштабного російського вторгнення на територію України, настав кризовий період, оскільки запаси основи для сіток швидко закінчилися.
«Ми шукали їх і в Чехії, і в Іспанії. За кордоном спеціально запустили підприємства, які цим займалися та спеціально робили їх для України.
Нам доставили велику партію – ми це пережили, наразі маємо запас основ на 150 сіток і тканину також маємо», – радіє координатор.
Одна маскувальна сітка, яку виготовляють волонтери, має приблизно 49 квадратних метрів. Вартість такої становить 10-11 гривень за квадратний метр. Загальна вартість готового маскувального виробу 450-500 гривень.
«У НАТО розробили стандарт захисного зразка, працювали над ним вісім років, на основі спеціальних законів оптики, в цьому шаблоні є такі елементи, що людське око не затримується на ньому.
Снайпер дивиться на нього здалеку (очі туманні), навіть зблизька не видно, бо там діють закони оптики.
Тож, теоретично, держава могла б купити готову тканину з таким візерунком, нам не потрібно було б її ткати», – пояснює косівчанин.
.jpg)
До повномасштабного російського вторгнення, пригадує Федір Тершак, виготовили понад 750 маскувальних сіток.
Від 24 лютого вже й не рахували, бо, каже, то була величезна кількість. Також й виготовляють «кікімори» для снайперів.
«Між плетінням сіток робимо «кікімори». На виготовлення однієї потрібно близько тижня.
У нас є жінки, які захотіли їх плести в лікувальному закладі. В'яжуть їх приблизно за два дні».
Основи плетіння сітки від Федора Тершака
«Тканина виключно натуральних кольорів, ніяких геометричних візерунків, тому що прямих ліній в природі не буває, максимум дві клітинки під час плетіння на сітці і треба повертати», – наголошує координатор.
Чоловік додає, що транспортування маскувальних сіток відбувається за виробленою роками схемою.
«У нас є загальноукраїнський чат, в якому ми ввечері починаємо спілкуватися, що кому потрібно, хто де шукає, хто, де, що знайшов.
Командир підрозділу каже, як відправити в найближче місце. Переважно пересилаємо "Новою поштою", тому що "Укрпошта" не бере об’ємну вагу. Зазвичай вартує це все приблизно 70-80 гривень.
Буває, що звертаються із конкретним замовленням, наприклад, в міських умовах потрібно щось на кшталт сірого асфальту.
А іноді кажуть, що ми стоїмо в очереті, тому ми відштовхуємось від потреб», – додає Тершак.
До слова, косівчанин Федір Тершак виготовляє сітки зі штучної тканини, адже вона швидко сохне та не гниє у контакті з землею.
За вісім років Федір переконався, що потреба в сітках не зменшується.
Особливо актуальною вона є зараз, в часи повномасштабної окупаційної російсько-української війни.
Всіх охочих допомогти просять долучатись до плетіння, адже кожен на своєму фронті наближає перемогу.
Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
