Минулого тижня на закрите засідання управління культури ОДА, яке розглядало болючі питання в охороні культурної спадщини, не допустили журналістів - щоб "не виносили бруд з хати". Зокрема, йшлося про скандал довкола церкви Петра і Павла у Космачі.
З пам'ятки культури національного значення зняли автентичні хрести сторічної давнини і замінили їх новими. Конфлікт між священиком і громадою, який триває вже три роки, досі не змогли вирішити ні депутати, ні фахівці з охорони пам'яток, ні навіть Міністерство культури з Генпрокуратурою.
У розпорядження «Галицького кореспондента» потрапив лист виконавчого комітету Космацької сільської ради від 12 вересня цього року. "Священик зруйнував пам'ятку архітектури", - такий собі крик відчаю, підписаний депутатами сільради та Косівської райради, а також кількома відомими космачанами.
У листі йдеться про те, що на початку липня священик Василь Гунчак, всупереч численним попередженням з боку влади та правоохоронних органів, зняв третій хрест з церкви-пам'ятки архітектури національного значення. Історичних хрестів на храмі залишилося ще два. Підписанти побоюються, що священик і їх невдовзі замінить на нові позолочені, які у селі називають "московськими".
Церква Петра і Павла належить до Української автокефальної православної церкви. Але так було не завжди. Церкву збудували у 1904 році і освятили як греко-католицьку. У радянські часи її передали під юрисдикцію Москви. Гуцули із греко-католиків тоді масово перехрестились на православних. З початком незалежності України, коли у храмі опинилася конфесія УАПЦ на чолі зі священиком Василем Гунчаком, церква стала головним храмом села: з 6000 космачан лише 300 греко-католиків, решта православні. Нові хрести на церкві також православні, з характерною перемичкою. Однак вважати їх "московськими" немає підстав.
Свідомі космачани почали бити на сполох два роки тому. 4 липня 2011 року на численні звернення жителів Космача до Космацької сільради спеціально скликана комісія у присутності настоятеля церкви о.Василя Гунчака обстежила пам'ятку архітектури та підтвердила, що з церкви знято хрест на центральному куполі. Тоді ж купол почали покривати "золотою" бляхою. Виконком сільради направив Василеві Гунчаку листа, у якому роз'яснив, що самовільна заміна хрестів на пам'ятці архітектури національного значення є порушенням ст. 22, 26 та 30 Закону України "Про охорону культурної спадщини". Депутати вимагали припинити самочинні реставраційні роботи і зняття хрестів до погодження робіт із сільською радою та відділом охорони культурної спадщини ОДА. На той момент в отця Гунчака не було жодних дозволів ні на заміну бляхи, ні на зняття хрестів.
12 липня цього ж року, на храмове свято Космача, начальник відділу охорони культурної спадщини ОДА Андрій Давидюк своїм листом зобов'язав настоятеля церкви "при проведенні робіт особливу увагу звернути на збереження конфігурації конструкцій та зовнішнього вигляду куполів, купольних завершень та хрестів пам'ятки". Міняти хрести на цій церкві заборонили навіть спеціальним рішенням сільської ради 13 серпня 2011 року. Але хрест таки замінили, тому вже у вересні сільрада повідомила про інцидент Державну службу з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури.
Стурбовані ситуацією у Космачі, голова Косівської райради, прокуратури Косівського району та відділу культури Косівської РДА звернулися до райради з проханням розглянути це питання на сесії. "Василь Гунчак зневажливо віднісся до засідання виконкому та без будь-яких причин покинув його, не дочекавшись прийняття рішення", - пригадує Дмитро Пожоджук, сільський голова Космача.
На сесії райради депутати прийняли рішення рекомендувати управлінню культури ОДА зобов'язати священика у тижневий термін відновити знятий хрест, а прокурору району взяти це питання на особливий контроль. Це ж саме рішення довелося приймати повторно, адже реакції від отця Гунчака не було.
Депутати районної ради врешті усвідомили, що вичерпали свої повноваження і не мають ніякого впливу на батюшку. Але наступного року Космач відзначав 600-річчя. Напередодні ювілею Космацька сільрада попросила райраду та РДА вплинути на священика і змусити його повернути знятий хрест на головний купол. Отець Василь прохання звично зігнорував. Під час святкування ювілею скандальне питання обговорили на Міжнародній науковій конференції. "Абсолютно усі науковці засудили зняття хреста і вимагали, щоб його повернули назад", - розповідає Дмитро Пожоджук. Думка науковців також не переконала батюшку. Впродовж року зняли і замінили ще два хрести.
У 2012 році Космацька сільрада знову звернулася до вищих інстанцій, а також до Косівського районного відділу культури. Депутати надіслали звернення до правоохоронних органів усіх рівнів із проханням захистити Космацький храм. Реакції від правоохоронців не дочекались. Натомість до Космача завітала представник Держдепартаменту Мінкульту у сфері захисту пам'яток Лідія Максим'як. Вона склала акт про вчинені порушення і надіслала звернення до Генеральної прокуратури. Вочевидь, у прокуратурі злочину у діях батюшки не побачили. Процес зняття хрестів та заміни бляхи триває й досі.
Коли «ГК» зателефонував до отця Василя Гунчака, той одразу запитав, навіщо журналістам розпалювати міжконфесійний конфлікт. На думку отця, греко-католики просто заздрять, що їм не повернули церкви. "Це вас сільський голова направив? У селі доріг нема, купи сміття, мостів нема, бо після повені розікрали всі кошти, а він лише хрестами переймається. Стравлює людей. Це все політика. Ті, хто підкидає масла у вогонь, ні копійки не дали на церкву". Отець Гунчак зауважує, що немає жодних доказів того, що хрести, які він зняв, - автентичні. "Там на них є приварені елементи. Не було ніякої експертизи, чи вони автентичні. Люди кажуть, що перші хрести на церкві були дерев'яними".
У Космачі розповідають про те, що старі хрести привезли підводами з Відня. "Знаємо, що їх виготовили у Римі. Коли їх ставили у 1904 році, зійшовся цілий Космач і сусідні села. То майстри згори кинули купу монет, поки люди збирали, поставили хрести. Це робилося для того, щоб люди не зурочили. Бо хтось міг глянути, і майстер міг упасти", - розповідає Дмитро Пожоджук. Космацький сільський голова є знаним журналістом, захоплюється історією краю та етнографією.
Батюшка вважає, що він нічого не порушував, і дивується тим, що знятими хрестами зацікавились правоохоронні органи: "Чому мене у прокуратуру викликають? Хіба я злочинець? Моя справа - духовна. Міняти хрести вирішила громада". Отець Гунчак зауважує, що громада розглядала питання про реставрацію старих хрестів, але відмовилась від цієї ідеї. Чи знала громада, що замінювати хрести - це порушення закону? "Закон? А як він захищає нашу церкву? - дивується Василь Гунчак. - Це діюча церква. Як ви поясните людям, що вони не можуть поміняти хрести, якщо вони цього хочуть? Як я можу їм сказати, що не вкривайте церкву, не міняйте хрести, бо так якісь пани сказали (спеціалісти з питань охорони культурної спадщини - ред.)? Хіба вони не мають права на церкву, яку будували їхні прадіди?".
Священик пригадує, що хрести міняли ще на кількох прикарпатських церквах-пам’ятках національного значення, але ніякого скандалу не було. Дмитро Пожоджук зауважує, що більшість депутатів, які голосували за заборону зняття хрестів, - православні, парафіяни цієї церкви. "Люди не хочуть знімати хрести, бо вони намолені. Під цими хрестами молилися їхні батьки і діди. У цій церкві хрестили В'ячеслава Чорновола. Тут свого часу співав Богослужіння хор Олекси Новаківського, а згодом і хор маестро Михайла Мороза. Під цією церквою у 1929 році Новаківський зустрічав метра української музики Філарета Колесу. Новаківський написав ікони для цієї церкви. Тут служив на парафії священик Василь Романюк, якого згодом заарештували, а після концтаборів обрали патріархом Київським і всієї Руси-України. Хрести на цій церкві пережили Австрію, Польщу і Радянський Союз, а сьогодні виявились нікому не потрібними".
До речі, таблички про те, що церква Петра і Павла є пам'яткою національного значення, на храмі немає. Космачани, яких журналісти «ГК» застали на церковному подвір'ї після Служби Божої, розповіли, що табличка ще донедавна була. Коли її зняли, бабці пригадати не можуть, але зауважили, що вона ще рік простояла в церкві, поки не зникла. Табличка залишилась лише на дзвіниці, яка також є пам’яткою національного значення. Немає таблички - немає відповідальності? "Таблички там не було навіть за радянських часів. Коли я прийшов до церкви 20 років тому, її вже не було, - запевняє отець Гунчак. - Чому я маю дбати про таблички? Є відповідні органи, які мають цим опікуватись".
На думку сільського голови, причиною затяжного конфлікту є політика. "Більшість людей у церковній двадцятці є членами Партії регіонів, це родина Василя Чуднова (екс-нардеп, голова обласної організації Партії регіонів - "ГК"). Думка громади розділилася, але ті, що проти зняття хрестів, бояться говорити про це. Деякі депутати бояться підписуватися під зверненнями. Під час виборів батюшка у церкві закликав голосувати за Чуднова. Кажуть, що це він оплатив нові хрести". Сільський голова наголошує, що як тільки він почав активно заступатися за хрести, його одразу ж звинуватили в корупції і викликали до суду. Суд він виграв, але йому й далі погрожують, що на посаді він залишиться недовго.
Відомий уродженець Космача, який просив не розголошувати його імені, також переконує - питання політичне: "Коли Чуднов вдруге балотувався до Верховної Ради у 2012 році, він виділив гроші на церкву, на нові хрести, щоб люди його вибрали. Це неправда, що громада сама зібрала гроші на хрести. Навіщо це громаді? Чуднову було важливо показати на цілу Україну, що це вже не той Космач - центр повстанського опору, який був колись. Що він сьогодні - православний, що є підтримка уряду Януковича".
"Це проблема держави, яка взяла під контроль пам'ятки, але не може подбати про їх утримання, - вважає Василь Струк, головний спеціаліст відділу культури, національностей та релігій Косівської РДА. - Громада мусить самостійно утримувати церкву, тому вони хочуть бачити храм таким, як вважають за потрібне. Це люди неосвічені, не знають законів про збереження пам'яток. Вони хочуть, щоб у церкві все було нове, блищало і щоб хрести були нові й золоті, а не старі й іржаві. Якби священик їм пояснив, що до чого, скандалу би не було".
"Хоч би наряд міліції прийшов під церкву чи прокуратура, люди все одно не дадуть зняти хрести. Бо то - гуцули!" - запевнив батюшка.
Наталка ГОЛОМІДОВА, Галицький Кореспондент
