В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу з 2021 року функціонує Центр інноваційного розвитку.
Про роботу та діяльність студентів журналістці Фіртки розповіли директор Центру Володимир Корнута та доцент кафедри технології захисту навколишнього середовища та безпеки праці ІФНТУНГ Андрій Коцюбинський.
Тут студенти, підприємці та містяни мають змогу створювати власні проєкти. За словами Володимира Корнути, на початку повномасштабного вторгнення приміщення Центру використовували волонтери для виготовлення різних виробів, зокрема турнікетів для тренувань.
«Зараз потреби у цьому вже менші, тому ми цього більше не робимо, але фактично приміщення виконувало й виробничу функцію», — зазначив Володимир Корнута.
У Центрі можна побачити обладнання від 3D-сканерів до токарно-фрезерних верстатів.
«Використання електрики та витратних матеріалів для студентів безкоштовне. Але найголовніше, що тут є все, що можна купити на базарі: болгарки, різаки, дрилі — будь-який доступний інструмент студент може тут застосувати.
Це дуже круто, бо ніхто не знає, як у нього складеться доля. Якщо він навчається на інженерній спеціальності, важливо не лише малювати креслення, а й уміти просвердлити, зрозуміти, як усе працює і які обмеження матеріалів», — розповів Андрій Коцюбинський.
За його словами, обладнання активно використовується, і пилюка в приміщенні — ознака роботи, а не занедбаності. Тут є циркулярні та шліфувальні машини, дрилі, різні типи фрез. Центр відвідує близько 400 людей на рік, і попит на нього великий.
«Ті, хто приходять, справді працюють над конкретними задачами — чи то навчання, чи інженерні проєкти кафедри: курсові, магістерські чи дипломні роботи. Тут створюються макети та прототипи.
Іноді сюди приходять підприємці чи містяни, яким потрібно допомогти з виготовленням виробів або протестувати прототипи. Тут можна формувати маленькі дослідні зразки, наприклад пластикові форми, а також працювати на пресах та іншому обладнанні майже промислового масштабу», — пояснив Коцюбинський.

Володимир Корнута додав, що Центр оснащений інструментами, які працюють за програмуванням.
«Тобто недостатньо просто різати — спочатку створюєш модель на комп’ютері, запускаєш її, і машина обробляє матеріал за заданими формами. Далі дещо доводиться шліфувати вручну, без цього ніяк. Ми працюємо з тривимірними або 2,5D модельними заготовками», — пояснив Корнута.

Особливо цікаво працювати з плазморізом, каже Андрій Коцюбинський.
«Це вже не різання дерева, а металу. Апарат подає плазму на різак, рухаючись за заданою траєкторією, і випаровує метал до приблизно 15 міліметрів товщини. При цьому розплавлений метал видувається повітрям уперед.
Усе це відбувається у боксі, бо для промислових умов потрібні великі цехи та спеціальна вентиляція», — зазначив викладач.

Приміщення, де працює Центр, раніше використовувалося як їдальня і було тимчасово не залучене. Для навчально-виробничої майстерні його переобладнали за кошти Європейського Союзу, що було вимогою грантового проєкту. Окрім обладнання, ремонт приміщення також здійснили за підтримки ЄС.
«Діти приходять, вирізають обереги чи фігурки, що їм подобаються. Це часто відбувається під час екскурсій — виглядає дуже ефектно: іскри, дим, але все безпечно, бо обладнання закрите», — додав Коцюбинський.
Як наголосили у Центрі, тут студенти та містяни отримують унікальну можливість працювати з професійним інструментом, відточувати інженерні навички та реалізовувати власні ідеї від макетів до готових прототипів.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також: