Останнім часом тема забруднення повітря в Івано-Франківську стає дедалі актуальнішою. Жителі міста скаржаться на смог, особливо взимку, коли триває опалювальний сезон.
Як писала Фіртка, Івано-Франківськ став єдиним із 17 українських міст, де у 2025 році погіршилася якість повітря:
-
частка днів із чистим повітрям зменшилася з 72,4% у 2024 році до 67,95% у 2025-му;
-
кількість днів із повітрям, шкідливим для чутливих груп населення (дітей, людей з астмою та серцевими захворюваннями, літніх людей), зросла до 4,93%.
Це базується на вимірах концентрації PM2.5 — дрібних частинок пилу та сажі розміром менше 2,5 мікрометра, які легко проникають у легені та кров, викликаючи серйозні проблеми зі здоров’ям.
Проблеми з повітрям у місті часто пов’язують із транспортом. У грудні 2025 року громадські датчики фіксували підвищене забруднення на вулицях без промислових підприємств. За словами міського голови Руслана Марцінківа, головні причини — автомобільні затори та вихлопи машин.
«Поступово збільшуватимемо пішохідний центр, зменшувати кількість транспорту в центрі та розвивати комунальний транспорт. Це та сама проблема, що і затори», — зазначив мер.
За останні п’ять років ситуація погіршилася не лише в Івано-Франківську, а й у Калуші та Коломиї. Тут фіксують перевищення норм по пилу, діоксиду азоту (NO₂), оксиду вуглецю (CO) та формальдегіду, що шкодять диханню та серцю.
Водночас причини проблем — не лише транспорт:
-
старі двигуни без каталізаторів та неякісне пальне;
-
індивідуальне опалення на твердому паливі (дрова, вугілля);
-
спалювання сміття та сухої трави;
-
промислові підприємства, зокрема Бурштинська ТЕС.
Додатково впливають воєнні фактори: обстріли та пожежі спричиняють короткочасні піки забруднення, зокрема перевищення формальдегіду після атак на підприємства.
За даними індексу AQI (Air Quality Index), у січні 2026 року повітря в Івано-Франківську у деяких районах сягало 168-175 балів — це рівень «шкідливого» для здоров’я, який може впливати на всіх, не лише на чутливі групи.
Хто вимірює повітря і звідки медіа беруть дані?
Вимірами якості повітря в Івано-Франківській області займаються як державні, так і громадські організації.
Серед державних — Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб, який проводить маршрутні та стаціонарні виміри (наприклад, понад 12 тисяч проб у 2024 році) і публікує дані онлайн за кожну добу.
Громадські ініціативи, як-от ЛУН Місто AIR, встановлюють датчики по містах і надають дані на мапі.
ЛУН: забруднення повітря станом на 30 січня 2026 року
Інші джерела — SaveEcoBot чи WAQI які збирають інформацію з сенсорів і метеостанцій.
Учені — про забруднення повітря в Івано-Франківську
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу зробив звіт за 2025 рік, який надали Івано-Франківській міській раді на початку 2026 року. З ним можна ознайомитися за цим посиланням.
У звіті зазначено, що мережа спостереження за якістю атмосферного повітря в Івано-Франківській громаді, яка охоплює 19 населених пунктів площею 265,5 км², є обмеженою на державному рівні. Функціонує лише один пост спостереження, який не фіксує деякі важливі показники.
Значну роль відіграють громадські станції від мереж EcoCity та ЛУН Місто (8-10 активних у 2025 році), дані яких агрегуються на платформах як SaveEcoBot чи Екозагроза, але вони мають проблеми: неточні координати, перебої в роботі, зміна кількості постів та відсутність даних на деяких мапах (наприклад, влітку-восени 2025 року на Екозагрозі).
Попри ці труднощі, результати вимірювань показали низький рівень забруднення. Використовується показник ТЧ — це те ж саме, що і PM, але в українській абревіатурі: Particulate Matter — тверді частинки:
- у літній період середня концентрація ТЧ2.5 становила 6 мкг/м³ (від 2 до 9 у різних точках), ТЧ10 – 26 мкг/м³ (від 8 до 43);
- у зимовий — ТЧ2.5 7 мкг/м³ (від 4 до 9), ТЧ10 22 мкг/м³ (від 13 до 37).
Ці дані є "хорошими", оскільки всі значення нижчі за гранично допустиму разову концентрацію (ГДК) для недиференційованого пилу — 500 мкг/м³, встановлену МОЗ України.
Це означає, що повітря в Івано-Франківську в період вимірювань було "допустимим" за індексом якості, без значного ризику для здоров'я — не викликає негайних проблем з диханням чи серцем, як при високих рівнях. Вищі значення фіксувалися в центрі міста через транспорт і забудову, нижчі — на периферії.
Цікаво, що порівняння з громадськими даними іноді показували розбіжності, оскільки на виміри впливають умови розміщення обладнання, висота встановлення зондів, перешкоди для руху повітря та метеорологічна ситуація.
Ексклюзивні дані про забруднення повітря від відповідальних органів
Як видно, маємо справу з певною суперечливістю даних щодо рівня забруднення атмосферного повітря в Івано-Франківській області та обласному центрі.
Тому Фіртка звернулася до Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології (ЦГМ), Державної екологічної інспекції Карпатського округу (ДЕІ) та Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації, щоб отримати офіційну статистику та пояснення.
Гідрометцентр: відверто про екологічні проблеми
У ЦГМ нам активно сприяли: давали пояснення, надсилали додаткові дані та консультували щодо питань вимірювань.
Водночас у центрі повідомили про серйозні проблеми з обладнанням. В області працює лише один пост стаціонарного забруднення (ПСЗ) — в Івано-Франківську, причому прилад 1989 року випуску не дозволяє вимірювати PM2.5, PM10 чи озон (O₃) — газ, що утворюється від сонячного світла та викидів і шкідливий для легень. Проби відправляють у лабораторії Львова або Києва.
Метеостанцій в області всього п’ять — Івано-Франківськ, Коломия, Долина, Яремче та Пожежевська, що недостатньо для точного прогнозування на складній гірській місцевості.
У ЦГМ також зазначили, що дуже корисно, коли вимірювання проводять громадські організації. Але результати таких досліджень сильно залежать від умов: де встановлено обладнання, на якій висоті, чи є поруч будинки, дерева або інші об’єкти, які перешкоджають вільному руху повітря. Велику роль відіграють погодні умови та час доби. Тому при читанні відкритих даних варто враховувати можливі похибки.
Ми отримали аналізи за грудень 2025 року, підписані начальником Івано-Франківського ЦГМ Володимиром Фриговичем. Вимірювали основні забруднювачі:
-
пил (завислі частинки, як дим чи пил з доріг),
-
діоксид сірки (SO₂) — газ від спалювання вугілля та нафти, що подразнює легені і спричиняє кислотні дощі,
-
оксид вуглецю (CO),
-
діоксид азоту (NO₂) та оксид азоту (NO) — гази від транспорту та промисловості, шкідливі для дихальної системи.
Документ порівнює грудень 2024 року з груднем 2025-го, щоб показати динаміку забруднення повітря.
Окрім цього, ЦГМ надав дані щодо гама-вимірювання у громадах — перевірки рівня радіаційного фону, який постійно присутній в навколишньому середовищі від природних джерел, як-от ґрунт, каміння чи космічні промені.
Також надали дані про важкі метали в повітрі (шкідливі елементи, як свинець чи кадмій, від промисловості чи транспорту). Рівні були низькими — значно нижче ГДК.
ЦГМ також вказав на вплив погоди: температурна інверсія (коли тепле повітря зверху блокує холодне знизу, не даючи забрудненню розсіюватися), відсутність вітру, тумани, розташування центру міста та непродумана забудова (будинки без вентиляційних коридорів з урахуванням напрямку вітрів) — усе це збільшує концентрації шкідливих речовин біля землі.
Державні інспектори: причини забруднення взимку та заборона на перевірки шкідливих підприємств під час воєнного стану
Від Державної екологічної інспекції Карпатського округу (лист за підписом начальника Сергія Гаєвського) ми дізналися, що підвищення AQI (показник загального забруднення повітря) до 150-175 у грудні 2025 року має сезонний характер і пов’язане з діяльністю людей та несприятливими погодними умовами.
Основні джерела забруднення взимку:
- масове використання твердопаливних котлів у приватному секторі (часто з порушенням норм щодо палива);
- викиди від автотранспорту, особливо в заторах;
- викиди промислових підприємств на підставі дозволів.
Об’єктивно визначити, скільки саме відсотків дає кожне джерело, неможливо без спеціальних наукових досліджень.
Також в ДЕІ повідомили, що у 2025-2026 роках перевірки якості повітря в області не проводилися взагалі, порушень не виявляли й штрафів не накладали, бо постановою Кабміну №303 від 13 березня 2022 року на час воєнного стану повністю заборонені будь-які планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю), зокрема у сфері охорони атмосферного повітря.
І це дійсно так: "під шумок" війни органи контролю обмежені в перевірках — зроблено нібито "заради людей", але насправді виглядає як своєрідне "лобіювання" інтересів бізнесу, який порушує екологічне законодавство.
Івано-Франківська ОДА про якість повітря в регіоні
Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації надало конкретні дані моніторингу якості повітря в Івано-Франківську (за підписом начальника Андрія Пліхтяка) за період з 1 грудня 2025 до 20 січня 2026 року — щодо основних забруднювачах: діоксид азоту, діоксид сірки, оксид вуглецю, пил ТЧ2.5 і ТЧ10, озон.
Головну причину поганого повітря взимку пояснили так: сильні морози, майже безвітряна погода і тумани призвели до того, що забруднення (особливо дрібний пил ТЧ2.5) накопичилося біля землі й не розвіювалося. Основні джерела — тверде паливо в приватних котлах, вихлопи автомобілів, генератори, а також температурна інверсія (коли тепле повітря зверху "закриває" холодне знизу).
Покращення очікували лише з посиленням вітру або зміною повітряних мас.
Чи є чим дихати в Івано-Франківській області?
Якість повітря в Івано-Франківську залишається актуальною та складною проблемою, яка залежить від сезонних, метеорологічних та антропогенних факторів.
Офіційні дані від ЦГМ та наукові вимірювання ІФНТУНГ свідчать: середні концентрації PM2.5 та PM10 у місті перебувають у межах допустимих норм і не загрожують здоров’ю більшості мешканців за типової ситуації.
Водночас громадські сенсори у січні 2026 року фіксують локальні проблеми, особливо:
-
вздовж транспортних артерій,
-
у зонах заторів,
-
у приватному секторі з твердопаливним опаленням.
Суперечливість даних пояснюється обмеженою державною мережею моніторингу, різними методиками вимірювання, умовами розміщення датчиків та впливом погодних явищ — інверсії чи штиль.
У довгостроковій перспективі для покращення ситуації необхідні системні кроки:
-
розширення мережі офіційного моніторингу з вимірюванням PM2.5, PM10 та озону,
-
поступовий перехід приватного сектору на екологічніше опалення,
-
розвиток громадського транспорту та обмеження транзитного руху в центрі,
-
посилення контролю за викидами промисловості та спалюванням сміття.
Поки воєнний стан обмежує екологічні перевірки, ключова роль залишається за місцевою владою, громадськими ініціативами та свідомістю самих мешканців. Лише комплексний підхід допоможе Івано-Франківську стабільно мати чисте повітря і уникнути подальшого погіршення, яке вже було зафіксоване у 2025 році у порівнянні з іншими містами України.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Через скарги в Івано-Франківську посилюють контроль за забрудненням повітря
