Як писала Фіртка, помер відомий український поет Олег Лишега. Нещодавно він потрапив до реанімації у Києві. Лікарі встановии діагноз - двостороння пневмонія.
Прощання з Олегом Лишегою відбудеться в четвер, 18 грудня, з 15.00 до 17.00 у Спілці Письменників України в Києві.
Про це у своєму блозі на Українській правді повідомила літературна оглядачка Ірина Славінська, передає Фіртка.
У ніч із четверга на п'ятницю труна з тілом Поета перебуватиме в церкві на Аскольдовій могилі.
Похорон відбудеться в суботу в Тисмениці...
"Цьогорічна зима в Тисмениці буде особливо сумна... Царство Небесне тобі, друже... Від себе ще скажу, що родині дуже потрібна підтримка та допомога. Фінансову підтримку можна переказувати на картку приватбанку 5211 5373 4084 6422 Оксана Лишега", - написала Славінська.
Олег Лишега - український поет, драматург та перекладач. У 2000 році Лишега та Джеймс Брасфілд одержали нагороду ПЕН-клубу за переклад англійською мовою збірки "Вибрані вірші Олега Лишеги" (англ. The selected poems of Oleh Lysheha). Книга Лишеги "Друже Лі Бо, брате Ду Фу" в 2010 році увійшла до довгого списку премії української служби ВВС "Книга рокуі".
Сам Лишега відносить себе до поетичної традиції, що визначається іменами Івана Франка та Богдана-Ігоря Антонича.
Лишега перекладав українською твори Томаса Стернза Еліота, Езри Паунда, Девіда Герберта Лоуренса, Марка Твена, М. Лаурі, Генрі Девіда Торо, Сильвії Плат, Роберта Пенна Воррена та Джона Кітса.
На початку 1990-х років Лишега почав займаєтися дерев'яною скульптурою. Лишега вважає, що "Поезія живе у різних формах, і література - це далеко не абсолют поезії. Поезія може жити усюди, зокрема і в скульптурі. На відміну від живопису, який потребує денного світла та тіні, скульптура є продуктом ночі і найбільше наближена до музики. Різьбярство — це алхімія дерева, це алхімія запаху, кольору й навіть слова".
У 1993 році за свої скульптурні роботи отримав диплом ІІІ Міжнародної бієналє "Імпреза", яка проходила в Івано-Франківську.
Є автором збірок "Великий міст" "Снігові та вогню", п'єси "Друже Лі Бо, брате Ду Фу..", есеї "Флейта землі і флейта неба" та "Adamo et Diana" та багатьох інших.
