Нещодавно на зустрічі Українського кластерного альянсу в Івано-Франківській Торгово-промисловій палаті ви презентували ідею створення на Прикарпатті Кластера креативних індустрій і, зокрема, потужного хабу кіновиробництва.
Щоб дізнатись внесок креативних індустрій загалом та цю ідею зокрема, журналістка Фіртки поспілкувалась з очільником Агенції регіонально розвитку Івано-Франківської області, членом Правління Бізнес-Асоціації Івано-Франківська Віктором Вінтоняком.
За його словами, креативні індустрії сьогодні — фактично найновіша галузь, яка створює багато високооплачуваних робочих місць та дає чи не найбільшу додану вартість; найактивніша галузь економіки, що нині міцніє.
Далі подаємо пряму мову:
Для себе, як план на майбутнє, ми взяли англійську модель, де вклад креативних індустрій на 2019 рік складав сто одинадцять мільярдів фунтів — це величезні кошти.
В Україні закладені вже юридичні умови для розуміння, що таке креативні ініціативи. Зокрема, в Міністерстві культури України з 2017 року працює сектор розвитку креативних індустрій, а з 2018 — Директорат креативних індустрій.
Так, до креативних індустрій належать театральні та образотворчі види мистецтва, кінематограф, телебачення й радіо, музика, видавнича справа, комп’ютерне програмування, нові медіа, реклама, архітектура. З переліком видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій, можна ознайомитись за посиланням.
Ви постійно наголошуєте, що за креативними індустріями майбутнє. Чому вони такі важливі сьогодні?
На заході України завжди була проблема масового безробіття. Саме з нашого регіону найчастіше виїжджали за кордон, адже не вистачало землі для усіх. Таке традиційне безробіття було й в СРСР: ми, чи не єдина територія, де була проблема з роботою. Саме тому, аби працевлаштувати людей, тут будували заводи.
Сьогодні ж багато заводів не функціонують, тому знову виникла потреба шукати можливості для створення робочих місць. Й ось креативні індустрії — це сучасна галузь, яка могла б задовольнити цю потребу та «затримати» молодь в країні.
Наша область насамперед туристична та має майбутнє у розвитку креативних індустрій.
Я б хотів детальніше зупинитися на кіно, яке в Україні з 2015 року формується як ринок. Так, після того, як держава почала фінансувати виробництво українського кіно — воно розпочало активно розвиватись та з’явились якісні фільми, продюсери, режисери та актори, яким вдалось себе проявити. Це в принципі важливо й тому, що вкотре демонструє згуртованість нашої нації, яка готова показати світу українські цінності та ким ми є насправді.
Тим часом галицьке кіновиробництво як кіноіндустрія може об’єднати щонайменше п’ятнадцять професій з переліку креативних індустрій.
У світі є декілька свіжих прикладів, окрім Hollywood, як найпотужнішої кузні світового кіно, які демонструють, що за креативними індустріями майбутнє.
Ось, наприклад, внесок креативних індустрій кіновиробництва в Угорщині — вже понад 30% валового національного продукту. Відтак, в Угорщині знімають десятки голлівудських фільмів щороку.
Ми це враховуємо й вже маємо контакти — угорці готові допомогти нам у створенні павільйонів для виробництва аудіовізуальної продукції. Також підтримуємо зв’язок з норвезькими та італійськими фахівцями, які пропонують нам стати хабом креативних індустрій з акцентом на кіновиробництві.
Крім цього, кіновиробництвом в Україні цікавляться й індійські фахівці. Тобто, можливості є, але ними потрібно правильно скористатись.
А чи є Івано-Франківщина популярною локацією у кінотворців?
Так. Фільми на території нашої області знімали ще давно. Зокрема, у 1964 році — художній фільм режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
Ще одним вдалим прикладом є фільм «Будинок літаючих кинджалів» відомого китайського режисера Чжан Імоу, який він зняв на території Національного природного парку «Гуцульщина». Всі пори року, які є в стрічці — літо, осінь та зима — зняті в Косові у 2003 році.
Лише ми допомогли та скоординували зусилля вже більше як семи фільмів на Івано-Франківщині. Зокрема, незабаром в світ вийде фільм під назвою «Небо парасолька» (трагікомедія, яка розповідає історію непростих взаємин італійського юнака Мікеле та його карпатського дідуся Михайла — ред.) режисера Зази Буадзе. Кінотеатральний прокат стрічки запланували на 2022 рік.
Окрім того, як співпродюсер я долучався до фільмів, знятих івано-франківською організацією «Ukrainian West Film».
І навіть попри те, що в країні триває війна, Івано-Франківська область залишається популярною локацією для створення кінопродукту. Так, декілька фінансових груп вже в роздумах про те, щоб у нас втілити в життя чимало цікавих проєктів.
Також маємо ще не реалізований «Станіславський феномен». Тобто, йдеться про талановитих письменників, за мотивами романів яких можна знімати фільми. До речі, успішним прикладом також є український повнометражний фільм «Віддана», за мотивами роману «Фелікс Австрія» письменниці з Івано-Франківська Софії Андрухович.
Привідкрию завісу: ми вже готуємо декілька сценаріїв за романами Володимира Єшкілєва — знаного франківського письменника-постмодерніста.
Більше читайте у матеріалі: «Креативні індустрії — сучасна галузь, яка може затримати молодь в країні», — Віктор Вінтоняк про розвиток Івано-Франківської області.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці
Виклики та реалії: ринок праці в Івано-Франківську під час війни
