Від роботи на "Азовсталі" до фронту: боєць Ігор Ковальов про шлях у війську

Ігор Ковальов до початку повномасштабного вторгнення працював на металургійному комбінаті «Азовсталь» слюсарем-ремонтником з ремонту металургійного устаткування гідравлічних систем машини неполивного залиття заготовлення.

Про мотивацію захищати країну, теперішні методи мобілізації та як став бухгалтером розрахункової групи військовий 4-ї окремої танкової бригади Ігор Ковальов поділився з журналісткою Фіртки.

"До лав Збройних Сил України я долучився 23 вересня 2022 року. Моя найбільша мотивація — це особиста помста, тому що ці орки зруйнували моє місто Маріуполь, в якому я жив і яке добре процвітало без них.

Зруйнували мій комбінат, на якому я працював. Це, певне, і є моя мотивація", — зазначає Ігор.

Так, 24 лютого 2022 року військовослужбовець знаходився на роботі.

"Коли я їхав на роботу, то навіть не знав, що почалася повномасштабна війна. Дізнався про це вже на роботі. Вирішив подзвонити дружині та попросив, аби родичі забрали її з сином у село Запорізької області.

Там на той час було безпечніше. Згодом 5 березня я виїхав до Запоріжжя разом з батьками. Хотів заїхати за дружиною, але росіяни не пропустили.

Тому 11 березня я вже повертався на окуповану територію за дружиною на власному авто, де вони (росіяни — ред.) потім сказали, що переплутали нас із розвідниками.

Трохи постріляли нам машину, потримали нас декілька годин у полоні, допитували та пʼять разів водили на розстріл, адже думали, що ми розвідники", — пригадує військовослужбовець.

За словами Ігоря, через декілька годин тримання росіяни відпустили його з батьком, проте в машині було прострелено два колеса, вікна, тому відразу добратися до дружини йому не вдалося.

"Довелося витратити декілька днів на те, щоб відремонтувати авто і вже 13 березня ми разом з дружиною, моїм батьком і сином виїхали у Дніпро", — розповідає Ігор Ковальов.

Військовослужбовець каже, найбільший слід у його пам’яті залишили побратими, які вже загинули.

"Найбільший слід у памʼяті залишили побратими, з якими я познайомився у Вінниці. На жаль, сьогодні вже деяких з них немає з нами".

Як зазначає Ігор, у нього ніколи не було бажання опустити руки та здатися, адже має мету та ціль.

"Я хочу додому, у свій Маріуполь. Тому в мене не виникало бажання все покинути, хоча і така змога теж була.

Я маю підставу звільнитися — і дружина дуже просила про це, але я не скористався цією можливістю".

Теперішню мобілізацію в країні боєць вважає «провальною».

"ТЦК ловить тих, кого змогли зловити та направляють до нас людей віком 50 і більше років. Інколи здається, що вони заїхали в якийсь «генделик», «вигребли» всіх звідти та привезли сюди.

Такі люди ніяк невмотивовані, а ще й здоровʼя в них не дуже", — наголошує військовий.

Ігор переконаний для того, щоб покращити темпи мобілізації необхідно більше мотивувати людей.

"В Україні досі діє система оплати, наприклад, як до повномасштабного вторгнення.

Люди, яких виводять у розпорядження, отримують оклад за військовим званням, тобто їх зарплата буде складати до тисячі гривень. Для того, щоб отримувати зарплату у повному розмірі вони повинні надати підтверджувальний документ.

Якщо вони не надіслали підтверджувальні документи, аби їм продовжили виплати, коли вони були поранені, то це проблема. Тим паче на війні трапляється різне. Одним словом, людей треба дуже добре мотивувати".

Ігор з приємністю згадує життя до повномасштабного вторгнення, адже часто любив проводити вільний час на риболовлі, де тиша та спокій. Найбільше сумує за дружиною та сином, а найболючіше для воїна те, що син вже два роки росте без батька.

Військовослужбовець вважає, що для перемоги в цій війні нам потрібна така єдність, яка була на початку повномасштабного вторгнення.

"Ставлення суспільства дуже змінилося. На початку повномасштабного вторгнення всі були один за одного, злагоджені, а зараз — кожен сам за себе.

Якщо в тиловому місті немає війни, то здебільшого людям байдуже, що відбувається тут — на Донбасі", — зазначає Ігор.

Воїн з прикрістю розповідає про людей, які говорять про те, що готові віддати території країни.

"Вони кажуть: «Та віддаймо ту Донецьку, Луганську області. Нащо вони нам потрібні? За те війна закінчиться».

Якби прийшли орки та забрали їхній дім, щоб вони тоді казали? Нам всім треба бути один за одного. Спрямовувати кошти на свою армію, аби потім не годувати чужу — тоді ми переможемо!".

Після перемоги найперше Ігор поїде додому, у Маріуполь.

"Найперше я поїду додому, хоча його вже й немає, адже росіяни зруйнували. Але я дуже скучив за рідним містом, морем, атмосферою мого Маріуполя", — ділиться Ігор Ковальов.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

"Війна — це хіба не мотивація?": військовий з Івано-Франківська Олег Стефанишин про шлях у війську, тил та мобілізацію

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

Пошуки зниклих безвісти українських бійців: що варто знати прикарпатцям, аби не нашкодити


10.09.2024 Тетяна Сорока 2334 2
Коментарі (2)

ось так 2024.09.10, 17:57

Людина правильна. Єдине уточнення. Комбінат не його. Місто Маріуполь його - як свобода пересування, його територія. Умови праці на комбінаті з певними гарантіями - це його. Власне ж його - це дім, машина, родина, і право працювати переміщатись, вільно говорити українською в Маріуполі. А у комбінату є власник, акціонери і купу менеджерів, які "десь пропапали"  і не захищають не мстяться таки за їхній комбінат колишній. Правильні акцентии не дають потім розчаровуватись.

ось так 2024.09.10, 18:22

Правильо каже щодо "відати території і все". Уже були фактично віддали мінськими, потім парижськими угодами відмовившись силою повертати їх бо зрозуміло не було ресурсів і ніхто не працював щоб реально були поки "не клюнув" у 2022році. Але москаль цим не вдовольнився зрозуміло.

Теж звернув увагу як Зеленський на пресконференцію казав: "хочуть окупувати повністю Донецьку область, це їх ціль, давно заявлена, з цього починали". Яка нафіг "донецька область"? зможе, то піде далі навіть не замітить тих адміністративних кордонів. Хтось ж це вкладає у голову Зеленському ці дурниці і людям теж на фоні проблем підсовують "троянські думки". Ефективне знищення росіян - єдине що зупинить там де зупинить московську навалу.

06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

6816
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

1934
26.12.2025
Анастасія Батюк

Директор фірми привласнив бюджетні мільйони на ремонті спортивної бази «Заросляк», і це не єдиний випадок посягання на кошти платників податків в області.

12684
23.12.2025
Вікторія Матіїв

«Його знали як життєрадісного, позитивного «живчика». Що б не траплялося, він казав: «Все буде добре». Він любив життя і дуже хотів жити», — пригадує Олена Прокопишин свого чоловіка, полеглого військовослужбовця Миколу Прокопишина.

23034
21.12.2025
Тетяна Ткаченко

Прикарпатка Юлія Каллай до повномасштабного вторгнення працювала в Україні та за кордоном, але війна змінила її життя. Дівчина обрала службу на фронті як операторка БпЛА, ризикуючи власним життям заради захисту країни.  

5158
17.12.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка розповідає про привласнення готівки від туристів через квитки та фінал 17-річної земельної епопеї з мільйонними збитками.

2451

Потішився тому, як Кемерон наклав біблійну історію про Авраама, що приносить в жертву сина, на культ Богині Ейви та засумував, що сценарій й далі обертається навколо ідеологем та фетишів світу, якого вже не існує.

142

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

256

Одного американського мільярдера запитали колись, що б він передав та рекомендував своїм двом донькам. Його відповідь була доволі банальною, але з небанальним кінцем – окрім освіти, зв’язків і здоров’я він зазначив і вивчення китайської мови.

1175

Фарр – це такий різновид щастя. Знак, що ним вищі сили позначають людей, від народження «приречених» на успіх та перемогу.

1122
02.01.2026

Зима – це час, коли наш організм потребує тепла, енергії та поживних речовин, щоб впоратися з холодом.   

7745
27.12.2025

Свята позаду, але якщо відчуття важкості, здуття та втоми залишилися — це нормально після кількох днів святкових застіль.  

6355
22.12.2025

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

6451 1
05.01.2026

Християни відзначають Другий Святвечір п’ятого січня, перед святом Богоявлення.

955
01.01.2026

Четвертого січня мешканців Івано-Франківщини запрошують на прощу-відпуст до Погінського монастиря.  

760
26.12.2025

У Космачі 25 грудня парафіян храму Святих апостолів Петра і Павла не пустили на різдвяне богослужіння. 

3731 1
24.12.2025

Водночас лише 18 релігійних установ з майже восьми тисяч відкрито декларують свою приналежність.

3126
04.01.2026

Третій фільм із франшизи «Аватар» — «Аватар: Вогонь та попіл» подолав позначку $1 млрд у світовому прокаті.

261
03.01.2026

Ще за день до оголошення про перехід Кирила Буданова «на іншу роботу» практично всі інсайдери, які завжди «точно знають» всі розклади в коридорах влади пророкували крісло керівника Офісу Президента маловідомому чиновнику Владиславу Власюку, уповноваженому із санкційної політики.  

1044
24.12.2025

Президент Володимир Зеленський уперше представив версію документа на 20 пунктів між США, Європою, Україною та РФ та назвав його «базовим документом про закінчення війни».

1399
21.12.2025

Саміт (зібрання керівників країн) ЄС, що відбувся у Брюсселі 18–19 грудня, був драматичним, непрогнозованим, навіть хаотичним, але завершився для України з найкращим результатом.  

1606
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

1788