У Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН повторно обрали директора.
За результатами таємного голосування керівником установи знову став Микола Микитин, який уже п’ять років очолював станцію за контрактом, а останні 2,5 роки працював виконувачем обов’язків директора.
Про це інформує журналістка Фіртки.
Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. Тоді, посилаючись на матеріали кримінальних проваджень, повідомлялося про можливі збитки державі на десятки мільйонів гривень.
Загалом щодо порушень у діяльності дослідницької станції та дій її посадових осіб, зокрема тодішнього в. о. директора Миколи Микитина, було порушено чотири кримінальні провадження. Серед них — провадження щодо ймовірного отримання неправомірної вигоди, службової недбалості, незаконного поводження з наркотичними засобами, а також привласнення чи розтрати майна.
Одну з цих справ Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області розглядатиме 8 вересня 2026 року — менш ніж за місяць після переобрання директора.
Участь у голосуванні взяли 30 із 32 штатних наукових працівників станції. На початку засідання учасники сформували робочу президію. До неї увійшли перший віцепрезидент Національної академії аграрних наук України Володимир Іванишин, директор Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН Олег Стасів та секретар Марія Слободян.
Перед голосуванням кандидат на посаду директора Микола Сивак заявив, що не вважає вибори прозорими та чесними, і зняв свою кандидатуру.
У коментарі журналістці Фіртки він заявив:
«Новий керівник НААН України Ігор Гриник робить усе, щоб відновити діяльність наукових установ та державних підприємств, повернути в них науку та кваліфіковане управління. Але протягом багатьох останніх років більшість із них стали схожими на приватні підприємства.
На жаль, відповідно до чинних постанов КМУ повноваження президії обмежені у проведенні кваліфікованих, прозорих та незалежних виборів під час воєнного стану.
Ситуація на Прикарпатській дослідній станції — це наслідки такої ситуації, яка може поширитися на всю систему. Прикарпатська станція взагалі перетворилася на приватне підприємство, тому що всюди проходить кумівство: кум, сват, брат, дочка, зять і ще будь-хто. Зловживання, кримінальні справи, безсистемна робота».
«Мене не було запрошено на збори колективу, тобто я не міг довести ні програму, ні свої думки щодо розвитку станції, поспілкуватись з працівниками. З якого приводу вони не відбулися, я не знаю», — заявив кандидат.
Також Сивак повідомив, що не бачив програми іншого кандидата — Миколи Микитина. Водночас його власну програму, за словами кандидата, не оприлюднили на офіційному сайті станції, який, як він стверджує, наразі заблокований.
Сивак також висловив претензії до роботи організаційного комітету та складу наукового колективу, який бере участь у виборах. Він заявив, що частина працівників нібито не відповідає необхідним кваліфікаційним вимогам і не займається науковою діяльністю.
Окремо кандидат заявив про можливе «кумівство» у роботі станції.
Він заявив, що звернеться до Президії Національної академії аграрних наук України з проханням перевірити озвучені ним факти.
«Зважаючи на дані порушення, я знімаю свою кандидатуру до виборів», — повідомив Микола Сивак.
Сивак також зазначив, що не вважає можливим брати участь у голосуванні до завершення перевірки.
«Я вважаю, що в цьому "балагані" я не хочу брати участь», — заявив кандидат.
Після цього учасники засідання проголосували за виключення Миколи Сивака з виборчого бюлетеня.
Заступник директора станції з наукової роботи Дмитро Неміш заявив, що претензії до керівництва установи лунають не вперше. Водночас він наголосив, що звернення окремих працівників не можна вважати позицією всього колективу.
«Ці звинувачення надходять не один раз і колектив вже це знає. І "анонімки" писали, і писали, що п'ятеро чоловік підписалися під листом в академію, а подавали, що це є позиція всього трудового колективу», — зазначив Дмитро Неміш.
За його словами, йдеться про позицію окремих працівників, які мають претензії до роботи установи.
«Це абсолютно не позиція трудового колективу. Це позиція окремих членів трудового колективу, які чимось незадоволені. Незадоволені у багатьох питаннях», — сказав заступник директора.
Неміш також відкинув закиди щодо кваліфікації наукових працівників. Він зазначив, що оцінювати їхню професійність має атестаційна комісія.
«І не треба тут зараз обговорювати якісь там недоліки, чи хтось науковець добрий, чи хтось недобрий науковець. Це не вирішувати ні пану Сиваку, ні комусь іншому — це вирішує атестаційна комісія», — сказав він.
Після зняття Сивака Микола Микитин залишився єдиним кандидатом на посаду директора. Під час виступу він розповів про роботу станції за останні роки та представив програму її подальшого розвитку.
За словами Микитина, загалом він очолює станцію 7,5 років: п’ять років працював директором за контрактом із президентом Академії, а ще 2,5 роки — виконувачем обов’язків директора.
Серед результатів роботи він назвав стабілізацію зайнятості працівників та фінансового стану установи. За наведеними ним даними, у 2025 році середня зарплата в системі Академії становила 11,3 тисячі гривень, тоді як на станції — 12,8 тисячі гривень.
Також Микитин заявив про погашення дебіторської та кредиторської заборгованості.
«Погашена дебіторська та кредиторська заборгованість установи. На 1 серпня цього року погашена і поточна кредиторська заборгованість. Тобто в нас відсутня і кредиторська, і дебіторська заборгованість», — сказав він.
За словами Микитина, нині 20% фінансування станції становить державний бюджет, а 80% — спеціальний фонд.
Також він повідомив, що ефективність використання коштів у розрахунку на одну штатну одиницю за цей період зросла вдвічі, а на один гектар ріллі — у чотири рази.
Серед здобутків станції Микитин назвав показники у рослинництві. За його словами, врожайність сої відзначили у річному звіті Національної академії за 2023 рік, а показники врожайності зернових — за 2025 рік.
Окремо він розповів про повернення земель державної власності у користування станції.
«В обробітку земель станції перебуває близько 2000 гектарів і триває боротьба за повернення ще 1500 гектарів, які незаконно виведені з державної власності», — сказав Микитин.
Серед основних проблем він назвав стан матеріально-технічної бази та дефіцит кадрів, передусім молодих науковців.
У своїй програмі Микитин пропонує збільшити базове державне фінансування, залучати гранти, розширювати угоди на випробування сортів, гібридів, пестицидів і добрив. Також він планує розвивати виробництво та реалізацію посівного матеріалу й розширювати перелік послуг станції.
«Сьогодні ми реалізували понад шість тонн нового матеріалу випробовування. Це для нас досить непоганий результат», — сказав Микитин.
Він також планує збільшувати врожайність сільськогосподарських культур. Орієнтиром, за його словами, мають стати понад п’ять тонн для зернових та понад три тонни для олійних культур.
Ще один напрям — оновлення матеріально-технічної бази. Микитин вважає необхідним будівництво нового адміністративно-лабораторного корпусу, а також оновлення машинно-транспортного парку та обладнання.
Серед інших завдань він назвав юридичне оформлення користування земельними ділянками, підвищення продуктивності праці та доходів працівників.
У перспективі Микитин також бачить станцію інститутом, а не дослідною станцією.
Для реалізації цих планів, за його оцінкою, необхідне суттєве збільшення фінансування.
«Для фінансування нам необхідно 2 зарплати, близько 7–8 мільйонів гривень, на одну тільки зарплату. Як ви вже пам'ятаєте, я вам сказав, що бюджетне фінансування складає 3,5 мільйони», — пояснив він.
Окрім зарплат, станції необхідні кошти на науково-дослідні роботи. За словами Микитина, на це потрібно 2–2,5 мільйона гривень. Якщо установі повернуть усі землі, загальною площею близько 3200 гектарів, на вирощування сільськогосподарської продукції знадобиться ще 32–48 мільйонів гривень обігових коштів.
Фінансування розвитку станції, за словами Микитина, планують забезпечувати коштом державного бюджету, спеціального фонду, інвесторів та власними коштами установи.
Надалі учасники засідання обрали лічильну комісію, яка складалася з п'яти осіб — штатних наукових працівників станції.
Заступник директора станції з наукової роботи Дмитро Неміш додав, що науковий співробітник, який має науковий ступінь і вчене звання, отримує близько 18 тисяч гривень зарплати. Для фахівця, який витратив роки на навчання, захист дисертації та здобуття вченого звання, це недостатня оплата праці. Саме тому, на його думку, молодь неохоче йде працювати в науку.
«Вважаю, що це питання має переглядатися і на державному рівні. Нам необхідно залучати молодих, здібних людей, які зможуть розвивати українську сільськогосподарську науку.Україна рухається до Європейського Союзу, і наш аграрний потенціал викликає значну увагу. Я переконаний, що українська сільськогосподарська наука та результати роботи наших науковців доведуть конкурентоспроможність України як на європейському, так і на світовому ринку», — зазначив Неміш.
Після підрахунку голосів виступив голова лічильної комісії Богдан Костюк. За результатами таємного голосування науковими працівниками станції за кандидатуру Миколи Микитини проголосували 29 осіб, один голос — проти, нерозданими залишилися два бюлетені з 30, недійсних бюлетенів немає.
Так, Миколу Микитина оголосили директором Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН. Він висловив вдячність працівникам за підтримку.
«Дякую вам за те, що надали мені наступний мандат довіри. Вважаю, що це свідчить про правильність обраного нами шляху та про те, що ми робимо необхідне.
Ворогів у нас багато, бо у нас є землі, є результати та здобутки, тому, очевидно, є й ті, хто зацікавлений у тому, щоб позбавити нас цього. На мою думку, саме з цим пов’язані всі кримінальні справи, які виникають навколо станції. Є люди, які використовують різні можливості, щоб дискредитувати результати нашої роботи та домогтися втрати земель.
Ще раз хочу наголосити: ми рухаємося правильним шляхом. Якщо ви й надалі будете нас підтримувати, а в колективі є здорове ядро, я переконаний, що ми зможемо працювати та розвивати станцію.
Є кілька людей, які мають власні інтереси або з певних причин діють проти нас. Але більшість колективу, я сподіваюся, залишатиметься згуртованою та допомагатиме нам рухатися вперед», — сказав Микола Микитин.
