У середу Страсного тижня згадуємо зрадництво Юди.
Ніч на середу (четвертий день після славного входу в Єрусалим) Господь провів у Віфанії. В домі Симона, якого Він вилікував від прокази. На раді старійшин та книжників уже було вирішено підступом схопити Христа та вбити Його (тільки не в свято — тривала гебрейська Пасха — бо тоді збиралося багато народу). В цей час жінка, яка в Євангелії названа «грішницею», прийшла до Ісуса, що перебував тоді з учнями у домі, і намастила Його голову дорогоцінним миром.
Учням було дивно спостерігати, що Учитель дозволяє такі нераціональні розтрати. Миро можна було тоді продати більше, ніж за 300 динаріїв. Дуже великі гроші. І, наприклад, роздати бідним. Звісно, вони цього не сказали вголос. Лише подумали. Але Христос зрозумів. Попросив не чіпати жінку. Сказав, що вона правильно вчинила. Приготувала Його до погребіння. Ніхто не зрозумів.
Для Юди це було останньою краплею. Можливо, стало шкода грошей, витрачених “просто так”. Можливо, розлютила безкорисна любов жінки до Господа. Так чи інакше, він пішов до первосвящеників і сказав, що готовий видати Христа. Ті зраділи. Запропонували тридцять срібняків. Якби він не взяв, було б не так прикро. Мовляв, зрадив, але ж не за гроші. «За ідею». Та Юда срібняки взяв.
Тому ми прославляємо жінку і проклинаємо зрадника. Може, вчинок першої виглядає дивно. Нераціонально. Але щиро і з любов’ю. Вона увійшла в історію. І Христос повідомив про це учням. Сказавши, що, де не буде проповідуватись Євангеліє, буде сказано в пам'ять про неї і про те, що вона зробила.
Юда теж увійшов в історію. Зараз його хочуть виправдати. Таким чином намагається виправдатися суспільство тотальних юд. Але ми, Християни, знаємо, ким насправді був цей учень Христа. Зрадником. Найтяжчий гріх, якому немає прощення. Хтось скаже, що Петро теж відрікся. Всі учні розбіглися, лишився один, наймолодший – Іван. Тому й помер власною смертю, а не мученицьки, як інші. Але це було проявом особистої слабкості учнів. Сильними і Апостолами вони стали потім, коли зійшов Дух Святий. А про Юду Євангеліє чітко каже: “і ввійшов у нього диявол”.
З дияволом боротися важко. Але можливо. Якщо покладати надію на Господа і вірити в Його заступництво. Юда не повірив. Можливо, інакше ми мали би зовсім іншу історію.
Братство