Станом на липень 2026 року 99 087 посадовців і чиновників приховали з публічного доступу 445 536 декларацій, поданих упродовж 2015–2026 років.
Такі дані оприлюднив сервіс Опендатабот, проаналізувавши відкриту інформацію Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), пише Фіртка.
Найбільше прихованих декларацій стосується періоду до початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, 94 968 декларацій були подані за 2016 рік, ще 72 068 — за 2020-й. Натомість декларації, подані під час повномасштабної війни, становлять лише близько 2% від загальної кількості прихованих документів.
За підрахунками аналітиків, у середньому один декларант приховав чотири-п'ять декларацій. Це пояснюється тим, що після ухвалення відповідного рішення з відкритого доступу вилучають усі декларації особи, незалежно від року їх подання.
У НАЗК зазначають, що не ведуть окремої статистики щодо кількості прихованих декларацій чи декларантів. Крім того, агентство не перевіряє самостійно обґрунтованість підстав для засекречення документів, а виконує подання державних органів, які ініціюють їх вилучення з реєстру.
Найбільшу частку декларантів із прихованими документами становлять військовослужбовці Збройних сил України — понад 50,2 тисячі осіб. Далі йдуть працівники Національної поліції — 16,4 тисячі, представники міських рад — близько 2,5 тисячі, працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій — також 2,5 тисячі, а також Державної податкової служби — 1,3 тисячі декларантів.
Механізм приховування декларацій запровадили після відновлення електронного декларування наприкінці 2023 року. Він покликаний захистити військовослужбовців, правоохоронців та інших посадовців, якщо оприлюднення їхніх декларацій може становити загрозу для них або членів їхніх родин.
Самостійно приховати декларацію декларант не може. Для цього відповідний державний орган або військова частина повинні звернутися до НАЗК з обґрунтуванням ризиків. Лише після цього агентство ухвалює рішення про вилучення документа з відкритого реєстру.
Водночас в Опендатаботі звертають увагу, що ефективність такого механізму щодо декларацій, які роками перебували у відкритому доступі, викликає дискусії. Адже інформація з них могла бути збережена або поширена ще до їхнього приховування.
