Із початком воєнних дій на сході України чимало студентів із Донбасу та Криму перевелися до ІФНМУ. Більшість із них чудово адаптувалися та приємно вражені університетом й Івано-Франківськом загалом.
Наразі в ІФНМУ навчається 38 переселенців на медичному факультеті, троє – на стоматологічному факультеті та 605 – на факультеті підготовки іноземних громадян.
Студент п’ятого курсу медичного факультету Микита Бєлінський, який кілька років тому перевівся з Донецького державного медичного університету, одразу адаптувався в ІФНМУ. Мало того, почав приносити вишу чимало перемог: посів друге місце на Всеукраїнській олімпіаді з терапії (внутрішніх хвороб), друге місце на секції терапії на ХХ Всеукраїнському конгресі студентів та молодих вчених, а також є учасником команди-переможця в обласному чемпіонаті з гри «Що? Де? Коли?».
Додому, на Донбас, Микита повертатися не збирається. Батьки хлопця разом із ним оселилися в Івано-Франківську і в принципі їм тут до вподоби. Та й усі його друзі теж змушені були переїхати і тепер проживають у різних куточках України. Своє майбутнє студент хоче пов’язати з кардіологією, тим самим наслідуючи батьковий приклад.
Студент четвертого курсу факультету підготовки іноземних громадян Хелдун Альшалабі, який родом із Йорданії, перевівся до ІФНМУ теж із Донецького національного медичного університету ще два роки тому.
«Пам’ятаю, тоді в університеті нам порадили негайно переводитися до ВНЗ в якомусь іншому місті, бо хтозна, що буде далі, – пригадує юнак. – Спершу ми з друзями думали, що конфлікт триватиме лише кілька місяців, однак незабаром стало зрозуміло – то не конфлікт, а справжня війна насувається». Студент дотепер пам’ятає моторошні звуки від важкої техніки, що вечорами долинали з боку Донецького аеропорту.
Відтоді начебто й багато часу минуло, однак Хелдун і досі ніяк не може звикнути до крихітного Івано-Франківська. Після масштабного Донецька йому тут трохи тісно. Попри це, юнаку дуже подобається система навчання в ІФНМУ, а найдужче його вразили стосунки між студентами і викладачами та керівництвом вишу.
«Спершу мене неабияк здивувало, що кожен охочий студент може без проблем поспілкуватися з деканом чи навіть ректором», – каже Хелдун.
Йорданцю також подобається, що в університеті та й у місті загалом часто відбуваються різноманітні святкування. До речі, юнак уже навіть вивчив кілька українських слів та хизується, що має в своєму гардеробі вишиванку.
Студентка четвертого курсу медичного факультету Олена Немирська перевелася з Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського. Каже, що ні разу не сумнівалася, чи варто змінювати ВНЗ.
«Одного разу жителі Криму заснули в Україні, а прокинулися в Росії, – розповідає дівчина. – Будь-який натяк на належність бодай до чогось українського викликав у більшості населення агресію. Оскільки я розмовляю суржиком, то неодноразово потрапляла в конфліктні ситуації. Згодом зрозуміла, що далі буде тільки гірше».
Щойно Олена почала навчатися в ІФНМУ, її настільки здивувало лояльне керівництво вишу, що вона відразу ж зателефонувала мамі, аби розповісти. «За своє життя мені доводилося навчатися в різних ВНЗ та коледжах, – каже Олена, – однак лише в ІФНМУ я побачила, як викладачі, декани і представники ректорату на загальних зборах розповідають студентству про свої здобутки для розвитку вишу. Мало того, ще й запитують пропозиції та зауваження. Я приємно вражена такими демократичними відносинами».
