Відбувся круглий стіл «Права людини у час військових дій», приурочений до Міжнародного дня захисту прав людини.
У процесі дискусії було обговорено ряд важливих питань: належне фізичне, матеріальне, інформаційне забезпечення військових, їх психологічна підготовка та реабілітація, допомога пораненим учасникам АТО, а також труднощі, з якими стикнулися внутрішні біженці.
Представник Івано-Франківського обласного військового комісаріату капітан Руслан Варварук відмітив більш сучасне озброєння військових третьої хвилі мобілізації. Фотокореспондент та волонтер Євген Гапич розповів про незадовільний стан продуктів, які виділяє держава для харчування учасників АТО, неналежне забезпечення теплою формою і те, що бійці, аби не замерзнути, змушені носити наявну форму іноземного виробництва з шевронами інших країн. Журналіст закликає: «Якщо влада не може забезпечити новою формою, то нехай хоч закупить шеврони української армії, аби нашити поверх тих, що є».
Доброволець батальйону «Айдар» Петро Шкутяк поділився спогадами, як багато молодих військових здобували навики і вміння безпосередньо на полі бою, і, як часто через невміле керівництво та поганий зв'язок гинуло безліч хлопців. У той же час, пан Шкутяк оцінив високий рівень надання допомоги пораненим і злагоджену роботу військових медиків. Волонтер ініціативи «Поранені СОС» Наталя Сербин зауважила, що постраждалі забезпечені необхідними медикаментами, а також мають право через державні програми на безкоштовне протезування. Проте, поранені військові потребують довшої, ніж 4 місяці, реабілітації, тому важливо, аби держава опікувалася такими людьми тривало.
Професор кафедри соціальної психології ПНУ ім. В. Стефаника Лариса Заграй закцентувала увагу на важливості роботи психологів з людьми ще до мобілізації у зону АТО, аби належним чином їх налаштувати і зменшити ризик виникнення посттравматичних розладів, які, у свою чергу, можуть спричинити у майбутньому непередбачувані наслідки для суспільства.
Окремою частиною зустрічі було обговорення забезпечення прав людини по відношенню до переселенців. Зокрема, громадський активіст кримчанин Максим Кицюк вважає, що проблеми українців, які залишилися на півострові, влада ігнорує. У таких людей навіть вклеїти фото у паспорт після досягнення певного віку викликає багато труднощів і не завжди є реальним. Найбільше страждають проукраїнські діячі. Так, Володимир Чекригін, змушений був поспіхом покидати рідну домівку після того, як на День незалежності України ніс в руках синьо-жовтий прапор і був затриманий поліцією, але дивом відпущений на волю.
Тепер студентка Прикарпатського національного університету доннечанка Катерина Духніч зіткнулася з проблемою відсутності «державних місць» при переведенні з державної форми навчання, тому зараз вона оплачує за свою вищу освіту. Ті, хто немає фінансової змоги, стають вільними слухачами без права здачі сесії.
Магістр психології, приватний методист з Луганська Олег Попов провів власне опитування серед переселенців, результати якого показали, що в 28 % респондентів постраждали родичі в зоні АТО, а в 23 % - нерухоме майно, 33 % опитаних погоджуються з тим, що переїзд значно розширив їхню життєву перспективу, дав додаткові можливості, 28 % вказують на випадки дискримінації через статус внутрішніх біженців. Чоловік закликає реабілітувати образ переселенця як українця і патріота своєї країни.
Директорка Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.Франка, де відбувався захід, Людмила Бабій запросила переселенців проводити їхні локації у стінах закладу.
Спеціальний монітор місії ОБСЄ Паола Маєлі запевнила, що усі факти порушення прав людини у процесі збройного конфлікту на сході України рано чи пізно будуть використані при розслідуваннях та покаранні винних у злочинах.
Організатор круглого столу, голова ІФОО «Молода Просвіта» Євгенія Бардяк: «Метою заходу було не лише зробити загальну оцінку дотримання прав людини у час збройного конфлікту на сході України, але й на основі обговорення донести до представників влади та громадськості необхідність дотримання прав та свобод людини при будь-яких обставинах».
