Україна в епіцентрі екологічної боротьби: виклик війни та зелені перспективи

Війна в Україні завдає величезної шкоди не тільки людям, а й природі. Як російська агресія впливає на довкілля і що ми можемо зробити, щоб це змінити – проаналізуймо далі. 

Сліди агресії РФ та глобальний масштаб

Збитки, завдані українському довкіллю від початку повномасштабної війни, вже оцінюють у 71 млрд доларів. Але справжній масштаб шкоди виходить за межі цих цифр. Від лютого 2022 року внаслідок обстрілів і вибухів в Україні сталося 23 тисячі пожеж, знищено 3 млн гектарів лісів. Майже третина країни зараз замінована – площа, що вчетверо більша за Швейцарію.

Токсичні продукти горіння вже забруднюють повітря сусідніх країн, зокрема Румунії, Молдови, Польщі, Литви, Латвії, а отруйні речовини зруйнованих хімічних об'єктів потрапляють у води Дунаю та Дністра, що шкодить екосистемам цих регіонів. Забруднення Чорного моря також стає загрозою для Туреччини, Болгарії, тієї ж Румунії.

За майже три роки в атмосферу було викинуто понад 180 млн тонн шкідливих газів – стільки зазвичай за рік продукують Фінляндія, Болгарія, Швеція та Данія разом. Ліси, що мали б поглинати вуглекислий газ, зруйновані або спалені. Їх здатність очищати повітря скоротилася на 1,7 млн тонн, ніби легені, що більше не можуть дихати на повну. 

Боротьба за 1,5°C, або Як світ протидіє змінам клімату

Україна вже відчуває наслідки глобального потепління: за останні 30 років середня температура в країні підвищилася на 1,2°C. Сьогодні триває боротьба за те, аби не досягти глобального зростання температури на 1,5–2°C, адже це критична межа. Якщо цей бар'єр буде подолано, наслідки стануть катастрофічними: збільшиться кількість посух, повеней і природних катаклізмів, що загрожує продовольчій безпеці, біорізноманіттю та самому життю людей.

Під час найбільшої щорічної кліматичної конференції COP29, яка нещодавно відбулася в Азербайджані, виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Саймон Стіл сміливо закликав держави відмовитися від ідеї "фінансування клімату як благодійність". Оскільки "ми не повинні дозволити 1,5°C вислизнути за межі досяжності".

У світі, де кліматичні зміни стають усе відчутнішими, важливо діяти не лише на рівні країн, а й об'єднувати зусилля на міжнародній арені. У 2024 році інвестиції у чисту енергію та інфраструктуру сягають 2 трлн доларів. За підсумками конференції в Баку міжнародні делегації країн-учасниць визначили нову кліматичну ціль – 300 млрд доларів щорічно до 2035 року для держав, що розвиваються, дотепер ця цифра становила 100 млрд доларів.

Війна в Україні зміщує фокус глобальної політики з кліматичних питань на геополітичну безпеку, затримується реалізація Паризької угоди та інших міжнародних ініціатив. Виділення коштів на гуманітарну допомогу та військову підтримку зменшують інвестиції у кліматичні проєкти, й це уповільнює реалізацію "зелених" проєктів. Українське питання стало лейтмотивом на COP29. Воно підкреслює, як важливо міжнародній спільноті докладати зусилля для подолання кліматичної кризи. 

Україна на COP29. Шлях до "зелених" інновацій

Цьогорічну кліматичну конференцію ООН представники української делегації називають однією з найуспішніших з часу підписання Паризької угоди у 2015 році. На COP29 Україна показала себе як центр зелених інновацій та цифрових трансформацій, представивши пів сотні ключових екоініціатив, створених в умовах війни.

За розміром ВВП наша країна відповідає показникам держав, що розвиваються. Відтак є реципієнтом фінансування, обсяги якого визначає група світових лідерів. У межах нової кліматичної цілі розподіл фінансів на національні проєкти у боротьбі зі змінами клімату та адаптації з її наслідками почнеться з 2026 року. Для України це питання наразі відкрите. Проте ми маємо надалі транслювати міжнародній спільноті, що поки світ шукає спосіб зарадити глобальному потеплінню, Україна протистоїть війні з агресором й витрачає величезні ресурси, щоб зупинити її. Тому ми потребуємо максимальної підтримки, що вкрай важливо для відновлення.

Серед ключових здобутків COP29 – погодження статті 6 Паризької угоди, яка регулює торгівлю квотами на викиди вуглецю. Це відкриває можливості для українських компаній впроваджувати у межах співробітництва з Японією та Швейцарією проєкти зі зменшення викидів вуглекислого газу, так само залучати додаткові інвестиції для відбудови. У цьому контексті Україна планує запуск системи торгівлі квотами на CO₂ в пілотному режимі у 2025 році, з перспективою її повної інтеграції з аналогічною європейською платформою.

На конференції в Баку Україна звернула увагу також на проблему викидів метану у секторі викопного палива. Модернізація індустрії у цьому напрямі відкриває додаткові можливості для залучення "зеленого" фінансування. Наша країна активно нарощує видобуток газу, при цьому демонструє одні з найнижчих показників викидів метану у Європі. За прогнозами експертів, у середньостроковій перспективі Україна здатна збільшити обсяги видобутку газу, одночасно скорочуючи викиди, за умови модернізації виробництва, відкриття нових родовищ та залучення сучасного обладнання й технологій. 

"Зелена" трансформація в умовах війни

З підтримкою міжнародних партнерів, яка стала ще потужнішою на COP29, наша країна формує комплексну інфраструктуру для впровадження кліматичної політики. Попри війну, ми працюємо над створенням можливості запуску новітніх технологій у промисловості та енергетиці, розвитком зеленої енергетики, інвестиціями у відновлювані джерела енергії.

Україна впроваджує кліматичний закон у межах своїх міжнародних зобов'язань за Паризькою угодою та Європейським зеленим курсом. Закон визначає стратегію скорочення викидів парникових газів та адаптацію до кліматичних змін до 2050 року. Для контролю за дотриманням цих норм Верховна Рада вже працює над відновленням системи моніторингу, що тимчасово була призупинена через повномасштабне вторгнення.

Окремий виклик для нас – це протидія маніпуляціям рф, яка з 2014 року включає у власні звіти викиди парникових газів в анексованому Криму, крім того, має намір у межах Паризької угоди звітувати за окуповані Луганську, Донецьку, Запорізьку та Херсонську області. У відповідь наша країна блокувала розгляд таких документів на міжнародних платформах і продовжить це робити. 

Уроки для світу. Україна як майбутній екохаб

На прикладі України світ бачить, як локальні кризи мають глобальні наслідки. Ми можемо проаналізувати досвід інших воєн, щоб переконатися, що відновлення варто починати зараз, і не чекати, коли завершиться війна.

Наприклад, під час бойових дій у Перській затоці через підрив військовими Іраку нафтових свердловин Кувейту близько 1 млрд нафти було вилито, що стало чи не наймасштабнішим екоцидом останнього часу. Війна на Балканах призвела до безпрецедентного забруднення понад 100 токсичними речовинами, як наслідок – місцеве населення упродовж десятиліть мало проблеми зі здоров'ям. Руйнування інфраструктури у Сирії спричинило брак чистої води та поширення хвороб, зокрема у великих містах як-от Алеппо та Дамаск.

Ці приклади лише підтверджують, що екологічні наслідки воєн – це виклик, який неможливо ігнорувати. Тому міжнародна співпраця та інвестиції в екологічну відбудову мають розпочатися вже зараз.

Україна демонструє, що навіть у найтемніші часи можливі відновлення та боротьба за майбутнє. Ми маємо унікальний шанс стати екологічним хабом у регіоні. Фундаментом для цього є збереження наших природних ресурсів та підтримка країн-партнерів, зокрема у фінансуванні впровадження сучасних екологічних технологій, модернізації інфраструктури та розвитку відновлюваної енергетики.

Не менш важливим є залучення "зелених" стартапів, технологічне співробітництво з іноземними партнерами, навчання та обмін досвідом. Сподіваємося, що міжнародна спільнота продовжить підтримувати нас, адже ця боротьба – не лише України. Разом ми боремося за світ, у якому варто жити, тому кожен повинен робити свій внесок.


30.12.2024 Едуард Прощук 1553
Коментарі ()

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2139
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

848
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

892
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

896 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2727 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1454

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

625

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

332

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

998

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1121
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

1971
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1066
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

790
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

259
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14966
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7279
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

707
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

264
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

172
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

277
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

565
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1022