Україна в епіцентрі екологічної боротьби: виклик війни та зелені перспективи

Війна в Україні завдає величезної шкоди не тільки людям, а й природі. Як російська агресія впливає на довкілля і що ми можемо зробити, щоб це змінити – проаналізуймо далі. 

Сліди агресії РФ та глобальний масштаб

Збитки, завдані українському довкіллю від початку повномасштабної війни, вже оцінюють у 71 млрд доларів. Але справжній масштаб шкоди виходить за межі цих цифр. Від лютого 2022 року внаслідок обстрілів і вибухів в Україні сталося 23 тисячі пожеж, знищено 3 млн гектарів лісів. Майже третина країни зараз замінована – площа, що вчетверо більша за Швейцарію.

Токсичні продукти горіння вже забруднюють повітря сусідніх країн, зокрема Румунії, Молдови, Польщі, Литви, Латвії, а отруйні речовини зруйнованих хімічних об'єктів потрапляють у води Дунаю та Дністра, що шкодить екосистемам цих регіонів. Забруднення Чорного моря також стає загрозою для Туреччини, Болгарії, тієї ж Румунії.

За майже три роки в атмосферу було викинуто понад 180 млн тонн шкідливих газів – стільки зазвичай за рік продукують Фінляндія, Болгарія, Швеція та Данія разом. Ліси, що мали б поглинати вуглекислий газ, зруйновані або спалені. Їх здатність очищати повітря скоротилася на 1,7 млн тонн, ніби легені, що більше не можуть дихати на повну. 

Боротьба за 1,5°C, або Як світ протидіє змінам клімату

Україна вже відчуває наслідки глобального потепління: за останні 30 років середня температура в країні підвищилася на 1,2°C. Сьогодні триває боротьба за те, аби не досягти глобального зростання температури на 1,5–2°C, адже це критична межа. Якщо цей бар'єр буде подолано, наслідки стануть катастрофічними: збільшиться кількість посух, повеней і природних катаклізмів, що загрожує продовольчій безпеці, біорізноманіттю та самому життю людей.

Під час найбільшої щорічної кліматичної конференції COP29, яка нещодавно відбулася в Азербайджані, виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Саймон Стіл сміливо закликав держави відмовитися від ідеї "фінансування клімату як благодійність". Оскільки "ми не повинні дозволити 1,5°C вислизнути за межі досяжності".

У світі, де кліматичні зміни стають усе відчутнішими, важливо діяти не лише на рівні країн, а й об'єднувати зусилля на міжнародній арені. У 2024 році інвестиції у чисту енергію та інфраструктуру сягають 2 трлн доларів. За підсумками конференції в Баку міжнародні делегації країн-учасниць визначили нову кліматичну ціль – 300 млрд доларів щорічно до 2035 року для держав, що розвиваються, дотепер ця цифра становила 100 млрд доларів.

Війна в Україні зміщує фокус глобальної політики з кліматичних питань на геополітичну безпеку, затримується реалізація Паризької угоди та інших міжнародних ініціатив. Виділення коштів на гуманітарну допомогу та військову підтримку зменшують інвестиції у кліматичні проєкти, й це уповільнює реалізацію "зелених" проєктів. Українське питання стало лейтмотивом на COP29. Воно підкреслює, як важливо міжнародній спільноті докладати зусилля для подолання кліматичної кризи. 

Україна на COP29. Шлях до "зелених" інновацій

Цьогорічну кліматичну конференцію ООН представники української делегації називають однією з найуспішніших з часу підписання Паризької угоди у 2015 році. На COP29 Україна показала себе як центр зелених інновацій та цифрових трансформацій, представивши пів сотні ключових екоініціатив, створених в умовах війни.

За розміром ВВП наша країна відповідає показникам держав, що розвиваються. Відтак є реципієнтом фінансування, обсяги якого визначає група світових лідерів. У межах нової кліматичної цілі розподіл фінансів на національні проєкти у боротьбі зі змінами клімату та адаптації з її наслідками почнеться з 2026 року. Для України це питання наразі відкрите. Проте ми маємо надалі транслювати міжнародній спільноті, що поки світ шукає спосіб зарадити глобальному потеплінню, Україна протистоїть війні з агресором й витрачає величезні ресурси, щоб зупинити її. Тому ми потребуємо максимальної підтримки, що вкрай важливо для відновлення.

Серед ключових здобутків COP29 – погодження статті 6 Паризької угоди, яка регулює торгівлю квотами на викиди вуглецю. Це відкриває можливості для українських компаній впроваджувати у межах співробітництва з Японією та Швейцарією проєкти зі зменшення викидів вуглекислого газу, так само залучати додаткові інвестиції для відбудови. У цьому контексті Україна планує запуск системи торгівлі квотами на CO₂ в пілотному режимі у 2025 році, з перспективою її повної інтеграції з аналогічною європейською платформою.

На конференції в Баку Україна звернула увагу також на проблему викидів метану у секторі викопного палива. Модернізація індустрії у цьому напрямі відкриває додаткові можливості для залучення "зеленого" фінансування. Наша країна активно нарощує видобуток газу, при цьому демонструє одні з найнижчих показників викидів метану у Європі. За прогнозами експертів, у середньостроковій перспективі Україна здатна збільшити обсяги видобутку газу, одночасно скорочуючи викиди, за умови модернізації виробництва, відкриття нових родовищ та залучення сучасного обладнання й технологій. 

"Зелена" трансформація в умовах війни

З підтримкою міжнародних партнерів, яка стала ще потужнішою на COP29, наша країна формує комплексну інфраструктуру для впровадження кліматичної політики. Попри війну, ми працюємо над створенням можливості запуску новітніх технологій у промисловості та енергетиці, розвитком зеленої енергетики, інвестиціями у відновлювані джерела енергії.

Україна впроваджує кліматичний закон у межах своїх міжнародних зобов'язань за Паризькою угодою та Європейським зеленим курсом. Закон визначає стратегію скорочення викидів парникових газів та адаптацію до кліматичних змін до 2050 року. Для контролю за дотриманням цих норм Верховна Рада вже працює над відновленням системи моніторингу, що тимчасово була призупинена через повномасштабне вторгнення.

Окремий виклик для нас – це протидія маніпуляціям рф, яка з 2014 року включає у власні звіти викиди парникових газів в анексованому Криму, крім того, має намір у межах Паризької угоди звітувати за окуповані Луганську, Донецьку, Запорізьку та Херсонську області. У відповідь наша країна блокувала розгляд таких документів на міжнародних платформах і продовжить це робити. 

Уроки для світу. Україна як майбутній екохаб

На прикладі України світ бачить, як локальні кризи мають глобальні наслідки. Ми можемо проаналізувати досвід інших воєн, щоб переконатися, що відновлення варто починати зараз, і не чекати, коли завершиться війна.

Наприклад, під час бойових дій у Перській затоці через підрив військовими Іраку нафтових свердловин Кувейту близько 1 млрд нафти було вилито, що стало чи не наймасштабнішим екоцидом останнього часу. Війна на Балканах призвела до безпрецедентного забруднення понад 100 токсичними речовинами, як наслідок – місцеве населення упродовж десятиліть мало проблеми зі здоров'ям. Руйнування інфраструктури у Сирії спричинило брак чистої води та поширення хвороб, зокрема у великих містах як-от Алеппо та Дамаск.

Ці приклади лише підтверджують, що екологічні наслідки воєн – це виклик, який неможливо ігнорувати. Тому міжнародна співпраця та інвестиції в екологічну відбудову мають розпочатися вже зараз.

Україна демонструє, що навіть у найтемніші часи можливі відновлення та боротьба за майбутнє. Ми маємо унікальний шанс стати екологічним хабом у регіоні. Фундаментом для цього є збереження наших природних ресурсів та підтримка країн-партнерів, зокрема у фінансуванні впровадження сучасних екологічних технологій, модернізації інфраструктури та розвитку відновлюваної енергетики.

Не менш важливим є залучення "зелених" стартапів, технологічне співробітництво з іноземними партнерами, навчання та обмін досвідом. Сподіваємося, що міжнародна спільнота продовжить підтримувати нас, адже ця боротьба – не лише України. Разом ми боремося за світ, у якому варто жити, тому кожен повинен робити свій внесок.


30.12.2024 Едуард Прощук 1681
Коментарі ()

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1128
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

893
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1024
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7035
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1670
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2447

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

168

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

519

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1553

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

816
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1021
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

520
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

887
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1194
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

761
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1318 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

913
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37253 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

951
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1239
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

739
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2849 13