Україна в епіцентрі екологічної боротьби: виклик війни та зелені перспективи

Війна в Україні завдає величезної шкоди не тільки людям, а й природі. Як російська агресія впливає на довкілля і що ми можемо зробити, щоб це змінити – проаналізуймо далі. 

Сліди агресії РФ та глобальний масштаб

Збитки, завдані українському довкіллю від початку повномасштабної війни, вже оцінюють у 71 млрд доларів. Але справжній масштаб шкоди виходить за межі цих цифр. Від лютого 2022 року внаслідок обстрілів і вибухів в Україні сталося 23 тисячі пожеж, знищено 3 млн гектарів лісів. Майже третина країни зараз замінована – площа, що вчетверо більша за Швейцарію.

Токсичні продукти горіння вже забруднюють повітря сусідніх країн, зокрема Румунії, Молдови, Польщі, Литви, Латвії, а отруйні речовини зруйнованих хімічних об'єктів потрапляють у води Дунаю та Дністра, що шкодить екосистемам цих регіонів. Забруднення Чорного моря також стає загрозою для Туреччини, Болгарії, тієї ж Румунії.

За майже три роки в атмосферу було викинуто понад 180 млн тонн шкідливих газів – стільки зазвичай за рік продукують Фінляндія, Болгарія, Швеція та Данія разом. Ліси, що мали б поглинати вуглекислий газ, зруйновані або спалені. Їх здатність очищати повітря скоротилася на 1,7 млн тонн, ніби легені, що більше не можуть дихати на повну. 

Боротьба за 1,5°C, або Як світ протидіє змінам клімату

Україна вже відчуває наслідки глобального потепління: за останні 30 років середня температура в країні підвищилася на 1,2°C. Сьогодні триває боротьба за те, аби не досягти глобального зростання температури на 1,5–2°C, адже це критична межа. Якщо цей бар'єр буде подолано, наслідки стануть катастрофічними: збільшиться кількість посух, повеней і природних катаклізмів, що загрожує продовольчій безпеці, біорізноманіттю та самому життю людей.

Під час найбільшої щорічної кліматичної конференції COP29, яка нещодавно відбулася в Азербайджані, виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Саймон Стіл сміливо закликав держави відмовитися від ідеї "фінансування клімату як благодійність". Оскільки "ми не повинні дозволити 1,5°C вислизнути за межі досяжності".

У світі, де кліматичні зміни стають усе відчутнішими, важливо діяти не лише на рівні країн, а й об'єднувати зусилля на міжнародній арені. У 2024 році інвестиції у чисту енергію та інфраструктуру сягають 2 трлн доларів. За підсумками конференції в Баку міжнародні делегації країн-учасниць визначили нову кліматичну ціль – 300 млрд доларів щорічно до 2035 року для держав, що розвиваються, дотепер ця цифра становила 100 млрд доларів.

Війна в Україні зміщує фокус глобальної політики з кліматичних питань на геополітичну безпеку, затримується реалізація Паризької угоди та інших міжнародних ініціатив. Виділення коштів на гуманітарну допомогу та військову підтримку зменшують інвестиції у кліматичні проєкти, й це уповільнює реалізацію "зелених" проєктів. Українське питання стало лейтмотивом на COP29. Воно підкреслює, як важливо міжнародній спільноті докладати зусилля для подолання кліматичної кризи. 

Україна на COP29. Шлях до "зелених" інновацій

Цьогорічну кліматичну конференцію ООН представники української делегації називають однією з найуспішніших з часу підписання Паризької угоди у 2015 році. На COP29 Україна показала себе як центр зелених інновацій та цифрових трансформацій, представивши пів сотні ключових екоініціатив, створених в умовах війни.

За розміром ВВП наша країна відповідає показникам держав, що розвиваються. Відтак є реципієнтом фінансування, обсяги якого визначає група світових лідерів. У межах нової кліматичної цілі розподіл фінансів на національні проєкти у боротьбі зі змінами клімату та адаптації з її наслідками почнеться з 2026 року. Для України це питання наразі відкрите. Проте ми маємо надалі транслювати міжнародній спільноті, що поки світ шукає спосіб зарадити глобальному потеплінню, Україна протистоїть війні з агресором й витрачає величезні ресурси, щоб зупинити її. Тому ми потребуємо максимальної підтримки, що вкрай важливо для відновлення.

Серед ключових здобутків COP29 – погодження статті 6 Паризької угоди, яка регулює торгівлю квотами на викиди вуглецю. Це відкриває можливості для українських компаній впроваджувати у межах співробітництва з Японією та Швейцарією проєкти зі зменшення викидів вуглекислого газу, так само залучати додаткові інвестиції для відбудови. У цьому контексті Україна планує запуск системи торгівлі квотами на CO₂ в пілотному режимі у 2025 році, з перспективою її повної інтеграції з аналогічною європейською платформою.

На конференції в Баку Україна звернула увагу також на проблему викидів метану у секторі викопного палива. Модернізація індустрії у цьому напрямі відкриває додаткові можливості для залучення "зеленого" фінансування. Наша країна активно нарощує видобуток газу, при цьому демонструє одні з найнижчих показників викидів метану у Європі. За прогнозами експертів, у середньостроковій перспективі Україна здатна збільшити обсяги видобутку газу, одночасно скорочуючи викиди, за умови модернізації виробництва, відкриття нових родовищ та залучення сучасного обладнання й технологій. 

"Зелена" трансформація в умовах війни

З підтримкою міжнародних партнерів, яка стала ще потужнішою на COP29, наша країна формує комплексну інфраструктуру для впровадження кліматичної політики. Попри війну, ми працюємо над створенням можливості запуску новітніх технологій у промисловості та енергетиці, розвитком зеленої енергетики, інвестиціями у відновлювані джерела енергії.

Україна впроваджує кліматичний закон у межах своїх міжнародних зобов'язань за Паризькою угодою та Європейським зеленим курсом. Закон визначає стратегію скорочення викидів парникових газів та адаптацію до кліматичних змін до 2050 року. Для контролю за дотриманням цих норм Верховна Рада вже працює над відновленням системи моніторингу, що тимчасово була призупинена через повномасштабне вторгнення.

Окремий виклик для нас – це протидія маніпуляціям рф, яка з 2014 року включає у власні звіти викиди парникових газів в анексованому Криму, крім того, має намір у межах Паризької угоди звітувати за окуповані Луганську, Донецьку, Запорізьку та Херсонську області. У відповідь наша країна блокувала розгляд таких документів на міжнародних платформах і продовжить це робити. 

Уроки для світу. Україна як майбутній екохаб

На прикладі України світ бачить, як локальні кризи мають глобальні наслідки. Ми можемо проаналізувати досвід інших воєн, щоб переконатися, що відновлення варто починати зараз, і не чекати, коли завершиться війна.

Наприклад, під час бойових дій у Перській затоці через підрив військовими Іраку нафтових свердловин Кувейту близько 1 млрд нафти було вилито, що стало чи не наймасштабнішим екоцидом останнього часу. Війна на Балканах призвела до безпрецедентного забруднення понад 100 токсичними речовинами, як наслідок – місцеве населення упродовж десятиліть мало проблеми зі здоров'ям. Руйнування інфраструктури у Сирії спричинило брак чистої води та поширення хвороб, зокрема у великих містах як-от Алеппо та Дамаск.

Ці приклади лише підтверджують, що екологічні наслідки воєн – це виклик, який неможливо ігнорувати. Тому міжнародна співпраця та інвестиції в екологічну відбудову мають розпочатися вже зараз.

Україна демонструє, що навіть у найтемніші часи можливі відновлення та боротьба за майбутнє. Ми маємо унікальний шанс стати екологічним хабом у регіоні. Фундаментом для цього є збереження наших природних ресурсів та підтримка країн-партнерів, зокрема у фінансуванні впровадження сучасних екологічних технологій, модернізації інфраструктури та розвитку відновлюваної енергетики.

Не менш важливим є залучення "зелених" стартапів, технологічне співробітництво з іноземними партнерами, навчання та обмін досвідом. Сподіваємося, що міжнародна спільнота продовжить підтримувати нас, адже ця боротьба – не лише України. Разом ми боремося за світ, у якому варто жити, тому кожен повинен робити свій внесок.


30.12.2024 Едуард Прощук 1188
Коментарі ()

21.01.2025
Вікторія Косович

Як реалізовували проєкт, яким обладнанням оснащений центр та як він функціонуватиме надалі, дізнавалась журналістка Фіртки.  

405
17.01.2025
Вікторія Матіїв

Регулярні обстеження, збалансоване харчування та турбота про ментальне здоров’я є ключовими для профілактики багатьох захворювань. 

1920
13.01.2025
Тетяна Ткаченко

Про функціонування та розвиток університету, міжнародну співпрацю, стратегічні цілі та власний шлях у медицині, журналістці Фіртки розповів ректор ІФНМУ Роман Яцишин. 

1203
09.01.2025
Тетяна Ткаченко

Чому люди досі соромляться говорити про секс, що робити, якщо у стосунках виникли труднощі та як зрозуміти власні потреби, журналістка Фіртки розпитала у сексолога Володимира Тріща. 

1471 1
06.01.2025
Тетяна Дармограй

Про сфери, в яких найчастіше шукають працівників, рівень заробітної плати, збільшення жінок у традиційно чоловічих професіях, співпрацю із роботодавцями, гранти та які професії будуть у попиті після війни, поспілкувались із директором Івано-Франківського обласного центру зайнятості Василем Цимбалюком.

4099 6
27.12.2024

На Івано-Франківщині, зокрема у Ворохті, Яремчі та Татарові, 27 грудня 2024 року військовослужбовці ТЦК та СП разом з поліцейськими проводять заходи оповіщення.    

34049

У соцмережах широко розповсюджені так звані «захисні молитви» або «сильні молитви». 

145

Кожний очікує Виправлення Імен в міру своєї інформованості й світоглядних горизонтів. «Люди простих рішень» очікують від небожителів чогось підсумкового, зрозумілого. Інформовані очікують на підтвердження отриманої ними інформації. А є ще ті, котрі покладаються на "серединне знання"...

475

В час надскладних труднощів в житті, люди шукають підтримки у надприродних явищ та відповіді на свої питання. Хтось знаходить їх в релігії, а хтось чекає певних знаків у повсякденному житті чи намагаються тлумачити сновидіння аби знайти відповіді там. 

898

Щороку конспірологічно-схвильована публіка в очікуванні чергової обкладинки-прогнозу «ротшильдів» на наступний рік. Цього разу обкладинка The Economist виглядає так.

1883
20.01.2025

Так, на споживчому ринку Івано-Франківщини харчові продукти та безалкогольні напої підвищилися на 1,9%. Суттєво [на 6,2%] подорожчала соняшникова олія.  

1275
18.01.2025

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

1341
13.01.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

766
17.01.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

2103
12.01.2025

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

12339
08.01.2025

Сьомого січня 2025 року в селі Космач віряни двох церков святкують різні свята — Різдво Христове та Собор святого Івана Хрестителя.  

1639
06.01.2025

Перед водосвяттям виступали місцеві творчі колективи, які вітаннями та піснями долучили іванофранківців до святкування Богоявлення Господнього.  

1424
19.01.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

30602 1
20.01.2025

Дональд Трамп склав присягу та став 47-м президентом США. Церемонія інавгурації відбулась у Вашингтоні.  

423
17.01.2025

Онук останнього імператора Австро-Угорщини та голова будинку Габсбургів закликав до знищення Російської Федерації, назвавши це головною зовнішньополітичною метою Європи.  

978
16.01.2025

На сьогодні танків, авіації, гвинтокрилів у росіян більше, ніж у України, дронів — більше виробляє Україна, зокрема користуючись з грошей, які дають партнери.  

392
15.01.2025

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев подав на реєстрацію у Верховній Раді два законопроєкти про оподаткування податком на додану вартість та митом поштових відправлень в Україну.  

472