Україна в епіцентрі екологічної боротьби: виклик війни та зелені перспективи

Війна в Україні завдає величезної шкоди не тільки людям, а й природі. Як російська агресія впливає на довкілля і що ми можемо зробити, щоб це змінити – проаналізуймо далі. 

Сліди агресії РФ та глобальний масштаб

Збитки, завдані українському довкіллю від початку повномасштабної війни, вже оцінюють у 71 млрд доларів. Але справжній масштаб шкоди виходить за межі цих цифр. Від лютого 2022 року внаслідок обстрілів і вибухів в Україні сталося 23 тисячі пожеж, знищено 3 млн гектарів лісів. Майже третина країни зараз замінована – площа, що вчетверо більша за Швейцарію.

Токсичні продукти горіння вже забруднюють повітря сусідніх країн, зокрема Румунії, Молдови, Польщі, Литви, Латвії, а отруйні речовини зруйнованих хімічних об'єктів потрапляють у води Дунаю та Дністра, що шкодить екосистемам цих регіонів. Забруднення Чорного моря також стає загрозою для Туреччини, Болгарії, тієї ж Румунії.

За майже три роки в атмосферу було викинуто понад 180 млн тонн шкідливих газів – стільки зазвичай за рік продукують Фінляндія, Болгарія, Швеція та Данія разом. Ліси, що мали б поглинати вуглекислий газ, зруйновані або спалені. Їх здатність очищати повітря скоротилася на 1,7 млн тонн, ніби легені, що більше не можуть дихати на повну. 

Боротьба за 1,5°C, або Як світ протидіє змінам клімату

Україна вже відчуває наслідки глобального потепління: за останні 30 років середня температура в країні підвищилася на 1,2°C. Сьогодні триває боротьба за те, аби не досягти глобального зростання температури на 1,5–2°C, адже це критична межа. Якщо цей бар'єр буде подолано, наслідки стануть катастрофічними: збільшиться кількість посух, повеней і природних катаклізмів, що загрожує продовольчій безпеці, біорізноманіттю та самому життю людей.

Під час найбільшої щорічної кліматичної конференції COP29, яка нещодавно відбулася в Азербайджані, виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Саймон Стіл сміливо закликав держави відмовитися від ідеї "фінансування клімату як благодійність". Оскільки "ми не повинні дозволити 1,5°C вислизнути за межі досяжності".

У світі, де кліматичні зміни стають усе відчутнішими, важливо діяти не лише на рівні країн, а й об'єднувати зусилля на міжнародній арені. У 2024 році інвестиції у чисту енергію та інфраструктуру сягають 2 трлн доларів. За підсумками конференції в Баку міжнародні делегації країн-учасниць визначили нову кліматичну ціль – 300 млрд доларів щорічно до 2035 року для держав, що розвиваються, дотепер ця цифра становила 100 млрд доларів.

Війна в Україні зміщує фокус глобальної політики з кліматичних питань на геополітичну безпеку, затримується реалізація Паризької угоди та інших міжнародних ініціатив. Виділення коштів на гуманітарну допомогу та військову підтримку зменшують інвестиції у кліматичні проєкти, й це уповільнює реалізацію "зелених" проєктів. Українське питання стало лейтмотивом на COP29. Воно підкреслює, як важливо міжнародній спільноті докладати зусилля для подолання кліматичної кризи. 

Україна на COP29. Шлях до "зелених" інновацій

Цьогорічну кліматичну конференцію ООН представники української делегації називають однією з найуспішніших з часу підписання Паризької угоди у 2015 році. На COP29 Україна показала себе як центр зелених інновацій та цифрових трансформацій, представивши пів сотні ключових екоініціатив, створених в умовах війни.

За розміром ВВП наша країна відповідає показникам держав, що розвиваються. Відтак є реципієнтом фінансування, обсяги якого визначає група світових лідерів. У межах нової кліматичної цілі розподіл фінансів на національні проєкти у боротьбі зі змінами клімату та адаптації з її наслідками почнеться з 2026 року. Для України це питання наразі відкрите. Проте ми маємо надалі транслювати міжнародній спільноті, що поки світ шукає спосіб зарадити глобальному потеплінню, Україна протистоїть війні з агресором й витрачає величезні ресурси, щоб зупинити її. Тому ми потребуємо максимальної підтримки, що вкрай важливо для відновлення.

Серед ключових здобутків COP29 – погодження статті 6 Паризької угоди, яка регулює торгівлю квотами на викиди вуглецю. Це відкриває можливості для українських компаній впроваджувати у межах співробітництва з Японією та Швейцарією проєкти зі зменшення викидів вуглекислого газу, так само залучати додаткові інвестиції для відбудови. У цьому контексті Україна планує запуск системи торгівлі квотами на CO₂ в пілотному режимі у 2025 році, з перспективою її повної інтеграції з аналогічною європейською платформою.

На конференції в Баку Україна звернула увагу також на проблему викидів метану у секторі викопного палива. Модернізація індустрії у цьому напрямі відкриває додаткові можливості для залучення "зеленого" фінансування. Наша країна активно нарощує видобуток газу, при цьому демонструє одні з найнижчих показників викидів метану у Європі. За прогнозами експертів, у середньостроковій перспективі Україна здатна збільшити обсяги видобутку газу, одночасно скорочуючи викиди, за умови модернізації виробництва, відкриття нових родовищ та залучення сучасного обладнання й технологій. 

"Зелена" трансформація в умовах війни

З підтримкою міжнародних партнерів, яка стала ще потужнішою на COP29, наша країна формує комплексну інфраструктуру для впровадження кліматичної політики. Попри війну, ми працюємо над створенням можливості запуску новітніх технологій у промисловості та енергетиці, розвитком зеленої енергетики, інвестиціями у відновлювані джерела енергії.

Україна впроваджує кліматичний закон у межах своїх міжнародних зобов'язань за Паризькою угодою та Європейським зеленим курсом. Закон визначає стратегію скорочення викидів парникових газів та адаптацію до кліматичних змін до 2050 року. Для контролю за дотриманням цих норм Верховна Рада вже працює над відновленням системи моніторингу, що тимчасово була призупинена через повномасштабне вторгнення.

Окремий виклик для нас – це протидія маніпуляціям рф, яка з 2014 року включає у власні звіти викиди парникових газів в анексованому Криму, крім того, має намір у межах Паризької угоди звітувати за окуповані Луганську, Донецьку, Запорізьку та Херсонську області. У відповідь наша країна блокувала розгляд таких документів на міжнародних платформах і продовжить це робити. 

Уроки для світу. Україна як майбутній екохаб

На прикладі України світ бачить, як локальні кризи мають глобальні наслідки. Ми можемо проаналізувати досвід інших воєн, щоб переконатися, що відновлення варто починати зараз, і не чекати, коли завершиться війна.

Наприклад, під час бойових дій у Перській затоці через підрив військовими Іраку нафтових свердловин Кувейту близько 1 млрд нафти було вилито, що стало чи не наймасштабнішим екоцидом останнього часу. Війна на Балканах призвела до безпрецедентного забруднення понад 100 токсичними речовинами, як наслідок – місцеве населення упродовж десятиліть мало проблеми зі здоров'ям. Руйнування інфраструктури у Сирії спричинило брак чистої води та поширення хвороб, зокрема у великих містах як-от Алеппо та Дамаск.

Ці приклади лише підтверджують, що екологічні наслідки воєн – це виклик, який неможливо ігнорувати. Тому міжнародна співпраця та інвестиції в екологічну відбудову мають розпочатися вже зараз.

Україна демонструє, що навіть у найтемніші часи можливі відновлення та боротьба за майбутнє. Ми маємо унікальний шанс стати екологічним хабом у регіоні. Фундаментом для цього є збереження наших природних ресурсів та підтримка країн-партнерів, зокрема у фінансуванні впровадження сучасних екологічних технологій, модернізації інфраструктури та розвитку відновлюваної енергетики.

Не менш важливим є залучення "зелених" стартапів, технологічне співробітництво з іноземними партнерами, навчання та обмін досвідом. Сподіваємося, що міжнародна спільнота продовжить підтримувати нас, адже ця боротьба – не лише України. Разом ми боремося за світ, у якому варто жити, тому кожен повинен робити свій внесок.


30.12.2024 Едуард Прощук 1580
Коментарі ()

17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

2428
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

19542
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1749
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1223 1
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2270
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3876

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

141

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2012

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

699

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1313
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

382
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

909
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24405
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

640
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

613
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

750
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1644
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

8055
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

494
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

783
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2058 4
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

740