Україна в епіцентрі екологічної боротьби: виклик війни та зелені перспективи

Війна в Україні завдає величезної шкоди не тільки людям, а й природі. Як російська агресія впливає на довкілля і що ми можемо зробити, щоб це змінити – проаналізуймо далі. 

Сліди агресії РФ та глобальний масштаб

Збитки, завдані українському довкіллю від початку повномасштабної війни, вже оцінюють у 71 млрд доларів. Але справжній масштаб шкоди виходить за межі цих цифр. Від лютого 2022 року внаслідок обстрілів і вибухів в Україні сталося 23 тисячі пожеж, знищено 3 млн гектарів лісів. Майже третина країни зараз замінована – площа, що вчетверо більша за Швейцарію.

Токсичні продукти горіння вже забруднюють повітря сусідніх країн, зокрема Румунії, Молдови, Польщі, Литви, Латвії, а отруйні речовини зруйнованих хімічних об'єктів потрапляють у води Дунаю та Дністра, що шкодить екосистемам цих регіонів. Забруднення Чорного моря також стає загрозою для Туреччини, Болгарії, тієї ж Румунії.

За майже три роки в атмосферу було викинуто понад 180 млн тонн шкідливих газів – стільки зазвичай за рік продукують Фінляндія, Болгарія, Швеція та Данія разом. Ліси, що мали б поглинати вуглекислий газ, зруйновані або спалені. Їх здатність очищати повітря скоротилася на 1,7 млн тонн, ніби легені, що більше не можуть дихати на повну. 

Боротьба за 1,5°C, або Як світ протидіє змінам клімату

Україна вже відчуває наслідки глобального потепління: за останні 30 років середня температура в країні підвищилася на 1,2°C. Сьогодні триває боротьба за те, аби не досягти глобального зростання температури на 1,5–2°C, адже це критична межа. Якщо цей бар'єр буде подолано, наслідки стануть катастрофічними: збільшиться кількість посух, повеней і природних катаклізмів, що загрожує продовольчій безпеці, біорізноманіттю та самому життю людей.

Під час найбільшої щорічної кліматичної конференції COP29, яка нещодавно відбулася в Азербайджані, виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Саймон Стіл сміливо закликав держави відмовитися від ідеї "фінансування клімату як благодійність". Оскільки "ми не повинні дозволити 1,5°C вислизнути за межі досяжності".

У світі, де кліматичні зміни стають усе відчутнішими, важливо діяти не лише на рівні країн, а й об'єднувати зусилля на міжнародній арені. У 2024 році інвестиції у чисту енергію та інфраструктуру сягають 2 трлн доларів. За підсумками конференції в Баку міжнародні делегації країн-учасниць визначили нову кліматичну ціль – 300 млрд доларів щорічно до 2035 року для держав, що розвиваються, дотепер ця цифра становила 100 млрд доларів.

Війна в Україні зміщує фокус глобальної політики з кліматичних питань на геополітичну безпеку, затримується реалізація Паризької угоди та інших міжнародних ініціатив. Виділення коштів на гуманітарну допомогу та військову підтримку зменшують інвестиції у кліматичні проєкти, й це уповільнює реалізацію "зелених" проєктів. Українське питання стало лейтмотивом на COP29. Воно підкреслює, як важливо міжнародній спільноті докладати зусилля для подолання кліматичної кризи. 

Україна на COP29. Шлях до "зелених" інновацій

Цьогорічну кліматичну конференцію ООН представники української делегації називають однією з найуспішніших з часу підписання Паризької угоди у 2015 році. На COP29 Україна показала себе як центр зелених інновацій та цифрових трансформацій, представивши пів сотні ключових екоініціатив, створених в умовах війни.

За розміром ВВП наша країна відповідає показникам держав, що розвиваються. Відтак є реципієнтом фінансування, обсяги якого визначає група світових лідерів. У межах нової кліматичної цілі розподіл фінансів на національні проєкти у боротьбі зі змінами клімату та адаптації з її наслідками почнеться з 2026 року. Для України це питання наразі відкрите. Проте ми маємо надалі транслювати міжнародній спільноті, що поки світ шукає спосіб зарадити глобальному потеплінню, Україна протистоїть війні з агресором й витрачає величезні ресурси, щоб зупинити її. Тому ми потребуємо максимальної підтримки, що вкрай важливо для відновлення.

Серед ключових здобутків COP29 – погодження статті 6 Паризької угоди, яка регулює торгівлю квотами на викиди вуглецю. Це відкриває можливості для українських компаній впроваджувати у межах співробітництва з Японією та Швейцарією проєкти зі зменшення викидів вуглекислого газу, так само залучати додаткові інвестиції для відбудови. У цьому контексті Україна планує запуск системи торгівлі квотами на CO₂ в пілотному режимі у 2025 році, з перспективою її повної інтеграції з аналогічною європейською платформою.

На конференції в Баку Україна звернула увагу також на проблему викидів метану у секторі викопного палива. Модернізація індустрії у цьому напрямі відкриває додаткові можливості для залучення "зеленого" фінансування. Наша країна активно нарощує видобуток газу, при цьому демонструє одні з найнижчих показників викидів метану у Європі. За прогнозами експертів, у середньостроковій перспективі Україна здатна збільшити обсяги видобутку газу, одночасно скорочуючи викиди, за умови модернізації виробництва, відкриття нових родовищ та залучення сучасного обладнання й технологій. 

"Зелена" трансформація в умовах війни

З підтримкою міжнародних партнерів, яка стала ще потужнішою на COP29, наша країна формує комплексну інфраструктуру для впровадження кліматичної політики. Попри війну, ми працюємо над створенням можливості запуску новітніх технологій у промисловості та енергетиці, розвитком зеленої енергетики, інвестиціями у відновлювані джерела енергії.

Україна впроваджує кліматичний закон у межах своїх міжнародних зобов'язань за Паризькою угодою та Європейським зеленим курсом. Закон визначає стратегію скорочення викидів парникових газів та адаптацію до кліматичних змін до 2050 року. Для контролю за дотриманням цих норм Верховна Рада вже працює над відновленням системи моніторингу, що тимчасово була призупинена через повномасштабне вторгнення.

Окремий виклик для нас – це протидія маніпуляціям рф, яка з 2014 року включає у власні звіти викиди парникових газів в анексованому Криму, крім того, має намір у межах Паризької угоди звітувати за окуповані Луганську, Донецьку, Запорізьку та Херсонську області. У відповідь наша країна блокувала розгляд таких документів на міжнародних платформах і продовжить це робити. 

Уроки для світу. Україна як майбутній екохаб

На прикладі України світ бачить, як локальні кризи мають глобальні наслідки. Ми можемо проаналізувати досвід інших воєн, щоб переконатися, що відновлення варто починати зараз, і не чекати, коли завершиться війна.

Наприклад, під час бойових дій у Перській затоці через підрив військовими Іраку нафтових свердловин Кувейту близько 1 млрд нафти було вилито, що стало чи не наймасштабнішим екоцидом останнього часу. Війна на Балканах призвела до безпрецедентного забруднення понад 100 токсичними речовинами, як наслідок – місцеве населення упродовж десятиліть мало проблеми зі здоров'ям. Руйнування інфраструктури у Сирії спричинило брак чистої води та поширення хвороб, зокрема у великих містах як-от Алеппо та Дамаск.

Ці приклади лише підтверджують, що екологічні наслідки воєн – це виклик, який неможливо ігнорувати. Тому міжнародна співпраця та інвестиції в екологічну відбудову мають розпочатися вже зараз.

Україна демонструє, що навіть у найтемніші часи можливі відновлення та боротьба за майбутнє. Ми маємо унікальний шанс стати екологічним хабом у регіоні. Фундаментом для цього є збереження наших природних ресурсів та підтримка країн-партнерів, зокрема у фінансуванні впровадження сучасних екологічних технологій, модернізації інфраструктури та розвитку відновлюваної енергетики.

Не менш важливим є залучення "зелених" стартапів, технологічне співробітництво з іноземними партнерами, навчання та обмін досвідом. Сподіваємося, що міжнародна спільнота продовжить підтримувати нас, адже ця боротьба – не лише України. Разом ми боремося за світ, у якому варто жити, тому кожен повинен робити свій внесок.


30.12.2024 Едуард Прощук 1241
Коментарі ()

30.01.2025
Олег Неїжпиво

Рік змії — шостий у 12-річному китайському «звіриному» циклі, де символ тварини характеризує ті чи інші головні якості поточного року.

959
26.01.2025
Діана Струк

Про енергоефективність, вивчення альтернативних джерел енергії, реновацію та подолання наслідків ракетного обстрілу, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

2555 1
21.01.2025
Вікторія Косович

Як реалізовували проєкт, яким обладнанням оснащений центр та як він функціонуватиме надалі, дізнавалась журналістка Фіртки.  

2149
17.01.2025
Вікторія Матіїв

Регулярні обстеження, збалансоване харчування та турбота про ментальне здоров’я є ключовими для профілактики багатьох захворювань. 

2995
13.01.2025
Тетяна Ткаченко

Про функціонування та розвиток університету, міжнародну співпрацю, стратегічні цілі та власний шлях у медицині, журналістці Фіртки розповів ректор ІФНМУ Роман Яцишин. 

2605
09.01.2025
Тетяна Ткаченко

Чому люди досі соромляться говорити про секс, що робити, якщо у стосунках виникли труднощі та як зрозуміти власні потреби, журналістка Фіртки розпитала у сексолога Володимира Тріща. 

2324 1

Перша з історій занепаду про народ, що вирішив замінити філософію піснею. Найбільше тому народу подобалися пісні про поразки. Народ слухав їх і плакав.

458

Християнство називають релігією любові, і здається ми знаємо все про цю релігію, але все-таки є моменти, які  незрозумілі  та потребують глибшого осмислення.

466

Реабілітація захисників стала одним із головних завдань суспільства, і ми прагнемо робити все можливе, щоб забезпечити їм гідний шлях до відновлення.

968

За день до інавгурації новообраного президента США, тоді ще чинний президент Джо Байден був прийнятий в Майстри-масони Великої Ложі американського штату Південна Кароліна.

2183
27.01.2025

У холодну пору року нам хочеться не лише тепла, а й особливого затишку, який можна створити навіть за допомогою звичних продуктів.  

668
22.01.2025

Так, на споживчому ринку Івано-Франківщини харчові продукти та безалкогольні напої підвищилися на 1,9%. Суттєво [на 6,2%] подорожчала соняшникова олія.  

1936
18.01.2025

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

2029
04.02.2025

Відносна ж більшість (41%) тих, хто відвідує релігійні служби, відвідують їх лише на релігійні свята.   

187
30.01.2025

Тридцятого січня християни відзначають свято Трьох Святих.  

810
26.01.2025

Християнська сім'я бере на себе відповідальність жити разом аж до смерті: у любові, вірності, чесності та послуху подружньому.  

5524
22.01.2025

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

7375
29.01.2025

У Городенківському Палаці культури вдруге відбулося свято хореографічного мистецтва, присвячене дню народженню народного артиста України Івана Курилюка.  

1391
31.01.2025

Верховна рада у грудні 2024 року прийняла за основу законопроєкт про запровадження інституту множинного громадянства в Україні. На розгляд цей законопроєкт виніс Президент Володимир Зеленський.  

658
28.01.2025

На думку президента, Україні не треба було віддавати ядерну зброю, але якщо вже країну змусили це зробити, то треба було обмінювати [ядерну зброю] на реальні гарантії безпеки, зокрема на членство в НАТО.  

1043 2
24.01.2025

Голова Івано-Франківська Руслан Марцінків прокоментував корупційні скандали щодо керівника управління транспорту і керівника міської ритуальної служби.  

1553 1
21.01.2025

У свій перший день підписав близько сто указів з найрізноманітніших питань — від імміграції чи клімату до помилування.

1410